Постановление суда № 140004349, 21.09.2026, Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 556/1252/22

Номер провадження 1-кп/556/65/2026

У Х В А Л А

Іменем України

21.09.2026.

Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Володимирець, в режимі відеоконференції, матеріали кримінального провадження №62021240030000066 від 02.06.2021 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 364; ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366; ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366 КК України,-

Встановив:

В провадженні Володимирецького районного суду перебувають матеріали кримінального провадження №62021240030000066 від 02.06.2021 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 364; ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366; ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366 КК України.

14 серпня 2026 року від захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_9 надійшло клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_5 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 364; ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366; ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. Заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов Державного спеціалізованого спеціалізованого господарства підприємста «Ліси України» залишити без розгляду, відповідно до статті 129 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник клопотання підтримали , просили задовольнити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_7 заперечував, щодо звільнення ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 364; ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366; ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

03 серпня 2026 року від захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_6 надійшло клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_4 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 364; ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366; ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. Заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов Державного спеціалізованого спеціалізованого господарства підприємста «Ліси України» залишити без розгляду, відповідно до статті 129 КПК України. Скасувати арешт на належне ОСОБА_4 майно, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 5625482500:08:001:0482 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1935142556254) за адресою: Рівненська область, Сарненський район, с. Костянтинівка, вул. Хомука, та на транспортні засоби: автомобіль марки «AUDI A4», 2004 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 та мотоцикл марки «SKYBIKEQM150-10E», 2016 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , що був накладений 31 травня 2022 року ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду ОСОБА_10 по кримінальному провадженню №62021240030000066 від 02.06.2021.

16.09.2026 від обвинуваченого ОСОБА_4 надійшло клопотання про залишення без розгляду клопотання захисника від 03.08.2026 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження №62021240030000066 від 02.06.2021 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 364; ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366; ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366 КК України судовий розгляд продовжити у загальному порядку, передбавеному КПК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисники клопотання підтримали, просили продовжити розгляд вищевказаного кримінального провадження у загальному порядку.

В судовому засіданні прокурор не заперечив щодо задоволення клопотання ОСОБА_5 та його захисника про звільнення ОСОБА_5 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 364; ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366; ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, оскільки це персональне право кожного обвинуваченого.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , продовжити судовий розгляд у загальному порядку.

Заслухавши думку учасників судового засідання, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, суд дійшов до наступних висновків.

Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 та ст. 106 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2 ст. 49 КК).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

У відповідності до ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 364; ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366; ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366 КК України, які згідно ч.2 ст. 12 КК України відносяться до нетяжких злочинів.

Відповідно до ст. 49 КК України, початком перебігу строку давності є день, коли злочин був вчинений.

Відповідно до численної практики Верховного Суду, останній неодноразово роз`яснював у своїх рішеннях, що ст. 49 КК України визначає матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. При цьому застосування кримінально-правових норм здійснюється у межах кримінально-правових процедур. Тобто застосування норм матеріального кримінального права можливе із одночасним застосуванням норм кримінального процесуального закону (постанова від 09.02.2021 у справі №753/5553/18, постанова від 31.05.2018 у справі № 520/6591/15-к, постанова від 11.11.2020 у справі № 455/229/17, постанова від 13.11.2018 у справі № 219/11564/16-к, постанова від 20.03.2018 № 463/5277/16-к).

У відповідності до вимог ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Суд має перевірити, чи дійсно строки давності спливли, чи особа не ухилялася від слідства та суду, чи не зупинявся перебіг строку давності, чи не переривався через вчинення нового злочину, чи правильно обчислені строки давності, чи дійсно настали передбачені ст. 49 КК України підстави, які необхідні для звільнення від кримінальної відповідальності.

Згідно обвинувального акту від 22.06.2022 та матеріалів кримінального провадження ОСОБА_5 вчиняв кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 364; ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366; ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366 КК України в період з 19.05.2021 до 02.08.2021, тобто минули строки, передбачені п.3 ч.1ст.49 КК України.

Відповідно до ч.1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно ч. 3 ст. 285 КПК України, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Відповідно до положеньст.63Конституції України та ст.18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

Виходячи з цих положень закону, визнання вини є правом, а не обов`язком обвинуваченого, а тому невизнання ним вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за наявності згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації права обвинуваченого на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання.

Передбаченийст.49КК України інститут звільнення від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення з визнанням особи своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення.

На обов`язок суду щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності у випадку закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не впливає визнання чи невизнання ним вини у пред`явленому обвинуваченні, обов`язково в даному випадку з`ясовується лише згода або незгода обвинуваченого на звільнення його від кримінальної відповідальності з такої обставини, яка, до того ж, не є реабілітуючою.

Такий висновок узгоджується з позицією, висловленою в постанові Верховного Суду від 25 травня 2019 року у справі № 287/359/14-к (провадження № 51-8555км18).

Згідно ч.2 ст. 284 та ст. 288 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності. Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного або обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Виходячи з системного аналізу зазначених вище норм кримінального та кримінального процесуального законодавства, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Аналогічна думка висловлена в постановах від 12.11.2019 року Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду в справі № 566/554/16-к та у справі №462/2762/14., постанові Верховного Суду від 19.11.2019 у справі №345/2618/16-к, де зазначено, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності є обов`язком, а не правом суду (якщо обвинувачений проти цього не заперечує).

Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження. Суд, за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст.49 КК України, та за згодою обвинуваченого, ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

За таких обставин, подальший розгляд кримінального провадження за обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 364; ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366; ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366 КК України, суд вважає неможливими через існування імперативної, визначеної законом, гарантії: спливу строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, що відповідно до вимог ст. 49 КК України є законодавчою підставою для закриття провадження та звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 364; ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366; ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Крім того, зі змісту вищезазначених норм КПК України не вбачається, що при вирішенні питання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, необхідно враховувати позицію обвинуваченого щодо визнання чи невизнання ним вини у пред`явленому обвинуваченні. Обов`язково в даному випадку з`ясовується лише згода або незгода обвинуваченого на звільнення його від кримінальної відповідальності з такої обставини, яка, до того ж, не є реабілітуючою.

Такий висновок узгоджується з позицією, висловленою в постанові Верховного Суду від 25 травня 2019 року у справі № 51-8555км18 (єдиний унікальний номер 287/359/14-к).

За таких обставин справи суд приходить до висновку про наявність правових підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за пред`явленим йому обвинуваченням за ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 364; ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366; ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366 КК України на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, та закриття кримінального провадження у справі.

Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності за наявності його згоди буде порушенням права обвинуваченого, що є недопустимим.

Крім цього, така відмова може призвести до порушенняст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.

Аналогічна позиція висвітлена у Постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 30.11.2022 року, за № 734/3220/17.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 , з огляду на те, що кримінальні правопорушення за ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 364; ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366; ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366 КК України, за яким він обвинувачується є нетяжкими та з моменту скоєння злочинів минуло більше 5 років, суд приходить до переконання, що клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_8 , та самого обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак слід його задовольнити і звільнити останнього від кримінальної відповідальності на підставі п.3 ч.1ст.49 КК України, закривши відносно нього кримінальне провадження №62021240030000066 від 02.06.2021 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 364; ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366; ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366 КК України.

Згідно ч.1 ст.126 КПК України питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою суду.

Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 12 вересня 2022 року (справа №203/241/17, провадження №51-4251кмо21) сформульовано висновок щодо застосування норм права, відповідно до якого, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі положень ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, у тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Враховуючи вищевикладене, процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 364; ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366; ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366 КК України, слід віднести на рахунок держави.

Відповідно до частини 4 статті 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Як вбачається з матеріалів провадження, ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 31 травня 2022 року накладено арешт на майно ОСОБА_5 , шляхом заборони відчуження та розпорядження рухомим майном, а саме земельну ділянку, кадастровий номер 5620880300:03:028:0027 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1608769656208) за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи закриття кримінального провадження №62021240030000066 від 02.06.2021 в частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 364; ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366; ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366 КК України на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку із звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд дійшов висновку про необхідність скасування вищевказаного заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Водночас, вирішуючи питання щодо цивільного позову, суд виходить з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, під час судового провадження представник Державного спеціалізованого спеціалізованого господарства підприємста «Ліси України» заявив цивільний позов до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про стягнення збитків заподіяних інкримінованим кримінальним правопорушенням.

Закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2ст. 284 КПК України) є нереабілітуючою підставою, а тому така особа не звільняється від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.

Водночас, у разі постановлення ухвали про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої позовні вимоги в порядку цивільного судочинства.

Відтак, враховуючи прийняття судом рішення про закриття даного кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у зв`язку із звільненням останнього від кримінальної відповідальності через закінчення строків давності, цивільний позов в частині стягнення збитків, заподіяних інкримінальним правопорушенням ОСОБА_5 , залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 284,288, 369-372 КПК України, ст.49 КК України,суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_8 про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 364; ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366; ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності- задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 364; ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366; ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності.

Кримінальне провадження №62021240030000066 від 02.06.2021 в частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 364; ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366; ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366 КК України, закрити на підставі п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Цивільний позов Державного спеціалізованого спеціалізованого господарства підприємста «Ліси України» до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про стягнення збитків, заподіяних інкримінованими кримінальними правопорушеннями, в частині стягнення збитків, заподіяних інкримінованими кримінальними правопорушеннями обвинуваченим ОСОБА_5 , залишити без розгляду.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 31 травня 2022 року на майно, шляхом заборони відчуження та розпорядження рухомим майном, а саме земельну ділянку, кадастровий номер 5620880300:03:028:0027 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1608769656208) за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_5 .

Продовжити розгляд кримінального провадження №62021240030000066 від 02.06.2021 в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 364; ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366; ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 366 КК України, в загальному порядку.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суд Рівненської області, протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: ОСОБА_1