Решение № 140185108, 30.09.2026, Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/859/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 вересня 2026 року селище Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Кірічука М.М., з участю секретаря судового засідання Грінчук-Степанюк З.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ізі фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Ізі фінанс» (далі ТОВ «Ізі фінанс») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 30 жовтня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та відповідачем було укладено кредитний договір №510126371 відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 3200,00 грн строком на 5 років, погодили базову процентну ставку 1,00%.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 умови договору не виконує, а також на те, що ТОВ «Ізі фінанс» набуло право вимоги по вищевказаному договору, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 8840,00 грн, з яких заборгованість по кредиту 3200,00 грн, за процентами 5640,00 грн.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач своїм правом подати відзив не скористався.

Суд, дослідивши письмові докази, що надані позивачем, перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 30 жовтня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем договір кредитної лінії №FSС407804229 відповідно до якого останньому було надано кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії в розмірі 1000,00 грн, встановлено кредитний ліміт до 3800,00 грн. Строк дії договору до 29 листопада 2030 року, погодили базову процентну ставку в розмірі 1% в день. Кредит видається шляхом перерахування грошових коштів за реквізитами платіжної картки позичальника НОМЕР_1 .

Договір та паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором.

Згідно інформації наданої акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» платіжна картка НОМЕР_1 видана на і`мя ОСОБА_1 , 30 жовтня 2025 року на карту було зараховано 1000,00 грн, 31 жовтня 2025 року 2000,00 грн, та 1 листопада 2025 року два рази по 100,00 грн, а разом 200,00 грн.

30 грудня 205 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено договір факторингу №МВ-ТП/81, відповідно до якого кредитор (ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») передав у повному обсязі, а новий кредитор (ТОВ «Таліон плюс») прийняв у повному обсязі право грошової вимоги, що належить кредитору за кредитними договорами, перелік яких міститься у реєстрі прав вимог, в тому числі і за кредитним договором № FSС407804229 від 30 жовтня 2025 року, що підтверджується Реєстром прав вимог від 30 грудня 2025 року.

8 травня 2026 року між ТОВ «Ізі фінанс» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено договір факторингу №08/0526-01, відповідно до якого останнє передало у повному обсязі, а ТОВ «Ізі фінанс» прийняло у повному обсязі право грошової вимоги, що належить кредитору за кредитними договорами, перелік яких міститься у реєстрі прав вимог, в тому числі і за кредитним договором № FSС407804229 від 30 жовтня 2025 року, що підтверджується витягом з реєстру прав вимог №1 від 8 травня 2026 року.

Долучений до матеріалів справи розрахунок свідчать про те, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 кредитних зобов`язань, в останнього виникла заборгованість у розмірі 8840,00 грн, з яких заборгованість по кредиту 3200,00 грн, за процентами 5640,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 7 та 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За змістом статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Згідно частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

ОСОБА_1 будучи вільним в укладенні кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписавши електронним підписом одноразовим ідентифікатором кредитні документи, погодив, таким чином, умови сплати процентів за користування кредитними коштами.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, доказів належного виконання зобов`язань за договорами не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн, представником позивача до суду надано договір про надання правничої допомоги №06/07/26-01 від 6 липня 2026 року; акт прийому передачі наданих послуг від 10 серпня 2026 року, відповідно до якого адвокатом здійснено усну консультацію клієнта на що витрачено 2 год вартістю 500,00 грн, складено позовну заяву на що витрачено 2 год вартістю 4000,00 грн, підготовка клопотання на що витрачено 1 год вартістю 500 грн; протоко погодження вартості послуг.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК України).

Згідно частини 6 статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За таких обставин, суд стягує з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн, оскільки вони підтвердженні документально та від відповідача не надходило клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Керуючись статтями 525, 526, 546, 549, 610, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтями 10-13, 76, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ізі фінанс» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ізі фінанс» (адреса місця знаходження: проспект Степана Бандери, 21В, офіс 1 м. Київ, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 40224607) 8840 (вісім тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп заборгованості за кредитним договором, 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору та 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп судових витрат, пов`язаних з витратами на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя М.М. Кірічук