Решение № 139911779, 31.08.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/795/26

Провадження №2/751/1218/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого-судді Топіхи Р.М.,

секретаря судового засідання Островська А.С.,

учасники справи:

позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором № 2113345611037 від 13 травня 2021 року у розмірі 25 530 гривень, судового збору у розмірі 2662 гривні 40 копійок та понесених витрат на правову допомогу в розмірі 13 000 гривень.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 13 травня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2113345611037, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 3700 гривень. Процентна ставка фіксована становить 2% за кожен день користування кредитом.

01 грудня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 1-12, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором № 2113345611037.

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладений договір відступлення права вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право вимоги до позичальників, в тому числі за вказаним договором. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 2113345611037.

Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.

Загальний розмір заборгованості за Договором від 13 травня 2021 року № 2113345611037, що підлягає стягненню з позичальника відповідно до розрахунку заборгованості, становить 71 787 гривень 77 копійок, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 3700 гривень; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 68087 гривень 77 копійок, заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості, штрафами, комісіями - 0 гривень.

Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 25 530 гривні 86 копійок, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 3700 гривень, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 21 830 гривень.

26 лютого 2026 року через систему «Електронний суд» представник відповідача - адвокат Кириченко Ю.Ю. подала відзив на позовну заяву

(а.с. 104-107), відповідно до якого позовні вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідач не визнає повністю та вважає їх необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню. Звертають увагу, що матеріали справи не містять належної ідентифікації відповідача під час укладення договору (засобами BankID, КЕП чи іншими способами), підтвердження, що саме відповідач використав одноразовий ідентифікатор D2 зазначений в анкеті-заяві, технічних лог-файлів, IР-адрес, часу входу до особистого кабінету, відомостей про відправлення та введення SMS-коду, які б підтверджували факт акцепту умов договору, доказів направлення відповідачу повного тексту договору та правил. Також, матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження отримання кредитних коштів відповідачем. Розмір заборгованості відповідача, який був переданий від первісних кредиторів до позивача за договорами факторингу, не доведений, а відтак розрахунки такої заборгованості здійснені позивачем є необґрунтованими. Зауважують, що період нарахування відсотків визначено невірно. Відсотки після 13 травня 2022 року до 10 січня 2023 року нараховані після спливу строку кредитування. Позивачем не доведено належними доказами факту переходу до нього права вимоги заборгованості, яке він заявляє до стягнення. Також, відповідач не погоджується з заявленою сумою витрат на правничу допомогу, оскільки вказана справа є типовою для позивача, розглядається у спрощеному провадженні і не пов`язана зі складними правовими питаннями чи значним об`ємом доказів. Розмір витрат є непропорційним сумі позову та характеру спору. Крім того, позивачем не надано документів, що свідчать про понесення ним витрат саме у такому розміру та здійснення їх оплати, тому просить відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 30 січня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

03 березня 2026 року через систему «Електронний суд» представник позивача подав відповідь на відзив (а.с. 112-119), позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі. Зазначає, що договір про надання фінансових послуг № 2113345611037 підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором D2. У договорі зазначені всі дані про особу ОСОБА_1 необхідні для його ідентифікації: реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, офіційно зареєстроване місце проживання, номер телефону, електронну адресу. Відповідач через особистий кабінет на вебсайті кредитодавця подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, після чого позикодавець надіслав за допомогою засобів зв?язку на вказаний ним номер телефону (міститься в анкеті-заяві) одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору. Кошти відповідачу були перераховані оператором платіжних послуг на підставі укладеного договору, що підтверджується листом ТОВ «Вей Фор Пей». Звертає увагу, що первісний кредитор ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та позивач є небанківськими фінансовими установами, тому позбавлені можливості створювати виписки по картковим рахункам споживачів. Незгода відповідача з розрахунком заборгованості наданим позивачем не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та не позбавляє відповідача на підтвердження своїх доводів надати контррозрахунок. Відсотки за користування кредитними коштами нараховані за період з 13 травня 2021 по 12 травня 2022 року в межах строку дії договору, що спростовує доводи представника відповідача про нарахування відсотків більше 365 днів. Вказує, що відповідачем договір укладався за власним бажанням, добровільно, без будь-якого примусу з боку третіх осіб. Перед укладанням кредитного договору позичальник отримав від кредитодавця всю інформацію щодо кредитного договору, ознайомився з усіма його умовами та правильно зрозумів суть фінансової послуги. Під час укладання Договору, Відповідач усвідомлював всі ризики, пов`язані з укладенням даного договору, а також наслідки і відповідальність у разі неналежного виконання умов договору. Зокрема, Відповідачу було відомо про реальну відсоткову ставку за користування кредитними коштами, порядок її зміни та порядокнарахування відсотків. При цьому договір та його умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін. Заборгованість підтверджується доданими до позовної заяви розрахунками є чинною та такою, що не спростована відповідачем. Надані позивачем докази підтверджують дійсне волевиявлення сторін на реальне настання правових наслідків, а саме передачу прав вимоги за договором № 2113345611037, отже ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» доведено належними та допустимими доказами факт переходу до нього права вимоги до боржника. Факт надання правової допомоги, її обсяг та вартість підтверджуються витягом до Акта №17 про надання юридичної допомоги, який містить детальний опис виконаних робіт та наданих послуг, свідчить про виконання зобов`язань виконавцем. Вказує, що вказані витрати підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено. Враховуючи, що спір виник виключно через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань, що стало підставою для звернення до суду, вважають заявлену до стягнення суму витрат на правову допомогу обґрунтованою та співмірною зі складністю справи, натомість зворотного відповідачем не доведено, тому відсутні підстави для відмови у задоволенні вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу.

