Решение № 140228909, 29.09.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/505/26

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Соловей Л.А.,

за участю секретаря судового засідання: Васильєвої Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОРЕСУРС-А" (м.Кропивницький Кіровоградської області)

до Комунального підприємства "Агропромислове" Оліївської сільської ради Житомирського району(с.Оліївка Житомирського району Житомирської області)

про стягнення 1 383 856,16грн (з урахуванням заяви представника позивача від 22.06.2026 про зменшення розміру позовних вимог).

Процесуальні дії по справі. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОРЕСУРС-А" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Агропромислове" Оліївської сільської ради Житомирського району 1388856,16грн, з яких: 1 324 494,60грн боргу за отриманий товар, 48 249,90грн інфляційних та 16 111,66грн 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про закупівлю товарів №2805 від 28.05.2025 в частині оплати переданого у власність товару.

Ухвалою суду від 08.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 08.06.2026.

03.06.2026 надійшов відзив на позовну заяву від 02.06.2026, у якому представник відповідача не заперечує факт укладення договору про закупівлю товарів №2805 від 28.05.2025 та наголошує що підприємство вживало всіх можливих заходів для виконання своїх грошових зобов`язань у міру надходження коштів. На сьогоднішній день засновник не здійснює дотацій чи прямого фінансування статутного капіталу підприємства, що ставить відповідача у повну залежність від вирощеної продукції. Відповідач просить застосувати ст.551 ЦК України та зменшити розмір інфляційних та 3% річних, оскільки вказані нарахування є надмірним тягарем (а.с.39-40).

У відповіді на відзив від 04.06.2026 позивач зазначив, що відповідач визнав факт отримання товару та не здійснив повного розрахунку у встановлені договором строки, а інфляційні та 3% річних не є штрафними санкціями та не можуть бути зменшені на підставі ст.551 ЦК України (а.с.43-48).

05.06.2026 від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову (а.с.53-56).

Ухвалою суду від 08.06.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОРЕСУРС-А" від 05.06.2026 про забезпечення позову задоволено частково та накладено арешт на грошові кошти, що належать Комунальному підприємству "АГРОПРОМИСЛОВЕ" Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області та знаходяться на банківських рахунках відповідача, в тому числі на рахунок № НОМЕР_1 в АТ "Приватбанк" (МФО 305299) та будь-які інші рахунки КП у банках України в межах суми 1 388 856,16грн; в решті заявлених вимог відмовлено.

Ухвалою від 08.06.2026 відкладено підготовче засідання на 23.06.2026.

22.06.2026 від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (а.с.75-76).

Ухвалою суду від 23.06.2026 задоволено заяву представника позивача від 22.06.2026 про зменшення розміру позовних вимог, також ухвалено подальший розгляд справи здійснюється в межах про стягнення з Комунального підприємства "Агропромислове" Оліївської сільської ради Житомирського району 1 383 856,16грн, з яких: 1 319 494,60грн боргу за отриманий товар, 48249,90грн інфляційних та 16 111,66грн 3% річних; закрито підготовче провадження та призначено справу №906/505/26 до судового розгляду по суті на 21.07.2026.

В судовому засіданні 21.07.2026 розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву до 07.09.2026, яку було продовжено до 29.09.2026.

29.09.2026 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, підтримання позовних вимог та повернення оригіналів документів (а.с.99-100).

29.09.2026 від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

В судовому засіданні суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

28.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОРЕСУРС-А" (виконавець/позивач) та Комунальним підприємством "Агропромислове" Оліївської сільської ради Житомирського району (замовник/відповідач) укладено договір про закупівлю товарів (код ДК 021:2015: 03110000-5 сільськогосподарські культури, продукція товарного садівництва та рослинництва) №2805, за умовами якого виконавець зобов`язується у 2025 році поставити замовникові товари, зазначені в п.1.2. договору та специфікації, а замовник - прийняти і оплатити такі товари .

Асортимент та кількість товарів, що поставляються за заявкою замовника, зазначається у відповідній накладній (товарно-транспортній накладній) на товар (п.1.1.3 договору)

Відповідно до п.3.1. договору, ціна цього договору становить 1348494,60грн з ПДВ.

Згідно з п.4.1. договору, розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред`явлення виконавцем рахунка на оплату або накладних (видаткових, товарно-транспортних накладних) вартості фактично отриманого товару, відповідно до умов даного договору по мірі надходження відповідних коштів, протягом 180 календарних днів з дня поставки, з урахуванням вимог даного договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1348494,60грн, що підтверджується видатковою накладною №05/07684 від 30.05.2025 (а.с.12).

