Решение № 139908551, 21.09.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1246/26

№ 2/183/595/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судових засідань Григорьєвої В.С.,

розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за участю представника позивача Сапіги М.М.,-

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції сторін у процесуальних заявах по суті.

У січні 2022 року Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (далі АТ «Райффайзен Банк», Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 265688,48 грн., а також судові витрати.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 17 грудня 2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк», та ОСОБА_1 було укладено Угоду № СМDРІ-1327745, якою відповідач акцептував публічну пропозицію, у відповідності до якої прийняв умови публічної пропозиції на отримання банківських послуг, які детально описані у Правилах, висловив свою повну та беззастережну згоду з ними.

30.07.2024 року банк та відповідач клали Заяву-договір про відкриття поточного рахунку на надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-285707560, згідно якого позичальнику надано кредит в розмірі 231000 грн., строком до 30.07.2030 року , зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 41,9 % річних.

Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов договору.

Однак, відповідач порушив умови укладеного договору в частині своєчасного погашення платежів та відсотків, передбачених умовами кредитного договору, у зв`язку з чим відповідачеві було направлено вимогу про дострокове виконання зобов`язань за вих..№ 114/5-717230 від 01.12.2025 року, надавши останньому можливість добровільно в позасудовому порядку врегулювати заборгованість протягом 30 днів.

Така вимога виконана не була, станом на 01.12.2025 року за договором виникла заборгованість на загальну суму 265688,48 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 241200,60 грн.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом 24487,88 грн.

Ураховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 014/380805/82/939318 від 30.07.2024 року в розмірі 265688,48 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 241200,60 грн.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом 24487,88 грн. , а також судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 3985,33 грн.

Процесуальні дії у справі.

Постановленою суддею Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сорокою О.В. ухвалою від 01 квітня 2026 року відкрите провадження по справі, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позиція сторін в судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення по суті.

Відповідач відзив на позов не подав, повторно в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома, тому суд, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, провів заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що 17 грудня 2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк», та ОСОБА_1 було укладено Угоду № СМDРІ-1327745, якою відповідач акцептував публічну пропозицію, у відповідності до якої прийняв умови публічної пропозиції на отримання банківських послуг, які детально описані у Правилах, висловив свою повну та беззастережну згоду з ними (а.с. 25).

30.07.2024 року банк та відповідач клали Заяву-договір про відкриття поточного рахунку на надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-285707560, згідно якого позичальнику надано кредит в розмірі 231000 грн., строком до 30.07.2030 року , зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 41,9 % річних (а.с. 11-12).

Також відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту, який містить основні умови кредитування (а.с. 7-8) та графік платежів (а.с. 9-11).

Факт отримання відповідачем обумовлених договором грошових коштів у кредит підтверджується випискою по особовому рахунку (а.с. 26-29).

07.07.2025 року між сторонами укладено додаткову угоду, з метою зменшення фінансового навантаження на клієнта, в зв`язку з наявними або можливими труднощами клієнта, підписано графік новий платежів (а.с. 21-24).

Однак, відповідач порушив умови укладеного договору в частині своєчасного погашення платежів та відсотків, передбачених умовами кредитного договору, у зв`язку з чим, станом на 01.12.2025 року за договором виникла заборгованість на загальну суму 265688,48 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 241200,60 грн.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом 24487,88 грн. (а.с.6).

01.12.2025 року Банком була направлена на адресу відповідача вимога про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором за вих. № 114/5-717230, проте вимога залишалась без виконання, заборгованість відповідачем добровільно не була погашена (а.с.30-32).

Правовідносини, що вникли між сторонами, врегульовані наступними нормами закону.

У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У частині першій статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою цієї статті якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому на підставі статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Райффайзен Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Встановивши зазначені обставини у справі, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач зобов`язався прийняти грошові кошти та повернути їх частинами у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами.

Доказів повернення вказаних грошових сум кредитору у вигляді тілу кредиту або відсотків матеріали справи не містять, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та відсотків в розмірі та умовах погоджених сторонами.

Оскільки відповідач умови кредитного договору належним чином не виконує, тому позивач має право вимагати стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , натомість відповідач заявлені позивачем вимоги жодним чином не спростував.

Як вбачається із змісту кредитного договору між позичальником та кредитором було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору.

Підпис відповідача під договором свідчить про його ознайомлення з усіма його умовами, загальними умовами кредитування, іншою інформацією надання якої передбачено чинним законодавством України.

Кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; відповідач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконував його умови; не оспорював кредитний договір в частині або в цілому, первісний кредитор надав відповідачу документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки; кредитний договір містить інформацію щодо загальної вартості кредиту та графік погашення кредиту.

Отже, підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено у формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраною ним фінансової установи АТ «Райффайзен Банк», отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.

Разом з тим, підтверджені обставини та дії позичальника щодо погодження останнім з Банком умов про проценту ставку в певному розмірі та на умовах зазначених в письмових документах.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі № 553/1501/15-ц, направлення відповідно до частини десятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, вимоги про дострокове повернення кредиту свідчить про дотримання кредитором вимог цього Закону і не позбавляє суд права вирішити позов по суті заявлених вимог за умови, що на час ухвалення рішення минув строк для виконання вимоги і вона не втратила чинності.

Таким чином, позичальник зобов`язаний виконати свій обов`язок відповідно до умов договору. Тобто, порушивши права або законні інтереси кредитора позичальник зобов`язаний поновити їх.

Аналізуючи викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 3985,33 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 81, 141, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» заборгованість за заявою-договором № 014-RO-82-285707560 від 30.07.2020 року, що виникла станом на 01.12.2025 року у розмірі 265688 гривень 48 копійок (двісті шістдесят п`ять тисяч шістсот вісімдесят вісім гривень, 48 копійок), яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 241200,60 грн.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом 24487,88 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» витрати по сплаті судового збору в сумі 3985 гривень 33 копійки (три тисячі дев`ятсот вісімдесят п`ять гривень 33 копійки).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів після його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

позивач - Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», код ЄДРПОУ 14305909, адреса: 01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4-А;

відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення виготовлене 21 вересня 2026 року.

Суддя Сорока О.В.