Постановление суда № 139927316, 10.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність

10.09.2026м. ДніпроСправа № 904/4211/26

за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про визнання неплатоспроможним

Суддя Бєлік В.Г.

Секретар судового засідання Голігорова Т.І.

Представники:

заявник: ОСОБА_1 ;

від заявника: Біла О.В., адвокат;

арбітражний керуючий: Проскуріна А.І.

ВСТАНОВИВ:

13.07.2026 ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2026 матеріали заяви передано на розгляд судді Бєлік В.Г.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2026 заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - залишено без руху, запропоновано заявниці не пізніше семи днів з моменту отримання ухвали суду усунути недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у встановлений строк, надати суду:

- на виконання вимог пункту 2 частини 2 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства зазначити в заяві номер паспорта;

- виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду;

- документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця на день звернення до суду;

- копії кредитних договорів, укладених між боржником та його кредиторами, які підтверджують розмір заборгованості та строк виконання зобов`язання, з окремим визначенням розміру основного боргу, пені та штрафу перед кожним кредитором, а саме: ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", ТОВ "ФК "СОЛВЕНТІС", ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА", АТ "ІДЕЯ БАНК", АТ "АКЦЕНТ-БАНК", АТ "ПУМБ", АК "ТАСКОМБАНК", ТОВ "ФК "ТЕХНОФІНАНС", ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП", АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК";

- зазначити повні реквізити відкритих рахунків у фінансових установах, зокрема номерів банківських рахунків у форматі IBAN та зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;

- декларації про майновий стан за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, відкориговані з урахуванням приміток до форми декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5, та недоліків, які зазначені в мотивувальній частині ухвали суду;

- належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, що призвели до неплатоспроможності та детальну інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від фінансових установ.

Зазначеною вище ухвалою суд роз`яснив боржнику, що у тому випадку, якщо заявник не усуне недоліки у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з вищевказаною заявою.

Заявою від 07.08.2026 боржницею усунуто недоліки на виконання вимог ухвали суду від 24.07.2026.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2026 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, призначено підготовче судове засідання на 10.09.2026 о 15:00 год.

У підготовче засідання, призначене на 10.09.2026, з`явилась заявник ОСОБА_1 , представник заявника - адвокат Біла О.В., арбітражний керуючий - Проскуріна А.І. Заявник та його представник у засіданні підтримали подану заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Так, згідно приписів ст. 119 КУзПБ у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

Розглянувши в судовому засіданні 10.09.2026 наявні матеріали справи, заслухавши присутніх заявника та його представника, господарський суд встановив наступне.

Частиною 1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Із введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий правовий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, у тому числі фізичної особи-підприємця, та є відмінним (наділеним особливостями) за метою і механізмом реалізації від інституту банкрутства юридичних осіб.

З пояснювальної записки до проекту Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави.

Також у преамбулі Кодексу України з процедур банкрутства закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Отже, застосовуючи ці норми, необхідно враховувати, що, на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб Кодексу України з процедур банкрутства не встановлена.

З огляду на виключне право лише боржника - фізичної особи на ініціювання справи про свою неплатоспроможність (стаття 116 Кодексу України з процедур банкрутства), цим Кодексом запроваджено "добровільне банкрутство" боржника - фізичної особи, що є правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації боргів, їх часткового чи повного прощення (списання), за результатом чого отримати звільнення від боргів і відновити свою платоспроможність.

Така правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеним у пунктах 44-51 постанови від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.

Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.

Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.

Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

Провадження у справах про банкрутство характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.

З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження.

Відповідно до приписів статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства серед іншого, неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом; грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Згідно з частиною другою статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.

Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи передбачено Книгою четвертою "Відновлення платоспроможності фізичної особи" Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ст.113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Згідно з ч.1 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.

Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи визначені ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства, за якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у такій справі у разі, якщо:

2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців;

3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.

Частиною 3 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що до складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Тобто, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов`язковим існування сукупності всіх трьох підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).

Порядок та наслідки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи визначені статтями 119, 120 Кодексу України з процедур банкрутства.

Частиною 1 ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства регламентовано, що у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви.

Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози.

Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов`язань найближчим часом має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08 листопада 2022 року у cправі № 909/937/21).

Системний аналіз ст.113, частин 1, 2 ст.116, ч.1 ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов`язанням строк або в майбутньому).

Згідно з частинами 3, 4 ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства за наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) боржник виконав зобов`язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; 3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю; 4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що склад і розмір грошових зобов`язань, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Отже, обов`язком суду при вирішенні питання про наявність грошового зобов`язання та визначенні неплатоспроможності є встановлення прострочених грошових зобов`язань боржника перед кредиторами станом на час подання відповідної заяви до суду. Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні.

Згідно з ч. 2 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за результатами проведення підготовчого засідання, дослідивши матеріали відповідної заяви фізичної особи, суд повинен, серед іншого, визначитися з питання наявності грошових вимог до боржника та розміру таких вимог за станом на час подання заяви до суду, несплати боржником на користь кредиторів належних ним коштів.

Поряд із цим, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи суд зобов`язаний дослідити не тільки надану заявником інформацію про кредитні договори, за якими у заявника, як стверджується за його заявою, наявні грошові зобов`язання (зокрема, прострочені) за кредитами (позиками) тощо, але й дослідити та встановити безпосередні докази укладання таких договорів, наявності та розміру заборгованості за такими договорами.

Необхідність аналізу таких договорів пов`язана з визначеною Кодексом України з процедур банкрутства метою проведення підготовчого засідання.

Окрім цього суд вважає за необхідне зазначити, що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.

На відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження. Застосування судам принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності).

Схожий за змістом висновок, викладено у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20.

Поряд із цим, заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.

На момент подачі даної заяви загальна сума заборгованості Боржника згідно з даними УБКІ та особистими підрахунками боржника приблизно складає приблизно 1 216 165,44 грн.

Оцінивши наданий боржником кредитний звіт суд зазначає, що його недостатньо для підтвердження вказаних обставин, оскільки такий звіт хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов`язанням; не містить відомостей про дату припинення виконання боржником зобов`язань перед кредиторами.

Подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, однак без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов`язання у розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов`язанням), підстав виникнення зобов`язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі. Подібний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 16.11.2022 року у cправі № 917/1604/21, від 13.05.2024 року у справі №922/5486/23.

Підстави звернення до Суду

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_2 ), та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебували у фактичних сімейних відносинах з червня 2022 року та спільно проживали у місті Кам`янському Дніпропетровської області, орендуючи житло за різними адресами.

04.04.2023 року між ними було зареєстровано шлюб у Дніпровському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що складено актовий запис № 131 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 .

Спільне проживання подружжя тривало до початку 2026 року. Від шлюбу дітей не мають.

21.05.2026 року рішенням Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області у справі № 208/4253/26 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.

Починаючи з 2023 року на ім`я ОСОБА_1 , з використанням її персональних даних, було оформлено значну кількість кредитних зобов`язань перед різними фінансовими установами. За твердженням заявниці, кредитні кошти фактично використовувалися її колишнім чоловіком, у тому числі шляхом користування належними їй кредитними картками та коштами на них, для задоволення його особистих потреб.

Заявниця зазначає, що частина кредитних коштів використовувалась колишнім чоловіком для участі в інтернет-казино та інших розважальних іграх, що стало причиною постійних конфліктів між сторонами.

Унаслідок невиконання взятих на себе кредитних зобов`язань станом на дату звернення до суду за заявницею обліковується заборгованість перед кредиторами у загальному розмірі 1 216 165,44 грн., у тому числі 606 431,91 грн. основного боргу та 609 733,53 грн. процентів.

Заявницею зазначено, що починаючи з 2023 року по 2025 рік на її ім`я було оформлено понад 50 кредитних договорів, з яких станом на дату звернення до суду невиконаними залишаються зобов`язання за 21 кредитним договором.

Згідно з наведеними заявницею відомостями, заборгованість сформована перед такими кредиторами:

№КредиторРозмір заборгованості, грн.

ТОВ ФК Європейська агенція з повернення боргів 2 890,00ТОВ ФК Європейська агенція з повернення боргів 8 250,00ТОВ ФК Солвентіс 12 472,20ТОВ ФК Європейська агенція з повернення боргів 20 717,90ТОВ ФК Європейська агенція з повернення боргів6 055,50ТОВ ФК Європейська агенція з повернення боргів 8 360,00ТОВ ФК Кредит-Капітал27 047,05ТОВ ФК Кредит-Капітал 44 420,84ТОВ Споживчий центр17 710,00ТОВ ФК Європейська агенція з повернення боргів54 000,00ТОВ Укр Кредит Фінанс84 348,00ТОВ Бізпозика151 092,40АТ Ідея Банк83 908,16АТ А-Банк238 401,15АТ Перший український міжнародний банк71 907,86АТ А-Банк177 277,27АТ Таскомбанк4 929,19ТОВ ФК Технофінанс75 450,00ТОВ ФК ЕЛ.ЕН.ГРУП7 077,00ТОВ Ідея Банк73 736,01АТ Універсал Банк46 114,91Відповідно до наведених заявницею відомостей, платежі за зазначеними зобов`язаннями не здійснюються, а строки виконання значної частини зобов`язань настали та є простроченими.

З 09.10.2023 року ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець та здійснює діяльність у сфері надання перукарських послуг у салонах краси, номер запису в Єдиному державному реєстрі 2010350000000423561.

Згідно з поданою до контролюючого органу звітністю, дохід заявниці від здійснення підприємницької діяльності становив:

- за 2023 рік 58 270 грн.;

- за 2024 рік 234 675 грн.;

- за 2025 рік 19 707 грн.

Таким чином, за 20232025 роки загальний задекларований дохід заявниці становив 312 652 грн., що, за її твердженням, не забезпечує можливості виконання наявних грошових зобов`язань у загальному розмірі 1 216 165,44 грн.

Заявниця посилається на тривале невиконання кредитних зобов`язань, відсутність достатнього доходу для їх погашення, значний розмір наявної заборгованості та неможливість виконання грошових зобов`язань у встановлені строки.

Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства неплатоспроможність неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

З огляду на наведені у заяві обставини, заявниця зазначає, що неспроможна виконати грошові зобов`язання перед кредиторами у встановлені строки, а її доходи не забезпечують можливості погашення наявної заборгованості.

У зв`язку з цим ОСОБА_1 звертається до Господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та застосування передбачених Кодексом України з процедур банкрутства процедур щодо відновлення її платоспроможності та погашення заборгованості.

Дослідивши матеріали заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, наведені боржницею обставини та подані на їх підтвердження докази, суд дійшов висновку про відсутність належних та достатніх доказів на підтвердження обставин, які свідчать про наявність передбачених Кодексом України з процедур банкрутства підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника фізичної особи здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою четвертою цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, зокрема, якщо він припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним із кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців; якщо у нього відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; а також в інших випадках, визначених цією нормою.

При цьому наявність формально зазначених у заяві обставин сама по собі не звільняє боржника від обов`язку підтвердити їх належними та допустимими доказами.

Верховний Суд у постанові від 05.10.2022 у справі № 921/39/21 зазначив, що при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність заборгованості або можливість невиконання грошових зобов`язань найближчим часом має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі з урахуванням правової природи правовідносин між боржником та кредиторами. Такими доказами можуть бути, зокрема, судові рішення, правочини, первинні документи, банківські виписки, платіжні документи, довідки, листи та інші докази, які підтверджують факт виникнення та невиконання відповідних зобов`язань.

У поданій заяві боржниця зазначає, що починаючи з 2023 року її колишній чоловік, використовуючи її персональні дані, оформлював на її ім`я кредитні договори у різних фінансових установах, користувався належними їй кредитними картками та отриманими кредитними коштами, які, за твердженням заявниці, витрачав на власні потреби, у тому числі на участь в інтернет-казино та інших розважальних іграх.

Разом з тим самі по собі наведені пояснення не підтверджують факту оформлення кредитних зобов`язань саме іншою особою, факту використання нею кредитних коштів та обставин, за яких заявниця не здійснювала відповідних дій або не надавала згоди на укладення відповідних правочинів.

Матеріали заяви не містять належних доказів звернення боржниці до правоохоронних органів із заявами про незаконне використання її персональних даних, шахрайське заволодіння коштами, несанкціоноване оформлення кредитних договорів або незаконне використання її банківських рахунків та кредитних карток, а також доказів встановлення відповідних обставин компетентними органами.

Водночас суд звертає увагу, що наведені заявницею обставини щодо причин виникнення заборгованості мають істотне значення для оцінки добросовісності поведінки боржника, повноти та достовірності відомостей, поданих до суду, а також реального характеру заявлених зобов`язань.

Крім того, заявниця посилається на те, що має заборгованість перед 21 кредитором у загальному розмірі 1 216 165,44 грн., при цьому зазначає, що загальна сума основного боргу становить 606 431,91 грн., а процентів 609 733,53 грн.

Разом з тим із наведених у заяві відомостей вбачається, що значна частина кредитних зобов`язань виникла безпосередньо у 2023 2025 роках, тобто протягом періоду, коли заявниця, за її ж твердженнями, перебувала у шлюбі та спільно проживала з особою, яка, як вона стверджує, фактично використовувала отримані кредитні кошти.

За таких обставин сам факт наявності простроченої заборгованості не може бути оцінений відокремлено від обставин її виникнення, поведінки боржниці при укладенні відповідних договорів та використанні кредитних коштів.

Особливого значення набуває і поданий заявницею проєкт плану реструктуризації боргів.

Згідно з поданим проєктом плану загальна заборгованість перед кредиторами становить 1 216 165,44 грн., тоді як боржниця пропонує погасити лише 303 215,95 грн. шляхом щомісячної сплати 5 053,59 грн. протягом п`яти років.

При цьому після здійснення зазначеного платежу боржниця передбачає залишення у своєму розпорядженні 3 328,00 грн. щомісячно на побутові потреби.

Суд зазначає, що сам по собі розрахунок запропонованого щомісячного платежу не підтверджує реальної можливості його систематичного внесення протягом усього строку виконання плану.

Заявницею не наведено достатнього економічного обґрунтування стабільного джерела доходу, за рахунок якого щомісячний платіж у розмірі 5 053,59 грн. буде здійснюватися протягом 60 місяців.

Згідно з поданими заявницею відомостями, її дохід від підприємницької діяльності становив 58 270 грн. за 2023 рік, 234 675 грн. за 2024 рік та лише 19 707 грн. за 2025 рік.

Таким чином, наведені самою заявницею дані свідчать про істотне коливання її доходів та їх зменшення у 2025 році, що ставить під сумнів стабільність джерела доходу, за рахунок якого передбачається виконання запропонованого плану реструктуризації.

Водночас Верховний Суд наголошує на необхідності подання боржником обґрунтованого та виконуваного проєкту плану реструктуризації, а також на необхідності добросовісної поведінки боржника та повного і всебічного сприяння встановленню його реального майнового стану.

Суд також враховує, що відповідно до частини четвертої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо, зокрема, відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Верховний Суд звертає увагу, що перелік підстав, передбачених частиною четвертою статті 119 КУзПБ, є визначеним законом та не підлягає розширеному тлумаченню. Отже, відмова у відкритті провадження має ґрунтуватися саме на встановленні передбаченої законом підстави, а не на загальній оцінці доцільності звернення особи до процедури неплатоспроможності.

З огляду на наведене суд доходить висновку, що заявницею не підтверджено належними та допустимими доказами у повному обсязі обставини, на які вона посилається як на підстави своєї неплатоспроможності, зокрема обставини фактичного оформлення кредитних зобов`язань та використання кредитних коштів іншою особою.

Крім того, поданий проєкт плану реструктуризації не містить достатнього обґрунтування джерел та стабільності доходу, за рахунок якого заявниця матиме можливість здійснювати запропоновані щомісячні платежі протягом п`яти років, що не дає суду можливості визнати такий план економічно обґрунтованим та реалістичним.

За встановлених обставин суд вважає, що наведені у заяві доводи та подані докази у своїй сукупності не підтверджують наявності передбачених статтею 115 КУзПБ належно доведених підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Відтак суд доходить висновку про відсутність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та необхідність відмови у відкритті такого провадження відповідно до частини четвертої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства.

За викладених обставин господарський суд дійшов висновку про відсутність визначених пунктом 4 частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства інших обставин, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Враховуючи вищевикладене, зазначені заявницею обґрунтування підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не знайшло свого документального підтвердження, тобто не доведено належними доказами.

Згідно з частиною 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною 1 статті 119 КУзПБ, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви.

Частиною 3 статті 119 КУзПБ передбачено, що за наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав у розумінні ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у зв`язку з чим вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

З урахуванням частини 7 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.

Керуючись статтями 8, 9, 115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, а також статтями 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

У відкриті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 10.09.2026.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повну ухвалу складено та підписано - 22.09.2026.

Суддя В.Г. Бєлік