Постановление суда № 139915548, 17.09.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/2283/25

Провадження № 1-кп/442/103/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024142330000098 від 09.09.2024 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Воютичі Самбірського району Львівської області, українця, громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332 та ч.3 ст. 332 КК України,

учасники справи:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

захисник ОСОБА_5 ,

встановив:

В провадженні Дрогобицького міскрайонного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024142330000098 від 09.09.2024 відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 332, ч.3 ст.332 КК України.

Від захисника обвинуваченогоОСОБА_3 адвоката ОСОБА_5 надійшло клопотання від 17.09.2026 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави, а саме про заміну визначеної ухвалою Самбірського міськрайонного суду від 09.04.2025 застави на особисте зобов`язання.

В обгрунтування клопотання покликається на те, що 09.04.2025 ухвалою Самбірського міськрайонного суду йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із одночасним застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 242240 грн і покладено відповідні обов`язки. Термін її обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначений до 06.06.2025. У зв`язку з відсутністю у його сім`ї необхідних коштів, визначену суму застави погодився внести його побратим, з яким вони разом приймали участь у активних бойових діях на лінії розмежуваня після повномасштабного вторгення рф. На виконання ухвали ОСОБА_6 вніс заставу у розмірі 242240 грн. Йому оголошено уточнену кінцеву підозру в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, а також в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб повторно, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 4.3 ст.332 КК України. 05.06.2025 ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду йому продовжено строк дії обов?язків по запобіжному заходу у вигляді застави в межах строку досудового розслідування, тобто по 09.07.2025 року включно. Строк дії попередньо покладених на нього обов?язків закінчився 09.07.2025 року. В межах даного строку сторона обвинувачення не звернулася до суду з клопотанням про їх продовження. Відтак, згідно діючого законодавства ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припинила свою дію і обов?язки скасувалися. Попри це, 10.07.2025 прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обов?язків, які вже були автоматично скасованими, у зв?язку з чим, ухвалою суду від 11.07.2025 року в задоволенні клопотання про продовження. відмовлено за безпідставністю. Разом з цим, вказаною ухвалою суд зобов?язав його прибувати за кожною вимогою до суду. Починаючи з 11.07.2025 по даний час, тобто протягом чотирнадцяти місяців він прибуває у судові засідання за кожною першою вимогою і жодного разу з приводу виконання мною процесуальних обов?язків не виникало будь-яких застережень і судові засідання не переносилися у зв?язку з моєю неявкою.

Разом з цим, на його суб?єктивне переконання, із-за сумнівності стосовно правильності підозри, а відтак і обвинувачення, стороною обвинувачення процесуальні обов?язки виконуються не зовсім належно, з огляду на що строки розгляду кримінального провадження банально затягуються.

Заставодавець, яким є його військовий побратим ОСОБА_6 на початку квітня 2024 року не розраховував, що його гарантія щодо належного виконання ним процесуальних обов?язків затягнеться на два з половиною роки, а то й більше. На даний час ОСОБА_6 , після отриманих ушкоджень та психологічних потрясінь потребує коштів для проходження лікування, реабілітації і та інше. У нього та його сім?ї немає необхідних коштів, щоб повернути їх заставодавцю для уникнення виниклих незручностей.

Вважає, що станом на сьогодні є достатні підстави для зміни обраного йому запобіжного заходу, адже, починаючи з 10.04.2025 року й до сьогодні він жодного разу не вчинив навіть найдрібнішого порушення покладених на нього обов?язків, передбачених статтею 194 КПК України, та не допустив будь-яких інших процесуальних проступків чи недоречностей, які б можна було розглядати у негативному світлі.

В судовому засіданні обвинувачений та захисник підтримали вказане клопотання, просили його задоволити з підстав, наведених в ньому.

В судовому засіданні прокурор заперечив, вказав, що навні ризики, які обгрунтовують застосування сааме такого виду запобіжного заходу у виді застави в такому розмірі.

Заслухавши думку обвинуваченого, захисника, прокурора дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до наступного висновку .

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Суд встановив, що ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду від 09.04.2025 було частково задоволено клопотання Клопотання заступника начальника слідчого відділу Самбірського РВП ГУНП у Львівській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.332 Кримінального кодексу України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024142330000098 від 09 вересня 2024року. Обрано ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19» строком на шістдесят днів, тобто до 06 червня 2025 року (включно). Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання, а саме із 15 год. 20 хв. 08 квітня 2025 року. Встановити строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 до 06 червня 2025 року. Одночасно визначити розмір застави у межах 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 242240 (двохсот сорока двох тисяч двохсот сорока) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для зарахування коштів, внесених у вигляді застави (частки майна, попередньо визначеної суми судових витрат тощо), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, банк одержувача ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, одержувач Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області, IBAN: UA598201720355219002000000757.

Вказана застава була внесена за ОСОБА_3 заставодавцем ОСОБА_6 10.04.2025.

Окрім того вказаною ухвалою слідчого судді були покладені на ОСОБА_3 відповідні обов`язки.

У п. 9 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5у-550/0/4-13 від 04.04.2013 року визначено, що виключною іншою метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Прокурор не звертався до суду з клопотанням про продовження дії обов`язків, тобто він вважає, що відсутні будь-які ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішеннях неодноразово зазначав, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна, і необхідність в утриманні під вартою відсутня. («Панченко проти Росії», § 106, «Летельє проти Франції», п. 43). Таким чином, сама по собі тяжкість покарання, що може бути застосоване до особи за умови визнання її винуватості, не є самостійною і достатньою підставою для встановлення ризику втечі. Така обставина має значення лише у сукупності з іншими факторами.

Відомості про особу обвинуваченого засвідчують, що ОСОБА_3 , одружений спільно із дружиною виховує та утримує малолітню дитину. Він раніше не судимий, інвалід 3 групи. При цьому, він постійно та регулярно прибуває на судові засідання на розгляд вказаного кримінального провадження.

В судовому засіданні встановлено, шо з моменту застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із застосуванням альтернативи у виді внесення застави і на даний час останній належним чином виконує, покладені на нього Кримінальним кодексом України обов`язки, зокрема, не переховується від органів досудового слідства, суду, регулярно з`являється на кожний виклик суду, не ховається і не спотворює жодних речей і документів, не здійснює ніякого впливу на жодного із учасників кримінального провадження, не перешкоджає встановленню істини у справі, а також обвинувачений не вчинив іншого кримінального правопорушення. Така його поведінка явно засвідчує відсутність у нього будь-яких намірів переховуватись від правосуддя. Обвинувачений не допускав жодних порушень своїх обов`язків під час перебування кримінального провадження на розгляді у суді, навіть після закінчення їх строку, що свідчить про належну процесуальну поведінку обвинуваченого та відсутність ризиків, передбачених у ст. 177 КПК України. Застава була внесена ще у 2025 році, і з того часу жодного ризику на звернення такої у дохід держави не було.

Згідно з частиною 5 статті 182 КПК України розмір застави при вчиненні тяжкого злочину зазначається в розмірі від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних громадян.

У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Відповідно до ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч.4 статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

В судовому засіданні встановлено, що майновий стан обвинуваченого ОСОБА_3 та його сім`ї, скромний спосіб життя, не дають підстав вважати, що він є заможною людиною, здатною володіти вільними коштами в такій великій сумі та спроможною безболісно внести їх як заставу. Також він не працює. Дану заставу за нього вніс його побратим, да ний час він потребує кошти для лікування через ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_3 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання та реєстрації, яке не змінювалось, одружений, проживає разом із своєю дружиною, має малолітню дитину, тобто має стійки соціальні зв`язки. Крім того, судом враховується те, що обвинувачений ОСОБА_3 протягом всього часу розгляду кримінального провадження належним чином виконував покладені на нього обов`язки, навіть після закінчення строку їх дії.

Злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 віднесені до нетяжких та тяжких злочинів, тож розмір встановленої законом застави повинен бути у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частина 4 статті 182 КПК України передбачає, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Суд приходить до переконання, що визначення розміру застави в межах, встановлених наведеним пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України буде достатнім, і зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 не має жодних намірів у неправовий спосіб впливати на процес судового розгляду справи, забезпечить його належну поведінку в майбутньому.

За таких обставин суд приходить до переконання, що клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу у вигляді застави слід задоволити частково та зменшити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави до 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 105980 гривень.

Також слід повернути застоводавцю ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заставу, внесену ним на підставі квитанції № 4 від 10.04.2025 на рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України у Львівській області IBAN:UА598201720355219002000000757 (код отримувача 26306742, МФО 820172, банк Державна казначейська служба України) у розмірі 136260 (сто тридцять шість тисяч двісті шістдесят гривень) грн., сплачену за ОСОБА_3 .

постановив:

клопотання задоволити частково.

Зменшити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави до 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 105980 гривень.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 21.09.2026

Суддя ОСОБА_1