Постановление суда № 140200584, 30.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позову без руху

30 вересня 2026 р. Справа № 520/31140/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Смагар С.В., розглянувши питання прийняття до розгляду позову ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , поштова адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.03.2023 року по 27.08.2026 року включно;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.03.2023 року по 27.08.2026 року у сумі 281 604 гривні 64 копійки.

Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, оскільки така подана з порушенням вимог статті 161 КАС України, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір сплачується в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з частиною 3 статті 4 цього Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» на 01 січня 2026 року, становить 3328,00 грн.

Позивач просить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 281 604,64 грн, тобто ціну позову визначено самим позивачем. Один відсоток ціни позову становить 2816,05 грн. Позовну заяву подано в електронній формі через підсистему «Електронний суд», отже з урахуванням коефіцієнта 0,8 судовий збір за подання цього позову становить 2252,84 грн.

Документа про сплату судового збору до позовної заяви не додано.

У позовній заяві зазначено про звільнення позивача від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір». До позовної заяви додано копію посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого 21.08.2023 Управлінням соціального захисту населення Добропільської міської ради, відповідно до якого пред`явник є особою з інвалідністю другої групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни. Разом з тим посвідчення не підтверджує встановлення позивачу групи інвалідності станом на дату подання позовної заяви.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. Разом з тим належним доказом встановлення групи інвалідності станом на дату подання позовної заяви є довідка медико-соціальної експертної комісії або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, а таких документів до позовної заяви не додано. На підставу, передбачену пунктом 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», позивач у позовній заяві не посилався. Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір або надати суду документ, що підтверджує наявність підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» (довідку медико-соціальної експертної комісії або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про встановлення I або II групи інвалідності).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу, який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19 зазначено, що на стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється.

Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

У постанові від 20.07.2023 у справі № 160/20070/21 Верховний Суд дійшов висновку, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу, а сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати судового збору з усіх спорів; позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не стосуються питань соціального захисту особи саме як учасника бойових дій, тому судовий збір у таких справах сплачується. Таку ж позицію Верховний Суд підтвердив у постанові від 24.04.2025 у справі № 520/23062/24.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, судовий збір за подання цього позову підлягає сплаті на загальних підставах, і позивачу необхідно сплатити судовий збір та надати суду документ про його сплату у розмірі 2252,84 грн на рахунок - UA678999980313141206084020661, одержувач - ГУК Харків обл/мХар Основ`ян/22030101, код одержувача - 37874947, банк одержувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , поштова адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали на усунення недоліків позовної заяви шляхом сплати судового збору та надання суду документа про сплату судового збору у розмірі 2252,84 грн на рахунок - UA678999980313141206084020661, одержувач - ГУК Харків обл/мХар Основ`ян/22030101, код одержувача - 37874947, банк одержувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101, або надання документа, що підтверджує наявність підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» (довідки медико-соціальної експертної комісії або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про встановлення I або II групи інвалідності).

3. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду.

4. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

5. Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

6. Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання.

7. Ухвала постановлена та підписана 30 вересня 2026 року.

Суддя С.В. Смагар