Решение № 140222800, 01.10.2026, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/3861/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ГАЛ Л. Л., за участю секретаря Геревич Т.С., представника позивача за ордером - адвоката Івашко Я.С., представника органу опіки та піклування за довіреністю Завадяк В.М., прокурора Токарської О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Служба у справах дітей Берегівської міської ради, орган опіки і піклування виконавчого комітету Берегівської міської ради, про позбавлення батьківських прав,

встановив:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Івашко Я.С., звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Служба у справах дітей Берегівської міської ради, про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 батько ОСОБА_3 - ОСОБА_4 помер.

Матір дівчинки - ОСОБА_2 вихованням ОСОБА_5 не займається, ні фінансово, ні морально участі в житті дитини не бере, дитина проживала в будинку матері в антисанітарних умовах, була свідком пияцтва, численних знайомих та співмешканців чоловічої статі в матері, внаслідок чого постійно втікала з дому.

Дядько ОСОБА_5 - позивач ОСОБА_1 спільно з дружиною ОСОБА_7 прийняли рішення піклуватися про племінницю ОСОБА_5 самостійно, а відтак з липня 2025 року дитина проживає на постійній основі з ними.

Постановою Берегівського районного суду Закарпатської області від 27.10.2016 року відповідача ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов`язків.

Також наявна аналогічна постанова Берегівського районного суду Закарпатської області від 02.11.2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності матері ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Крім того, у відповідача ОСОБА_2 наявні провадження стосовно неї: 1) стягнення заборгованості - позивач ТзОВ «Закарпатгазбут» (297/2023/16-ц); 2) стягнення боргу - позивач «Закарпатгаз» (297/413/22), що характеризує відповідача як безвідповідальну особу, у якої фінансовий рівень життя не дозволяє утримувати дитину, а також те, що у неї відсутні нормальні умови житла для перебування дитини.

У травні 2024 року донька ОСОБА_3 звернулася до батька ОСОБА_4 , що вона більше не бажає та не може проживати з матір`ю, просила залишитися з батьком.

Матір участі у вихованні доньки не бере та з липня 2025 року остання проживає з дядьком та тіткою.

Відповідно до відповіді на адвокатський запит ліцею № 46 ім. В. Чорновола Львівської міської ради, ОСОБА_3 навчається у 8-Г класі, характеризується, як спокійна, врівноваджена дитина. За період навчання матір-відповідач вихованням дитини не цікавилась, батьківські збори не відвідувала, ніяк себе не проявила. Опікун-позивач цікавиться успішністю, щоранку відвідує школу з дитиною, завжди на зв`язку з вчителями. Також була надана характеристика шкільного психолога, де фахівець позитивно характеризує теперішній психологічний стан дитини під час проживання з позивачем, описує травмованість дитини через те, що у віці 8-9 років відповідач відвозила дитину до дитячого будинку.

Відповідно до відповіді на адвокатський запит КНП «2-ї міської поліклініки м. Львів», ОСОБА_1 здійснює огляди лікаря з дитиною ОСОБА_8 , матір здоров`ям дитини не цікавиться, жодного разу не відвідувала лікаря.

Бабуся та дідусь ОСОБА_5 , які проживають у м. Львів, приділяють багато спільного часу з онукою та сином ОСОБА_1 , чим позитивно впливають на психічне та фізичне здоров`я дитини.

Згідно з копією реєстраційного посвідчення від 06.04.1998 року, власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , є дідусь ОСОБА_9 , де й проживає дитина з опікуном-позивачем.

ОСОБА_7 , яка є дружиною позивача та спільно займається вихованням дівчинки, надає згоду на проживання ОСОБА_3 у його власній квартирі та згоду на здійснення опіки її чоловіком над дитиною.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 30.12.2025 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження та залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, орган опіки та піклування виконавчого комітету Берегівської міської ради (а.с. 47-48).

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 30.12.2025 року від органу опіки та піклування виконавчого комітету Берегівської міської ради витребувано письмовий висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 49).

17 березня 2026 року судом отримано висновок від органу опіки та піклування виконавчого комітету Берегівської міської ради (а.с. 70-72).

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 04.05.2026 року закрито підготовче засідання та справу призначено до розгляду по суті (а.с. 75-77).

У вступному слові представник позивача - адвокат Івашко Я.С. підтримала позов з підстав, викладених у ньому.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явилася, про розгляд справи була належним чином повідомлена, відзив на позовну заяву не подала.

