Решение № 140142696, 12.08.2026, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/368/26

провадження № 2/691/785/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

за участю секретаря судового засідання Шмунь Н.В.

сторони у справі:

представник позивача, адвокат Салій С.А.

представник відповідача Волошина І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Мліївської сільської ради Черкаського району Черкаської області про визнання права власності на будинковолодіння в порядку спадкування за заповітом,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Городищенського районного суду Черкаської області з позовною заявою Мліївської сільської ради Черкаського району Черкаської області про визнання права власності на будинковолодіння в порядку спадкування за заповітом.

Обґрунтовуючи позовну заяву позивач посилається на те, ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Мліїв Черкаського (Городищенського) району Черкаської області померла ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з: 1) житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) земельної ділянки, розміром 1,8445 га, кадастровий номер 7120385000:02:001:1911, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в адміністративних межах Млїївської сільської ради Черкаського (Городищенського) району, Черкаської області. 16 листопада 1999 року ОСОБА_2 в приміщенні Мліївської сільської ради склала заповіт відповідно до якого на випадок смерті все майно де б воно не було і з чого б воно не складалося та все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла їй. Заповіт, який було надруковано на друкарській машинці, ОСОБА_2 підписала власноруч. Для того, щоб оформити право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , вона звернулася до державного нотаріуса Городищенської державної нотаріальної контори Бідної Марії Олександрівни з відповідною заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Проте, нотаріус оглянувши подані нею документи, відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. 02 жовтня 2019 року вона звернулася із заявою до голови Мліївської сільської ради Микитенко В.В., з проханням вжити заходів щодо реєстрації заповіту в спадковому реєстрі. Натомість, 22 жовтня 2019 року вона отримала відповідь від Млїївської сільської ради від 17 жовтня 2019 року № 1005/02-27, у задоволені заяви відмовлено. 02 лютого 2022 року рішенням Городищенського районного суду Черкаської області, за нею, ОСОБА_3 , було визнано право власності, в порядку спадкування, після померлої ОСОБА_2 , на земельну ділянку, площею 1,8445 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7120385000:02:001:1911, що розташована в адміністративних межах Мліївської сільської ради Черкаського району, Черкаської області. Разом з тим, до складу спадкового майна також увійшов житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Для того, щоб оформити право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, вона знову ж таки звернулася до державного нотаріуса Городищенської державної нотаріальної контори Бідної М.О. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на житловий будинок з надвірними спорудами. Проте, нотаріус оглянувши подані документи відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з тим, що заповіт який був посвідчений секретарем виконкому Мліївської сільської ради 16 листопада 1999 року за р. № 81, в Спадковому реєстрі не зареєстрований, родинні стосунки між спадкоємцем та спадкодавцем не встановлено. У зв`язку з вищевикладеним, вона позбавлена можливості оформити спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 у встановленому законом позасудовому порядку та прийняла рішення звернутися до суду (а.с.1-8).

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 18 березня 2026 року у цивільній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання з викликом сторін до суду, з наданням відповідачу часу для подачі відзиву та пред`явлення зустрічного позову.

У підготовчому засіданні 01 квітня 2026 року постановлено ухвалу суду про витребування доказів у Городищенській нотаріальній конторі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ), підготовче засідання закрито та призначено до судового розгляду.

На виконання ухвали суду 21 квітня 2025 року за вхідним №2430/26 до Городищенського районного суду Черкаської області надійшла спадкова справа №447/243 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від Городищенської державної нотаріальної контори.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 , зазначив що позов обгрунтований та просив задоволити в повному обсязі, позивач до участі не прибула.

Представник відповідача ОСОБА_5 , у судовому засіданні, заперечила проти задоволення позовних вимог, оскільки у наданих нею доказах в судовому засіданні, які надані до суду не зареєстровано заповіт ОСОБА_2 ..

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, заслухавши думку сторін, вивчивши та дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.

За змістом ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та іншими законами.

Частиною 1 ст.16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, окрім іншого, визнання права.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218, 1220 Цивільного Кодексу України спадкування перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), що відкривається внаслідок смерті особи, і до складу спадщини входять усі права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинились внаслідок його смерті. За ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права.

