Решение № 139952463, 17.09.2026, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/1816/26

Провадження № 2/376/1762/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м.Сквира

Сквирський районний суд Київської області області в складі:

головуючої судді Ловінської С.С,

за участю секретаря Кропивлянської С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся з позовом до ОСОБА_1 , просить стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором № 10.10.2025-100001138 від 10.10.2025 в розмірі 9793,75 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 10.10.2025 уклали Кредитний договір (оферти) №10.10.2025-100001138. Відповідно до умов кредитного договору Позичальнику надається Кредит на наступних умовах: Дата надання/видачі кредиту - 10.10.2025; Сума Кредиту: 4500 грн; Строк, на який надається Кредит - 168 днів з дати його надання; Дата повернення (виплати) кредиту - 26.03.2026. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконало належним чином та в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 9793,75 грн, що складається з: тіла кредиту - 4275 грн; процентів 2678,75 грн; відсотків, нараховані по 625 ст. ЦК України 2840 грн. Відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 3300 грн від 24.11.2025, на суму 1780 грн від 05.12.2025, на суму 1000 грн від 16.03.2026.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 10.10.2025-100001138 від 10.10.2025 у розмірі 9 793,75 грн, а також судові витрати (які складаються з судового збору у розмірі 2 662,4 грн та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 130,98 грн).

Ухвалою судді Сквирського районного суду Київської області від 14.07.2026 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачка відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подала.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Із долучених до матеріалів справи вбачається, що 10.10.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №10.10.2025-100001138 (кредитної лінії) шляхом підписання заявки, що є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати відповідачці кредит у розмірі та на умовах встановлених договором, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним (а.с.19 зворот - 20).

Відповідно до умов Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) (кредитної лінії) (а.с.18-19) та Заявки кредитного договору №10.10.2025-100001138 (кредитної лінії) від 10.10.2025 відповідачці надано кредит у розмірі 4 500,00 грн, строком на 168 днів, дата повернення (виплати) кредиту 26.03.2025.

Згідно п.6 Заявки Кредитного договору Процентна ставка "Стандарт" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів.

Згідно п. 7 Заявки Кредитного договору Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт".

Згідно п. 8. Заявки Кредитного договору комісія, пов`язана з наданням Кредиту 5% від суми Кредиту та дорівнює 225 грн.

Згідно п.12. Заявки Кредитного договору Денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка: 0.8%.

Згідно п. 16. Заявки Кредитного договору ОРРПС (орієнтовна реальна річна процентна ставка) за кредитом становить 4948,02%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 10569,15 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом 6069,15 грн.

Відповідно до п. 4.1. Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11XX-XXXX-5403.

На виконання умов Договору, позивачем ТОВ «Споживчий центр» перераховано відповідачці грошові кошти у сумі 4 500,00 грн, що підтверджується листом №1-1706 від 17.06.2026 ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про перерахування коштів на платіжну карту клієнта НОМЕР_1 , номер транзакції 887898353, призначення платежу: Видача за договором кредиту № 10.10.2025-100001138 (а.с.22).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»)

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6статті 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII «Про електронну комерцію».

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів

Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Судом встановлено, що 10.10.2025 ОСОБА_1 електронним цифровим підписом E592 підписала Пропозицію про укладення кредитного договору (оферта) (кредитна лінія), Заявку Кредитного договору, чим підтвердила укладення кредитного договору та отримала на свій рахунок кошти у розмірі 4 500,00 грн, а отже умови Договору акцептовано. Укладання електронного договору та підписання його електронним підписом - одноразовим ідентифікатором відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною першою та другою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

З огляду на викладені норми права, у позичальниці виникає зобов`язання повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором тощо.

Згідно наданого суду розрахунку заборгованості за кредитним договором № 10.10.2025-100001138 від 10.10.2025 заборгованість ОСОБА_1 складає 9 793,75 грн, з яких: 4 275,00 грн - основний борг, 2 678,75 грн залишок відсотків та 2 840,00 грн залишок відсотків за ст.625 ЦК України. В розрахунку заборгованості врахована часткова сплати відповідачкою заборгованості в розмірі 6080,00 грн. (а.с.15-17).

Такі дії з боку ОСОБА_1 є порушенням умов укладеного договору.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачка допустила порушення умов укладеного кредитного договору із кредитором, внаслідок чого утворилася заборгованість із погашення суми боргу та процентів за користування грошовими коштами. Порушене право позивача підлягає судовому захисту, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає положенням ст. 16 ЦК України.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідачки заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ в сумі 2 840,00 грн суд дійшов таких висновків.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року, який продовжувався Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022, від 12 серпня 2022 року № 573/2022, від 07 листопада 2022 року № 757/2022, від 06 лютого 2023 року № 58/2023, від 01 травня 2023 року № 254/2023 і діє по цей час.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також цим Законом внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та відповідно до пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Аналіз зазначеного дає підстави для висновку, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦПК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року та такі нарахування підлягають списанню.

Натомість визначений позивачем розмір заборгованості не відповідає вимогам чинного законодавства, відповідно у цій частині заявлені вимоги не підлягають до задоволення, у зв`язку із чим позов підлягає до часткового задоволення зі стягненням з відповідачки заборгованості у розмірі 6 953,75 грн, що складається з: заборгованості по тілу кредита 4 275,00 грн та заборгованості по процентах 2 678,75 грн.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує положення Цивільного процесуального кодексу України, якими регламентовані наведені питання.

Щодо витрат пов`язаних з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 150,00 грн, суд зазначає наступне.

Аналізуючи зміст положень пункту 4 частини 3 статті 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать ті витрати, які пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Отже, витрати позивача за відправлення поштової кореспонденції відповідачу належать до таких витрат.

Поштові витрати позивача, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, мають бути відшкодовані, така позиція узгоджується із додатковою постановою Верховного Суду у справі № 759/5806/20 від 18.09.2023.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог, та оскільки позов задоволено на 71 % (6953,75 грн х 100 : 9793,75 грн), то суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача судовий збір в розмірі 1890,30 грн та 93,00 грн поштових витрат на користь позивача.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 264-265, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (МФО 305299 , р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за Кредитним договором №10.10.2025-100001138 від 10.10.2025 у розмірі 6 953,75 грн (шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят три гривні 75 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 890,30 грн (одна тисяча вісімсот дев`яносто гривень 30 копійок) та витрати, понесені внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачці в розмірі у розмірі 93,00 грн (дев`яносто три гривні 00 копійок).

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу проголошення рішення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ: 37356833, адреса: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, 01032.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя С.С.Ловінська