Решение № 140128080, 28.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.09.2026Справа № 925/220/26За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Пожмашина"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія"

про стягнення 770987,10 грн

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Пожмашина" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія" з вимогами про стягнення 770987,10 грн заборгованості за договорами постачання природного газу, зокрема: від 29.03.2019 №04/1325-19 в сумі 207153,66 грн (зокрема: 103887,55 грн основного боргу, 103266,11 грн пені за період з 24.01.2023 до 31.12.2025); від 07.11.2022 №27/11 в сумі 563833,44 грн (зокрема: 282762,44 грн основного боргу, 281071,00 грн пені за період з 24.01.2023 до 31.12.2025).

Ухвалами суду: від 16.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання 13.04.2026; від 13.04.2026 з огляду на неявки учасників справи проведення підготовчого засідання відкладено на 05.05.2026; від 05.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у судове засідання 02.06.2026; від 02.06.2026 оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомлено учасників справи про час його проголошення о 16:30 год. 23.06.2026.

При складенні повного тексту рішення у даній справі судом здійснено перевірку актуального стану юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія" (відповідач) та із відповіді, сформованої засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" за запитом судді Скиби Г.М. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.06.2026 №2876978 встановлено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 38553084) Україна, 04053, м.Київ, пров.Несторівський,10, оф.2/5.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.06.2026 поновлено судовий розгляд у справі №925/220/26 та вирішено передати справу №925/220/26 за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали справи №925/220/26 передано судді Усатенко І.В.

Ухвалою суду від 07.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено сторонам строки на подання заяв по суті спору.

Ухвала суду від 07.07.2026 була отримана відповідачем у його електронному кабінеті 07.07.2026.

11.09.2026 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, в якому зазначено, що позивачем помилково було завантажено через підсистему "Електронний суд" копії платіжних документів без відмітки банку про їх проведення, натомість до клопотання ним долучені ті ж самі докази (платіжні документи) з відміткою банку про проведення. Також, позивачем приєднано лист відповідача, на який він посилався в тексті позовної заяви, проте помилково не приєднав до позовних матеріалів.

Суд вбачає за можливе для всебічного і повного розгляду справи, з огляду на те, що платіжні документи були подані разом з позовом, але без відмітки банку про їх проведення, посилання на лист відповідача є позовній заяві, задовольнити клопотання позивача та долучити документи до матеріалів справи.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, про наслідки був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.. 165, 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Пожмашина" (споживач) укладено договір № 04/1325-19 (далі -договір 1) постачання природного газу відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачу у 2019 році природний газ в обсягах і порядку, передбачених даним договором, а споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Постачальник передає споживачу газ, шляхом надання номінацій та реномінацій. Дані обсяги є плановими та можуть зменшуватись або збільшуватись відповідно до заявок споживача. Фактичні обсяги споживання природного газу будуть остаточно узгоджені в актах приймання-передачі природного газу (п. 1.2 договору 1).

Відповідно до п. 1.12 договору 1 приймання-передача газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у звітному місяці, оформляється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних актів приймання-передачі, які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно п. 2.1, 2.3 договору 1, ціна 1000 куб. м газу, який постачається за цим договором становить 7000,02 грн з ПДВ. Загальна вартість договору визначається як сума місячних вартостей газу, що визначено у п. 2.2 договору.

Споживач зобов`язаний сплатити вартість місячного обсягу газу на рахунок постачальника наступним чином: 30% - не пізніше 10 числа місяця поставки газу; 30% - не пізніше 20 числа місяця поставки газу; 30% - не пізніше 30 числа місяця поставки газу. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця, наступного за звітним. У разі зменшення фактичного місячного обсягу споживання споживачем газу порівняно із замовленим обсягом, залишок грошових коштів зараховується як попередня оплата за газ майбутніх періодів (п. 3.1, 3.3 договору 1).

Відповідно до п. 6.3 договору 1 у разі не поставки недопоставки постачальником газу, відповідно до умов даного договору, останній сплачує на користь споживача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від вартості недопоставленого обсягу природного газу, крім випадків, передбачених в п. 6.5.

Відповідно до п. 9.1, 9.2 договору 1 договір набирає чинності з 01.04.2019 і діє до 31.12.2019, а в частині не виконаних зобов`язань - до їх повного виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляду його умов. Кількість пролонгацій не обмежена.

Листом від 27.09.2022 № 62-17 позивач просив відповідача виділити ліміт природного газу на жовтень 2022 у кількості 12,00 тис куб м. Листом від 25.10.2022 № 81-17 позивач просив відповідача зменшити ліміт споживання газу на жовтень 2022 на 3,6 тис куб м, до 8.4 тис куб м. Листом від 25.10.2022 № 83-17 позивач просив відповідача виділити ліміт природного газу на листопад 2022 у кількості 15,0 тис куб м.

Відповідач виставив позивачу рахунки на оплату газу: № 2720 від 03.10.2022 на суму 536600,48 грн за поставку 12 тис куб м газу у жовтні 2022; № 2721 від 03.10.2022 на суму 1966,75 грн за компенсацію вартості замовленої потужності; № 2869 від 08.11.2022 на суму 402000,30 грн за поставку 15 тис куб м газу у листопаді 2022; № 2870 від 08.11.2022 на суму 2458,44 грн за компенсацію вартості заявленої потужності.

Виставлені відповідачем рахунки були оплачені позивачем наступним чином, що підтверджується платіжними дорученнями: № 866 від 06.10.2022 на суму 159480,14 грн, № 1052 від 17.10.2022 на суму 212640,19 грн, № 864 від 05.10.2022 на суму 1966,75 грн, № 150 від 29.11.2022 на суму 120600,09 грн, № 6470 від 09.11.2022 на суму 120600,09 грн, № 303 від 160800,12 грн, № 6469 від 09.11.2022 на суму 2458,44 грн. Отже, позивач сплатив за газ поставлений у жовтні 2022 грошові кошти у розмірі 374087,08 грн, а за газ поставлений у листопаді 2022 - 404457,74 грн, що загалом становить 778545,82 грн.

В підтвердження обставин поставки газу сторонами було підписана наступні акти приймання-передачі природного газу та акти здачі-приймання робіт: № 1908 від 31.10.2022 на суму 339287,81 грн, № 1909 від 31.10.2022 на суму 1967,24 грн, № 2008 від 30.11.2022 на суму 331493,74 грн, № 2040 від 30.11.2022 на суму 2460,08 грн. Загалом відповідачем було поставлено газу позивачу на суму 675208,87 грн. Акти підписані та скріплені печатками обох контрагентів без зауважень.

Отже, поданими в матеріали справи доказами підтверджується сплата позивачем відповідачу за договором 1 за природній газ грошових коштів у сумі 778545,82 грн та поставку відповідачем позивачу природного газу у жовтні, листопаді 2022 року на суму 675208,87 грн. Вартість оплаченого та не поставленого газу за означений період складає 103336,95 грн (778545,82-675208,87).

Крім того, згідно акту звірки взаємних розрахунків між сторонами за період з 01.01.2021 по 02.02.2022 за позивачем обліковувалась переплата у сумі 550,60 грн (за даними відповідача). Акт звірки підписаний та скріплений печатками обох контрагентів.

Отже вартість оплаченого позивачем та не отриманого товару за договором № 04/1325-19 від 29.03.2019 становить 103887,55 грн (103336,95+550,60).

07.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Пожмашина" (споживач) укладено договір № 27/11 (далі -договір 2) постачання природного газу відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачу у 2019 році природний газ в обсягах і порядку, передбачених даним договором, а споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Постачальник передає споживачу газ з 30.11.2022 по 28.02.2023 в обсязі 30 тис куб м, шляхом надання номінацій та реномінацій, в тому числі по місяцях: грудень - 18,0 тис куб м; січень - 6,0 тис куб м; лютий - 6,0 тис куб м. (п. 1.2 договору 2).

Відповідно до п. 1.12 договору 2 приймання-передача газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у звітному місяці, оформляється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних актів приймання-передачі, які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно п. 2.1, 2.2, 2.3 договору 2, ціна 1000 куб. м газу, який постачається за цим договором становить 33500,04 грн з ПДВ. Вартість газу визначається, як добуток ціни газу, що визначено у п. 2.1 договору на кількість газу реалізованого у відповідному місяці. Загальна вартість договору складає 1005001,20 грн

Споживач зобов`язаний сплатити вартість місячного обсягу газу на рахунок постачальника наступним чином: оплата загальної суми договору, що вказана в п. 2.3 даного договору має бути здійснена до 08.11.2022 (п. 3.1 договору 2).

Відповідно до п. 6.3 договору 2 у разі не поставки / недопоставки постачальником газу, відповідно до умов даного договору, останній сплачує на користь споживача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від вартості недопоставленого обсягу природного газу, крім випадків, передбачених в п. 6.5.

Відповідно до п. 9.1, 9.2 договору 2 договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2022, а в частині не виконаних зобов`язань - до їх повного виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляду його умов. Кількість пролонгацій не обмежена.

Відповідач виставив позивачу рахунки на оплату газу: № 2867 від 08.11.2022 на суму 1005001,20 грн за поставку 30 тис куб м газу у листопаді 2022; № 3109 від 20.12.2022 на суму 2950,13 грн за компенсацію вартості замовленої потужності; № 3165 від 31.12.2022 на суму 722238,76 грн за поставку 21,55934 тис куб м газу у грудні 2022; № 3166 від 31.12.2022 на суму 4010,76 грн за компенсацію вартості заявленої потужності.

Виставлені відповідачем рахунки були оплачені позивачем наступним чином, що підтверджується платіжними дорученнями: № 6458 від 08.11.2022 на суму 1005001,20 грн, № 2143 від 21.12.2022 на суму 2950,13 грн, № 295 від 24.01.2023 на суму 1060,63 грн. Отже, позивач загалом за договором 2 сплатив грошові кошти у сумі 1009011,96 грн.

В підтвердження обставин поставки газу сторонами було підписана наступні акти приймання-передачі природного газу та акти здачі-приймання робіт: № 2095 від 31.12.2022 на суму 722238,76 грн, № 2096 від 31.12.2022 на суму 4010,76 грн. Загалом відповідачем було поставлено газу позивачу на суму 726249,52 грн. Акти підписані та скріплені печатками обох контрагентів без зауважень.

Отже, поданими в матеріали справи доказами підтверджується сплата позивачем відповідачу за договором 2 за природній газ грошових коштів у сумі 1009011,96 грн та поставку відповідачем позивачу природного газу у грудні 2022 року на суму 726249,52 грн. Вартість оплаченого та не поставленого газу за означений період складає 282762,44 грн (1009011,96-726249,52).

Отже вартість оплаченого позивачем та не отриманого товару за договором № 27/11 від 07.11.2022 становить 282762,44 грн.

Відповідач звернувся до позивача з листом № 64-23 від 23.01.2023, в якому зазначено про зняття фінансової гарантії з позивача перед Оператором ГТС, що унеможливлює проведення закупівлю природного газу та його постачання.

29.03.2023 позивач звернувся до відповідача з листом № 72-17 від 22.03.2023, в якому просив повернути кошти у сумі 386650,01 грн за не поставлений за договорами 1, 2 товар. Вимога була отримана відповідачем 11.04.2023.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, грошові кошти не повернув.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст 662, 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2, ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до ч. 4 ст. 538 ЦК України якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Відповідно до ч. 1, ст. 662 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Сторонами не було обумовлено строк протягом якого відповідач зобов`язаний був поставити позивачу товар, однак зазначено, що постачання здійснюється щомісячно. Крім того, до договору 1 позивач долучив заявки на поставку певної кількості товару у жовтні та листопаді 2022 року. В свою чергу в договорі 2 вказано конкретні обсяги товару, що мали бути поставлені в грудні 2022 - лютому 2023. Отже за договором 1 весь товар мав бути поставлений протягом листопада 2022, до початку грудня 2022. За договором 2 товар у кількості 18 тис куб м мав бути поставлений протягом грудня 2022, до початку січня 2023; товар у кількості 6 тис куб м - протягом січня до початку лютого 2023, товар у кількості 6 тис куб м - протягом лютого, до початку березня 2023.

Оскільки, відповідачем не було здійснено поставку товару, та не було повернуто суму сплаченої попередньої оплати, в тому числі після звернення позивача з письмовою вимогою на суму здійсненої попередньої оплати, позивач, звернувшись до суду, скористався своїм правом, передбаченим ст. 693 ЦК України, вимагати повернення суми попередньої оплати.

Суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення суми сплачених коштів за не поставлений товар за двома договорами підлягаю задоволенню у повному обсязі, в сумі 386649,99 грн (103887,55+282762,44).

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню за прострочення поставки товару у сумі 384337,10 грн за період з 24.01.2023 по 31.12.2025 (103266,11 (договір 1)+281071,00(договір 2)).

Згідно ст. 230 ГК України (чинного на момент виникнення правовідносин) Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.3 обох договорів у разі не поставки недопоставки постачальником газу, відповідно до умов даного договору, останній сплачує на користь споживача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від вартості недопоставленого обсягу природного газу, крім випадків, передбачених в п. 6.5.

Позивач розраховує пеню з 24.01.2023 - дати наступної від листа відповідача про неможливість поставки газу. Означене є обгрунтованим для зобов`язань, що виникли з договору 1, оскільки, поставка у повному обсязі мала бути здійснена протягом листопада 2022. Проте, прострочення поставки природного газу за договором 2 у кількості 2,44066 тис куб м (за вирахуванням обсягу поставленого у грудні 2022 та з врахуванням того, що в січні 2023 мало бути поставлено 6 тис куб м газу) настало з 01.02.2023, а прострочення поставки товару у кількості 6,0 тис куб м настало з 01.03.2023. Доказів внесення змін в договір щодо умов та обсягів поставки суду надано не було.

Крім того, після звернення позивача 29.03.2023 (дата направлення вимоги про повернення коштів) з вимогою до відповідача про повернення суми коштів, сплачених за не поставлений товар, зобов`язання відповідача по поставці товару припинилось. Оскільки неможливим є існування двох різних за своєю правовою природою обов`язків у постачальника. Після звернення позивача з вимогою повернути грошові кошти, сплачені за не отриманий товар, і ініціювання відповідно припинення договірних зобов`язань в силу приписів ст. 693 ЦК України, зобов`язання постачальника з поставки припинилось (трансформувалось) в грошове зобов`язання по поверненню грошових коштів.

З урахуванням означених обставин суд здійснив перерахунок пені за зобов`язаннями з поставки за договором 1 за період з 21.04.2023 по 28.03.2023. За договором 2 на вартість товару, що мав бути поставлений у січні 2023 - за період з 01.02.2023 по 28.03.2023, на вартість товару, що мав бути поставлений у лютому, за період з 01.03.2023 по 28.03.2023.

Згідно перерахунку суду з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 23089,72 грн.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження сплати спірної суми заборгованості чи відсутності прострочення ним виконання своїх обов`язків з поставки товару. Відповідач був належним чином повідомлений про наслідки не подання відзиву.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов`язки за договором, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог, з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія" (04053, м. Київ, провулок Несторівський, будинок 10, офіс 2/5, ідентифікаційний код 38553084) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Пожмашина" (17583, Чернігівська область, Прилуцький район, смт Ладан, вулиця Миру, будинок 100А, ідентифікаційний код 33742637) заборгованість у розмірі 386649 (триста вісімдесят шість тисяч шістсот сорок дев`ять) грн 99 коп., пеню у сумі 23089 (двадцять три тисячі вісімдесят дев`ять) грн 72 коп., судовий збір у сумі 4916 (чотири тисячі дев`ятсот шістнадцять) грн 88 коп.

3.В частині позовних вимог про стягнення пені у розмірі 361247,39 грн - відмовити.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко