Постановление суда № 139977355, 22.09.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

22 вересня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/771/26 Господарський суд Житомирської області

Суддя Нестерчук С. С.

під час розгляду у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження справи

за позовом керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Радомишльської міської ради

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Благодійний союз"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Макош-Агро"

про стягнення 162 207,36 грн, розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки

за участю:

прокурор - Тарасюк В. С.

від позивача - Гальченко О. В. (у порядку самопредставництва)

від відповідача 1 - не з`явився

від відповідача 2 - не з`явився

УСТАНОВИВ:

Господарський суд Житомирської області (далі - Суд) ухвалою від 29.06.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи.

Ухвалою Суду від 25.08.2026 підготовче засідання відкладено на 22.09.2026 р. о 11:10.

07.09.2026 р. через підсистему "Електронний суд" позивач подав:

- клопотання про долучення доказів (вх. № 10486), а саме довідки про рух коштів, сплачених відповідачем за оренду земельної ділянки та акт обстеження орендованої земельної ділянки;

- клопотання про долучення доказів (вх. № 10487) щодо повноважень представників відділу юридичної та кадрової роботи Радомишльської міської ради представляти інтереси міської ради в суді.

21.09.2026 р. через підсистему "Електронний суд" Коростишівська окружна прокуратура подала наступні процесуальні документи:

- додаткові пояснення у справі (вх. №11015) щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді з урахуванням Рішення КСУ від 03.12.2025 №6-р(ІІ)2025;

- заява про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 01-44/3442/26 від 22.09.2026);

- заява про зміну предмету позову (вх. № 01-44/3441/26 від 22.09.2026);

- заява про додаткове правове обґрунтування підстав позову (вх. №11076 від 22.09.2026).

У підготовче засідання представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Благодійний союз" (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Макош-Агро" (далі - відповідач-2) не прибули та не повідомили про причини неявки. Жодних заяв чи клопотань на адресу Суду не направили.

Відповідачі були належним чином повідомлені про підготовче засідання шляхом надсилання ухвали в їх електронні кабінети. Згідно з довідками про доставку електронного листа, ухвали були доставлені 25.08.2026 р. о 19:40.

У підготовчому засіданні прокурор та представник позивача не заперечували щодо проведення підготовчого засідання за відсутності відповідачів.

Заслухавши думку присутніх учасників справи, Суд з урахуванням положень статті 202 ГПК України дійшов висновку про можливість проведення підготовчого засідання за відсутності відповідачів.

У підготовчому засіданні Суд долучив до матеріалів справи докази, додані до клопотання позивача, а також додаткові пояснення прокурора.

Щодо заяви прокурора про збільшення розміру позовних вимог, у якій зазначено, що після 01.04.2026 ТОВ "Благодійний союз" продовжувало не сплачувати орендну плату за земельну ділянку, унаслідок чого за квітеньлипень 2026 року додатково виникла заборгованість у розмірі 31 815,92 грн. У зв`язку з цим прокурор просить збільшити заявлену до стягнення суму заборгованості зі 162 207,36 грн до 194 023,28 грн та здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням такого розміру позовних вимог.

Розглянувши заяву прокурора про збільшення розміру позовних вимог, Суд враховує таке.

Пунктом 2 частини 2 статті 46 ГПК України визначено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.

Згідно з частиною першою статті 55 ГПК України органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють.

Відповідно до частини 5 статті 46 ГПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц зробила висновок, зокрема, про те, що: "як збільшення або зменшення розміру позовних вимог потрібно розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви. Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами".

Як убачається зі змісту первісно поданого позову, прокурором заявлено, зокрема, вимогу про стягнення з ТОВ "Благодійний союз" заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1825086200:02:000:0620 на підставі договору оренди землі від 23.10.2020 у розмірі 162 207,36 грн.

У поданій заяві прокурор посилається на подальше невиконання ТОВ "Благодійний союз" того самого зобов`язання зі сплати орендної плати за тим самим договором та за ту саму земельну ділянку, внаслідок чого за квітеньлипень 2026 року додатково виникла заборгованість у розмірі 31 815,92 грн, а її загальний розмір становить 194 023,28 грн.

Отже, поданою заявою прокурор не заявляє нової самостійної матеріально-правової вимоги, не змінює предмета чи підстав позову, а збільшує кількісний показник уже заявленої майнової вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати. Та обставина, що збільшення розміру заборгованості пов`язане з продовженням невиконання відповідачем того самого грошового зобов`язання у наступних розрахункових періодах, не змінює правової природи заявленої вимоги та спірних правовідносин.

Заяву подано на стадії підготовчого провадження, тобто з дотриманням процесуального строку, встановленого пунктом 2 частини другої статті 46 ГПК України. До заяви додано докази її направлення іншим учасникам справи, що відповідає вимогам частини п`ятої статті 46 ГПК України. У підготовчому засіданні прокурор та представник позивача заяву підтримали.

За таких обставин Суд дійшов висновку, що заява прокурора за своїм змістом є заявою про збільшення розміру позовних вимог у розумінні пункту 2 частини другої статті 46 ГПК України, подана з дотриманням установленого процесуального порядку, а тому підлягає прийняттю. У зв`язку з цим подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням збільшеного розміру майнової вимоги - про стягнення з ТОВ "Благодійний союз" 194 023,28 грн заборгованості з орендної плати за договором оренди землі від 23.10.2020.

Щодо заяви прокурора про зміну предмета позову, яка обґрунтована необхідністю забезпечення повного та ефективного захисту інтересів територіальної громади у зв`язку з тим, що речові права на спірну земельну ділянку зареєстровані як за орендарем, так і за суборендарем. У зв`язку з цим прокурор просить змінити вимогу про повернення земельної ділянки та зобов`язати ТОВ "Благодійний союз" і ТОВ "Макош-Агро" повернути територіальній громаді в особі Радомишльської міської ради земельну ділянку площею 15,0226 га, кадастровий номер 1825086200:02:000:0620. Інші вимоги - про стягнення 194 023,28 грн заборгованості та розірвання договору оренди - залишено в заявленій редакції.

Розглянувши заяву прокурора про зміну предмета позову, Суд враховує таке.

Відповідно до частини 3 статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з частиною першою статті 55 ГПК України органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють.

Водночас відповідно до частини третьої цієї статті зміна позовних вимог не позбавляє особу, на захист прав та інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи та вирішення вимоги у первісному обсязі.

Предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки.

Підставу позову становлять фактична й правова підстава.

Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Суд зазначає, що відповідно до усталеної судової практики предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин (див., зокрема постанову Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 922/53/19).

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц зазначила, що заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Верховний Суд у постанові від 26.11.2024 у справі № 910/15342/23 зазначив, що одночасна зміна підстав і предмета позову є тоді, коли фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Як убачається зі змісту позовної заяви, спір виник у зв`язку з неналежним виконанням ТОВ "Благодійний союз" зобов`язань за договором оренди землі від 23.10.2020 та передачею спірної земельної ділянки в суборенду ТОВ "Макош-Агро". Однією з первісно заявлених вимог є зобов`язати ТОВ "Макош-Агро" повернути територіальній громаді в особі Радомишльської міської ради земельну ділянку із кадастровим номером 1825086200:02:000:0620 площею 15,0226 га.

З огляду на подану заяву прокурора зміна предмета позову стосується змісту вимоги про повернення тієї ж земельної ділянки: прокурор просить покласти обов`язок щодо її повернення територіальній громаді в особі Радомишльської міської ради не лише на суборендаря - ТОВ "Макош-Агро", а й на орендаря - ТОВ "Благодійний союз", посилаючись на наявність зареєстрованих речових прав на спірну земельну ділянку за обома відповідачами.

Отже, прокурор фактично змінює предмет позову в частині вимоги про повернення земельної ділянки шляхом зміни змісту цієї вимоги в частині кола відповідачів, на яких прокурор просить покласти обов`язок щодо повернення земельної ділянки, а саме поширення такого обов`язку також на орендаря - ТОВ "Благодійний союз" при збереженні первісних фактичних підстав позову та спірних правовідносин. Така зміна не призводить до виникнення нового спору, оскільки не заявляється самостійна матеріально-правова вимога, заснована на іншій сукупності юридичних фактів, а коригується спосіб захисту в межах того самого спору щодо повернення тієї самої земельної ділянки.

Оскільки заяву подано до закінчення підготовчого засідання, до неї додано докази направлення іншим учасникам справи, таким чином Суд дійшов висновку, що подана прокурором заява за своїм змістом є заявою про зміну предмета позову в розумінні частини третьої статті 46 ГПК України, подана з дотриманням установленого процесуального порядку, а тому підлягає прийняттю.

У зв`язку з цим подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням зміненого предмета позову та збільшеного розміру майнової вимоги.

Заслухавши пояснення прокурора щодо поданих заяв, представник позивача підтримав подані заяви у повному обсязі.

Розглянувши подану прокурором заяву про додаткове правове обґрунтування підстав позову, Суд встановив, що наведені у ній доводи не змінюють фактичних обставин, якими обґрунтовано первісно заявлені вимоги. Обставини передачі ТОВ "Благодійний союз" спірної земельної ділянки в суборенду ТОВ "Макош-Агро" без погодження з орендодавцем були наведені прокурором як підстава позову при зверненні до суду.

Поданою заявою прокурор додатково навів правову кваліфікацію зазначених обставин та послався на положення статей 317, 327, 391 ЦК України, статті 152 ЗК України.

Зміна або доповнення правового обґрунтування вже наведених у позові фактичних обставин не є зміною підстав позову, оскільки саме на суд покладено обов`язок надати належну правову кваліфікацію спірним правовідносинам та застосувати норми матеріального права, які їх регулюють.

Отже, Суд розцінює подану прокурором заяву як додаткові письмові пояснення щодо правового обґрунтування заявлених позовних вимог.

Ураховуючи прийняття Судом заяв прокурора про збільшення розміру позовних вимог та зміну предмета позову, а також подані додаткові письмові пояснення щодо правового обґрунтування заявлених вимог, Суд дійшов висновку про необхідність надання іншим учасникам справи можливості викласти свою позицію щодо позовних вимог у їх остаточній редакції, подати відповідні заперечення, пояснення та докази.

Зазначені процесуальні дії мають значення для остаточного визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, з`ясування заперечень проти позовних вимог, визначення обставин, які підлягають встановленню, та забезпечення учасникам справи можливості реалізувати їх процесуальні права на засадах змагальності та рівності сторін.

За таких обставин питання, передбачені частиною другою статті 182 ГПК України, не можуть бути остаточно вирішені в цьому підготовчому засіданні.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у цьому підготовчому засіданні.

З огляду на викладене Суд дійшов висновку про необхідність відкладення підготовчого засідання.

Разом з тим Суд враховує, що встановлений частиною третьою статті 177 ГПК України строк підготовчого провадження, який було продовжено ухвалою Суду від 25.08.2026 на тридцять днів, спливає 28.09.2026.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожного на справедливий розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Водночас справедливість судового розгляду передбачає забезпечення учасникам справи реальної можливості викласти свою позицію, надати пояснення, заперечення та докази щодо питань, які мають значення для вирішення спору.

Разом з цим, завершення підготовчого провадження виключно з мотивів спливу процесуального строку без забезпечення учасникам справи належної можливості реалізувати процесуальні права не відповідало б завданням господарського судочинства та вимогам справедливого судового розгляду.

Ураховуючи наведене, Суд дійшов висновку про необхідність здійснення підготовчого провадження поза межами строку, встановленого частиною третьою статті 177 ГПК України, упродовж розумного строку, об`єктивно необхідного для виконання завдань підготовчого провадження та забезпечення учасникам справи можливості реалізувати їх процесуальні права у підготовчому провадженні.

Таким чином, Суд протокольною ухвалою з власної ініціативи продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів - до 29.10.2026 включно.

Керуючись ст. 2, 11, 46, 55, 120, 177, 182, 183, 202, 233 - 235 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Прийняти до розгляду заяву Коростишівської окружної прокуратури (вх. № 01-44/3442/26 від 22.09.2026) про збільшення розміру позовних вимог до 194 023,28 грн. Подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням збільшеного розміру майнової вимоги - про стягнення з ТОВ "Благодійний союз" 194 023,28 грн заборгованості з орендної плати за договором оренди землі від 23.10.2020.

2. Прийняти до розгляду заяву Коростишівської окружної прокуратури (вх. № 01-44/3441/26 від 22.09.2026) про зміну предмету позову. Подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням зміненого предмета позову.

3. Продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів - до 29.10.2026.

4. Відкласти підготовче засідання на 20 жовтня 2026 р. о 11:30

5. Викликати учасників справи у підготовче засідання, яке відбудеться в приміщенні Господарського суду Житомирської області за адресою: м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, зал судових засідань № 207

Роз`яснити учасникам справи обов`язок повідомити Суд про причини неявки у судове засідання.

Неявка учасника справи, належним чином повідомленого про дату, час і місце підготовчого засідання, не перешкоджає його проведенню, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

6. Копію ухвали направити відповідачам в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання в день складення та оскарженню не підлягає окремо від рішення суду.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України та суду в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/ https://zt.arbitr.gov.ua

Суддя С. НЕСТЕРЧУК