Решение № 140196672, 30.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року м. Київ справа №320/47629/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОСАМІТ НА СТОЛИЧНОМУ УКРАВТО» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОСАМІТ НА СТОЛИЧНОМУ УКРАВТО» до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.06.2025 №00567020701, прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі акта від 09.04.2025 №30298/Ж5/26-15-07-01-05-20/36203667 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «АВТОСАМІТ НА СТОЛИЧНОМУ УКРАВТО», код ЄДРПОУ 36203667», яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 70 380,00 грн. за порушення п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України щодо неподання Повідомлення за формою №20-ОПП;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.06.2025 №00567040701, прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі акта від 09.04.2025 №30298/Ж5/26-15-07-01-05-20/36203667 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «АВТОСАМІТ НА СТОЛИЧНОМУ УКРАВТО», код ЄДРПОУ 36203667», застосовано штрафні санкції в розмірі 2 580 156,50 грн. за порушення п. 185.1 ст.185, пп. 187.1 ст.187, пп. 188.1 ст.188, п.201.1, пп.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в зв`язку із невиписаними та незареєстрованими податковими накладними в ЄРПН на суму 5 160 313,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про відсутність правових підстав для прийняття оскаржуваних рішень з огляду на відсутність обставин порушення ним вимог податкового законодавства.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки у межах спірних правовідносин він діяв у відповідності до вимог закону.

Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.

Заслухавши у судовому засіданні 17.11.2025 позиції присутніх представників учасників справи (позивача та відповідача), дослідивши наявні у справі докази, судом, за згодою учасників справи, вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у м. Києві, відповідно до плану - графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2025 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 07.02.2025 №951-п, проводилася планова виїзна документальна перевірка ТОВ «АВТОСАМІТ НА СТОЛИЧНОМУ УКРАВТО» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2018 по 30.09.2024 роки, валютного - за період з 01.04.2018 по 30.09.2024 роки, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 30.09.2024 роки та іншого законодавства за відповідний період, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

За результатами цієї перевірки ГУ ДПС в м. Києві складено акт №30298/Ж5/26-15-07-01- 05-20/36203667 від 09.04.2025.

25.06.2025, товариство отримало податкові повідомлення-рішення, прийнятті ГУ ДПС у м. Києві на підставі висновків акта перевірки, зокрема від 18.06.2025 №00567020701, яким застосовано штрафні санкції у сумі 70 380,00 грн. за платежем адміністративні штрафи та інші санкції, та від 18.06.2025 №00567040701, яким застосовано штрафні санкції у сумі 2 580 156, 50 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Перевіркою позивача встановлено, що на порушення п. 63.3 ст. 63 ПК України ТОВ «АВТОСАМІТ НА СТОЛИЧНОМУ УКРАВТО» не подано повідомлення за формою № 20-ОПП про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткування, або через які провадиться діяльність, до ГУ ДПС у м. Києві по 132 об`єктах.

Реєстр об`єктів щодо яких повідомлення за формою № 20-ОПП не подано наведено в розрахунку до податкового повідомлення-рішення № 00567020701 від 18.06.2025, а також в акті перевірки на ст.ст. 139-143.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не подавав повідомлення за формою № 20-ОПП по факту приймання та повернення автомобілів, які використовувалися для проведення тест-драйвів.

ТОВ «АВТОСАМІТ НА СТОЛИЧНОМУ УКРАВТО» у позовній заяві зазначає, що: «автомобіль, який використовується для тест-драйву, якщо не передається у власність, не використовується для отримання доходу та не створює об`єкта оподаткування не підлягає декларуванню у формі № 20-ОПП».

У контексті наведеного, суд зазначає, що основним видом діяльності позивача є торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (код КВЕД 45.11).

Відповідно, ТОВ «АВТОСАМІТ НА СТОЛИЧНОМУ УКРАВТО» використовує автомобілі для тест-драйву в господарській діяльності, зокрема, як інструмент для продажу нових авто.

Тобто, використовуючи автомобілі для проведення тест-драйву, платник податку проводить через нього свою діяльність.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Об`єктом оподаткування згідно з п. 22.1 ст. 22 ПК України можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Пунктом 63.3 ст. 63 ПК України встановлено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Взяття на облік юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (п. 64.3. ст. 64 ПК України).

Згідно з п. 8.1 розділу VIII Порядку платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування контролюючому органу за основним місцем обліку шляхом подання повідомлення за формою № 20-ОПП у порядку, встановленому розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 року № 462), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 503/25280 (далі - Порядок)

Таке повідомлення відповідно до п. 8.4 розділу VIII Порядку подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника.

Крім того, відповідно до п. 8.5 розділу VIII Порядку у разі зміни відомостей про об`єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження або стану об`єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об`єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни. У повідомленні поряд із реквізитом, який змінився, зазначається у дужках його попереднє значення.

При цьому, в разі зміни призначення об`єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об`єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об`єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому - оновлена інформація про об`єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого.

Таким чином, платник податків зобов`язаний стати на облік у контролюючих органах, повідомляти про всі об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткування або через які провадиться діяльність, що і мало місце у даному випадку, шляхом подання до контролюючого органу повідомлення за Формою № 20- ОПП.

Для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник податків зобов`язаний протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об`єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов`язані з оподаткуванням, подати до відповідного контролюючого органу заяву за формою № 1-ОПП (п. 63.3 ст. 63 Кодексу, п. 7.1, п. 7.2. розділу VII Порядку). (Після набрання чинності наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2016 № 1125, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.01.2017 за № 42/29910, взяття на облік за неосновним місцем обліку здійснюється на підставі заяви за формою № 17-ОПП).

Отже, юридична особа подає до контролюючого органу повідомлення за формою № 20-ОПП щодо підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність юридичною особою, крім об`єктів оподаткування, відомості щодо яких надані до відповідних контролюючих органів відокремленими підрозділами такої юридичної особи в установленому порядку.

Згідно з п. 117.1 ст. 117 ПК України встановлено, що неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

Судом враховано, що у постановах від 18.11.2022 у справі № 824/1298/18-а, від 28.09.2022 у справі № 160/3561/20, від 04.05.2022 у справі № 160/12341/19, від 15.02.2022 у справі № 160/2155/20, від 03.06.2021 у справі № 640/7244/19, від 20.05.2021 у справі № 560/3008/19, від 21.07.2020 у справі № 826/14197/17, від 10.11.2022 у справі № 640/23530/21 та 11.04.2023 у справі № 260/2584/21 Верховний Суд виходив з того, що встановлений факт неподання платником податків повідомлення за формою 20-ОПП є підставою для застосування штрафних санкцій на підставі п. 117.1 ст. 117 ПК України.

Позивач зазначає, що: «В акті перевірки контролюючий орган зазначає про неподання Товариством повідомлення за формою № 20-ОПП щодо 132 об`єктів. При цьому розрахунок штрафних санкцій проведено щодо 69 одиниць».

Як вбачається з матеріалів справи, а також з розрахунку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, по деяким об`єктам оподаткуванню є як акти приймання об`єкта, так і акти повернення об`єкта. Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства України платник податків має подавати повідомлення за формою № 20-ОПП як під час набуття так і під час вибуття права користування певними об`єктами.

З розрахунку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вбачається, що по деяким об`єктам оподаткування наявні як і акти приймання об`єктів, так і акти повернення об`єктів (зазначена інформація також наведена в акті перевірки).

Якщо підсумувати всі зазначені об`єкти, по яким позивач мав би подати повідомлення за формою № 20-ОПП, як під набуття права користування об`єктами, так і під час вибуття права користування, то всього виходить 132 об`єкта.

При цьому, штрафну санкцію застосовано до 69 одиниць, оскільки відповідно до п. 52-1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний місяць (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширення на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій зазначених в даному пункті.

При цьому, як вказує відповідач, у розрахунку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, об`єкти, до яких не застосовано штрафну санкцію, позначено «*».

Відтак, суд не вбачає підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00567020701 від 18.06.2025 відповідача.

Щодо питання правомірності прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 18.06.2025 № 00567040701, суд зазначає таке.

