Решение № 140022111, 24.09.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/7730/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, позивач) звернулося із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ» (далі ТОВ «СКАЙ», відповідач)про стягнення з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ» в дохід бюджету податковий борг в сумі 3 779 186,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до вимог статті 16 Податкового кодексу України (далі ПК України) зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. В порушення зазначених норм ТОВ «СКАЙ» обліковується податковий борг в загальному розмірі 3 779 186,77 грн. Позивачем вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги, однак вони не спричинили погашення податкового боргу відповідачем. У зв`язку з цим позивач просив стягнути з відповідача вищевказаний податковий борг у сумі 3 779 186,77 грн.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 18.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

У відзиві на позовну заяву від 04.07.2026 представник відповідача заперечує щодо стягнення зазначеної суми боргу. В обгрунтування своєї позиції зазначила, що у відповідності до податкового повідомлення рішення №0149662408 від 15.05.2025, відповідачу нараховано основного платежу з ПДФО на суму 2 752 970,87грн., штрафних санкцій на суму 381 633,26 грн., 1 108 553,51 грн. сума пені відповідно до підпункту 129.1.4 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України. У відповідача в період з 30.07.2025 по 31.10.2025 обліковувалась переплата в сумі 328 470,87 грн. (Оплати здійснені: 30.07.2025 65 250,00 грн., 22.08.2025 48 000,00 грн., 28.08.2025 75 000,00 грн., 29.09.2025 90 220,00 грн., 30.10.2025 46 000,00 грн., 31.10.2025 4 000,00 грн.). Після зарахування переплати загальна сума боргу з ПДФО становила: 2 424 500,00 грн. Також відповідач здійснив сплату грошових зобов`язань по акту перевірки від 07.04.2026 №1013/24-08/31602868 (код сплати:140): 24.04.2026 - 80 000,00грн., 15.05.2026 55500,00 грн., 21.05.2026 19 000,00 грн., 29.05.2026 25 500,00 грн., всього: 180 000,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями. Загальна сума податкового боргу після сплати ПДФО становила 2 244 500,00 грн. Однак в Електронному кабінеті платника податків позивач протиправно відобразив зменшення суми пені на 180 000,00 грн. Зокрема зазначено залишок несплаченої пені 928 553,51 грн.

З метою усунення зазначених порушень відповідач неодноразово звертався до представників позивача з проханням усунути розбіжності в інтегрованій картці платника податків (Електронному кабінеті платника податків), однак жодних змін в кабінеті платника податків не відбулося.

Вважає, що наявність лише довідки про борг та витягу з інтегрованої картки платника сама по собі не підтверджує правильність визначення суми податкового боргу. Водночас системний аналіз положень Податкового кодексу України свідчить, що контролюючий орган не є лише суб`єктом, уповноваженим на стягнення податкового боргу. На нього покладено функції податкового контролю, адміністрування податків, ведення обліку платежів платників податків та забезпечення правильності їх зарахування. Позивач обмежується наведенням норм, які встановлюють виключно обов`язки платника податків щодо своєчасної сплати податкових платежів. Натомість Позивач повністю залишив поза увагою власні обов`язки як контролюючого органу, передбачені Податковим кодексом України, та не навів жодних доказів належного виконання цих функцій.

Таким чином, звернення до суду з вимогою про стягнення податкового боргу без перевірки правильності його обліку, без усунення встановлених платником розбіжностей та без надання належного розрахунку фактичної суми боргу не відповідає принципам належного урядування, закріпленим у статті 19 Конституції України, та не узгоджується із завданнями контролюючого органу щодо забезпечення правильності адміністрування податків.

Заважує, що за наявності спору щодо правильності визначення розміру податкового боргу саме на позивача покладається процесуальний обов`язок довести правомірність проведених ним розрахунків та відповідність їх вимогам Податкового кодексу України.

21.07.2026 від представника позивача на адресу суду надійшла заява про уточнення (зменшення) позовних вимог, в обгрунтування якої зазначено, що що відповідачем податковий борг було частково погашено на суму 44 500 грн., зокрема по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, податковий борг виник: 31.03.2026 згідно податкового повідомлення-рішення №0149662408 від 15.05.2025. Разом з тим, у платника наявна переплата в сумі 328 470,87 грн сплачено до бюджету 180 000,00 грн., При цьому, відповідачу згідно статті 129 ПКУ нараховано пені в сумі 1 108 553,51 грн. Отже, загальна сума боргу, що становить 3 734 686,77 грн, яку і просить стягнути в дохід бюджету.

