Решение № 140004348, 22.09.2026, Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 556/2161/26

Номер провадження 2/556/1355/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.09.2026 Володимирецький районний су д Рівненської області в складі:

головуючого судді - Котик Л.О.

при секретарі - Соловей Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Володимирець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Володимирецької селищної ради про визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Володимирецької селищної ради про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до якої, зокрема, увійшли також і земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,57 га згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 333857 та площею 0,59 га згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 333913.

На випадок смерті ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений 21.11.2012 року виконавчим комітетом Воронківської сільської ради, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося та все те, що буде належати їй за законом на день смерті, заповідала своєму онукові ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 була мачухою для його батька, отже кровне споріднення між ними відсутнє і позивач спадкує виключно по заповіту. А вказала ОСОБА_1 своїм онуком, оскільки його батька вона виховувала з малих років, так як рідна мати останнього трагічно померла, коли батько був малим, а позивача сприймала як свого онука, саме тому так і написала в заповіті.

Після смерті ОСОБА_2 спадкову справу заведено, заяву про прийняття спадщини подав позивач - ОСОБА_1 .

На день смерть остання проживала одна, таким чином, позивач є єдиним спадкоємцем, що прийняв спадщину.

Позивач не може оформити земельний пай, що належав ОСОБА_2 , через нотаріальну контору, оскільки через зазначення в заповіті спадкодавцем спадкоємця як «свого онука» в нотаріуса виникає сумнів щодо волі заповідача заповісти все своє майно саме ОСОБА_1 , так як він не може надати докази родинних відносин, а також заповіт містить розбіжності по обсягу заповіданого майна, про що нотаріусом надане відповідне роз`яснення. Однак, що саме позивача мала на увазі спадкодавець в заповіті свідчать ті обставини, що вона вказала його рік народження, адресу проживання, дані свідоцтва про народження. А обставина того, що заповідач заповідала йому все своє майно без виключень, підтверджується тим, що вона проживала одиноко, інших заповітів не складала, інші спадкоємці не звертались за оформленням спадкового майна.

На підставі наведеного, просить визнати за ним право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,59 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 333913 від 01.02.2006 р. для ведення особистого селянського господарства на території Воронківської сільської ради Володимирецького району (нині Володимирецької селищної ради Вараського району) Рівненської області. Визнати за ним право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,57 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 333857 від 01.02.2006 р. для ведення особистого селянського господарства на території Воронківської сільської ради Володимирецького району (нині Володимирецької селищної ради Вараського району) Рівненської області.

Вказаний позов надійшов до суду 21 липня 2026 року.

Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 22 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

25 серпня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Позивач в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Належним чином повідомлений представник Володимирецької селищної ради в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у їх відсутності, просить прийняти рішення за наявними матеріалами у справі.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення із наступних підстав:

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до якої, зокрема увійшли також і земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,57 га згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯБ № 333857 та площею 0,59 га згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 333913.

Згідно заповіту, посвідченого 21.11.2012 виконавчим комітетом Воронківської сільської ради, ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося та все те, що буде належати їй за законом на день смерті, заповідала своєму онукові ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження позивача, серії НОМЕР_2 , його батьком записаний - ОСОБА_3 ; згідно свідоцтва про народження батька позивача ОСОБА_3 ,серії НОМЕР_3 , його матір`ю записана - ОСОБА_4 .

Згідно довідки Володимирецької державної нотаріальної контори від 13.06.2026 року № 454/01-16, в нотаріальній конторі після смерті ОСОБА_2 спадкову справу заведено, заяву про прийняття спадщини подав ОСОБА_1 .

Як зазначено в довідці №788 від 23.07.2024, виданій Володимирецькою селищною радою, на час смерті ОСОБА_2 , остання проживала сама.

Згідно роз"яснення нотаріуса №455/01-16, складеного державним нотаріусом Володимирецької державної нотаріальної контори, відповідно до п.2.1. глави 3 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012р. №295/5 (надалі Порядок), заповіт має бути складений так, щоб розпорядження заповідача не викликало незрозумілостей чи суперечок після відкриття спадщини.

Відповідно до п.5.1. глави 10 розділу І Порядку при оформленні спадщини за заповітом нотаріус має надати правову оцінку заповіту, перевірити його реєстрацію у Спадковому реєстрі та чинність на момент смерті заповідача. Якщо наданий спадкоємцем заповіт не відповідає вимогам законодавства, нотаріус відмовляє в його прийомі.

ОСОБА_1 був наданий заповіт ОСОБА_2 , посвідчений 21 листопада 2012 року виконавчим комітетом Воронківської сілсьької ради Володимирецького району Рівненської області, зареєстрований в книзі нотаріальних дій за № 435. Згідно із вказаним заповітом ОСОБА_2 заповіла все своє майно своєму внукові ОСОБА_1 . Однак, ОСОБА_1 не надав документів, що підтверджують його родинні відносини із ОСОБА_2 . Також заповіт містить суперечності в частині того, що заповідано «все майно, де б воно не знаходилося..... яке знаходиться за адресою...». Через те, що розпорядження заповідача викликає незрозумілості та суперечки, заповіт не може бути прийнятий з метою видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до п.4.18 глави 10 розділу ІІ Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, дане питання вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ст.4 Цивільного процесуального кодексу України особа має право у встановленому главою 3 Цивільного кодексу України порядку, звернутися до суду за захистом своїх порушених прав чи інтересів.

Отже, відсутні підстави для видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,38 га, 0,15 га, 0,06 га, 0,13 га, 0,20 га, 0,14 га, 0,10 га, що розташовані за адресою: територія Володимирецької селищної ради.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року №7 визначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно статті 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Як зазначено в статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Разом з тим, відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Пунктом 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Крім того, у цьому пункті зазначено, що якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Отже, способом захисту прав та інтересів позивача у даному випадку є визнання за ним права власності на спірне нерухоме майно.

З урахуванням викладеного, суд на підставі досліджених доказів приходить до висновку, що позивач є спадкоємцем майна за заповітом після смерті ОСОБА_2 , вступив та прийняв спадщину, однак належним чином її не оформив, а тому позов ОСОБА_1 до Володимирецької селищної ради про визнання права власності на спадкове майно, слід задовольнити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 177, 178, 346, 328, 1216, 1217, 1223, 1233, 1268, 1297 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року №7, Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", ст.ст. 4,6,8,10-13, 17-18, 30, 141, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Володимирецької селищної ради про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,59 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 333913 від 01.02.2006 р. для ведення особистого селянського господарства на території Воронківської сільської ради Володимирецького району (нині Володимирецької селищної ради Вараського району) Рівненської області.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,57 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 333857 від 01.02.2006 р. для ведення особистого селянського господарства на території Воронківської сільської ради Володимирецького району (нині Володимирецької селищної ради Вараського району) Рівненської області.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Котик Л.О.

Учасники процесу:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ;

Відповідач: Володимирецька селищна рада, місцезнаходження: місцезнаходження: селище Володимирець, вул. Повстанців, 21, Вараського району, Рівненської області, код ЄДРПОУ 04388113.