Постановление суда № 140069158, 24.09.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4359/25

Провадження № 4-с/202/42/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

24 вересня 2026 року м. Дніпро

Суддя Індустріального районного суду міста Дніпра Бєсєда Г.В., розглянувши заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "Юні Стоун Плент", заінтересовані особи: ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Дідківський Андрій Савелійович, про зупинення виконавчих ді приватного виконавця, -

В С Т А Н О В И В:

До Індустріального районного суду м. Дніпра звернувся представник товариства з обмеженою відповідальністю "Юні Стоун Плент" адвокат Бузівська Наталя Миколаївна, заінтересовані особи: заінтересовані особи: ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Дідківський Андрій Савелійович, 21 вересня 2026 року звернулась до суду зі скаргою на дії приватного виконавця.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду зазначена скарга була передана судді Бєсєді Г.В. 22.09.2026.

У скарзі представник товариства з обмеженою відповідальністю "Юні Стоун Плент" адвокат Бузівська Наталя Миколаївна, окрім визнання дій приватного виконавця по здійсненню оцінки майна незаконними, також просить суд зупинити виконавчі дії приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського Андрія Савелійовича по ВП № 80746425 відносно реалізації майна Боржника, наведеного у Поставові від 31.07.2026 (Запайщик надконвеєрний імпульсного нагріву НЗИ-700-Ш, Транспортер горизонтальний стрічковий ГТ-1 1, Дозатор ваговий зі стрічковим живильником ВЛД-1К 1) до моменту розгляду скарги по суті.

Вирішуючи заяву про зупинення виконавчих дій до розгляду скарги по суті, суд виходить з такого.

Представник скаржника (який є боржником у виконавчому провадженні) у своїй заяві про зупинення виконавчих дій фактично ставить питання про вжиття заходів забезпечення до розгляду скарги на дії приватного виконавця по суті.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України саме цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Судовий розгляд як інститут цивільного процесуального права це система норм, що регулюють відносини між судом, особами, які беруть участь у справі, та іншими учасниками процесу, діяльність суду, осіб, які беруть участь у справі, та інших учасників процесу, спрямовану на розгляд та вирішення по суті цивільно-правового спору та справ наказного і окремого провадження.

Тобто дії суду щодо судового розгляду (в тому числі і справ, які розглядаються в порядку Розділу VII ЦПК України), як стадії цивільного процесу, чітко регламентовані системою процесуальних норм, які спрямовані на розгляд і вирішення по суті цивільно-правового спору.

Процесуальним законом, а саме п.п. 5, 6 ч.1 ст.150 ЦПК України, передбачене право суду забезпечити позов шляхом зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Тобто, такий вид забезпечення може бути застосований для забезпечення позову при поданні саме позову про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, а також при оскарженні виконавчого документа.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Так, відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 57 Закону України ""Про виконавче провадження" оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

У ст.ст. 151, 152 ЦПК України містяться положення щодо порядку вирішення питання про забезпечення позову і способи забезпечення позову.

Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Разом із тим ст. 14 ЦПК України установлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ст. 447-1 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу порушено їх права чи свободи.

Згідно зі змістом чинного ЦПК України розгляд таких заяв відноситься до розділу VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень».

Так, Законом № 1404 у ст. 34 врегульовано питання зупинення вчинення виконавчих дій, і це питання відноситься виключно до компетенції державного виконавця.

Таким чином, розглядаючи скаргу на дії державного виконавця суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття заходів так би мовити «забезпечення скарги» шляхом зупинення реалізації майна, адже за приписами вищевказаних норм матеріального і процесуального права вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій відноситься виключно до компетенції державного виконавця.

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини, підстави звернення з такою заявою, а також вимоги процесуального закону, суд доходить висновку, що вимога скаржника про зупинення виконавчих дій щодо реалізації майна має місце лише у позовному провадженні при вирішенні відповідного спору, а при розгляді скарги на дії чи бездіяльність державного або приватного виконавця, заходи забезпечення скарги чинним законодавством не передбачені.

Отже, суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття таких заходів, як забезпечення скарги на дії, рішення виконавця шляхом зупинення виконавчих дій щодо реалізації майна боржника, оскільки вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій належить виключно до компетенції виконавця (постанова Верховного Суду від 01.03.2021 у справі № 752/26606/18).

Керуючись ст. 149-153, 447-451 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви про зупинення виконавчих дій приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського Андрія Савелійовича по ВП № 80746425 відносно реалізації майна боржника, наведеного у постанові від 31.07.2026 (Запайщик надконвеєрний імпульсного нагріву НЗИ-700-Ш, Транспортер горизонтальний стрічковий ГТ-1 1, Дозатор ваговий зі стрічковим живильником ВЛД-1К 1) до моменту розгляду скарги по суті - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя Г.В. Бєсєда