Постановление суда № 139962297, 18.09.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6085/26

1-кс/308/5644/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Мукачево, Закарпатська область, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженої, раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні №12024070000000483, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.10.2024,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305 та ч. 3 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні №12024070000000483, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.10.2024.

На обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024070000000483 від 04.10.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, але не пізніше 04.10.2024, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуваючи у невстановленому на даний час органом досудового розслідування місці, але на території Закарпатської області, вирішили утворити та очолити стійке злочинне об`єднання організовану групу. Метою діяльності вказаної групи стало протиправне особисте збагачення шляхом вчинення систематичної, протягом невизначеного терміну часу контрабанди психотропних речовин, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а також незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконного збуту психотропної речовини, обіг якої обмежено «метамфетамін», на території Закарпатської області.

Водночас ОСОБА_7 та ОСОБА_8 розуміючи, що вказана діяльність є протиправною, має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлена тяжкими наслідками не лише для здоров`я конкретної особи, а й для здоров`я населення в цілому, усвідомлюючи, що самостійно реалізувати свій злочинний умисел вони не зможуть, оскільки така протиправна діяльність потребує чітких та узгоджених дій, значної кількості людей, ОСОБА_7 , діючи спільно та за взаємною згодою із ОСОБА_8 , у різний період часу при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах залучив в якості виконавців своїх знайомих ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також інших невстановлених на даний час органом досудового розслідування осіб.

З метою утворення організованої групи ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визначили мінімально необхідну для досягнення загальної злочинної мети кількість учасників, необхідні особисті якості кожного із них, такі як здатність виконувати злочинні вказівки, схильність до вчинення кримінальних правопорушень, а також вузьку злочинну спеціалізацію діяльності вказаного злочинного об`єднання та можливість виїзду за межі України в умовах воєнного стану.

Також, з метою забезпечення існування та функціонування організованої групи ОСОБА_7 та ОСОБА_8 спільно розробили єдиний злочинний план, спрямований на безперешкодну, протягом невизначеного проміжку часу, систематичну контрабанду психотропних речовин, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а також незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконного збуту психотропної речовини, обіг якої обмежено «метамфетамін», на території Закарпатської області, з розподілом ролей та функцій кожного із учасників вказаного злочинного об`єднання на кожному етапі реалізації злочинного умислу.

При цьому ОСОБА_7 , як співорганізатор і керівник організованої групи, забезпечував виконання наступних функцій, зокрема, але не виключно: визначення напрямків злочинної діяльності, її загальне планування, доведення завдань та планів іншим учасникам, координація їх дій; організація функціонування стійкого злочинного об`єднання шляхом встановлення взаємодії її учасників; впровадження спільних неформальних правил поведінки всередині злочинного об`єднання, обов`язкових для виконання всіма учасниками; отримання психотропної речовини на території Закарпатської області, яку відправляв ОСОБА_8 з Словацької Республіки та яку перевозили ОСОБА_4 та ОСОБА_9 ; пошук потенційних покупців та збувачів психотропної речовини на території України, ведення перемовин із ними з цих питань; організація розгалуженої мережі покупців та збувачів психотропних речовин споживачам на території м. Мукачево та Мукачівського району Закарпатської області (організація логістики, організація залучення нових «клієнтів» споживачів, організація засобів комунікації між збувачами та споживачами психотропних речовин); організація обліку та звітності, організація «інкасації» грошових коштів, одержаних злочинним шляхом з подальшим їх розподілом між учасниками організованої групи.

ОСОБА_8 , як співорганізатор і керівник організованої групи, забезпечував виконання наступних функцій, зокрема, але не виключно: визначення напрямків злочинної діяльності, її загальне планування, доведення завдань та планів іншим учасникам, координація їх дій; організація функціонування стійкого злочинного об`єднання шляхом встановлення взаємодії її учасників; впровадження спільних неформальних правил поведінки всередині злочинного об`єднання, обов`язкових для виконання всіма учасниками; перебуваючи більшість часу на території Словацької Республіки та маючи тісні злочинні зв`язки в інших країнах Європейського Союзу відповідав за отримання наркотичних засобів та психотропних речовин на території країн Європейського Союзу за найнижчими цінами; забезпечував упакування психотропної речовини у спосіб, який би забезпечував неможливість вільного її виявлення іншими особами, зокрема під час незаконного переміщення через державний кордон України з країн Європейського Союзу; організація прихованого відправлення психотропної речовини з Словацької Республіки на територію України; організація розгалуженої мережі покупців та збувачів психотропних речовин споживачам на території Закарпатської області (організація логістики, організація залучення нових «клієнтів» споживачів, організація засобів комунікації між збувачами та споживачами психотропних речовин);

Залучені до організованої групи в якості виконавців ОСОБА_4 та ОСОБА_9 виконували наступні функцій, зокрема, але не виключно: отримання від ОСОБА_8 психотропних речовин на території Словацької Республіки та незаконне їх переміщення через державний кордон України з приховуванням від митного контролю (контрабанда); незаконне придбання, зберігання, перевезенням з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин на території Закарпатської області; виконання інших завдань та вказівок ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , звітування про їх виконання.

Згідно з положеннями ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на території України дозволяється лише в цілях і в порядку, встановлених цим Законом, а в передбачених ним випадках - у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та відповідних центральних органів виконавчої влади.

Діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиць II і III Переліку, та прекурсорів, включених до таблиці IV Переліку, здійснюється суб`єктами господарювання за наявності в них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, крім випадків, передбачених ст. 19 цього Закону.

Абзацом другим ст. 12 даного Закону передбачено, що обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиць II і III Переліку, допускається для використання у медичній практиці за призначенням лікаря.

Частиною першою ст. 17 даного Закону унормовано, що діяльність з виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізації (відпуску), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення наркотичних засобів, у тому числі рослин, і психотропних речовин, включених до таблиць II і III Переліку, а також діяльність із зберігання, перевезення, придбання, реалізації (відпуску), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення рослин, включених до списку № 4 таблиці I Переліку, здійснюється юридичними особами всіх форм власності за наявності у них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності. Зазначена у цій частині діяльність здійснюється з дотриманням встановлених цим Законом обмежень обігу окремих наркотичних засобів, психотропних речовин.

Ст. 27 даного Закону визначено, що придбання фізичною особою за медичними показаннями лікарських засобів, які містять наркотичні засоби, психотропні речовини, включені до таблиць II і III Переліку здійснюється за електронним рецептом лікаря, виписаним за правилами виписування рецептів на лікарські засоби, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до списку № 2 таблиці ІІ «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 за №770, метамфетамін відноситься до переліку психотропних речовин, обіг яких обмежено.

У період з часу створення не пізніше 04.10.2024, створена ОСОБА_7 та ОСОБА_8 організована група вчинила ряд особливо тяжких злочинів, пов`язаних із контрабандним переміщенням психотропної речовини «метамфетамін», через державний кордон України та незаконним придбанням, зберіганням, перевезенням з метою збуту на території Закарпатської області, зокрема.

Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , діючи умисно в складі організованої групи, реалізуючи єдиний злочинний план, за координацією дій із ОСОБА_7 , у невстановлений органом розслідування точний час, але не пізніше 21.12.2025, перебуваючи в Словацькій Республіці, отримали, отже у такий спосіб незаконно придбали від ОСОБА_8 речовину вагою 1458, 9744 грама, яка згідно з висновком експерта № СЕ-19/107-25/14993-НЗПРАП є психотропною речовиною обіг якої обмежено «метамфетамін», що відповідно до таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу» (в редакції Наказу Міністерства охорони здоров`я України № 634 від 29.07.2010) є особливо великим розміром, яку розділили на 2 (два) прозорі поліетиленові пакети, з яких один пакет приховали від митного контролю в середині паперової упаковки з пральним порошком, а другий - за допомогою спеціальної пов`язки начепили на спину ОСОБА_10 .

Після цього, використовуючи транспортний засіб марки AUDI Q3, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , намагалися перевезти вказану психотропну речовину через митний пункт пропуску «Ужгород-Транспортний», що за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 224, під час чого були затриманні працівниками правоохоронних органів.

Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, а саме контрабанда психотропних речовин, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, вчинена організованою групою, в особливо великих розмірах.

Крім того, ОСОБА_4 , у невстановлений точний час, однак не пізніше 21.12.2025, діючи умисно, втілюючи у життя єдиний злочинний план організованої групи, при невстановлених органом досудового розслідування, за координацією ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , отримала, отже у такий спосіб придбала від інших на даний час невстановлених учасників організованої групи, перевезла та в подальшому зберігала з метою збуту в орендованій нею квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , речовину вагою 1105,1391 грама, яка згідно з висновком експерта № СЕ-19/107-25/14992-НЗПРАП є психотропною речовиною, обіг якої обмежено «метамфетамін», що відповідно до таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу» (в редакції Наказу Міністерства охорони здоров`я України № 634 від 29.07.2010) є особливо великим розміром.

Крім цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , діючи умисно, в складі організованої групи, реалізуючи єдиний злочинний план, за координацією дій із ОСОБА_7 , у невстановлений органом розслідування точний час, але не пізніше 21.12.2025, перебуваючи в Словацькій Республіці, повторно отримали, отже у такий спосіб незаконно придбали від ОСОБА_8 речовину вагою 1458, 9744 грама, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/107-25/14993-НЗПРАП є психотропною речовиною, обіг якої обмежено «метамфетамін», що відповідно до таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу» (в редакції Наказу Міністерства охорони здоров`я України № 634 від 29.07.2010) є особливо великим розміром, яку розділили на 2 (два) прозорі поліетиленові пакети та у подальшому незаконно зберігали з метою збуту один пакет в середині паперової упаковки з пральним порошком, а другий - за допомогою спеціальної пов`язки начепили на спину ОСОБА_10 .

Після цього, використовуючи транспортний засіб марки AUDI Q3, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , намагалися незаконно перевезти вказану психотропну речовину через митний пункт пропуску «Ужгород-Транспортний», що за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 224, під час чого були затриманні працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту психотропних речовин, вчиненні повторно, в особливо великих розмірах, організованою групою.

19.06.2026 ОСОБА_4 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305 КК України, а саме контрабанда психотропних речовин, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, вчинена організованою групою в особливо великих розмірах та ч. 3 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту психотропних речовин, вчиненні повторно в особливо великих розмірах, організованою групою.

19.06.2026 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду щодо ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 17.08.2026.

05.08.2026 до матеріалів кримінального провадження № 12024070000000483 було приєднано матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_9 про вчинення ними кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.305 та ч. 3 ст. 307 КК України, відомості щодо яких внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025070000000496 від 24.11.2025, дев`яти місячний строк яких закінчується 21.09.2026.

13.08.2026 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду щодо ОСОБА_9 було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 21.09.2026.

15.09.2026 до Ужгородського міськрайонного суду направлено клопотання про продовження строку досудового розслідування до 12 місяців, а саме до 21.12.2026.

Слідчий зазначає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра обґрунтовується зібраними в ході досудового розслідування фактичними даними (доказами) в своїй сукупності, а саме: протоколами огляду місця події, протоколами обшуку, висновками експерта, протоколами НСРД. Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, які належать до категорії особливо тяжких і за які йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі строк до 12 років.

Слідчий зауважує, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які відповідно до вимог ч. 3 ст. 199 КПК України не зменшились та продовжують існувати, а тому в сторони обвинувачення виникла необхідність у продовженні відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Злочин, який інкримінується ОСОБА_4 , є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Так, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80)11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Вищевказані обставини, а також той факт, що ОСОБА_4 , проживає на території Закарпатської області, яка межує з країнами Європейського Союзу, дають підстави вважати, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України, а також переховуватись на території України.

Незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні.

ОСОБА_4 може незаконно впливати на експертів у даному кримінальному провадженні, зокрема у вказаному провадженні є необхідність у проведенні ряду експертиз та встановленні свідків кримінального правопорушення за результатами, яких буде підтверджено незаконну діяльність ОСОБА_4 . Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.

Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Знаходячись на волі, ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для неї неправдиві показання.

Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

В органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_4 .

З огляду на викладене, з урахуванням характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваній, обставини вчинення правопорушення, тяжкості покарання, що їй загрожує у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає меті, з якою він застосовується. Даний запобіжний захід позбавляє можливості підозрюваної перешкодити кримінальному провадженню, ухилитися від органів досудового розслідування та суду, а також мати можливість незаконно впливати на учасників провадження як на стадії досудового розслідування так і під час судового розгляду.

Взявши до уваги зазначені вище обставини, слідчий вважає, про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування до підозрюваної ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою, а тому просить продовжити щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305 та ч. 3 ст. 307 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, у межах строку досудового розслідування, а саме до 21.11.2026..

Прокурор у судовому засіданні клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження.

Підозрювана у судовому засіданні заперечила підставність клопотання, зазначила, що є одруженою, з вищою освітою.

Захисник у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки у ньому жодним чином не зазначено обґрунтувань наявних ризиків. Вважає клопотання необґрунтованим з огляду на відсутність підтвердження як наявності ризиків, так і виникнення їх у майбутньому.

Захисник просив обрати більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як встановлено у судовому засіданні, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024070000000483 від 04.10.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України.

19.06.2026 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305 та ч. 3 ст. 307 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.12.2025 (№308/18959/25, 1-кс/308/7194/25) обрано відносно ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.305 та ч.3 ст.307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, починаючи з моменту фактичного затримання з 21.12.2025 і до 18.02.2026 включно. Альтернативний запобіжний захід у вигляді застави ОСОБА_4 не визначено. У подальшому ухвалами слідчих суддів від 17.02.2026, 17.03.2026, 08.05.2026, 19.06.2026 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення застави продовжувався.

Відповідно до постанови про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 06.08.2026 матеріали досудових розслідувань №12024070000000483 від 04.10.2024 за ч. ч. 1, 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 209 КК України, №12025070000000496 від 24.11.2025 за ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України та №12026070000000070 від 23.02.2026 за ч. 1 ст. 263 КК України об`єднано в одне провадження, яке зареєстровано в ЄРДР за №12024070000000483.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.08.2026 ( №308/11590/26, 1-кс/308/4922/26) відносно ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305 та ч. 3 ст. 307 КК України, продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави. Строк дії ухвали до 21.09.2026, включно.

За клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 , погодженого заступником Генерального прокурора ОСОБА_11 , ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.09.2026 у справі №308/6085/25 (1-кс/308/5639/26) прийнято рішення про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні до 12 місяців, тобто до 21 грудня 2026 року, включно.

Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305 та ч. 3 ст. 307 КК України.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 305 КК України, згідно з ч. 6 ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України, згідно з ч. 6 ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину.

Санкція за ч. 3 ст. 305 КК України, передбачає позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а за ч. 3 ст. 307 КК України позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо вчинення підозрюваною ОСОБА_4 інкримінованих їй кримінальних правопорушень, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та доданих до клопотання, а саме: протоколом огляду місця події від 21.12.2025; висновками експерта №СЕ-19/107-25/14993-НЗПРАП від 22.12.2025, №СЕ-19/107-25/14992-НЗПРАП від 22.12.2025.

Беручи до уваги вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява №42310/04), рішення від 21.04.2011) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305 та ч. 3 ст. 307 КК України, тяжкість покарання, що загрожує їй в разі визнання її винною у вказаних кримінальних правопорушеннях, вік та стан здоров`я підозрюваної, міцність соціальних зв`язків, яка одружена, наявність постійного місця проживання на території України, відсутність судимостей у підозрюваної.

Крім того, слідчий суддя враховує, що злочини, передбачені ч. 3 ст. 305 та ч. 3 ст. 307 КК України, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , пов`язані з незаконним обігом наркотичних засобів, що становить підвищену суспільну небезпеку. Предметом інкримінованих злочинів виступає психотропна речовина, в особливо великих розмірах і даному злочину притаманний надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлений тяжкими наслідками не лише для здоров`я конкретної особи, а й для здоров`я населення, економіки та суспільства в цілому. Саме тому право кожного на охорону здоров`я, в тому числі і від негативного впливу на організм людини наркотичних, психотропних і токсичних речовин, визначено як одне із основних прав людини та закріплене в ст. 49 Конституції України.

При цьому, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на території України введено воєнний стан та запроваджено заходи правового режиму воєнного стану. У подальшому воєнний стан продовжено та на даний час такий триває. Злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , вчинено у період дії воєнного стану на території України, що істотно підвищує ступінь та характер суспільної небезпеки даних діянь.

Враховуючи наведене та вивчені матеріали клопотання, обґрунтування сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає доведеним під час розгляду клопотання наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 та суворість покарання, що загрожує їй в разі визнання її винною, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваної.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Таким чином, ризик, який дає достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити спроби протидії кримінальному провадженню у формі, що передбачена п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає наявним у зв`язку із встановленням обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною зазначених дій.

При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрювана обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Доводи сторони обвинувачення про існування інших ризиків, зазначених у клопотанні, належним чином не обґрунтовані та не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, у зв`язку із чим ці ризики не враховуються слідчим суддею при обранні запобіжного заходу ОСОБА_4 .

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення Європейського суду з прав людини від 26.06.1991 «Летельє проти Франції», скарга №12369/86).

Виходячи з вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України та враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих їй кримінальних правопорушень, мотив і спосіб їх вчинення, підвищену суспільну небезпечність, існуючий в даному провадженні ризик, оцінений в сукупності із даними про особу підозрюваної, слідчий суддя приходить до переконання, що належний контроль за поведінкою підозрюваної та дієве запобігання встановленому у провадженні ризику неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, а відтак, клопотання сторони обвинувачення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає задоволенню.

Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують.

Наявність характеризуючих даних про особу ОСОБА_4 не можуть бути безумовними підставами для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки не спростовують доводи сторони обвинувачення про те, що підозрювана може вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України.

За таких обставин, оскільки на даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід як тримання під вартою зможе дієво запобігти ризику, доведеному стороною обвинувачення, що виключає собою можливість застосування відносно підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов висновку, що підстав для застосування відносно підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу, про що наголошує сторона захисту, немає.

Згідно з п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Враховуючи встановлені слідчим суддею обставини, беручи до уваги тяжкості злочину, який має високий ступінь суспільної небезпеки, дані про особу підозрюваної, слідчий суддя не знаходить підстав для визначення ОСОБА_4 застави у даному кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про продовження строку тримання під вартою задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, без визначення розміру застави у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024070000000483 до 13 листопада 2026 року, включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1