Постановление суда № 140104639, 28.09.2026, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 483/177/26

Провадження № 1-кп/483/115/2026

У Х В А Л А

Іменем України

28 вересня 2026 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників обвинуваченої адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області в режимі відеконференції з використанням захисниками комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon», кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025150000000261 від 08 вересня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 258 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 258 КК України.

22 вересня 2026 року після судового засідання до суду від захисника адвоката ОСОБА_4 надійшло клопотання про визнання очевидно недопустимими доказів, а саме: ухвали слідчого судді Миколаївського апеляційного суду від 27 серпня 2025 року № 5888 про надання дозволу на проведення стосовно ОСОБА_6 негласних слідчих (розшукових) дій; про відмову стороні обвинувачення в дослідженні, долученні зазначеної ухвали до матеріалів кримінального провадження, а також за принципом "плодів отруєного дерева" визнати очевидно недопустимими доказами всі протоколи НСРД, складені на підставі цієї ухвали, які буде долучати до матеріалів справи сторона обвинувачення: відмовити прокурору в їх дослідженні, долученні та врахуванні при ухваленні вироку. Своє клопотання захисник обґрунтовувала тим, що у судовому засіданні 11 вересня 2026 року прокурором було заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи ухвали слідчого судді Миколаївського апеляційного суду від 27 серпня 2025 року №5888 про надання дозволу на проведення стосовно ОСОБА_6 негласних слідчих (розшукових) дій. Також, прокурор повідомив, що копія цієї ухвали була вручена 03 березня 2026 року обвинуваченій ОСОБА_6 у ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» та 02 березня 2026 року копія ухвали була направлена на електронні пошти адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Однак зазначена ухвала на електронні пошти захисників 02 березня 2026 року не надходила. В зазначеному прокурором листі від 02 березня 2026 року на електронну пошту адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надійшла лише копія супровідного листа направленого прокурором до ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» від 02 березня 2026 року про направлення ОСОБА_6 в порядку виконання вимог ч. 11 ст. 290 КПК України цієї ухвали, а вказана ухвала № 5888 адвокатам на їх електронні пошти не надходила, тобто, вимоги ст. 290 КПК України стороною обвинувачення не були виконані, сторона обвинувачення не здійснила відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, тому суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази (ч. 12 ст. 290 КПК України). Лише 14 вересня 2026 року, після заяви захисників у судовому засіданні 11вересня 2026 року про те, що з зазначеною ухвалою сторона обвинувачення захисників не ознайомила, на електронні пошти захисників стороною обвинувачення була надіслана вказана вище ухвала Миколаївського апеляційного суду від 27 серпня 2025 року № 5888 разом з копією супровідного листа направленого прокурором до ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» від 02 березня 2026 року.

В судовому засіданні захисник адвокат ОСОБА_4 своє клопотання підтримала, а також його підтримали захисник адвокат ОСОБА_7 та обвинувачена, просили суд клопотання задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні, заперечував проти задоволення клопотання захисника адвоката ОСОБА_4 та надав на нього письмове заперечення, в якому просив в задоволенні клопотання захисника про визнання ухвали слідчого судді Миколаївського апеляційного суду № 5888 від 27.08.2025 та проведених на її підставі протоколів НСРД очевидно недопустимими доказами відмовити.

Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши письмові докази, суд дійшов такого.

За змістом ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст. 350 КПК України клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думку щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала.

Статтею 89 КПК України передбачено, що суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження у судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Згідно з ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

При цьому, ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду.

На думку суду, те, що ухвалу слідчого судді Миколаївського апеляційного суду від 27 серпня 2025 року № 5888 про надання дозволу на проведення стосовно ОСОБА_6 негласних слідчих (розшукових) дій, стороною обвинувачення не відкрито відповідно до вимог ст. 290 КПК України, не свідчить, що ці докази є очевидно недопустимими, оскільки встановлення факту неналежності чи недопустимості доказів можливе лише під час ухвалення судом остаточного рішення суду за наслідками судового розгляду, шляхом дослідження цього доказу у сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, що надані учасниками кримінального провадження, та які ще не були досліджені судом.

Керуючись ст.ст. 87, 89, 235, 350, 369, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_4 про визнання доказу очевидно недопустимим, а саме: ухвали слідчого судді Миколаївського апеляційного суду від 27 серпня 2025 року № 5888 про надання дозволу на проведення стосовно ОСОБА_6 негласних слідчих (розшукових) дій та всіх протоколів НСРД, складених на її підставі, відмовити.

Оцінку недопустимості вказаного вище доказу суд надасть в нарадчій кімнаті під час ухвалення остаточного рішення за результатами розгляду обвинувального акту.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: