Решение № 139954468, 21.06.2026, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3630/26

Провадження № 2/539/2516/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 вересня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Пилипчука М. М.,

за участі секретаря судового засідання Берко О. С.,

розглянувши в приміщенні суду у місті Лубнах Полтавської області у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи відповідача

У липні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (далі - ТОВ «Фінпром Маркет») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Позовна заява мотивована тим, що 13 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 45259329, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 9 500 грн строком на 9 днів (з 13 грудня 2025 року до 21 грудня 2025 року) із фіксованою процентною ставкою 0,277 % на день, яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту; комісія за надання кредиту становить 6,5 % від суми наданого кредиту (617,50 грн). У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування кредитом) нараховуються проценти за понадстрокове користування кредитом у розмірі 4 % на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора 44655, надісланого на вказану відповідачем електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2, у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитодавець на виконання умов договору кредиту виконав свої зобов`язання та перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 9 500 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 за посередництвом платіжної установи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська платіжна система» (далі - ТОВ «Європейська платіжна система»), що підтверджується платіжною інструкцією від 13 грудня 2025 року № c7a59099-eb90-4d0d-953d-d799cdb46830 та довідкою ТОВ «Європейська платіжна система» від 01 червня 2026 року № КД-000093756.

Відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань щодо повернення тіла кредиту, сплати процентів та інших нарахувань.

Заборгованість відповідача за договором кредиту від 13 грудня 2025 року № 45259329 з урахуванням здійснених ним платежів на загальну суму 2 341,08 грн становить 14 725,34 грн, з яких: 7 158,92 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 367,21 грн - сума заборгованості за процентами; 617,50 грн - сума заборгованості за комісією; 4 581,71 грн - сума заборгованості за процентами, нарахованими за понадстрокове користування.

25 лютого 2026 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу № 25/02/26, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі до відповідача за договором кредиту від 13 грудня 2025 року № 45259329.

Згідно з реєстром прав вимог № 8 від 20 травня 2026 року ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 14 725,34 грн, з яких: 7 158,92 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 367,21 грн - сума заборгованості за процентами; 617,50 грн - сума заборгованості за комісією; 4 581,71 грн - сума заборгованості за процентами, нарахованими за понадстрокове користування.

На підставі викладеного ТОВ «Фінпром Маркет» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором кредиту від 13 грудня 2025 року № 45259329 у розмірі 14 725,34 грн, судовий збір - 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу - 6 500 грн.

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Рух справи

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 липня 2026 року справу № 539/3630/26 передано судді Пилипчуку М. М.

Суд на виконання вимог частини шостої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

У відповіді, яка надійшла до суду з Відділу з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, вказано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 06 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 01 вересня 2026 року, визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов, позивачу - відповіді на відзив, відповідачу - заперечення на відповідь на відзив. Крім того, вказаною ухвалою витребувано в Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (далі - АТ «Акцент-Банк») інформацію щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_1 та виписку по цьому рахунку за період з 13 грудня 2025 року до 16 грудня 2025 року.

20 серпня 2026 року на виконання ухвали від 06 серпня 2026 року в частині витребування доказів АТ «Акцент-Банк» надіслало до суду інформаційну довідку та виписку про рух коштів по рахунку.

Учасники процесу у судове засідання 01 вересня 2026 року не з`явилися, розгляд справи відкладено на 21 вересня 2026 року.

Представник позивача подав до суду заяви, в яких просив розглянути справу без його участі, вказував, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Судові повістки були направлені відповідачу на поштову адресу за його зареєстрованим місцем проживання. Вказані обставини підтверджені рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Відповідач у судові засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання не надсилав, заяви про розгляд справи без його участі не надав. Суд вважає, що відповідач не з`явився в судові засідання без поважних причин.

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області 21 вересня 2026 року постановив ухвалу про проведення у справі заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд встановив, що ОСОБА_1 пройшов ідентифікацію в інформаційно-комунікаційній системі ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за допомогою системи BankID НБУ та 13 грудня 2025 року о 15:16:05 використав електронний підпис одноразовим ідентифікатором 44655, що підтверджується довідкою про ідентифікацію та пунктом 4.4 кредитного договору.

Між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 13 грудня 2025 року укладено договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45259329 (далі - кредитний договір), який підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором 44655, надісланим кредитодавцем на електронну адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2. На кредитний договір також накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу 13 грудня 2025 року 15:16 (пункт 5.12 кредитного договору).