Відповідно до ст.6 Європейської Конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13, зазначеної Конвенції, на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі "Онер`їлдіз проти Туреччини" (справа відкрита за заявою № 48939/99 та розглянута Великою палатою) Європейський суд визнав, що поняття "майно" охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні "законне сподівання" стосовно ефективного здійснення права власності.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу, ст.16 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. При цьому в положенні п. 3.1 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13, роз`яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Судом встановлено та підтверджується доказами у справі наступне. Відповідно до паспорта громадянина України № НОМЕР_1 , виданий органом 7114 від 11 липня 2024 року ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (а.с.10-11). Відповідно до свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_3 , видане Деснянською селищною радою, актовий запис №13, позивачу ОСОБА_6 присвоєно прізвище ОСОБА_7 (а.с.12). ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, видане Мліївською сільською радою Городищенського району Черкаської області, актовий запис №85 (а.с.13). 16 листопада 1999 року ОСОБА_2 в приміщенні Мліївської сільської ради склала заповіт відповідно до якого на випадок смерті все майно де б воно не було і з чого б воно не складалося та все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_8 (а.с.14). 02 лютого 2022 року рішенням Городищенського районного суду Черкаської області, за ОСОБА_3 , було визнано право власності, в порядку спадкування, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , на земельну ділянку, площею 1,8445 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7120385000:02:001:1911, що розташована в адміністративних межах Мліївської сільської ради Черкаського району, Черкаської області, яка належала померлій на підставі Державного акта на право приватної власності на землю від 27 січня 2005 року серії ЧР № 146830 (а.с.15-18). До складу спадкового майна входить житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Для того, щоб оформити право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Городищенської державної нотаріальної контори Бідної М.О. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_2 на житловий будинок з надвірними спорудами в с. Мліїв Черкаського району, Черкаської області. Проте, нотаріус оглянувши подані документи відмовила мені у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з тим, що заповіт який був посвідчений секретарем виконкому Мліївської сільської ради 16 листопада 1999 року за р. № 81, в Спадковому реєстрі не зареєстрований, родинні стосунки між спадкоємцем та спадкодавцем не встановлено, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13 грудня 2025 року (а.с.19-20). Згідно довідки ЦНАП Мліївської сільської ради від 09 січня 2026 року за №122, ОСОБА_2 , 1928 року народження, до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована та проживала в домоволодінні по АДРЕСА_1 , одиноко. Інші особи, в тому числі малолітні чи неповнолітні діти, з померлою не проживали та зареєстровані не були (а.с.21). Згідно інформаційної довідки про зареєстроване право власності виданої КП «ЧООБТІ» №657 від 01 грудня 2025 року, станом на 01 січня 2013 року, право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстровано у Черкаському обласному об`єднаному бюро технічної інвентаризації (а.с.23). Згідно по господарського обліку Виконавчого комітету Мліївської сільської ради та даними Реєстру територіальної громади, по АДРЕСА_1 власником домогосподарства є ОСОБА_2 , 1928 року народження. Земельна ділянка орієнтованою площею 0,25 га, яка перебувала в користуванні померлої не приватизована, належить до комунальної власності Мліївської сільської ради (а.с.22). Житловий будинок по АДРЕСА_1 , має загальну площу 56,6 кв.м., житлову площу 32,4 кв.м., домоволодіння складається з: житловий будинок - А, прибудова а, сарай Б, прибудова - б, ганок, вбиральня В, погріб П, криниця - №1, огорожа №2-4., вартість будинку 115 800,00 грн. (а.с.24-34).

Позивачем ОСОБА_1 судовий збір сплачений відповідно до квитанцій №7563-1755-2310-9771 від 16 березня 2026 року в сумі 1331,20 грн. (а.с.9).

Відповідно до Постанови Верховної Ради України №807-ІХ від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», Городищенський район Черкаської області був ліквідований і включений до складу нових Черкаського району та Звенигородського району.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що неможливість позивача отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом є порушенням її прав на спадкування, оскільки унеможливлює визнання такого права з боку держави перед іншими суб`єктами цивільних та інших правовідносин зібраних у справі доказів достатньо для стверджувального висновку про право ОСОБА_1 на спадкування за заповітом права власності на житловий будинок. Докази відповідача, які оцінено судом, не переважають за своїм змістом доказів сторони позивача.

В силу ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, якщо він в установлений строк, ст.1270 ЦК України, не заявив відмову від неї. Перешкод для прийняття спадщини після померлої особи, судом не встановлено.

Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємицею померлої ОСОБА_2 , яка має право та виявила бажання юридично оформити права на майно спадкодавця, тобто, на житловий будинок з надвірними будівлями, в порядку спадкування за заповітом.

Понесені позивачем судові витрати, слід залишити за ним, про що зазначено у позовній заяві, без вирішення питання про їх відшкодування.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 263, 264, 265, 273,293, 315,352, 354 ЦПК України, ст.ст. 3, 16, 319, 328, 392, 1216, 1218, 1220,1268 ЦК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Мліївської сільської ради Черкаського району Черкаської області про визнання права власності на будинковолодіння в порядку спадкування за заповітом - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , право власності на нерухоме майно у виді житлового будинку з надвірними спорудами в порядку спадкування за заповітом за адресою АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Копію рішення суду направити сторонам у справі, для відому.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd.ck.court.gov.ua..

Суддя О. М. Савенко