Решение № 140243161, 14.05.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/9812/25

Провадження № 2/0203/1106/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Єдаменко С.В.,

при секретарі Пилипенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА» про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування, пені, інфляційних збитків та 3% річних,

встановив:

31 грудня 2025 року до суду звернулась ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_2 , з позовом до ПАТ «СК «ПЗУ УКРАЇНА» про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування, пені, інфляційних збитків та 3% річних.

В обґрунтування позову зазначено, що 25 червня 2024 року за адресою: вул. Володимира Антоновича та вул. Шмідта у м. Дніпро, відбулась дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю транспортних засобів: BMW iX xDrive40, р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , що належить їй на праві власності та Renault Koleos, р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якого на момент ДТП була забезпечена полісом ОСЦПВ № 215732986, виданим ПрАТ СК «ПЗУ Україна». Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська (наразі Центральний районний суд міста Дніпра) від 05 серпня 2024 року (справа № 203/3769/24), водія транспортного засобу Renault Koleos, р.н. НОМЕР_2 , відповідача ОСОБА_3 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Ця постанова не була оскаржена у встановленому законодавством порядку та набрала законної сили 16 серпня 2024 року. Оскільки цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди відповідача ОСОБА_3 була забезпечена полісом ОСЦПВ № 215732986, виданим відповідачем ПрАТ СК «ПЗУ Україна», то позивач, з метою компенсації спричинених внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди збитків, звернулась до відповідача ПрАТ СК «ПЗУ Україна». З метою отримання страхового відшкодування позивач звернулась до відповідача ПрАТ СК «ПЗУ Україна» разом із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 26 червня 2024 року та заявою про страхове відшкодування від 26 червня 2024 року. За результатами розгляду поданої заяви про страхове відшкодування листом вих. № 43815/ПВ-31 від 22.07.2024 р. відповідач ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» повідомив позивача про прийняте рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 31 130,57 грн, а 23 липня 2024 року відповідач ПрАТ СК «ПЗУ Україна» здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 31 130,57 грн. 18 вересня 2025 року відповідач ПрАТ СК «ПЗУ Україна» здійснив позивачеві доплату страхового відшкодування у розмірі 38 754,17 грн. Згідно висновку експерта № 1412/24 від 09 грудня 2024 року вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу змінюваних складових частин, колісного транспортного засобу BMW iX xDrive40, р.н. НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП складає: 86 763,35 грн (без урахування ПДВ), а вартість матеріального збитку (з урахуванням втрати товарної вартості), заподіяного власнику колісного транспортного засобу BMW iX xDrive40, р.н. НОМЕР_1 , складає 100 207,97 грн. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути недоплачену суму страхового відшкодування, пеню, інфляційні збитки та 3% річних з ПрАТ «СК «ПЗУ УКРАЇНА», матеріальну та моральну шкоду з ОСОБА_3 , а також судові витрати по справі. (а.с.1-12)

Після надходження Єдиного державного демографічного реєстру відповіді щодо зареєстрованого місця проживання відповідача-фізичної особи ОСОБА_3 (а.с.121), ухвалою судді від 12 січня 2026 року було відкрито провадження у справі та на підставі п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з викликом сторін, та витребувано докази по справі. (а.с.122-124)

02 лютого 2026 року на адресу суду надійшла заява на виконання ухвали суду про витребування доказів. (а.с.133-153)