Також у відповіді на відзив від 05.06.2026 представник позивача не погодилась із доводами представника відповідача та підтримала свою позицію зазначену у позовній заяві. Окремо зауважила, що відповідач заперечуючи проти позову фактично просить надати оцінку правомірності податковим повідомленням рішенням, не сплата грошових зобов`язань за якими, стала підставою для звернення із заявленим позовом про стягнення податкового боргу. Водночас, оцінка податкових повідомлень-рішень, які прийняті контролюючим органом як акти індивідуальної дії, має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження податкових повідомлень-рішень. Проте, на даний час відсутнє судове рішення про скасування прийнятих податкових повідомлень-рішень, вони є чинними та такими, що породжують обов`язок сплати визначених ними грошових зобов`язань. З огляду на вищевикладене, наявний факт несплати відповідачем узгодженої суми грошових зобов`язань, а висновок щодо обов`язку відповідача сплатити суму податкового боргу до бюджету є обґрунтованим.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.

Суд, перевіривши доводи позивача у заяві по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Судом встановлено, ТОВ «СКАЙ» зареєстроване у встановленому порядку як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків у ГУ ДПС у Волинській області.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 36.1 статті 36, пункту 38.1 статті 38 ПК України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

В порушення вищезазначених норм за відповідачем рахується податковий борг, зокрема по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, податковий борг виник 31.03.2026 згідно податкового повідомлення-рішення №0149662408 від 15.05.2025, платнику нараховано основного платежу на суму 2 752 970,87 грн. та штрафних санкцій на суму 381 633,26 грн.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось ТОВ «СКАЙ» в судовому порядку. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 у справі №140/10629/25, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2026 в задоволенні позову ТОВ «СКАЙ» до ГУ ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0149662408 від 15.05.2025 - відмовлено повністю.

Як зауважив позивач відповідачем податковий борг було частково погашено на суму 44 500 грн.

Крім того, відповідачу згідно статті 129 ПКУ нараховано пені в сумі 1 108 553,51 грн.

Поряд з цим у платника наявна переплата в сумі 328 470,87 грн, а також ним сплачено до бюджету 180 000,00 грн.

Відтак загальна сума боргу, становить: 3 734 686,77 грн.

Дані фактичні обставини підтверджуються довідкою про наявність боргу по платежах до бюджету, розрахунком сум податкового боргу та витягом з ІКС «Податковий блок».

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, сума грошового зобов`язання, самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання, визнається сумою податкового боргу платника податків.

З врахуванням викладеного несплачені у встановлені законодавством строки суми податкового зобов`язання набули, статусу податкового боргу.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.2, 95.3 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Суд враховує, що податковий борг, який заявлений до стягнення у цій справі, виник у зв`язку із несплатою грошових зобов`язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, яке не скасовано в адміністративному чи у судовому порядку, а тому, в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, визначені у вказаних податкових повідомленнях-рішеннях податкові зобов`язання є узгодженими та у зв`язку з їх несплатою вважаються податковим боргом.

При цьому, суд не бере до уваги доводи представника відповідача щодо не правильності здійснення позивачем розрахунків сум податкового боргу, оскільки суми податкового боргу підтверджуються довідкою про наявність заборгованості по платежах до бюджету, розрахунком податкового боргу та витягом з ІТС «Податковий блок».

Виходячи із системного аналізу положень ПК України, заяви позивача про зменшення позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що оскільки за відповідачем обліковується податковий борг в загальному розмірі 3 734 686,77 грн, доказів його повної або часткової сплати відповідачем не подано, вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги підлягають до задоволення у спосіб прийняття рішення про стягнення з відповідача податкового боргу у вказаному вище розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан 4, код ЄДРПОУ 44106679) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ» (45400, Волинська область, Володимирський район, місто Нововолинськ, вулиця Шахтарська, будинок 59, корпус Б-2, код ЄДРПОУ 31602868) про стягнення податкового боргу, задовольнити.

Стягнути з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ» в дохід Державного бюджету податковий борг в сумі 3 734 686,77 грн (три мільйони сімсот тридцять чотири тисячі шістсот вісімдесят шість гривень 77 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський