Решение № 139969355, 22.09.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1068/26

Провадження 2/681/1087/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Іллюка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У липні 2026 року ТОВ «Коллект Центр» (далі - Товариство) через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за договором № CCNG-630124596 від 07.05.2014 у розмірі 30 355,72 грн, а також судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 662,40 грн та 13 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Позов мотивований такими обставинами. 07.05.2014 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір № CCNG-630124596, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 75 000,00 грн, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 22.04.2016 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 32,00%.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, надавши позичальниці кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору. Згідно з умовами Договору позичальник зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пеню (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором.

Попри це, відповідач не виконала свого обов`язку та припинила повертати наданий їй кредит у строки, передбачені Договором.

17 травня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Флексіс» укладено Договір факторингу №2, відповідно до умов якого АТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Флексіс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у т.ч. за кредитним договором №CCNG-630124596 від 07.05.2014.

18 травня 2021 року між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №18-05/21, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у т.ч. за кредитним договором №CCNG-630124596 від 07.05.2014.

10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр», відповідно до договору відступлення прав вимоги №10-01/2023, права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у т.ч. за кредитним договором №CCNG-630124596, укладеним з ОСОБА_1 .

Загальний розмір заборгованості з повернення кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №CCNG-630124596 від 07.05.2014, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 30 355,72 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 22 261,44 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 0,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості 0,00 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами 6 092,20 грн; інфляційні збитки 1 486,11 грн; нараховані 3% річних -515,97 грн.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за цим договором та судові витрати.

Згідно з ухвалою судді від 30 липня 2026 року відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; сторонам визначено строк для подання заяв по суті справи, за клопотанням позивача витребувано докази в АТ «Сенс Банк».

12.08.2026 відповідач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позовної заяви в частині стягнення відсотків та будь-яких штрафних санкцій за договором мотивуючи відсутністю доказів укладення кредитного договору із визначенням процентної ставки, на яку посилається позивач (32 %), тож такі вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а також правом суду на зменшення неустойки та процентів річних, що є проявом пропорційності у цивільному праві.

18.08.2026 через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача просив позов задовольнити в повному об`ємі та зазначив про необгунтованість відзиву відповідача, оскільки заявлені позивачем нарахування є чіткими, послідовними та відповідають умовам кредитного договору.

Заперечення на відповідь на відзив до суду не надходили.

25.08.2026 до суду надійшли витребувані докази з АТ «Сенс Банк».

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що 07 травня 2014 року між ПАТ «Альфа-Банк» (далі Банк) та ОСОБА_1 був укладений договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум» № 630124596 (цифрове значення) (а.с.7-11), який після заведення в інформаційно-облікову систему отримав буквені символи та його номер змінився на №CCNG-630124596 (а.с.73) (далі Договір).

Підписанням анкети-заяви відповідач підтвердив, що ця анкета-заява є акцептуванням публічної пропозиції Банку в розумінні статті 642 ЦК України на оформлення кредитного договору по продукту «Максимум».

В анкеті-заяві зазначено, що позичальник виявив бажання відкрити у банку рахунок та отримати картку, отримати від банку кредит, шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії з лімітом в межах 75000 грн по його рахунку, на умовах, що вказуються в Договорі та Додатку до Договору, що підписується в рамках обслуговування продукту «Максимум», з урахуванням умов публічної пропозиції.

Згідно з пунктами 1, 2 Додатку до договору на підставі анкети-заяви, наданої клієнтом, банк відкрив рахунок № НОМЕР_1 у валюті гривня та випустив міжнародну платіжну картку DMC Gold, строком дії 2 роки з моменту її випуску.

За бажанням клієнта, що виражене останнім в анкеті-заяві, банк надає клієнту кредит, шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по рахунку, що вказаний в п. 1 цього додатку на наступних умовах: ліміт відновлювальної кредитної лінії становить 75000 грн; сума кредиту, що є доступною клієнту на момент видачі клієнту картки та підписання цього Додатку, з встановленого Договором та вказаного в цьому Додатку ліміту відновлювальної кредитної лінії складає 1000 грн. При цьому сторони погоджуються, що сума кредиту, що може бути доступна клієнту в будь-який час протягом строку дії відновлювальної кредитної лінії та відрізняється від суми, що вказана в цьому пункті, повідомляється банком клієнту у порядок та у спосіб, визначений умовами договору. Процентна ставка за користування коштами відновлювальної кредитної лінії складає 32% річних на торгові операції та на операції зняття коштів.

Відповідно до довідки про умови кредитування строк дії картки 2 роки з можливістю перевипуску картки за умови дотримання клієнтом умов договору. Строк дії кредитної лінії 1 рік з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов договору. Тип процентної ставки фіксована.

Анкета-заява про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум»; Додаток до договору; довідка про умови кредитування з використанням картки «Максимум»; заява про відкриття рахунку підписані особисто відповідачем.

Отримання та користування відповідачем кредитними коштами підтверджується випискою по рахунку ОСОБА_1 за період з 07.05.2014 по 17.05.2021, наданою АТ «Сенс Банк» (раніше АТ «Альфа-Банк»), з якої вбачається, що останній відкритий банківський рахунок, для доступу до якого видана кредитна картка зі встановленим кредитним лімітом 1 000 грн, яка неодноразово перевипускалась, а кредитний ліміт збільшувався, відповідач користувалася кредитними коштами, частково повертала кредитні кошти та сплачувала проценти, комісію (а.с.120-130).

З наданого АТ «Сенс Банк» (раніше АТ «Альфа-Банк») розрахунку заборгованості встановлено, що відповідач повністю не здійснювала повернення кредитних коштів та сплату інших платежів, передбачених кредитним договором № 630124596, а тому в неї станом на 07.05.2021 виникла заборгованість в загальній сумі 28 353,64 грн, яка складається з: 21 833,75 грн заборгованість за простроченим тілом кредиту, 427,69 грн заборгованість за овердрафтом (несанкціонована заборгованість), 3 292,20 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом, 2 800,00 грн заборгованість за неустойкою (штрафом) (а.с.131).

17.05.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Флексіс» був укладений договір факторингу №2, відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Флексіс» права вимоги за кредитними договорами до боржників, перелік яких міститься в додатку 1-1 до договору (а.с.12-17).

Згідно з даними додатка 1-1 до договору факторингу № 2 від 17.05.2021 та платіжного доручення № 253 від 17.05.2021 ТОВ «ФК «Флексіс» отримало від Банку право вимоги за договором № CCNG-630124596 від 07.05.2014 до ОСОБА_1 на загальну суму 28 353,64 грн, яка складається з: 22 261,44 грн сума за основною заборгованістю, 0,00 грн сума заборгованості в валюті договору (проценти та комісія за кредитом), 6 092,20 грн пеня/штраф/неустойка, та оплатило таке право (а.с.18-20).

18.05.2021 між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт капітал» був укладений договір факторингу № 18-05/21, відповідно до якого ТОВ «ФК «Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до боржників, перелік яких міститься в додатку 1-1 договору (а.с.22-27).

Відповідно до відомостей додатка 1-1 до договору факторингу № 18-05/21 від 18.05.2021, витягу з вказаного додатку, акту приймання-передачі реєстру боржників від 18.05.2021 до договору факторингу № 18-05/21 від 18.05.2021, платіжних доручень № 260530015 від 16.06.2021, № 260990544, №260990545, №260990546, №260990552 усі від 17.06.2021, № Ф від 26.07.2021 ТОВ «Вердикт капітал» отримало від «ФК «Флексіс» право вимоги за договором № CCNG-630124596 від 07.05.2014 до ОСОБА_1 на загальну суму 28 353,64 грн, з яких: 22 261,44 грн сума за основною заборгованістю, 0,00 грн сума заборгованості в валюті договору (проценти та комісія за кредитом), 6 092,20 грн пеня/штраф/неустойка, та оплатило таке право (а.с.28-38).

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» був укладений договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за договорами кредиту до боржників, зазначених у Додатках № 1 та № 3 до цього Договору (а.с.39-42).

Згідно з реєстром боржників, який є Додатком № 3 до договору № 10-01/2023 від 10.01.2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та витягом з нього, актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023, актами прийому-передачі реєстру боржників до вказаного договору про відступлення (купівлю-продажу) прав вимоги від 10.01.2023 до нового кредитора ТОВ «Коллект центр» перейшло право вимоги за договором №CCNG-630124596 до ОСОБА_1 в загальній сумі 30 355,72 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 22 261,44 грн, заборгованість за нарахованими процентами 0,00 грн, заборгованість за нарахованими комісіями 0,00 грн, пеня 6 092,20 грн, відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно з ст. 625 ЦК України 2 002,08 грн (а.с.45-52) .