04 лютого 2026 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від ПрАТ «СК «ПЗУ УКРАЇНА», в якому зазначено, що представником страховика ОСОБА_4 було проведено огляд пошкодженого майна і складено протокол технічного огляду КТЗ від 01.07.2024 року. При огляді був присутній представник позивача, який відмовився підписувати протокол. Сумніви позивача щодо кваліфікаційного рівня ОСОБА_4 є суб`єктивною думкою позивача, і не можуть братись до уваги, оскільки позивач не надав суду докази того, що позивач має відповідні освіту та рівень кваліфікації з питань визначення кваліфікаційного рівня ОСОБА_4 . Так як сторони не погодили розмір страхового відшкодування по даному випадку страховиком було залучено оцінювача для визначення розміру збитків завданих власнику автомобіля «BMW iX xDrive40», д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, яка мала місце 25.06.2024 року. За результатами проведеної оцінки було складено Звіт про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 244 від 10.09.2025 (далі- Звіт 244 від 10.09.2025). У відповідності до узагальнених результатів оцінки згідно даних Звіт 244 від 10.09.2025 з урахуванням ПДВ на запасні частини та матеріали, автомобіля «BMW iX xDrive40», д.н.з. НОМЕР_1 , становить: 72 484,74 грн. Також є безпідставними заяви позивача про те, що Звіт 244 від 10.09.2025 складений з порушенням чинного законодавства, оскільки позивач не наводить жодних фактів порушення в складанні Звіту 244 від 10.09.2025. Враховуючи викладене просив у задоволенні позовних вимог відмовити. (а.с.154-160)

11 лютого 2026 року надійшло клопотання від представника позивача про відкладення розгляду справи. (а.с.162)

11 лютого 2026 року надійшло клопотання від представника позивача про закриття провадження в частині вимог позивачки до ОСОБА_3 в зв`язку з ти що дане питане було врегульоване сторонами. (а.с.164-165)

В судове засідання 12 лютого 2026 року сторони по справі не з`явились, ухвалою суду було задоволено клопотання представника позивача про закриття провадження в частині вимог позивачки до ОСОБА_3 (а.с.а.с.168, 169-170)

24 березня 2026 року до суду надійшли додаткові пояснення від представника позивача, в яких зазначено, що заперечення відповідача ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» щодо пред`явлених до нього позовних вимог ґрунтуються на припущеннях, не підтверджуються належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, а тому не підлягають врахуванню під час розгляду цієї справи. Зазначив, що відповідачем ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» було проведено огляд транспортного засобу BMW iX xDrive40, р.н. НОМЕР_1 , з порушенням умов, встановлених ст.34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. № 1961-IV. (а.с.174-199)

24 березня 2026 року надійшло клопотання від представника позивача про відкладення розгляду справи. (а.с.200)

Судове засідання від 24 березня 2026 року не відбулось у зв`язку перебуванням судді у відрядженні, та відкладено на 16 квітня 2026 року. (а.с.204)

16 квітня 2026 року надійшло клопотання від представника позивача про відкладення розгляду справи. (а.с.207)

В судове засідання 16 квітня 2026 року сторони по справі не з`явились, у зв`язку з надходженням клопотання від представника позивача про відкладення розгляду справи, судове засідання відкладено до 04 травня 2026 року. (а.с.209)

В судове засідання 04 травня 2026 року сторони по справі не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином. В даному засіданні було проведено розгляд справи по суті та ухвалено перейти до стадії ухвалення рішення.

Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явились, справа розглянута без фіксування судового засідання технічними засобами, згідно ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль «BMW iX xDrive40», д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 . (а.с.19 на зв.-20)

25.06.2024 р. о 17-40 год. ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом «Renault», д.н.з. НОМЕР_2 , на вул. В.Антоновича та вул. Шмідта в м. Дніпро, виїжджаючи з парковки «Нова пошта», рухаючись по вул. В.Антоновича не вибрав безпечної швидкості руху, в результаті чого здійснив наїзд на транспортний засіб що стояв попереду BMW, АЕ0111YА, під керуванням водія ОСОБА_1 , чим порушив п.12.1 ПДР України.

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська (наразі Центральний районний суд міста Дніпра) по справі № 203/3769/24 від 05.06.2024 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. (а.с.23 на зв.-24)

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Renault», д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована полісом № 215732986 страхової компанії ПрАТ СК «ПЗУ Україна». (а.с.22)

Згідно з повідомленням про ДТП та відповідно до поданої заяви про страхове відшкодування, ПрАТ СК «ПЗУ Україна» 23.07.2024 було здійснено виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 в розмірі 31 130,57 грн. (а.с.а.с.24 на зв.-25, 26, 28 на зв.)

Також ПрАТ СК «ПЗУ Україна» 18.09.2025 було здійснено доплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 в розмірі 38 754,17 грн. (а.с.92)

Згідно статті 16 ЦК України відшкодування збитків є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

За загальним принципом, відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Водночас, винна особа - володілець транспортного засобу має право застрахувати свою відповідальність, передавши обов`язок відшкодування шкоди, спричиненої за участю його транспортного засобу, страховій компанії (страховику).

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладення обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності що передбачено статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Зазначена правова позиція закріплена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц, провадження № 14-316цс18, з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17, провадження № 14-95цс20.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Згідно з ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 30.10.2019 у справі № 753/19288/14-ц, зазначено, що системний аналіз положень законодавства дає підстави для висновку, що у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення, а у разі не проведення ремонту - як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п. 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Пунктом 34.4 статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Порядок розрахунку розміру шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, встановлений законодавчо, регламентується Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженій наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 липня 2009 року № 1335/5/1159) зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/839.

Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ визначені у Методиці яка застосовується, серед іншого, з метою визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ, визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ.

Згідно п. 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до п. 1.3 вказаної Методики, вимоги Методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.

Тому, з урахуванням вимог п. 1.3 даної Методики слід дійти висновку, що будь-який розрахунок матеріального збитку без урахуванням вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів буде суперечити наведеному в п. 2.4. поняттю вартості матеріального збитку.

Однією з головних вимог, передбачених Методикою, є особистий огляд колісних транспортних засобів оцінювачем (експертом), про що зазначено в п. 5.1 Методики.

Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.

Відповідно до п. 5.5 Методики, під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт) повинен: а) перевірити відповідність ідентифікаційних даних КТЗ записам у наданих документах; б) перевірити укомплектованість КТЗ, установити комплектність, наявність додаткового обладнання; в) установити пробіг за одометром; г) зафіксувати інформативні ознаки раніше виконаного відновлювального ремонту КТЗ; ґ) установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов`язковою їх фіксацією шляхом фотографування.

Згідно з п. 8.1, 8.5 вказаної Методики, для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ. Якщо КТЗ на момент технічного огляду відновлено повністю або частково, то калькуляція відновлювального ремонту не складається, а надається повідомлення замовнику оцінки про неможливість проведення дослідження.

За результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ. У разі проведення автотоварознавчої експертизи (експертного дослідження) за результатами здійснення відповідних досліджень експерт складає висновок експерта або інший документ, передбачений законодавством (п. 4.3 Методики).

Відповідно п. 5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів від 24.11.2003 № 142/5/2092 (надалі - Методика), Технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) дає змогу за допомогою органолептичних методів визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.

Тобто, визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його особистого огляду можливо лише експертом (а не оцінювачем, як зроблено відповідачем), який складає висновок, і тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив (ла) експертизу (залучив(ла) експерта), крім цього зазначено, що з метою дотримання п. 5.5 Методики оцінювач зобов`язаний установити характер і обсяги пошкоджень на момент особистого огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов`язковою їх фіксацією шляхом фотографування.

Велика Палата Верховного Суду, у постанові від 27 березня 2019 року по справі №752/16797/14-ц (п.п. 44, 45) сформувала правовий висновок про неналежність такого доказу, як звіт про оцінку майна, при складенні якого особисто не оглядався пошкоджений транспортний засіб.

Також, у постановах Верховного суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 917/628/17, від 07 квітня 2021 року у справі № 753/3055/18. від 20.03.2019 року по справі № 607/14918/15-ц, від 16 травня 2019 року по справі № 202/7844/16-ц, та від 04 вересня 2019 року по справі № 703/4445/15-ц сформована правова позиція по подібним справам, яка повністю узгоджується із позицією сторони позивача, щодо неможливості брати до уваги Звіт експерта автотоварознаця, який особисто не оглядав транспортний засіб.

У даному випадку, на підтвердження матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу «BMW iX xDrive40», д.н.з. НОМЕР_1 , сторонами надано до суду: позивачем - висновок судового експерта Дроздова Ю.В. № 1412/24 (товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ) за замовленням ОСОБА_1 від 09.12.2024, а відповідачем - звіт №244 про оцінку автомобіля «BMW iX xDrive40», д.н.з. НОМЕР_1 , від 10.09.2025, виконаного ФОП ОСОБА_5 (а.с.30-44, 50 на зв.-90)

Згідно висновку судового експерта Дроздова Ю.В. № 1412/24 (товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ) за замовленням ОСОБА_1 від 09.12.2024, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу замінюваних складових частин, колісного транспортного засобу «BMW iX xDrive40», д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП (без урахування складової ПДВ) складає 86 763,35 грн., а вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу «BMW iX xDrive40», д.н.з. НОМЕР_1 , складає 100 207,97 грн.