Однак відповідач оплату товару здійснив частково на суму 24 000,00грн (а.с.13-17).

Посилаючись на те, що відповідач не здійснив оплату вартості поставленого йому товару, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача 1388856,16грн, з яких: 1 324 494,60грн боргу за отриманий товар, 48 249,90грн інфляційних та 16 111,66грн 3% річних.

Після відкриття провадження у справі відповідач сплатив позивачу кошти в сумі 5000грн, у зв`язку з чим позивач подавав заяву про зменшення позовних вимог. Провадження у справі здійснюється у межах спору про стягнення 1 383 856,16грн, з яких: 1319494,60грн боргу за отриманий товар, 48 249,90грн інфляційних та 16 111,66грн 3% річних.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини

Приписами ст.207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу положень ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Правовідносини у даній справі виникли між сторонами на підставі договору про закупівлю товарів №2805 від 28.05.2025, який за правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч.1, 2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частинами 1, 2 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 348 494,60грн.

Відповідач частково здійснив оплату за отриманий товар, внаслідок чого заборгованість склала 1 319 494,60грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач у відзиві визнав факт поставки товару на підставі договору про закупівлю товарів №2805 від 28.05.2025

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "АГРОРЕСУРС-А" в частині стягнення з Комунального підприємства "Агропромислове" Оліївської сільської ради Житомирського району 1 319 494,60грн основного боргу є обґрунтованими.

Крім того, за порушення строків проведення розрахунків позивач заявив до стягнення з відповідача 16 111,66грн 3% річних та 48 249,90грн інфляційних.

Згідно зі ст.625 ГПК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).

Суд, за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ІПС LIGA 360, перевірив наданий позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних (а.с.24-25), вважає його арифметично правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

За таких обставин справи позовні вимоги в частині стягнення 16 111,66грн 3% річних та 48 249,90грн інфляційних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заявив клопотання про зменшення розміру роцентів річних та інфляційних втрат за час затримки розрахунку за договором , при цьому врахувати наступні обставини: відповідач є комунальним підприємством діяльність якого тісно повя`зана з рішеннями Оліївської сільської ради; збройна агресія Російської Федерації, а також інші обставини пов`язані зі змінами у світовій економіці створили надзвичайні умови для аграріїв.

Щодо клопотання відповідача в частині зменшення 3% річних та інфляційних суд зазначає, що в даному випадку стягнення 16 111,66грн % річних (у мінімальному розмірі, що передбачений ст.625 ЦК України), та 48 249,90грн інфляційних, є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов`язання і проявом балансу між інтересами обох сторін, а також виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з ч.1 ст.ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1ст.77 ГПК України).

Відповідно дост.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ч.1ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вищенаведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі на суму 1 383 856,16грн, з яких: 1 319 494,60грн боргу за отриманий товар, 48 249,90грн інфляційних та 16 111,66грн 3% річних.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до п.2 ч.1ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи наведені вище висновки суду щодо обґрунтованості позовних вимог, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача повністю на суму 16 606,27грн (з урахуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору у зв`язку з поданням позовної заяви в електронній формі з використанням ЄСІКС).

Як встановлено судом, при поданні даного позову позивач сплатив судовий збір в сумі 20 832,84грн, що підтверджується платіжною інструкцією №6282 від 24.04.2026 (а.с.5) без урахування передбаченого ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" коефіцієнту для пониження відповідного розміру ставки судового збору у зв`язку з поданням позовної заяви в електронній формі з використанням ЄСІКС.

Тобто, позивач має право на повернення з Державного бюджету України 4 151,57грн надмірно сплаченого судового збору. Вказана сума буде повернута судом, у разі звернення позивача з відповідною заявою.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Агропромислове" Оліївської сільської ради Житомирського району (вул.Ступницького Леоніда, 68, с.Оліївка, Житомирський район, Житомирська область, 12402, код ЄДРПОУ 45280577) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОРЕСУРС-А" (вул.Перша Виставкова, буд. 29М, м.Кропивницький, Кіровоградська обл., 25014, код ЄДРПОУ 39374096)

-1 319 494,60грн боргу за отриманий товар;

- 48 249,90грн інфляційних;

- 16 111,66грн 3% річних;

- 16 606,27грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати:

1- у справу;

2-3 - сторонам в Електронний кабінет.