Решение № 140189147, 28.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 Справа № 914/2222/26

Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни Горецької, розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ.ВІ.ЕЙ.ЛОДЖИСТІК»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «БігКар»

про стягнення 41 000,00 грн за договором транспортного перевезення вантажів

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ.ВІ.ЕЙ.ЛОДЖИСТІК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БігКар» про стягнення 41 000,00 грн за договором транспортного перевезення вантажів.

Ухвалою від 17.07.2026 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи судом і від них не надходило жодних заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження чи клопотань про її розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін, дослідивши наявні у справі докази та викладені в позовній заяві пояснення, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що між ним та Відповідачем укладено Договір про транспортне перевезення вантажів № 1702 від 11.12.2025, на виконання якого Відповідачем надано відповідні транспортні послуги.

Позивач вказує, що під час проведення розрахунків за надані послуги ним помилково двічі перераховано кошти за Актом № 54 від 27.03.2026, унаслідок чого виникла переплата в розмірі 53 000,00 грн. При цьому за Актом № 55 від 30.03.2026 Позивачем сплачено 30 000,00 грн при вартості послуг 42 000,00 грн, у зв`язку з чим виникла недоплата в сумі 12 000,00 грн.

Позивач зазначає, що з урахуванням взаємного зарахування вказаних сум у Відповідача залишилися кошти в розмірі 41 000,00 грн, правові підстави для утримання яких відсутні. У зв`язку з цим Позивач просить стягнути з Відповідача 41 000,00 грн.

Позиція відповідача

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, позовних вимог не спростував, належним чином повідомлений про розгляд справи.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ З МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ

Між Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ.ВІ.ЕЙ.ЛОДЖИСТІК» (далі - Позивач), як Експедитором/Замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «БігКар» (далі Відповідач), як з Перевізником/ Виконавцем, було укладено Договір про транспортне перевезення вантажів № 1702 від 11.12.2025 (далі Договір).

На виконання умов Договору та Заявки № 1 від 11.12.2025 Відповідачем надано транспортні послуги, що підтверджується підписаними Сторонами та скріпленими печатками юридичних осіб актами надання послуг, а саме:

- Актом надання послуг № 54 від 27.03.2026 за маршрутом: м. Самар м. Запоріжжя м. Сарни, на загальну суму 53 000,00 грн, у тому числі ПДВ 20 % 8 833,33 грн;

- Актом надання послуг № 55 від 30.03.2026 за маршрутом: м. Сарни с. Руські Комарівці, на загальну суму 42 000,00 грн, у тому числі ПДВ 20 % 7 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, під час проведення безготівкових розрахунків за Актом № 54 від 27.03.2026 Позивачем внаслідок технічної помилки здійснено подвійне перерахування коштів.

Так, 30.03.2026 платіжною інструкцією № 979520 Позивачем перераховано Відповідачу 53 000,00 грн як оплату за Актом № 54.

Водночас 07.04.2026 платіжною інструкцією № 979602 Позивачем повторно перераховано Відповідачу 53 000,00 грн за тим самим Актом.

Таким чином, за наявності обов`язку зі сплати за Актом № 54 лише 53 000,00 грн, Позивачем фактично перераховано 106 000,00 грн. У зв`язку з подвійною оплатою сума надмірно перерахованих коштів становить 53 000,00 грн.

07.04.2026 платіжною інструкцією № 979603 Позивачем здійснено оплату за Актом надання послуг № 55 від 30.03.2026 у розмірі 30 000,00 грн, тоді як загальна вартість послуг за цим Актом становила 42 000,00 грн. Таким чином, за Актом № 55 залишилася несплаченою сума 12 000,00 грн.

Як встановлено судом з матеріалів справи, за результатами проведених розрахунків за Актом № 54 у Позивача виникла переплата у розмірі 53 000,00 грн, тоді як за Актом № 55 недоплата у розмірі 12 000,00 грн.

З урахуванням взаємного зарахування зазначених сум розмір коштів, що залишилися у Відповідача понад вартість фактично наданих послуг та не мають договірної чи іншої правової підстави для утримання, становить 41 000,00 грн (53 000,00 грн ? 12 000,00 грн), у тому числі ПДВ 20 % 6 833,33 грн.

З метою досудового врегулювання спору та повернення надмірно перерахованих коштів 16.04.2026 Позивач направив Відповідачу лист про повернення коштів (вих. № 16/04-1), яким просив добровільно повернути грошові кошти у розмірі 41 000,00 грн на банківські реквізити Позивача.

Зазначений лист отримано Відповідачем, однак залишено без відповіді та належного виконання, грошові кошти Позивачу не повернуто.

В подальшому, 08.06.2026, Позивач повторно звернувся до Відповідача з претензією про повернення безпідставно отриманих (надмірно сплачених) коштів у розмірі 41 000,00 грн, у якій вимагав протягом трьох календарних днів з моменту її отримання повернути зазначені кошти.

Претензію отримано Відповідачем 16.06.2026, однак і вона залишилася без відповіді та задоволення. Станом на момент звернення до суду грошові кошти у розмірі 41 000,00 грн Позивачу не повернуто.

З огляду на викладені обставини Позивач просить стягнути з Відповідача 41 000,00 грн.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 525 та 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що факт подвійного перерахування Позивачем коштів за Актом надання послуг № 54 від 27.03.2026 підтверджується матеріалами справи. Внаслідок цього у Позивача виникла переплата у розмірі 53 000,00 грн. При цьому за Актом надання послуг № 55 від 30.03.2026 наявна несплачена Позивачем сума у розмірі 12 000,00 грн. З урахуванням зазначених обставин сума коштів, яка після проведення взаємного зарахування залишилася у Відповідача понад вартість фактично наданих послуг, становить 41 000,00 грн.

Відповідачем не надано доказів наявності договірної чи іншої правової підстави для утримання зазначеної суми коштів, так само як і доказів її повернення Позивачу.

За таких обставин, з урахуванням встановлених судом обставин справи та оцінки наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача 41 000,00 грн є обґрунтованими та підтверджуються належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись статтями 2, 12, 42, 123, 126, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БігКар» (80100, Львівська обл., м. Шептицький, вул.Купчинського, буд. 4, кв. 48, код ЄДРПОУ 43785284) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ.ВІ.ЕЙ.ЛОДЖИСТІК» (02224, м. Київ, вул. Бальзака, 4, кв. 60, код ЄДРПОУ 42757277) безпідставно одержані грошові кошти в розмірі 41 000,00 грн та судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Горецька З.В.