Решение № 140132634, 28.09.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 174/441/26

Номер провадження2/173/2191/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 вересня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Островерхової А.В., за участю секретаря судового засідання Прокоф?євої Н.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до Вільногірського міського суду Дніпропетровської області із зазначеним позовом.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на те, що 23.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №8413880. Відповідно до умов договору ТОВ Авентус Україна зобов?язалось надати позичальнику грошові кошти в сумі 19000, 00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов?язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов?язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1,00% на день.

Згодом позичальник звернулася до ТОВ Авентус Україна з метою збільшення кредиту на 12000, 00 грн, які їй було надано. Таким чином загальна сума кредиту, яка була надана відповідачу становила 31000,00 грн.

Відповідач виконувала взяті на себе зобов?язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні платежі з простроченням та не в повному обсязі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

10.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю Авентус Україна та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» було укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-12/25, яким відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 8413880 від 23.10.2024 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС», а відповідно ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуто право вимоги до відповідача.

На дату складання позовної заяви заборгованість відповідача за договором № 8413880 від 23.10.2024 складала 78320,00 грн: заборгованість по тілу кредиту 31000,00 грн.; заборгованість по відсотках 31820,00 грн, пеня - 15500, 00 грн.

Також 24.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю Селфі Кредит та ОСОБА_1 було укладено договір №1852847 про надання споживчого кредиту. ТОВ Селфі Кредит надав позичальнику кредит в сумі 15000,00 грн строком на 360 днів, стандартна процентна ставка 1% в день, яка застосовується в межах кредитування.

Відповідач взяті на себе зобовя?занння виконувала з істотним порушенням, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням, не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості.

29.04.2025 між ТОВ Селфі Кредит та ТОВ Свеа Фінанс було укладено договір факторингу № 01.02-09/25, яким відступлено право вимоги за Кредитним Договором №1852847 від 24.10.2024. на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС», а відповідно ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуто право вимоги до відповідача.

На дату складання позовної заяви заборгованість відповідача за договором № 1852847 від 24.10.2024 складала 48449,99 грн: заборгованість по тілу кредиту 14999,99 грн.; заборгованість по відсотках 25950,00 грн, пеня - 7500, 00 грн.

Отже, загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 126769,99 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також судовий збір.

Ухвалою судді Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 01.06.2026 справу передано до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області за підсудністю.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05.08.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.

Сторони в судове засідання не з`явилися, оскільки суд розглянув справу за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

Суд встановив, що 23.10.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту №8413880.

Відповідно до умов вказаного договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» надало кредит у розмірі 19000,00 грн строком на 360 днів на умовах повернення суми кредиту в кінці строку кредитування. Періодичність сплати платежів процентів - кожні 15 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредитування (п. 1.5.1).

Пунктом 6.4 договору передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язании? сплатити Товариству штраф: у розмірі 1710,00 гривень на четвертии? день такого невиконання та/або неналежного виконання та у розмірі 380,00 гривень починаючи з п`ятого дня за кожнии? день невиконання та/або неналежного виконання.

Додатковою угодою до договору №8413880 про надання споживчого кредиту від 25.10.2024 ОСОБА_1 було надано додатково кредитні кошти в сумі 12000, 00 грн. У зв?язку з чим, сума кредиту (загальний розмір) за договором кредиту становить 31000,00 грн. Денна процентна ставка відповідно до умов додаткової угоди складає 1,00% в день.

Позивач виконав умови договору, перерахувавши відповідачу 23.10.2024 кредитні кошти в розмірі 31000,00 грн двома платежами: 19000,00 грн та 12000, 00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ Пейтек від 12.06.2025 та довідкою ТОВ Універсальні платіжні рішення від 11.06.2025.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 8413880 від 23.10.2024 заборгованість ОСОБА_1 складала 78320,00 грн: по тілу кредиту 31000,00 грн.; заборгованість по відсотках 31820,00 грн, пеня - 15500, 00 грн.

10.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус України» та «Свеа Фінанс» було укладено Договір факторингу № 01.02-12/25.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників №1 до договору факторингу від 10.06.2025 №01.02-12/25 ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №8413880 від 23.10.2024 у розмірі 78320,00 грн: заборгованість по тілу кредиту 31000,00 грн.; заборгованість по відсотках 31820,00 грн, пеня - 15500, 00 грн.

Згідно платіжної інструкції № 10088 від 10.06.2025 ТОВ «Свеа Фінанс» перерахувало Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» плату за відступлення права вимоги за договором факторингу № 01.02-12/25 від 10.06.2025.

Також судом встановлено, що 24.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю Селфі Кредит та ОСОБА_1 укладено договір №1852847 про надання споживчого кредиту.

Відповідно до умов договору сума кредиту становила 15000, 00 грн строком на 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день.

Пунктом 6.4 договору передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язании? сплатити Товариству штраф: у розмірі 2250,00 гривень на четвертии? день такого невиконання та/або неналежного виконання та у розмірі 450,00 гривень починаючи з п`ятого дня за кожнии? день невиконання та/або неналежного виконання.

Позивач виконав умови договору, перерахувавши відповідачу 24.10.2024 кредитні кошти в розмірі 15000,00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ Пейтек від 08.05.2025.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №1852847 від 24.10.2024 станом на 29.04.2025 складала 48449,99 грн: заборгованість по тілу кредиту 14999,99 грн.; заборгованість по відсотках 25950,00 грн, пеня - 7500, 00 грн.

29.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та «Свеа Фінанс» було укладено Договір факторингу № 01.02-09/25.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу від 29.04.2025 №01.02-09/25 ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1852847 від 24.10.2024 у розмірі 48449,99 грн: заборгованість по тілу кредиту 14999,99 грн.; заборгованість по відсотках 25950,00 грн, пеня - 7500, 00 грн.

Згідно платіжної інструкції № 10049 від 30.04.2025 ТОВ «Свеа Фінанс» перерахувало Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» плату за відступлення права вимоги за договором факторингу № 01.02-09/25 від 29.04.2025.

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України.

Положеннями частини першої статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 208 ЦПК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти, зокрема правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Відповідно до ст. 1047 договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з частиною першою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Крім того відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином судом встановлено, що укладені між сторонами договори №8413880 від 23.10.2024 та №1852847 від 24.10.2024 відповідають формі, передбаченій ст. 207, 208, 1047, 1055 ЦК України.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно із ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім того, ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ТОВ Селфі Кредит відповідно до кредитного договору надали відповідачу ОСОБА_1 кредит, однак відповідач кошти не повернула, тому заборгованість, яка виникла станом на день звернення до суду необхідно стягнути з відповідача на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС», як нового кредитора, що отримав право грошової вимоги до відповідача:

за договором №8413880 від 23.10.2024 в сумі 62820,00 грн: заборгованість по тілу кредиту 31000,00 грн.; заборгованість по відсотках 31820,00 грн;

за договором №1852847 від 24.10.2024 в сумі 40949,99 грн: заборгованість по тілу кредиту 14999,99 грн.; заборгованість по відсотках 25950,00 грн.

Суд вважає, що позивач надав детальний розрахунок заборгованості, згідно з яким сума заборгованості за тілом кредиту та відсотками відповідає умовам договору, зокрема строки нарахування відсотків - у межах строку кредитування та у межах визначеної відсоткової ставки.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач підписала кредитні договори електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тобто погодилась з їх умовами, зокрема сумою відсотків, порядком погашення заборгованості тощо. Будь-яких доказів укладення договорів кредиту під впливом помилки, обману з боку кредитодавця або інші вади волевиявлення відповідач не надав.

Відповідач не скористалася своїм процесуальним правом, не надала суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед ТОВ «СВЕА ФІНАНС», не довела відсутність заборгованості.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» про стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками за договором №8413880 від 23.10.2024 в сумі 62820,00 грн, за договором №1852847 від 24.10.2024 в сумі 40949,99 грн суд вважає законними та обґрунтованими.

Водночас суд не погоджується з вимогами позивача про стягнення штрафів за вказаними кредитними договорами з огляду на таке.

Як було встановлено судом умовами вказаних кредитних договорів було передбачено сплату штрафу у випадку порушення зобов?язання з боку позичальника щодо повернення кредиту та/або сплати відсотків за користування кредитом.

Згідно з розрахунком заборгованості позивач нарахував відповідачу штраф (неустойку):

за договором №8413880 від 23.10.2024 за період з 22.11.2024 по 01.01.2025 в сумі 15500,00 грн;

за договором №1852847 від 24.10.2024 за період з 26.11.2024 по 08.12.2024 в сумі 7500,00 грн.

17 березня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15 березня 2022 року, яким, зокрема, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. При цьому неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан, дія якого тривала протягом періоду, за який позивачем здійснено відповідне нарахування.

Таким чином, з огляду на положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України позивач не мав правових підстав для нарахування штрафу (неустойки) за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання у період дії воєнного стану.

Оскільки штраф за прострочення виконання грошового зобов?язання нараховано в період дії в Україні воєнного стану, суд доходить висновку про його неправомірність.

Відтак зазначена сума не підлягає включенню до розміру заборгованості відповідача. Таким чином, позовні вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до таких висновків.

На підтвердження понесених судових витрат позивач надав платіжну інструкцію № 204 від 31.03.2026 про сплату судового збору в сумі 2662,40 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору має бути стягнуто з відповідача на користь позивача в межах документально підтверджених витрат та пропорційно до розміру заявлених позовних вимог, а саме в сумі 2179,36 грн (103769,99 грн. * 100% : 126769,99 грн. * 2662,40).

Керуючись ст. 12,13,81,141,259,263-265,268,273,280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (03126, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ЄДРПОУ 37616221) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість в сумі 103769 (сто три тисячі сімсот шістдесят дев`ять) грн 99 коп.: за кредитним договором №8413880 від 23.10.2024 в сумі 62820,00 грн: заборгованість по тілу кредиту 31000,00 грн.; заборгованість по відсотках 31820,00 грн; за кредитним договором №1852847 від 24.10.2024 в сумі 40949,99 грн: заборгованість по тілу кредиту 14999,99 грн.; заборгованість по відсотках 25950,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2179 (дві тисячі сто сімдесят дев?ять) грн 36 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017.

Суддя А.В. Островерхова