ТОВ «АВТОСАМІТ НА СТОЛИЧНОМУ УКРАВТО» проводило гарантійне обслуговування автомобілів марки «Мазератті». Дане підтверджуються укладеними договорами з дистриб`юторами, а саме:

- договір про гарантійне та технічне обслуговування № 04/01/2019-М-АСС від 02.01.2019, укладеного між ПАТ «УКРАЇНСЬКА АВТОМОБІЛЬНА КОРПОРАЦІЯ» (дистриб`ютор), в особі генерального директора та головного бухгалтера Автосервісної філії «Гранд Автоматів» ПАТ «УКРАЇНСЬКА АВТОМОБІЛЬНА КОРПОРАЦІЯ» з однієї сторони та ТОВ «АВТОСАМІТ НА СТОЛИЧНОМУ УКРАВТО» (Дилер) в особі директора та головного бухгалтера з іншої сторони;

- договір про гарантійне та технічне обслуговування № 01/01/2024 М-АСС від 24.01.2024, укладений між ТОВ «ГРАНД АВТОМОТІВ УКРАЇНА» (Дистриб`ютор) в особі генерального директора та головного бухгалтера з однієї сторони та ТОВ «АВТОСАМІТ НА СТОЛИЧНОМУ УКРАВТО» (Дилер) в особі директора та головного бухгалтера з іншої сторони.

Вбачається, що згідно предмету договору дилер зобов`язується надати покупцеві послуги на території відповідальності, а дистриб`ютор зобов`язаний оплатити дилеру ту частину послуг, яка пов`язана з проведення гарантійних ремонтів автомобілів та роботи з усунення виробничих дефектів і недоліків, які виявлено при проведенні передпродажної підготовки, пов`язані з проведенням компанії.

Відповідно до порядку оплати, то за проведення технічного обслуговування автомобілів оплату дилеру здійснює покупець на підставі наряд-замовлення.

ТОВ «АВТОСАМІТ НА СТОЛИЧНОМУ УКРАВТО» (Дилер) проведено гарантійне обслуговування автомобілів марки «Мазератті» для ПАТ «УКРАЇНСЬКА АВТОМОБІЛЬНА КОРПОРАЦІЯ» Автосервісної філії «Гранд Автомотів» (Дистриб`ютор) та ТОВ «ГРАНД АВТОМОТІВ УКРАЇНА» (Дистриб`ютор).

За фактом виконання робіт складено та підписано між Дилером та Дистриб`юторами акти виконаних робіт та нарад-замовлення по кожному клієнту (на кожний автомобіль).

До кожного закритого наряд-замовлення між дилером та дистриб`юторами, складено та підписано акти виконаних робіт по кожному клієнту (по кожному автомобілю).

У відповідності до ч.ч. 1-2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (надалі - Закон № 996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з ч. 5 ст. 9 Закону № 996 господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, у якому вони були здійснені.

Тобто виходячи з вимог до оформлення первинних документів, визначених Законом № 996, дата складання документа є одночасно і датою оформлення акта, і датою приймання-передачі результатів робіт (послуг).

Згідно з п. 1 ст. 11 Закону № 996 підприємство на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов`язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

Відповідно до п.п. 44.1. ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10. ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/ послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Позивач акцентує увагу на тому, що акти виконаних робіт, які зазначені в таблиці на ст.ст. 29-89 та 92-94 акта перевірки, не є первинними документами, оскільки вони не місять всіх обов`язкових реквізитів первинного документа, а саме: не містять підписів директора та головного бухгалтера та печатку товариства.

Проте, як вказує відповідач, в ході перевірки надавалися наряд- замовлення та акти виконаних робіт по кожному клієнту (кожному автомобілю) підписані та скріплені печатками ТОВ «АВТОСАМІТ НА СТОЛИЧНОМУ УКРАВТО» та Дистриб`юторів, що свідчить про факт надання гарантійних послуг дилером та отримання даних послуг дистриб`юторами.

Відповідачем надано суду докази, відповідно до яких вбачається, що дійсно на наданих під час перевірки наявні як і підписи, так і печатка позивача (копія акта виконаних робіт № 2023004072 та наряд-замовлення № 2023004072).

