№ 140141571, 23.09.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1578/26 Провадження № 3/358/579/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Буравова К.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, начальника відділення рекрутингу ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 2 ст. 172-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

УСТАНОВИЛА:

Формулювання обставин правопорушення, яке пред`являлось особі у протоколі.

1.З 24.05.2024 по 02.12.2025 підполковник ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді начальника відділення обліку мобілізаційної роботи - заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ). З 24.09.2025 по 01.12.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 . 22.10.2025 підполковник ОСОБА_1 , тимчасово виконуючи обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи поза межами наданих йому службових повноважень, усвідомлюючи, що відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23.05.2024 № 303 «Про створення Комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (зі змінами) не входить до складу Комісії та не визначений її головою, без законних повноважень підписав протокол засідання Комісії № 39 від 22.10.2025, яким оформлено рішення про надання ОСОБА_2 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

2.Своїми діями ОСОБА_1 умисно вийшов за межі наданих йому службових повноважень, втрутившись у діяльність Комісії та підписавши протокол, право на підписання якого йому не було надано. Цим протоколом було оформлено рішення про надання ОСОБА_2 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за відсутності передбачених законом підстав.

3.За цим фактом у кримінальному провадженні № 12026111230000602 від 30 квітня 2026 року здійснювалося досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 425 та частиною третьою статті 403 КК України. Постановою старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого у місті Києві, від 25 липня 2026 року кримінальне провадження закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

4.31 липня 2026 року прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону стосовно Самоходського О.В. складено протокол № 24 про військове адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 172-14 КУпАП.

5.ОСОБА_1 у судовому засіданні 23.09.2026 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-14 КУпАП визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся.

6. Прокурор Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Артимович О.В. в судовому засіданні 23.09.2026 підтримав протокол про адміністративне правопорушення та просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-14 КУпАП.

Докази на підтвердження обставин, встановлених суддею, а також мотиви неврахування окремих доказів.

7. Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, прокурора, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов такого висновку.

8.Відповідно до частин першої та другої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

9.Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на встановлений порядок управління та за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

10.За статтями 245, 251, 252 та 280 КУпАП суд повинен своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити кожний доказ та їх сукупність, установити, чи було вчинено правопорушення і чи винна особа в його вчиненні.

11.Частиною першою статті 172-14 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто за умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень. Вчинення такого діяння в умовах особливого періоду утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою цієї статті.

12.Об`єктивна сторона зазначеного правопорушення полягає у вчиненні військовою службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень. Із суб`єктивної сторони правопорушення характеризується умисною формою вини: особа усвідомлює відсутність відповідного повноваження, але свідомо вчиняє дію, яка виходить за його межі.

13.Згідно з приміткою до статті 172-13 КУпАП військовими службовими особами є військові начальники, а також інші військовослужбовці, які постійно чи тимчасово обіймають посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов`язків, чи виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

14.Статтями 9, 11 та 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV, установлено обов`язок військовослужбовців додержуватися Конституції та законів України, знати і виконувати свої обов`язки, визначені статутами, положеннями, інструкціями та іншими службовими документами.

15.Відповідно до статей 1 та 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна передбачає бездоганне й неухильне додержання військовослужбовцями порядку і правил, установлених статутами та іншим законодавством, а також виконання наказів командирів.

16.З матеріалів справи вбачається, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24 травня 2024 року № 148 ОСОБА_1 призначено начальником відділення обліку мобілізаційної роботи заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 . Наказом від 24 вересня 2025 року № 274 на нього з 24 вересня 2025 року до окремого розпорядження покладено тимчасове виконання обов`язків начальника Четвертого відділу.

17.Функціональними обов`язками начальника відділення обліку мобілізаційної роботи заступника начальника Четвертого відділу передбачено виконання організаційно-розпорядчих обов`язків, організацію роботи відділення та виконання обов`язків начальника відділу в разі його відсутності. Отже, на час події ОСОБА_1 був військовою службовою особою та належним суб`єктом правопорушення, передбаченого статтею 172-14 КУпАП.

18.Разом із тим тимчасове виконання ОСОБА_1 обов`язків начальника Четвертого відділу саме по собі не наділяло його повноваженнями голови комісії з розгляду питань надання відстрочок. Склад цієї комісії визначався окремим наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 303 та наказами про внесення до нього змін.

19.З витягів із наказу № 303 зі змінами вбачається, що головою основного складу комісії при Четвертому відділі був визначений начальник цього відділу підполковник ОСОБА_3 , а головою резервного складу старший офіцер відділення ОСОБА_4 . ОСОБА_1 до основного або резервного складу комісії не включався.

20.У листі ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24 серпня 2026 року № 4/1833 роз`яснено, що резервний склад не є окремою комісією, а залучається до роботи у разі офіційної відсутності чи неможливості участі членів основного складу. Під час такого заміщення відповідна особа з резервного складу бере участь у розгляді питань, голосуванні та підписанні протоколу. ОСОБА_1 до резервного складу комісії також не входив.

21.Протокол засідання комісії № 39 від 22 жовтня 2025 року містить підпис ОСОБА_1 як особи, що оформила рішення про надання ОСОБА_2 відстрочки. Матеріали справи не містять наказу або іншого документа, яким ОСОБА_1 було б включено до складу комісії чи окремо уповноважено підписати цей протокол.

22.Актовим записом про смерть № 452 від 5 листопада 2024 року підтверджено, що ОСОБА_5 , догляд за якою зазначався як підстава для відстрочки ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Ця обставина додатково підтверджує значення дотримання встановленого порядку перевірки та оформлення рішень про відстрочку, однак відповідальність ОСОБА_1 у цій справі зумовлена саме свідомим підписанням протоколу за відсутності повноважень, а не неналежним проведенням перевірки відомостей.

23.Визнання ОСОБА_1 вини узгоджується з наказами про його призначення і тимчасове виконання обов`язків, функціональними обов`язками, наказом № 303 зі змінами, протоколом № 39, листом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24 серпня 2026 року, його письмовими поясненнями та іншими матеріалами справи. Визнання вини не є єдиною підставою висновку суду, а підтверджується сукупністю об`єктивних письмових доказів.

24.Суд ураховує, що постанова слідчого від 25 липня 2026 року стосується відсутності складу кримінального правопорушення, зокрема через невстановлення істотної шкоди або тяжких наслідків, необхідних для кримінальної відповідальності за частиною четвертою статті 425 КК України. Закриття кримінального провадження не виключає адміністративної відповідальності за діяння, яке містить склад військового адміністративного правопорушення.

25.Кваліфікуючою ознакою правопорушення є його вчинення в умовах особливого періоду.

26. У статті 1 Закону України № 1932-ХІІ від 06 грудня 1991 року «Про оборону України» надано роз`яснення терміну особливий період, яким є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

27. Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (абзац 5 статті 1 Закону України № 3543-ХІІ від 21 жовтня 1993 року «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

28. Згідно з частиною 8 статті 4 Закону України № 3543-ХІІ від 21 жовтня 1993 року «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

29. Відповідно до статті 1 Закону України № 389-VІІІ від 12 травня 2015 року «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

30. Виходячи з вищевикладеного, вбачається, що особливий період охоплює мобілізацію, воєнний час та частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

31.Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» в Україні було оголошено часткову мобілізацію, з моменту якої відповідно до законодавства настав особливий період.

32.Крім того, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України на всій території України введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався та який станом на час розгляду справи не припинено.

33.Отже, на момент вчинення адміністративного правопорушення та на час розгляду справи в Україні триває особливий період, що є кваліфікуючою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-14 КУпАП.

34.Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-14 КУпАП, крім визнання своєї вини, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами у справі:

-протоколом про адміністративне правопорушення № 24 від 31.07.2026, складеним відповідно до пункту 11 частини першої статті 255 КУпАП прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Артимовичем О.В.;

-копією витягу з наказу № 148 від 24.05.2024 (по стройовій частині) про призначення ОСОБА_1 з 25.05.2024 на посаду начальника відділення обліку мобілізаційної роботи заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

-копією витягу з наказу № 274 від 24.09.2025 (по стройовій частині) про покладення на ОСОБА_1 з 24.09.2025 до окремого розпорядження тимчасового виконання обов`язків за невакантною посадою начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

-копією переліку функціональних обов`язків начальника відділення обліку мобілізаційної роботи заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

-копією витягу з наказу № 7 від 07.01.2025 (по стройовій частині) про прибуття ОСОБА_1 з відрядження та приступлення до виконання службових обов`язків;

-копією Витягу з наказу № 303 від 23.05.2024 (по адміністративно -господарській діяльності) «Про створення Комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період в ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

-копією наказу № 329 від 04.06.2024 про внесення змін до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 23.05.2024 № 303 «Про створення Комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період в ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

-копією наказу № 210 від 19.03.2025 про внесення змін до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 23.05.2024 № 303 (в редакції наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 10.09.2024 №540) «Про створення Комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період в ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

-копією наказу № 523 від 04.07.2025 про внесення змін до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 23.05.2024 № 303 (в редакції наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 28.03.2025 №241) «Про створення Комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період в ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