Також, представником позивача подано клопотання про витребування доказів у АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

02 квітня 2026 року розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.

Ухвалою суду від 02 червня 2026 року розгляд справи відкладався, у зв`язку з задоволенням клопотання представника позивача про витребування доказів.

29 червня 2026 року на запит суду надійшла відповідь з АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

13 травня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладений Договір про надання фінансових послуг № 2113345611037 «Стандартний» (а.с. 8-10).

Відповідно до п. 1.1 Договору товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 3700 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього Договору, його додатків та правил.

Згідно з п. 1.2 Договору кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід`ємною його частиною.

Пунктом 1.4 Договору визначено, що проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожен день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтованого строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у 1.4. (а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процента ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.(б); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процента ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.(в); д) тип процентної ставки - фіксована.

Згідно з п. 1.9 Договору граничний строк кредитування (строк дії договору) становить 1 рік.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що невід`ємною частиною цього договору правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Служба миттєвого кредитування». Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися правил, текст яких розміщений на сайті: smk.zp.ua та www.bistrozaim.ua.

Договір № 2113345611037, графік платежів, паспорт споживчого кредиту підписані ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором D2. Підписанням паспорту відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування (а.с. 8-10, 11, 12-13).

Також, позивачем до позовної заяви надана інформація щодо порядку (процедури), хронологія дій щодо укладання електронного договору, вчинених товариством та заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі та поза нею з зазначенням часу та дати таких дій щодо позичальника ОСОБА_1 , зокрема номер мобільного телефону, адресу електронної пошти, дату народження, ІПН, паспортні дані, адресу реєстрації та місця проживання, вид зайнятості, сімейний стан, розмір щомісячного доходу та номер карти, верифікація карти через ВФП, проведення ідентифікації та верифікації за допомогою системи BankID Національного банку України

(а.с. 15-16).

Відповідно до листа від 29 грудня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» повідомило ТОВ «СЛУЖБА МК», що на підставі укладеного між товариствами договору про організацію переказів грошових коштів, 13 травня 2021 року було здійснено переказ коштів на номер карти НОМЕР_1 емітентом якої є АТ КБ «Приватбанк» у сумі 3700 гривень

за договором № 2113345611037 (а.с. 20).

01 грудня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 1-12, відповідно до якого до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників (а.с. 29-33).

Відповідно до витягу з додатку № 3 реєстру боржників до Договору факторингу № 1-12 від 01 грудня 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 2113345611037 на загальну суму 25 530 гривень, з яких: 3700 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 21830 гривень - заборгованість за процентами (а.с. 41-43, 44).

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладений Договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за яким до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перейшло право грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників (а.с. 45-50).

Згідно з витягом із реєстру боржників Додатку № 3 до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10 січня

2023 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за договором № 2113345611037 складає 71787 гривень 77 копійок, з яких: 3700 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням; 68087 гривень 77 копійок - заборгованість за нарахованими процентами (а.с. 60-62, 64).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 2113345611037 від 13 травня 2021 року ТОВ «Служба миттєвого кредитування» всього нараховано заборгованості у розмірі 25 530 гривень, з яких тіло - 3700 гривень, відсотки - 21 830 гривень (а.с. 26-27).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» станом на 10 січня 2023 року за період з 01 грудня 2021 року до 12 травня 2022 року нараховано відсотки за ставкою 7,67% у розмірі 68087 гривень 77 копійок, за розрахунком ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» станом на 08 січня

2026 року заборгованість ОСОБА_1 заявлена до стягнення складає 25 530 гривень (а.с. 24, 25).

