Постановление суда № 140159754, 11.09.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/5911/26

Провадження № 2/331/4273/2026

У Х В А Л А

11 вересня 2026 року місто Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі :

головуючого судді Скользнєвої Н.Г.,

за участю секретаря Постарнак М.М.

учасники справи :

представники : позивача адвокат Музичук А.В.,

відповідачів адвокат Шоніна О.В., Міняйла О.С.,

розглянув у підготовчому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Семенова Максима Вячеславовича до Комунального некомерційного підприємства « Територіальне медичне об`єднання « Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради, Запорізької обласна державної адміністрації Запорізької обласної військової адміністрації про визнання протиправною бездіяльність, відшкодування моральної шкоди, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Олександрівського районного суду міста Запоріжжя ( далі-суд) на розгляді перебуває зазначена цивільна справа.

У липні 2026 року від представника відповідача Запорізької обласної державної адміністрації до суду надійшла заява про закриття провадження у справі в частині позовної вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність Запорізької обласної державної адміністрації Запорізької обласної військової адміністрації ( пункт 1 прохальної частини позову).

В обгрунтування вимоги, що міститься у заяві, заявник зазначив, що оскільки предметом позову є оцінка правомірності дій чи бездіяльності державного органу щодо виконання ( чи невиконання) ним своїх обов`язків, установлених нормативно правовими актами, а не вирішення приватноправового спору, вищевказана позовна вимога підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

В суді заявник вимогу підтримав , просить її задовольнити ; представник відповідача - Комунального некомерційного підприємства « Територіальне медичне об`єднання « Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради заяву підтримав , просить її задовольнити ; представник позивача проти заяви заперечує, просить у її задоволенні відмовити.

Суд, вислухавши доводи заявника, перевіривши їх матеріалами справи, взявши до уваги позиції інших учасників справи, приходить до такого.

З матеріалів справи убачається, що позивач звернувся до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства « Територіальне медичне об`єднання « Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради, Запорізької обласна державної адміністрації Запорізької обласної військової адміністрації, в якому просить :

- визнати протиправною бездіяльність Запорізької обласної державної адміністрації - Запорізької обласної військової адміністрації (код ЄДРПОУ 00022504) в частині непроведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 , розпочатого на підставі розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації, начальника Запорізької обласної військової адміністрації від 05.08.2025 № 117- ор-к, за фактом виявленого порушення, у визначені законодавством строки ;

- стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн ;

- стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 06.08.2025 по 08.04.2026 у розмірі 627 255,20 грн., з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Статтею 55 Конституції України проголошено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності до ч. 5 ст. 125 Конституції України, з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

Юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає та встановлює Кодекс адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, згідно з п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Верховний Суд в постанові від 05.10.2022 у справі № 460/280/19 зазначив, що для розгляду позову в порядку адміністративного судочинства необхідно встановити: по перше, чи є спір за своєю природою правовим, тобто чи звернення із позовом спрямоване на вирішення юридичного конфлікту між учасниками правовідносин; по-друге, чи має такий спір ознаки публічно-правового, тобто чи позовні вимоги ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо особи не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. У протилежному випадку суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень,дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження, а також з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Ознаками справи адміністративної юрисдикції є особливий суб`єктний склад публічно-правового спору, участь суб`єкта владних повноважень, суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Предметом позову у даній справі є вимоги, зокрема, стягнення моральної шкоди, яка полягає у неправомірному, як на думку позивача, відстороненню позивача від посади, і , як наслідок, невиплату заробітної плати, підрив авторитету позивача в очах підлеглих, позбавлення права на відпустку, права на лікування тощо, а також стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне зазначити, що робота директора комунального некомерційного підприємства «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради не є проходженням публічної служби в розумінні КАС України, оскільки вказана посада не є прийняттям його на публічну службу.

Відповідно до ст. 232 Кодексу законів про працю України безпосередньо в місцевих загальних судах розглядаються трудові спори за заявами: 1) працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не обираються; 1 - 1) домашніх працівників; 2) працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у ч. З ст. 221 і ст. 222 цього Кодексу; 3) керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службових осіб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об`єднаннями громадян, з питань звільнення, зміни дати і формулювання причини звільнення, переведення на іншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу і накладання дисциплінарних стягнень, за винятком спорів працівників, вказаних у ч. З ст. 221 і ст. 222 цього Кодексу; 4) роботодавця про відшкодування працівниками матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації; 5) працівників у питанні застосування законодавства про працю, яке відповідно до чинного законодавства попередньо було вирішено роботодавцем і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації (підрозділу) в межах наданих їм прав; 6) працівників про оформлення трудових відносин у разі виконання ними роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи (крім випадків виконання робіт чи надання послуг за гіг-контрактом у порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні").

Безпосередньо в місцевих загальних судах розглядаються також спори про відмову у прийнятті на роботу: 1) працівників, запрошених на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації; 2) молодих спеціалістів, які закінчили заклад фахової передвищої, вищої освіти і в установленому порядку направлені на роботу на дане підприємство, в установу, організацію; 3) вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину з інвалідністю, а одиноких матерів (батьків) - при наявності дитини віком до чотирнадцяти років; 4) виборних працівників після закінчення строку повноважень; 5) працівників, яким надано право поворотного прийняття на роботу; 6) інших осіб, з якими роботодавець відповідно до чинного законодавства зобов`язаний укласти трудовий договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Проаналізувавши характер правовідносин, що виникли між сторонами, зміст прав та обов`язків у цих правовідносинах, їх суб`єктний склад, які зазначені у позовній заяві, суд вважає, що у даному випадку відсутній публічно-правовий спір у розумінні положень КАС України.

Так, спірні правовідносини пов`язані з відстороненням позивача від посади директора комунального некомерційного підприємства «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради, відшкодуванням моральної шкоди та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не є спором у розумінні, який має розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

На підставі наведеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника відповідача - Запорізької обласної державної адміністрації Запорізької обласної військової адміністраціі Міняйла О.С. про закриття провадження у справі в частині позовної вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність Запорізької обласної державної адміністрації Запорізької обласної військової адміністрації ( пункт 1 прохальної частини позову),

Керуючись ст. ст.258-260 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника відповідача - Запорізької обласної державної адміністрації Запорізької обласної військової адміністраціі Міняйла Олександра Сергійовича про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Семенова Максима Вячеславовича до Комунального некомерційного підприємства « Територіальне медичне об`єднання « Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради, третя особа - Запорізька обласна державна адміністрація Запорізька обласна військова адміністрація про визнання протиправною бездіяльність, відшкодування моральної шкоди, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в частині позовної вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність Запорізької обласної державної адміністрації Запорізької обласної військової адміністрації ( пункт 1 прохальної частини позову), відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 16 вересня 2026 року.

Суддя : Н.Г.Скользнєва