Відповідно до Звіту № 244 про оцінку автомобіля «BMW iX xDrive40», д.н.з. НОМЕР_1 , від 10.09.2025, виконаного ФОП ОСОБА_5 , вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «BMW iX xDrive40», д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП, виходячи з наданих замовником вихідних даних, складає 72 484,74 грн. Вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «BMW iX xDrive40», д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП, виходячи з наданих замовником вихідних даних, складає (з ПДВ на запасні частини та матеріали): 72 484,74 грн.

Утім, суд не приймає до уваги Звіту № 244 про оцінку автомобіля «BMW iX xDrive40», д.н.з. НОМЕР_1 , від 10.09.2025, виконаного ФОП ОСОБА_5 , яким керувалась страхова компанія при виплаті страхового відшкодування, тому що він складений з порушенням вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, оскільки оцінювач ФОП ОСОБА_5 , який складав даний звіт про оцінку збитку, не є визначеним ст.36 Закону України № 1961-IV документом для визначення розміру страхового відшкодування за відсутності досягнутої згоди між страховиком та потерпілим щодо розміру такого відшкодування.

Приписами ч. 1 ст. 106 ЦПК України визначено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Експерти мають бути обізнані про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Такий висновок, узгоджується з позиціями, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (провадження № 14-270цс19).

Суд звертає увагу на той факт, що стороною позивача на підтвердження позовних вимог було надано висновок експерта, який складений саме судовим експертом, який попереджений про кримінальну відповідальність та який відповідає вимогам чинного законодавства України.

Таким чином, позиція позивача, а також обсяг наданих ним доказів, є для суду більш переконливими ніж аргументи відповідача, який суттєвих обґрунтувань щодо неправильності або неповноти висновку судового експерта Дроздова Ю.В. № 1412/24 (товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ) за замовленням ОСОБА_1 від 09.12.2024, наданого позивачем, не навів.

Стосовно стягнення з ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на користь позивача пені, 3% річних та інфляційних витрат слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 36.5. ст. 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні майнових витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Згідно висновків щодо застосування норм матеріального права, викладених у постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі №337/5617/19 страхова компанія, яка прострочила виплату страхового відшкодування (грошового зобов`язання), зобов`язана, окрім страхової виплати, сплатити і штрафні санкції за весь час прострочення.

У зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на користь позивача суми недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 14 278,61 грн., а також пені за період з 25.09.2024 по 04.12.2025 включно в розмірі 16 120,53 грн.; інфляційних збитків за період з 25.09.2024 по 04.12.2025 включно в розмірі 6 425,53 грн.; 3 % річних у порядку ст. 625 ЦК України за період з 25.09.2024 по 04.12.2025 включно в розмірі 1 650,84 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн., а також він поніс витрати, пов`язані із розглядом справи (витрати на залучення судового експерта) у розмірі 4 800 грн. (п.2 ч.2 ст.133 ЦПК України), а відтак, враховуючи результати розгляду справи, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір та витрати на оплату послуг експерта.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА» про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування, пені, інфляційних збитків та 3% річних задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ - 20782312; адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ; адреса: АДРЕСА_1 ) недоплачену суму страхового відшкодування в розмірі 14 278 грн. 61 коп., пеню в розмірі 16 120 грн. 53 коп., інфляційні збитки в розмірі 6 425 грн. 53 коп., 3% річних в розмірі 1 650 грн. 84 коп., витрати на проведення експертизи в розмірі 4 800 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 968 грн. 96 коп., а разом: 44 244 (сорок чотири тисячі двісті сорок чотири) гривні 47 копійок.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня підписання його повного тексту.

Повний текст рішення підписано 04.09.2026 р.

Суддя С.В. Єдаменко