Згідно з інформацією, наданою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на запит суду,

на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку

№ НОМЕР_2 , фінансовий номер телефону НОМЕР_3 , випискою по рахунку № НОМЕР_2 підтверджується зарахування коштів на суму 3700 гривень за період з 13 травня 2021 року по 23 травня 2021 року (а.с. 146, 147).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Кредитний договір укладено в електронному вигляді та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується із статтями 6, 627 ЦК України та статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання жодному з кредиторів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань (постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 278/1679/13-ц).

Згідно з частинами 1, 2 ст. 5 Закону України «Про факторинг» предметом договору факторингу є право грошової вимоги. Договір факторингу визначає відносини сторін, що виникають у процесі відступлення прав грошових вимог за одним або кількома базовими договорами на підставі одного або кількох правочинів про відступлення права грошової вимоги. За договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Отже, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», як новий кредитор, набуло право вимоги до ОСОБА_1 за укладеним договором.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідачем заперечується факт отримання ним грошових коштів та не визнається розмір нарахованих процентів, разом з тим доказів визнання недійсним повністю або в певній частині укладеного кредитного договору із первісним кредитором не надано.

Частиною першою ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Приписи абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що орієнтовний строк повернення кредиту становив 16 днів (з 13 травня 2021 року по 28 травня 2021 року). Водночас у пункті 1.9 Договору сторони також погодили, що граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) становить 1 рік.

Згідно з розрахунком за договором про надання фінансових послуг № 2113345611037 первісним кредитором ТОВ «Служба миттєвого кредитування» нараховувались відсотки за процентними ставками 2% протягом перших 16 днів, 3,64% за 14 днів, 5,02% за 15 днів, решту періоду до 30 листопада 2021 року нараховувались відсотки за процентною ставкою 7,67%, при цьому частину відсотків у розмірі 28 580 гривень 65 копійок, первісним кредитором списано, всього борг складав 25 530 гривень (а.с. 26-27).

Суд звертає увагу, що нараховані після відступлення права вимоги, новим кредитором ТОВ «Вердикт Капітал» за період з 01 грудня 2021 року по 12 травня 2022 року за договором № 2113345611037 відсотки за процентною ставкою 7,67% у розмірі 68 087 гривень 77 копійок, що суттєво перевищують суму первісно наданого кредиту у розмірі 3700 гривень та були нараховані за підвищеними ставками. У договорі встановлено змінювану процентну ставку, зокрема підпункти б), в), г) пункту 1.4 договору передбачають збільшення процентної ставки протягом строку кредитування, що ставиться в залежність від виконання позичальником умов договору щодо повернення коштів і фактично несуть каральний, а не договірний (компенсаційний) характер. Вказівка про фіксований тип процентної ставки в договорі не свідчить про такий її статус.

Відповідно до позиції Верховного Суду викладеної у постанові від

12 лютого 2025 у справі № 679/1103/23 вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюються на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

У матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідача про зміну процентної ставки, а тому як первісний кредитор, так і позивач у подальшому не має права на отримання відсотків за процентної ставкою більше ніж 2% протягом усього строку кредитування.

Проте, позивачем ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» здійснено списання нарахованих ТОВ «Вердикт Капітал» відсотків з урахуванням принципу розумності, співмірності та пропорційності.

Таким чином, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємозв`язок у їх сукупності, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, суд дійшов до висновку з відповідача на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підлягає стягненню заборгованість за договором № 2113345611037 від 13 травня 2021 року у розмірі 25 530 гривень в межах заявлених вимог.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати

(а.с. 7), які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями частин 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Верховний Суд у справах № 905/1795/18 і № 922/2685/19 вказував на те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня

2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від

26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правнича допомога позивачу надавалася на підставі Договору

№ 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року, укладеного між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» (а.с. 72-74), заявки про надання юридичної допомоги № 1619 від 01 грудня 2025 року (а.с. 78) та витягу з акту № 17 від

31 грудня 2025, вартість наданих послуг складає 13 000 гривень, із яких: надання усної консультації з вивчення документів 2год/4000 гривень; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 3год/9000 гривень (а.с. 79).

З урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, задоволення позовних вимог, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, з дотриманням принципу розумності та справедливості, суд вважає вказані витрати є не співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, що є підставою для визначення витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 гривень.

На підставі наведеного, керуючись статтями 261, 509, 525, 526, 530, 533, 543, 549, 611, 625, 626, 627, 638, 1050, 1054 ЦК України, статтями 13, 43, 76-81, 141, 263, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором від 13 травня 2021 року № 2113345611037 у розмірі 25 530 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судовий збір у розмірі

2662 гривні 40 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, електронна адреса: info@collect-center.com.ua, ЄДРПОУ 44276926)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації:

АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 )

Суддя Р.М. Топіха