-копією наказу № 667 від 17.09.2025 про внесення змін до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 23.05.2024 № 303 (в редакції наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 28.03.2025 №241) «Про створення Комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період в ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

-копією витягу з протоколу № 39 від 22.10.2025 засідання Комісії з розгляду питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_7 , про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_2 , на підставі абзацу 9 ч. 1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

-протокол № 39 від 22.10.2025 засідання Комісії з розгляду питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_7 , про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_2 , на підставі абзацу 9 ч. 1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

-копією актового запису про смерть №452 від 05.11.2024 ОСОБА_5 , виданого Богуславським ВДРАЦ в Обухівському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ);

-письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 31.07.2026, згідно з якими він підтвердив, що у період із 24.09.2025 до 01.12.2025 тимчасово виконував обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 і 22.10.2025 підписав протокол засідання Комісії № 39, хоча відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23.05.2024 № 303 зі змінами не входив до складу Комісії та не був визначений її головою. ОСОБА_1 визнав, що підписав протокол усупереч установленому порядку та за відсутності відповідних повноважень;

-заявою ОСОБА_1 , у якій він повністю визнав свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-14 КУпАП;

-рапортом заступника начальника слідчого відділу Обухівського РУП ГУНП у Київській області А.С. Кашпура від 30.04.2026 щодо виявлення у діянні ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 425 КК України;

-витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12026111230000602 від 30.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 425 КК України;

-копією постанови від 25.07.2026 про закриття кримінального провадження № 12026111230000602 від 30.04.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 403 та частиною четвертою статті 425 КК України, на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення;

Висновки суду

35.Оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємного зв`язку, суд установив, що ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, знав, що не входить до складу комісії та не наділений правом підписувати протокол її засідання, однак 22 жовтня 2025 року свідомо підписав протокол № 39. Така дія явно виходила за межі наданих йому повноважень і була вчинена умисно.

36.Таким чином, вина ОСОБА_1 доведена поза розумним сумнівом, а його дії правильно кваліфікуються за частиною другою статті 172-14 КУпАП як перевищення військовою службовою особою службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, вчинене в умовах особливого періоду.

37.Такий висновок узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», сформульованим у рішенні Європейського суду з прав людини від 18 січня 1978 року у справі «Ireland v. the United Kingdom» (п. 161, Series A, № 25), відповідно до якого доведеність може випливати із сукупності достатньо переконливих, чітких та узгоджених між собою висновків або неспростовних презумпцій факту. Аналогічний підхід викладений у рішенні Європейського суду з прав людини від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» (заява № 39598/03).

38.Відповідно до статті 38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження за наявності в діях особи ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

39.Кримінальне провадження закрито 25 липня 2026 року, а справа розглянута судом 23 вересня 2026 року. Отже, передбачений статтею 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення не закінчився.

40.Санкція частини другої статті 172-14 КУпАП передбачає накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

41.Відповідно до статті 33 КУпАП при накладенні стягнення суд ураховує характер правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

42.Щире розкаяння ОСОБА_1 суд відповідно до статті 34 КУпАП визнає обставиною, що пом`якшує відповідальність. Обставин, що обтяжують відповідальність, визначених статтею 35 КУпАП, судом не встановлено.

43.З огляду на характер умисного правопорушення, пов`язаного з перевищенням повноважень під час оформлення рішення з питань мобілізації, підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності через малозначність на підставі статті 22 КУпАП немає.

44.Урахувавши наведені обставини, суд вважає необхідним і достатнім накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією частини другої статті 172-14 КУпАП, одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.

Судовий збір

45.Згідно зі статтею 40-1 КУпАП та пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

46.Водночас пунктом 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» військовослужбовців звільнено від сплати судового збору у справах, пов`язаних із виконанням військового обов`язку та службових обов`язків. Оскільки правопорушення, за яке ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності, безпосередньо пов`язане з виконанням ним службових обов`язків, він підлягає звільненню від сплати судового збору.

Керуючись статтями 7, 9, 22, 23, 3335, 38, 40-1, 172-14, 245, 251, 252, 268, 280, 283285, 294, 307, 308 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-14 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

2. Реквізити для плати штрафу: (Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA308999980313010106000010750, Код класифікації доходів бюджету: 21081100, Призначення платежу: штраф за адміністративне правопорушення, Протоколи про адміністративне правопорушення №24 від 31.07.2026).

3. Відповідно до ч. 1 ст.307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1,300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

4. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до нього може бути застосоване подвійне стягнення розміру штрафу визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, в порядку ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

5. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

6. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

7. Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

8. Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України «Про виконавче провадження», відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження №61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).

Суддя К. І. Буравова