Постановление суда № 140093520, 25.09.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/5380/24 2/760/8309/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Ішуніна Л. М., розглянувши клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Мун Рекордс» - адвоката Вихрицького Романа Павловича про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мун Рекордс», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Кузьма Скрябін»,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мун Рекордс», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Кузьма Скрябін», про розірвання договору.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 березня 2024 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 13 березня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін за вищевказаним позовом.

До суду надійшло клопотання представника відповідача про витребування у позивачів оригіналів вимог від 16 лютого 2020 року та від 11 серпня 2021 року про розірвання спірного договору, а також оригіналів додатків (додаткових угод) до них.

В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначив, що позивачами в позовній заяві не зазначено в кого саме перебувають оригінали цих документів, а відповідач має обґрунтовані підстави вважати, що зазначені вимоги підготовлені не в ті дати, які в них зазначені, а значно пізніше, посадовими особами третьої особи ТОВ «Кузьма Скрябін» чи іншими особами за їх дорученням з метою ініціювання цього позову. На переконання представника відповідача, витребувані оригінали дадуть змогу підтвердити факт існування цих документів у тому вигляді, в якому їх копії долучені позивачами до позовної заяви, а також факт їх підписання чи непідписання позивачами, тому просив клопотання задовольнити.

Позивачі у поданих до суду поясненнях заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що оригінали вимог від 16 лютого 2020 року та від 11 серпня 2021 року, а також додатків до них у них відсутні, оскільки вказані документи в оригіналі були направлені (передані) відповідачу як стороні, якій вони адресувалися, а в матеріалах справи позивачами надано лише засвідчені копії цих документів.

Оскільки розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторони в судове засідання не викликались.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши клопотання та матеріали справи приходить до наступного висновку.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані (у письмовій або електронній формі, речовими об`єктами, висновками експертів, показаннями свідків), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України в цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, згідно якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною третьою-четвертою статті 83 ЦПК України визначено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

При цьому, згідно з частиною першою статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.

Згідно з положеннями частини другої статті 84 ЦПК України у клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Враховуючи викладене, оцінюючи додержання представником відповідача вимог пункту 3 частини другої статті 84 ЦПК України щодо зазначення підстав, з яких випливає, що витребуваний доказ має саме відповідна особа, суд зазначає, що клопотання не містить належного обґрунтування того, що оригінали спірних документів фактично перебувають у розпорядженні саме позивачів. При цьому, за загальним характером письмового документа, адресованого однією стороною правовідносин іншій (вимоги про розірвання договору), його оригінал зазвичай передається адресату в цьому випадку відповідачу, тоді як у відправника залишається лише копія та підтвердження факту й способу відправлення. Водночас, представник відповідача не спростував і не надав жодних доказів на підтвердження протилежного, а саме, того, що оригінали вимог від 16 лютого 2020 року та від 11 серпня 2021 року з додатками до них зберігаються саме в позивачів, а не були передані (надіслані) відповідачу як їх адресату.

Крім того, позивачі прямо заперечили факт наявності у них оригіналів витребуваних документів, повідомивши про їх відсутність з причини передання відповідачу, а доказів, які б спростовували ці пояснення чи підтверджували наявність оригіналів саме у позивачів, відповідачем суду не надано.

Окрім того, суд звертає увагу, що встановлення автентичності дат складення та факту підписання позивачами вимог від 16 лютого 2020 року та від 11 серпня 2021 року не має правового значення для вирішення цього спору, оскільки право позивачів на звернення до суду з вимогою про розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України у зв`язку з істотним порушенням його умов відповідачем є самостійною правовою підставою позову, не залежною від факту, дати чи форми попереднього позасудового звернення до відповідача з пропозицією розірвати договір за взаємною згодою сторін.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання, оскільки у порушення пункту 3 частини другої статті 84 ЦПК України у ньому відсутнє належне обґрунтування підстав, з яких випливає, що витребувані докази знаходяться саме у позивачів. Крім того, витребування зазначених доказів не є необхідним для вирішення справи по суті з огляду на відсутність їхнього значення для встановлення обставин, що входять до предмета доказування.

На підставі викладеного та керуючись статтями 81, 83, 84, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Мун Рекордс» - адвоката Вихрицького Романа Павловича про витребування доказів відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л. М. Ішуніна