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що ознайомився з повною інформацією щодо ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та його послуг, Паспортом споживчого кредиту та Правилами надання коштів у кредит (підпункти 11.1.1, 11.1.2, 11.1.5 кредитного договору).

Згідно з пунктом 2.1 кредитного договору кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту або достроково та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

У пункті 2.2 кредитного договору зазначені параметри та умови кредиту: сума кредиту - 9 500 грн, строк кредитування/строк договору - 9 днів, процентна ставка - 0,277 % на день (фіксована), комісія за надання кредиту - 6,50 % від суми наданого кредиту (617,50 грн). Відповідно до таблиці, наведеної у пункті 2.2 кредитного договору, дата надання кредиту - 13 грудня 2025 року, дата повернення кредиту (останній день) - 21 грудня 2025 року, денна процентна ставка з урахуванням комісії - 0,999 %, проценти за понадстрокове користування кредитом - 4 % на день, загальні витрати за кредитом - 854,34 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту - 10 354,34 грн.

Пунктом 1.31 кредитного договору визначено, що строк кредитування/строк договору - це погоджений сторонами період часу, на який кредитодавець надає кредит позичальнику. Продовження строку кредитування (пролонгація) здійснюється виключно шляхом укладення додаткової угоди, що підписується позичальником одноразовим ідентифікатором (пункт 2.3, підпункт 7.1 кредитного договору).

Згідно з підпунктом 10.7.1 кредитного договору якщо сума кредиту перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення договору, за користування кредитом понад встановлений договором строк нараховуються проценти за понадстрокове користування кредитом у розмірі, визначеному пунктом 2.2 договору, за кожен день такого користування.

Відповідно до платіжної інструкції ТОВ «Європейська платіжна система» від 13 грудня 2025 року № c7a59099-eb90-4d0d-953d-d799cdb46830 дата оплати - 13 грудня 2025 року, ЄДРПОУ платника - 39861924, платіжна картка - № НОМЕР_1 , код авторизації - 929f60, сума - 9 500 грн, отримувач - ОСОБА_2 , ЕПЗ № НОМЕР_1 .

Довідкою ТОВ «Європейська платіжна система» від 01 червня 2026 року № КД-000093756 та листом ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» від 20 травня 2026 року № 20/05/26-49982 підтверджено завершення 13 грудня 2025 року платіжної операції з переказу 9 500 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 на виконання кредитного договору.

На виконання ухвали Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 06 серпня 2026 року АТ «Акцент-Банк» надало інформаційну довідку та виписку по рахунку (рух коштів по картці), за змістом яких банком на ім`я ОСОБА_1 емітована платіжна картка № НОМЕР_1 , на яку 13 грудня 2025 року зараховано кошти у розмірі 9 500 грн.

25 лютого 2026 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу № 25/02/26, згідно з умовами якого останньому передаються права вимоги до боржників, зазначених у реєстрах прав вимог, які є невід`ємною частиною договору факторингу. Відповідно до підпункту 2.1.3 договору факторингу перехід права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог.

Відповідно до реєстру прав вимог № 8 від 20 травня 2026 року до договору факторингу від 25 лютого 2026 року № 25/02/26 ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 13 грудня 2025 року № 45259329 у розмірі 14 725,34 грн, з яких: 7 158,92 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 367,21 грн - сума заборгованості за процентами; 617,50 грн - сума заборгованості за комісією; 4 581,71 грн - сума заборгованості за процентами, нарахованими за понадстрокове користування.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим первісним кредитором за період з 13 грудня 2025 року до 19 травня 2026 року, відповідачу нараховано: 9 500 грн - основна сума боргу; 2 367,21 грн - проценти; 617,50 грн - комісія; 4 581,71 грн - проценти за понадстрокове користування.

Відповідачем на погашення заборгованості сплачено 2 341,08 грн, які зараховано в погашення основної суми боргу, тому загальна сума заборгованості за розрахунком позивача становить 14 725,34 грн, з яких основна сума боргу - 7 158,92 грн.

Додаткових угод до кредитного договору про продовження строку кредитування позивачем до суду не подано.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Зібраними у справі доказами підтверджено, що кредитний договір, за яким позивач заявив вимоги у цій справі, укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Матеріалами справи підтверджено факт підписання відповідачем кредитного договору, за умовами якого йому передано грошові кошти у погодженому розмірі та на погоджений сторонами цього правочину строк шляхом перерахування коштів на банківський рахунок відповідача.