Таким чином, відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних, позивачем не було виписано та зареєстровано податкові накладні на дати оформлення документів, що засвідчують факт постачання послуг платником податку, а саме: відповідно до актів виконаних робіт, в яких визначено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 4 742 529, 00 грн.

За період 01.04.2018 по 30.09.2024, встановлено погодження та підписання претензій між ТОВ «АВТОСАМІТ НА СТОЛИЧНОМУ УКРАВТО» та ПП «ТОЙОТА-УКРАЇНА» про відшкодування збитків, в яких зазначено наступне.

Відповідно до умов Договору поставки автомобілів № 6994/12/19 від 09.12.2019, укладеного між ТОВ «АВТОСАМІТ НА СТОЛИЧНОМУ УКРАВТО» (Покупець) та ПП «ТОЙОТА-УКРАЇНА» (Постачальник), останній взяв на себе зобов`язання в строк і на умовах, визначених Договором поставки автомобілів і додатками до нього, передати у власність покупця автомобілі марки TOYOTA, а покупець зобов`язаний прийняти та оплатити їх вартість.

На виконання договору поставки автомобілів постачальник поставив автомобілі марки TOYOTA, при прийманні яких були виявленні пошкодження/ недоліки.

Під час виявлення пошкоджень/недоліків автомобілів, покупцем було виконанні зобов`язання передбачені статтею 5 Договору поставки автомобілів, зокрема щодо належного оформлення таких пошкоджень/недоліків та інформування страхової компанії про їх наявність.

Відповідно до погоджених сторонами умов пункту 2.5 Договору поставки автомобілів, зазначено, що: «У випадку передання покупцю пошкодженого товару або товару Із відсутніми знімними деталями /аксесуарами, постачальник відшкодовує покупцю витрати на усунення пошкоджень, ремонт або встановлення відсутніх на момент приймання товару знімних деталей / аксесуарів.»

Укладеними претензіями між Позивачем та ПП «ТОЙОТА-УКРАЇНА» (Постачальник), зобов`язано відшкодувати збитки у розмірі вартості робіт/ витрачених матеріалів, тощо понесені, підприємством внаслідок порушення постачальником зобов`язання за договором поставки № 6994/12/19 від 09.12.2019, щодо якості та комплектності поставлених автомобілів, перерахувати грошові кошти протягом 10 календарних днів з дати погодження відповідної претензії за банківським реквізитами.

Судом встановлено укладання між ТОВ «АВТОСАМІТ НА СТОЛИЧНОМУ УКРАВТО» (Покупець) та ПП «ТОЙОТА-УКРАЇНА» (Постачальник) претензій на відшкодування збитків на суму ПДВ 417 784, 00 грн.

Надходження коштів по претензіям на відшкодування збитків, які були укладені між Позивачем та ПП «ТОЙОТА-УКРАЇНА» на суму ПДВ 417 784, 00 грн, свідчать банківські виписки, які наведено в таблиці на ст.ст. 107-120 акта перевірки.

Вищезазначені претензії на відшкодування збитків, які укладено між ТОВ «АВТОСАМІТ НА СТОЛИЧНОМУ УКРАВТО» (Покупець) та ПП «ТОЙОТА-УКРАЇНА» (Постачальник), є первинним документом, що засвідчує факт пошкоджень/недоліків автомобілів та погоджено зобов`язання на відшкодування збитків у розмірі вартості робіт/витрачених матеріалів, тощо понесені, підприємством внаслідок порушення постачальником зобов`язання за договором поставки № 6994/12/19 від 09.12.2019.

Таким чином, відповідно до Єдиного державного реєстру податкових накладних, підприємством не було виписано та зареєстровано податкові накладні на першу подію, про що свідчать вищенаведені претензії на відшкодування збитків (на другу подію (отримання коштів на банківський рахунок)) у розмірі податкових зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 417 784, 00 грн, що свідчить про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яким визначено відповідальність за вказані порушення.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОСАМІТ НА СТОЛИЧНОМУ УКРАВТО» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.