Представник третьої особи - органу опіки і піклування виконавчого комітету Берегівської міської ради Завадяк В.М. підтримала позов ОСОБА_1 та долучений висновок органу опіки та піклування.

Прокурор Токарська О.В. також вважала позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Берегівської міської ради в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ст. 281 ЦПК України суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 тривалий час фактично не бере участі у вихованні своєї дочки, не цікавиться її навчанням, не підтримує належного зв`язку із закладом освіти, не здійснює належного медичного супроводу дитини та не забезпечує її повноцінного розвитку.

Наведені обставини підтверджуються відповіддю з КНП «2-а міська поліклініка м. Львова» №852 від 03.11.2025 року, ліцею №46 ім. В`ячеслава Чорновола Львівської міської ради, характеристикою ОСОБА_3 (а.с. 33, 34, 35-36, 37, 38).

Крім того, після смерті батька дитини 03 липня 2025 року відповідач не забезпечила належного піклування про дочку, а фактичне виховання та утримання дитини здійснює її дядько - позивач ОСОБА_1 спільно зі своєю дружиною (а.с. 15, 20-22).

Відтак саме позивач ОСОБА_1 фактично виконує ті обов`язки щодо повсякденного догляду, навчання, медичного забезпечення, психологічної підтримки та розвитку дитини, які відповідно до закону покладаються на батьків.

При цьому суд враховує, що зазначена ситуація не виникла виключно після смерті батька дитини, оскільки матеріалами справи підтверджується неналежне виконання відповідачем батьківських обов`язків і в попередній період. Зокрема, постановами Берегівського районного суду Закарпатської області від 27.10.2016 року та 02.11.2016 року відповідач притягувалася до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов`язків (а.с. 40-43).

Суд також бере до уваги, що дитина, яка на час розгляду справи є неповнолітньою, фактично проживає разом із позивачем, адаптувалася до нових умов проживання, відвідує навчальний заклад, отримує належний медичний супровід та перебуває у стабільному сімейному оточенні.

Позитивна характеристика дитини за місцем навчання, участь позивача в освітньому процесі, його постійний контакт із педагогічними працівниками, забезпечення медичного супроводу, а також позитивна оцінка психологічного стану дитини свідчать про те, що теперішні умови проживання відповідають її інтересам.

Суд при цьому виходить із принципу найкращих інтересів дитини, який має бути визначальним при вирішенні спорів щодо її виховання та сімейного оточення.

Відповідно до висновку органу опіки і піклування виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області, з метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дитини орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав (а.с. 70-72).

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати їх до самостійного життя.

Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно зі ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 166 СК України позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки (втрата прав, заснованих на спорідненості) як для батька (матері), так і для дитини.

Згідно з шостим принципом декларації ООН прав дитини від 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Статтею дев`ятою Конвенції ООН про права дитини 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї.

Згідно з правовим положенням, викладеному у третьому розділі Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

З роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.п. 15, 16 постанови № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» вбачається, що розглядаючи справи даної категорії, судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування вирішується лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи та характеру ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, у ході судового розгляду встановлено не лише факт фактичного проживання дитини окремо від матері, а саме тривале, свідоме та винне ухилення відповідача від виконання покладених на неї законом батьківських обов`язків.

Сукупність встановлених обставин свідчить про те, що відповідач фактично самоусунулася від виховання дочки, не забезпечує її належного фізичного, духовного та морального розвитку, не бере участі в її навчанні та медичному забезпеченні, не проявляє належної турботи про дитину та не вживає заходів для відновлення належних батьківських відносин.

При цьому суд бере до уваги, що позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, однак у даному випадку застосування менш суворого заходу не забезпечить належного захисту прав та інтересів дитини, оскільки матеріали справи свідчать про тривале невиконання відповідачем батьківських обов`язків та фактичне самоусунення від виховання дочки.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а ОСОБА_2 слід позбавити батьківських прав щодо її неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджена сплачена сума судового збору у розмірі 1 211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 150, 164, 165, 166 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», Конвенцією ООН про права дитини, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до ОСОБА_2 , мешканки АДРЕСА_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Служба у справах дітей Берегівської міської ради, розташована за адресою: м. Берегове, вул. Б. Хмельницького, 7, код ЄДРПОУ 45264199, орган опіки і піклування виконавчого комітету Берегівської міської ради, розташований за адресою: м. Берегове, вул. Б. Хмельницького, 7, код ЄДРПОУ 04053683, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя: Лайош ГАЛ