Зазначений договір укладений у вигляді електронного документа: шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно з Законом України «Про електронну комерцію».

Використання для підписання договору кредиту електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який містить комбінацію цифр, узгоджується із вимогами законодавства. Підписання електронного договору за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто укладення договору без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету не є можливим.

Вказані обставини свідчать про дотримання письмової форми правочину та укладення кредитного договору, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленої суми на банківський рахунок.

Належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що всі дії, вчинені від імені відповідача, вчинені не ним, матеріали справи не містять. Таким чином, зібраними у справі доказами підтверджено, що кредитний договір укладений з дотриманням вимог закону.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

За договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника (частина перша статті 1077 ЦК України).

Договір факторингу є підставою для сингулярного правонаступництва, в силу якого не відбувається припинення попереднього кредитного зобов`язання. У такому разі відбувається зміна суб`єктного складу на стороні кредитора у правовідношенні, тобто цивільні правовідносини існують безперервно, не припиняючись, відбувається лише заміна одного з їх учасників.

Отже, у подібних випадках не відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.

Таким чином, у разі відступлення права вимоги новий кредитор замінює собою особу у всіх правах, що існували на момент здійснення відступлення і не припинилися внаслідок такої заміни кредитора у зобов`язанні (постанова Верховного Суду від 30 серпня 2022 року у справі № 466/3732/20).

Позивач довів, що він в установлений законом спосіб на підставі належним чином укладеного договору факторингу набув право вимоги до відповідача.

Зібраними у справі доказами підтверджено, що відповідач уклав кредитний договір, фактично отримані кредитні грошові кошти у добровільному порядку на користь позивача в повному обсязі не повернув, тому ТОВ «Фінпром Маркет» обґрунтовано звернулося до суду за захистом порушених прав шляхом стягнення заборгованості за вказаним договором.

Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Сторони узгодили умови договору, зокрема, щодо розміру процентів.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість за кредитним договором від 13 грудня 2025 року № 45259329 становить 14 725,34 грн, з яких: 7 158,92 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 367,21 грн - сума заборгованості за процентами; 617,50 грн - сума заборгованості за комісією; 4 581,71 грн - сума заборгованості за процентами, нарахованими за понадстрокове користування.

Водночас суд не може погодитися з розміром нарахованих позивачем процентів за користування кредитом з огляду на таке.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказані висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 також відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом.

Умова пункту 6.1 кредитного договору про нарахування процентів до повного погашення заборгованості цього висновку не змінює, оскільки за змістом пунктів 1.31, 2.1 та підпункту 2.2.2 кредитного договору строк кредитування становить 9 днів, а кредит підлягав поверненню в день закінчення строку кредиту - 21 грудня 2025 року. Відтак після цієї дати право кредитодавця нараховувати проценти за користування кредитом за ставкою, встановленою для строку кредитування, припинилося.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу 13 грудня 2025 року фактично надано кредит у розмірі 9 500 грн, що підтверджується, зокрема, платіжною інструкцією ТОВ «Європейська платіжна система» від 13 грудня 2025 року № c7a59099-eb90-4d0d-953d-d799cdb46830 та інформацією АТ «Акцент-Банк».

Проценти за користування кредитом нараховуються за фіксованою ставкою 0,277 % на день на суму кредиту (його залишок) за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту (підпункт 2.2.3, пункт 6.1 кредитного договору). Строк кредитування становить 9 днів - з 13 грудня 2025 року (дата надання кредиту) до 21 грудня 2025 року (дата повернення кредиту) (підпункт 2.2.2 кредитного договору).