Згідно з розрахунками заборгованості ТОВ «Вердикт капітал» станом на 10.01.2023 і ТОВ «Коллект центр» станом на 22.07.2026 загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 30 355,72 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 22 261,44 грн, заборгованості за відсотками 0,00 грн, заборгованість за комісією 0,00 грн, пеня 6 092,20 грн, 3 % річних 515,97 грн, інфляційні збитки 1 486,11 грн (а.с.53,54).

Вирішуючи відповідність заявлених позовних вимог законодавчим нормам суд зазначає про таке.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до абз.1 ч. 1 ст. 207 ЦК України (в редакції станом на час укладення кредитного договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобовязанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України (в редакції на час укладення вище вказаного договору факторингу) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобовязується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з статтею 1078 ЦК України (яка діяла станом на час укладення вище вказаного договору факторингу) предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлено, що кредитний договір між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладений в письмовій формі шляхом власноручного підписання відповідачкою анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум», Додатку до договору, довідки про умови кредитування з використанням картки « ОСОБА_2 », заяви про відкриття рахунку.

Сторонами визначено порядок та умови надання фінансового кредиту, сплати процентів.

Банк виконав свої зобов`язання, відкрив рахунок на ім`я відповідача, встановив кредитний ліміт та видав банківську картку для користування ним, яка в подальшому неодноразово перевипускалась, а кредитний ліміт збільшувався.

Відповідач користувалась кредитними коштами, частково здійснювала їх повернення, однак надалі припинила виконувати свої обов`язки за Договором, кредитні кошти в повному обсязі не повернула, про що свідчить досліджена судом виписка по банківському рахунку ОСОБА_1 .

Викладені обставини підтверджуються сукупністю досліджених судом доказів та не спростовані відповідачем.

Перехід права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від АТ «Альфа Банк» до ТОВ «Коллект Центр» позивач підтвердив належними та допустимими доказами, а тому Товариство є належним стягувачем заборгованості за кредитним договором № CCNG-630124596.

Таким чином суд знаходить підстави для задоволення пред`явленого Товариством позову в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 22 261,44 грн, яка, як вбачається з наданого АТ «Сенс Банк» (раніше ПАТ «Альфа-Банк») розрахунку заборгованості (а.с.131), складається з 21 833,75 грн заборгованості за простроченим тілом кредиту та 427,69 грн заборгованості за овердрафтом (несанкціонованої заборгованості).

За положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом відповідач допустила прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі 22 261,44 грн, а тому Товариство має право на стягнення з неї суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.

Суд погоджується з наявним в матеріалах справи розрахунком інфляційних втрат та трьох відсотків річних, які нараховані на суму боргу 22 261,44 грн за період з 15.05.2021 по 23.02.2022, становлять: 515,97 грн нараховані 3 % річних та 1 486,11 грн інфляційні збитки, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

При цьому суд не бере до уваги посилання відповідача на зменшення нарахованих 3 % річних, оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2025 року у справі №903/602/24 конкретизувала правовий висновок, сформований в її постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19) та виклала такі висновки щодо застосування норм права: «Розмір процентів річних, який становить три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), - це законодавчо встановлений та мінімальний розмір процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобовязання боржником, не підлягає зменшенню судом».

У цій же постанові ВП ВС зазначила, що інфляційні втрати не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора, вони входять до складу грошового зобовязання і виступають способом захисту майнового права та інтересу. Тому, на відміну від процентів річних, суд не може зменшити розмір інфляційних втрат.

Щодо позовної вимоги Товариства про стягнення з відповідача 6 092,20 грн заборгованості за пенею та/або штрафами суд зазначає про таке.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

За даними розрахунку заборгованості за кредитом, наданим АТ «Сенс Банк» (раніше АТ «Альфа-Банк») на ухвалу суду про витребування доказів від 30.07.2026, вбачається, що станом на 07.05.2021 за відповідачем рахується заборгованість за кредитним договором, зокрема, за неустойкою (штрафом) у розмірі 2 800,00 грн, що нарахована Банком.

Надалі, відповідно до договорів факторингу від 17.05.2021, від 18.05.2021 та договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 Банк передав право вимоги за Договором для ТОВ «ФК «Флексіс», яке передало таке право для ТОВ «Вердикт капітал», а останнє в свою чергу для ТОВ «Коллект Центр», зокрема, у розмірі заборгованості за пенею/штрафом/неустойкою в сумі 6 092,20 грн.

