Постановление суда № 140153792, 29.09.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/29721/26

УХВАЛА

29 вересня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (Німеччина, Роонстрасе 24 Кобленц, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 24.09.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:

1. Признати протиправним та скасувати рішення Пенсійного фонду № 50955-46583/ Р-02/8-1500/26;

2. Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду в Одеській області перерахувати пенсію З 1 березня згідно з частиною другою статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та нарахувати та виплатити заборгованість пенсії;

3 Зобов`язати пенсійний фонд надалі перераховувати мою пенсію згідно з частиною другою статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» а також інших постанов і розпоряджень, що стосуються підвищення пенсій нарівні з усіма українськими пенсіонерами.

Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись зі змістом позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.

Частиною першою статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України: кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Так позивач формуючи прохальну частину позову просить визнати протиправним та скасувати рішення Пенсійного фонду № 50955-46583/ Р-02/8-1500/26.

Проте як вбачається з матеріалів справи Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області за результатами розгляду надав відповідь №50955-46583/ Р-02/8-1500/26 від 17.09.2026, оформлену листом.

Суддя звертає увагу, що рішення про відмову у задоволенні заяви (звернення) є актом індивідуальної дії, тоді як лист, яким повідомляється про результати розгляду звернення, сам по собі є способом інформування особи про прийняте рішення та не набуває статусу самостійного акта індивідуальної дії.

Відтак, оскаржуваний позивачем лист №50955-46583/ Р-02/8-1500/26 від 17.09.2026 за своїм змістом має інформаційний характер та не є самостійним актом індивідуальної дії, який породжує юридичні наслідки для позивача.

За таких обставин суд доходить висновку про необхідність уточнення позивачем заявлених позовних вимог з урахуванням належного способу захисту порушеного права.

Суд звертає увагу позивача, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко, лаконічно і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи в межах позовних вимог.

Зважаючи на наведені приписи процесуального закону суд звертає увагу на те, що позовна заява є офіційною формою звернення до адміністративного суду за вирішенням публічно-правового спору, відповідно має відповідати встановленим до неї вимогам щодо її змісту.

Відповідно до положень ч.2 ст.173 КАС України остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті є завданням підготовчого провадження.

Згідно з вимогами ч.1 ст.47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 по справі №826/16958/17.

Принагідно суддя звертає увагу на подовження ч. 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За висновками Верховного Суду, викладених в ухвалі від 23.01.2019 у справі № 9901/35/19, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло. Особа, звертаючись до суду з позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Великою Палатою Верховного Суду у справі № 640/7310/19 зазначено, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Слід зазначити, що рішення суду спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, тож зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватися максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту, залежить швидкий та ефективний розгляд справи.

Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень за поданою на розгляд суду позовною заявою.

Суд констатує, що адміністративне судочинство здійснюється з метою захисту конкретного порушеного суб`єктивного права, що належить особі, тож зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

У розглядуваному випадку, у позовній заяві відсутнє належне нормативно-правове обґрунтування позовних вимог та посилання на норми права, що можуть бути застосовані до спірних відносин.

Крім того, згідно з ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Суддя звертає увагу позивача, що за відсутності доказів на підтвердження доводів викладених у позові, суд позбавлений можливості встановити дійсні обставини справи, характер правовідносин, що склалися між сторонами та, відповідно, вирішити спір.

Суддя акцентує увагу позивача на тому, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Суд зауважує, що позовну заяву подано до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд».

Частиною дев`ятою статті 44 КАС України встановлено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

Вказані документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення та звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України).

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

За змістом ст. 7 Закону України від 03 грудня 2025 року № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 3328 гривень.

Тобто, не менше 1331,20 грн та не більше 16640,00 грн.

Згідно із підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову фізичною особою ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позовну заяву подано до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд».

Враховуючи положення частини третьої ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, за подачу адміністративного позову з однією майновою вимогою необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 1 064,96 грн. (1331,20*0,8). Вимоги про зобов`язання вчинити певні дії є похідними тому судовий збір за неї не справляється.

Таким чином, зважаючи на викладене, позивачу необхідно надати до суду документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При цьому суддя зауважує, що наданий позивачем знімок екрана (скріншот) із застосунку «Приват24» сам по собі не є належним документом на підтвердження сплати судового збору, оскільки не містить усіх обов`язкових реквізитів платіжного документа, необхідних для ідентифікації здійсненого платежу та підтвердження факту сплати судового збору.

Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного суддя зазначає, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання до суду:

- позовної заяви в новій редакції з уточненням позовних вимог у відповідності до обставин справи, з належним нормативно-правовим обґрунтуванням позовних вимог;

- докази, що підтверджують обставини справи;

- докази надсилання копії позовної зави та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу;

- документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі 1064,96 грн або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Зазначені вище недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі, а тому позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків.

Суддя вважає за достатнє встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА