Решение № 140114825, 28.09.2026, Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 676/4094/26

Провадження № 2/685/633/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

28 вересня 2026 року

Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Самойловича А.П., розглянувши в селищі Теофіполь у спрощеному провадженні без виклику учасників цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

30 липня 2026 року від ТОВ «Кредит-Капітал» надійшла позовна заява до суду з вимогою стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1228767, укладеним 16 грудня 2019 року між кредитодавцем ТОВ «Мілоан» та відповідачем, право вимоги за яким перейшло до позивача, яка становить 17100 грн. і складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 5000 грн., заборгованості за процентами в сумі 9000 грн., заборгованості за комісією за видачу кредиту в сумі 600 грн. та заборгованості по штрафах/пені в сумі 2500 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням позичальником своїх договірних зобов`язань по поверненню кредиту.

Позовна заява була подана до суду через систему «Електронний суд», позивачем разом з позовною заявою надано докази направлення, відповідно до вимог ч. 7 ст. 43 ЦПК України, відповідачеві копій позовної заяви та доданих до неї документів на адресу його зареєстрованого місця проживання по АДРЕСА_1 . Судом за цією ж адресою направлено копію ухвали про відкриття провадження по справі, яка була повернена до суду без вручення у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Згідно ст. 128 ЦПК України учасник справи у такому випадку вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Відповідачем відзиву не направлено.

Справа розглянута заочно.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах договору, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Порядок укладення електронного договору визначений статтею 11 даного закону, при цьому, згідно частини 12 цієї статті, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному цією статтею, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному в письмовій формі.

16 грудня 2019 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1228767, який, згідно пунктів 6.1, 6.2, укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь на прийняття пропозиції про укладення цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (СМС) на мобільний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту).

Текст договору містить відомості щодо адреси, адреси електронної пошти, номеру мобільного телефону, паспортні дані, РНОКПП позичальника, а відповідно до довідки кредитодавця про підписання позичальником кредитного договору електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора «N11821», тобто факт укладення кредитного договору між кредитодавцем ТОВ «Мілоан» та позичальником ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження.

За умовами пунктів 1.1-1.4 договору кредитодавець надає позичальнику кредит в сумі 5000 грн. загальним строком на 30 днів.

Проценти за користування кредитом становлять 3000 грн., що відповідає ставці у 2,0 % в день.

Повернення кредиту мало здійснюватися згідно графіку, який є додатком до договору, а саме 15 січня 2020 року позичальник мав перерахувати кредитодавцю 8600 грн., які включали тіло кредиту, проценти та комісію.

На виконання даного договору кредитодавцем в цей же день позичальнику було надано кредит в сумі 5000 грн. шляхом перерахування на рахунок позичальника, що підтверджується платіжним дорученням № 5252231 та не оспорюється самим позичальником.

Згідно з наданого позивачем розрахунком заборгованості, відповідачем на виконання умов договору взагалі не вносилися кошти, сам відповідач не надав доказів на підтвердження сплати по даному кредитному договору, тому позовна вимога стягнення заборгованості по тілу кредиту підлягає задоволенню в повному обсязі.

Суд не погоджується з розміром заборгованості по процентах, визначеною позивачем. Як вбачається з вищезазначеного розрахунку заборгованості, проценти нараховані по 15 березня 2020 року, що є порушенням умов договору, яким передбачена можливість нарахування процентів після 15 січня 2020 року лише в разі продовження строку кредитування. Матеріали справи не містять відомостей про таке продовження тому стягненню підлягають лише проценти в межах 30-денного строку, що становить 3000 грн.

Позивачем заявлена вимога стягнення комісії за надання кредиту, яка задоволенню не підлягає.

Так, пунктом 1.5.1. кредитного договору визначено обов`язок позичальника сплатити комісію за надання кредиту, яка нараховується в розмірі 12 % від суми кредиту в сумі 600 грн.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування», який набув чинності 10 червня 2017 року. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 цього закону загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту. Згідно з частиною другою статті 8 закону, до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісії за надання та за обслуговування кредиту.

Водночас, закон розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 закону, після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

В кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з наданням кредиту, що надаються позичальнику та за які банком встановлена комісія за надання кредиту.

Кожна сторона, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, положення пункту кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за обслуговування є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Виходячи з нікчемності умов кредитного договору в частині нарахування комісії за обслуговування кредиту, судом вбачається безпідставним задоволення вимоги про стягнення заборгованості по комісії.

Позивачем також заявлена вимога стягнення з відповідача заборгованості за пенею/штрафами в сумі 2500 грн., проте і ця вимога задоволенню не підлягає, оскільки суперечить вимогам пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, яким період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Право вимоги позивача за цим кредитним договором підтверджується договором відступлення прав вимоги № 49-МЛ від 27 березня 2020 року з відповідною додатковою угодою та витягом з реєстру боржників, до якого включена відповідачка (№ 2822), згідно якого право вимоги за договором перейшло від ТОВ «Мілоан» до позивача ТОВ ФК «Кредит-Капітал».

В позовній заяві позивачем заявлена також вимога стягнення з відповідача понесених витрат на правову допомогу в сумі 8000,00 грн., яка не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107, укладений 01 липня 2025 року між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Апологет». Пунктом 2.2 договору визначено, що справи в роботу АО «Апологет», як виконавця за даним договором, передаються на підставі Замовлення, сформованого, клієнтом.

Текст договору не містить домовленостей щодо надання правової допомоги у справі, що стосується вимог до відповідача ОСОБА_1 , позивачем не надано також Замовлення, передбаченого п. 2.2 договору, який за даних умов договору, є складовою частиною договору про надання правової допомоги.

Оскільки позивачем не доведено існування домовленості щодо надання правничої допомоги, пов`язаної з даною справою, тому і підстави для її стягнення відсутні.

Витрати позивача на оплату судового збору підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених вимог 46,78 %.

Оскільки справа розглянута за відсутності учасників справи, тому датою ухвалення рішення, відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 526, 553, 554, 611, 625, 1046, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість в сумі 8000,00 грн. (Вісім тисяч гривень 00 коп.) за Кредитним договором № 1228767, укладеним 16 грудня 2019 року між кредитодавцем Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (код ЄДРПОУ 40484607) та позичальником ОСОБА_1 , яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 5000,00 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 3000,00 грн.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) судові витрати в сумі 1245,57 грн., з яких сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 1245,57 грн.

Відмовити в стягненні витрат на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Теофіпольським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 28 вересня 2026 року.

Суддя Самойлович А. П.