Вказаний розмір заборгованості за пенею в сумі 6 092,20 грн зазначений в розрахунках заборгованості, наданих ТОВ «Вердикт Капітал» та позивачем.

Досліджені під час розгляду справи розрахунки заборгованості відображають односторонню позицію кредиторів, не дають обєктивної можливості встановити розмір та умови нарахування заборгованості пені/штрафу за порушення зобов`язання відповідачем та самі по собі не є достатніми доказами наявності такої заборгованості у розмірі, зазначеному у таких розрахунках і підлягають підтвердженню іншими доказами.

Крім того, розмір заборгованості за неустойкою (штрафом) 2 800,00 грн, що нарахований Банком, є значно меншим за розмір такої заборгованості 6 092,20 грн, який був відступлений останнім за договором факторингу для ТОВ «ФК «Флексіс», а в подальшому для позивача, та визначений у розрахунку останнього.

При цьому, надані Товариством докази укладення кредитного договору, а саме: анкета-заява про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум»; додаток до договору; довідка про умови кредитування з використанням картки «Максимум»; заява про відкриття рахунку, які підписані відповідачем, не містять погоджених сторонами умов про порядок та розмір нарахування неустойки (штрафу, пені).

Будь-яких інших доказів, які б підтверджували право кредитора на нарахування пені та/або штрафу за порушення зобов`язань відповідачем за кредитним договором № CCNG-630124596 від 07.05.2014 матеріали справи не містять.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 зазначила, що відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту свідчить про те, що надані Умови та правила надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що є складовою укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують обставин ознайомлення позичальника саме з тією їх редакцією, яка містила відповідні умови.

Таким чином, суд позбавлений можливості перевірити правомірність нарахування відповідачу заборгованості за пенею та/або штрафами, а тому позовні вимоги Товариства в частині стягнення з відповідача 6 092,20 грн заборгованості за пенею та/або штрафами не підлягають задоволенню у зв`язку з їх недоведеністю.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, щодо непогодження сторонами кредитного договору розміру процентної ставки за користування кредитом, на яку посилається позивач, оскільки таке спростовано дослідженим судом Договором, в якому його сторони погодили відсоткову ставку за користування кредитом у розмірі 32 %.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 24 263,52 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 22 261,44 грн; інфляційні збитки 1 486,11 грн; нараховані 3% річних -515,97 грн.

Виходячи з часткового задоволення позовних вимог на 79,9% відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 127,26 грн, що складає 79,9 % від сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2 662,40 грн, який підтверджений документально (а.с.1).

Позивачем заявлено клопотання про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, повязані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що 01 липня 2024 року між позивачем та АО «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги № 01-07/2024. Предметом вказаного договору є надання юридичної допомоги в обсязі та на умовах, передбачених договором, зокрема: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів в судах загальної юрисдикції тощо (а.с.63-65).

Відповідно до розділу 4 даного договору, сторони погодили порядок здійснення розрахунків.

Позивачем також надано прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», в якому визначено види юридичних послуг та їх вартість (а.с.67, 68).

Як вбачається з заявки на надання юридичної допомоги №481 від 01.06.2026 позивач та АО «Лігал Ассістанс» погодили надання правових послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме: надання усної консультації з вивченням документів вартістю 4 000,00 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду вартістю 9 000,00 грн.

Згідно з витягом з акту №23 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026 сторони погодили надання послуг за позовом до ОСОБА_1 в розмірі 13 000 грн.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанови Верховного суду у справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18).

При розв`язанні цього питання суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 13.03.2025 у справі № 275/150/22 висловив думку, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони з обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат зі складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу з власної ініціативи.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст. 137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не заявлено, неспівмірність таких витрат не доведено.

У зв`язку з частковим задоволенням позову на 79,9% від заявлених вимог, необхідно стягнути із відповідача на користь позивача 10 387,00 грн (13 000 грн х 79,9%/100%) документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором №CCNG-630124596 від 07.05.2014, яка складається з: 22 261,44 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 1 486,11 грн - інфляційні збитки, 515,97 грн - нараховані 3% річних, а всього 24 263 (двадцять чотири тисячі двісті шістдесят три) грн 52 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 127 (дві тисячі сто двадцять сім) грн 26 коп. та на професійну правничу допомогу в розмірі 10 387 (десять тисяч триста вісімдесят сім) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, 3, офіс 306 м. Київ поштовий індекс 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 22.09.2026.

Суддя Сергій ІЛЛЮК