У матеріалах справи відсутні докази продовження строку кредитування шляхом укладення додаткової угоди в порядку, передбаченому підпунктами 7.1, 7.2 кредитного договору, хоча в позовній заяві позивач згадує про додаткову угоду. Тому заборгованість відповідача за процентами за користування кредитом у межах строку кредитування становить 236,84 грн (9 500 грн ? 0,277 % ? 9 днів). Цей розмір узгоджується з розрахунком загальних витрат за кредитом, наведеним у пункті 2.2 кредитного договору (854,34 грн - 617,50 грн = 236,84 грн). Нарахування процентів за користування кредитом за період після 21 грудня 2025 року є безпідставним.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Укладаючи кредитний договір відповідач повинен був достовірно знати про його умови та про наслідки невиконання ним умов цього договору, повинен був діяти добросовісно, а підписавши цей договір, він погодився з його умовами та взяв на себе зобов`язання, передбачені указаним правочином.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

За змістом частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Комісія за надання кредиту в розмірі 617,50 грн передбачена підпунктом 2.2.4 кредитного договору, врахована у загальних витратах за кредитом і денній процентній ставці, про які позичальника було повідомлено до укладення договору, та підлягала сплаті в останній день користування кредитом (пункт 6.2 кредитного договору). Отже, вимога про стягнення комісії є обґрунтованою.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача процентів за понадстрокове користування кредитом у розмірі 4 581,71 грн, суд зазначає таке.

Оскільки сума кредиту (9 500 грн) перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення кредитного договору (8 000 грн), за умовами підпункту 10.7.1 кредитного договору за користування кредитом понад встановлений договором строк нараховуються проценти за понадстрокове користування кредитом у розмірі 4 % на день. Такі проценти не є платою за правомірне користування кредитом у межах строку кредитування, право на нарахування якої припинилося 21 грудня 2025 року, а за своєю правовою природою є мірою відповідальності позичальника за прострочення виконання грошового зобов`язання - процентами, розмір яких встановлено договором відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні, введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, неодноразово продовжувався та триває на час ухвалення цього рішення. Прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором виникло з 22 грудня 2025 року, тобто в період дії воєнного стану.

Загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) за своєю суттю є нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, під час тлумачення норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Отже, до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 грошових зобов`язань, що випливають з кредитного договору, наявність яких та розмір встановлено під час розгляду справи, підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

З урахуванням викладеного відсутні правові підстави для стягнення з відповідача процентів за понадстрокове користування кредитом у розмірі 4 581,71 грн, оскільки вони є відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов`язання, від якої відповідач звільнений на підставі пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

З огляду на викладене, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором від 13 грудня 2025 року № 45259329 становить 8 013,26 грн, з яких: 7 158,92 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 236,84 грн - заборгованість за процентами, 617,50 грн - заборгованість за комісією.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Отже, зібраними у справі доказами підтверджено, що у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за кредитним договором у розмірі 8 013,26 грн.

Висновки за результатами розгляду позовних вимог

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором порушено майнові права позивача, тому наявні підстави для судового захисту прав кредитора, у зв`язку з чим позовні вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» підлягають задоволенню частково.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково (8 013,26 грн із заявлених 14 725,34 грн, тобто на 54,42 %), суд відповідно до статті 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 448,83 грн (2 662,40 грн ? 8 013,26 грн / 14 725,34 грн).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Суд враховує, що факт надання позивачу професійної правничої допомоги підтверджується матеріалами справи. До ухвалення судового рішення на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги від 11 травня 2026 року № 11-05/26/ФП, витяг з акта приймання-передачі наданої правничої допомоги від 05 червня 2026 року № 1-ФП, витяг з акта приймання-передачі справ, платіжну інструкцію на підтвердження оплати наданої правничої допомоги, ордер серії АХ № 1363629 від 11 травня 2026 року. Відповідно до пункту 4.1 договору вартість наданих послуг становить 6 500 грн, з яких 500 грн - вивчення та аналіз документів, визначення правової позиції, збір доказів, 6 000 грн - підготовка позовної заяви.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем під час розгляду справи, суд надав оцінку наданих на підтвердження понесених таких витрат доказів у їх сукупності, характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат та їхнього розміру.

Суд стягує з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог - 3 537,18 грн (6 500 грн ? 8 013,26 грн / 14 725,34 грн).

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279-282, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором про надання коштів у кредит від 13 грудня 2025 року № 45259329 у розмірі 8 013 (вісім тисяч тринадцять) гривень 26 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судовий збір у розмірі 1 448 (одна тисяча чотириста сорок вісім) гривень 83 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 537 (три тисячі п`ятсот тридцять сім) гривень 18 копійок.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (місцезнаходження: Київська область, місто Ірпінь, вулиця Садова, 31/33; ЄДРПОУ - 43311346).

Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ).

Суддя М. М. Пилипчук