Решение № 139906458, 21.09.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 вересня 2026 року Справа № 280/5458/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНЦЕРН ВМ» (69106, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 25, код ЄДРПОУ 33986217) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, код ЄДРПОУ 04053915), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНЦЕРН ВМ» (далі позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі відповідач), третя особа Запорізька міська рада, в якій, з урахуванням заяви від 19.06.2026 про зміну предмета позову, позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо формування та видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «КОНЦЕРН ВМ» витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:02:018:0064) від 02.02.2026 № НВ-2300026632026 в частині безпідставного (неправильного) застосування сукупного локального коефіцієнта (Км3), а саме: застосування підвищувального коефіцієнта 1,05 за розташування у прирейковій зоні та незастосування понижувальних коефіцієнтів 0,90 за підтоплення (рівень ґрунтових вод 0.55 м) та 0,90 за обмеження забудови лініями електропередачі;

зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області сформувати та видати позивачу новий витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 1,4996 га з кадастровим номером 2310100000:02:018:0064, виключивши коефіцієнт за прирейкову зону та застосувавши понижувальні коефіцієнти 0,90 за підтоплення і 0,90 за обмеження забудови, визначивши нормативну грошову оцінку у розмірі 13 102 768,63 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при формуванні витягу відповідач безпідставно застосував підвищувальний локальний коефіцієнт 1,05 за розташування земельної ділянки у прирейковій зоні та не врахував коефіцієнти 0,90 за залягання ґрунтових вод і 0,90 за обмеження забудови. Позивач посилається на лист Департаменту архітектури та містобудування від 29.04.2026 № 04.01-05/1628 та аналітичну довідку ТОВ «Всеукраїнська експертна група» від 25.05.2026. Вважає, що завищення сукупного локального коефіцієнта впливає на розмір орендної плати та порушує його майнові права.

Ухвалою судді від 08.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою від 23.06.2026 прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог, яка надійшла до суду 22.06.2026.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що відомості про нормативну грошову оцінку земель міста Запоріжжя не внесені до Державного земельного кадастру, тому витяг оформлено із наявної технічної документації. Відповідно до поданих схем ділянка розташована у прирейковій зоні та не входить до зон залягання ґрунтових вод менше трьох метрів і обмеження забудови за рівнем напруження електромагнітного поля. Також відповідач заперечує проти розрахунку позивача з огляду на передбачену документацією нижню межу Км3 0,50.

Третя особа у письмових поясненнях заперечує проти задоволення позову та посилається на необхідність застосування показників затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «КОНЦЕРН ВМ» є орендарем земельної ділянки комунальної власності площею 1,4996 га, кадастровий номер 2310100000:02:018:0064, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 25. Цільове призначення для розташування виробничої бази з виробництва цементного розчину.

02 лютого 2026 року Відповідач видав Позивачу Витяг № НВ-2300026632026, у якому нормативна грошова оцінка (НГО) ділянки визначена в сумі 16 926 585,04 грн.

При формуванні вказаного витягу Відповідач застосував сукупний локальний коефіцієнт (Км3) на рівні 0,61. До складу Км3 увійшов підвищувальний коефіцієнт 1,05 («розташування у прирейковій зоні»). При цьому Відповідач не застосував жодних понижувальних коефіцієнтів за підтоплення та наявність мереж електропередачі.

У доповідній записці відповідача від 23.06.2026 № 234/3-26-0.37.1 зазначено, що ділянка належить до економіко-планувальної зони № 347. Наведено такі вихідні показники: базова вартість одного квадратного метра 299,14 грн; Км2 2,11; Км3 0,61; коефіцієнт цільового призначення 1,2; коефіцієнт індексації 2,443; площа 14996 кв. м.

До складу Км3 відповідач включив коефіцієнти: прирейкова зона 1,05; незабезпеченість централізованими водовідведенням, теплопостачанням та газопостачанням по 0,95; ґрунти з низькою несучою спроможністю 0,85; санітарно-захисна зона 0,80. У доповідній стверджується, що прирейковий фактор поширюється на всю площу земельної ділянки.

Листом Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 29.04.2026 № 04.01-05/1628 повідомлено, що за архівними даними топографо-геодезичного плану масштабу 1:500 редакції 2013 року ділянку перетинають інженерні мережі, зокрема кабельні лінії 6 кВ і 0,4 кВ та повітряна лінія 0,4 кВ, для яких зазначено охоронні зони. За схемою планувальних обмежень Генерального плану міста наведено санітарно-захисну зону промислових підприємств та підтоплення з рівнем ґрунтових вод 0,55 м.

В аналітичній довідці від 25.05.2026 ТОВ «Всеукраїнська експертна група», підготовленій оцінювачем ОСОБА_1 , викладено висновок про відсутність підстав для застосування прирейкового фактора та необхідність врахування двох понижувальних коефіцієнтів 0,90. За розрахунком автора довідки Км3 становить 0,4722, а НГО 13 102 768,63 грн. Зазначений документ оцінюється як письмовий доказ у сукупності з іншими матеріалами; сам по собі його зміст не має наперед встановленої сили.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Перевірка оскаржуваних дій здійснюється за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України Про оренду землі № 161-XIV від 06.10.1998 (далі Закон № 161-XIV) визначено, що відносини, пов`язані з орендною землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 21 Закону № 161-XIV, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з положеннями частини п`ятої статті 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно з ч. ч. 3, 5ст. 201 Земельного кодексу України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Преамбулою Закону України Про оцінку земель № 1378-IV від 11.12.2003 (далі Закон № 1378-IV) встановлено, що цей Закон визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

Згідно зі ст.1 Закону № 1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. При цьому під рентним доходом розуміється дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.

Частиною першою статті 13 Закону №1378-IV передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Статтею 18 Закону №1378-IV встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше, ніж один раз на 5-7 років.

За результатами бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт (частина перша статті 20 Закону №1378-IV).

Відповідно до статті 15 Закону № 1378-IV, підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Рішення рад щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Зокрема, у пункті 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зазначено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради. Таке рішення офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року.

Згідно із частиною другою статті 20 Закону № 1378-IV, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону № 1378-IV, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Згідно із пунктом першим, підпунктом 36 пункту четвертого Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 (далі Положення № 15), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру. Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки.

Таким чином, у правовідносинах, пов`язаних з оцінкою та земельних ділянок, Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції. Тому перевірка законності їх дій (бездіяльності), рішень, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, є предметом судового розгляду та має здійснюватися адміністративним судом. Крім цього, витяг про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки є однією з підстав визначення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою. Отже, оформлюваний органом Держгеокадастру витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, у якому визначено конкретний розмір такої оцінки, безпосередньо пов`язаний з колом прав та обов`язків користувача відповідної земельної ділянки.

Рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, розроблену ДП «Діпромісто», економіко-планувальне зонування та значення коефіцієнтів. НГО введено в дію з 01.01.2016. Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 передбачено збереження чинності раніше затвердженої документації до початку застосування рішення про затвердження нової документації.

Додатком 2 до рішення міської ради № 7 передбачено локальні коефіцієнти: за розташування у прирейковій зоні 1,05; у зоні залягання ґрунтових вод менше трьох метрів 0,90; у зоні обмеження забудови за рівнем напруження електромагнітного поля 0,90.

Методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених Законом України Про оцінку земель встановлює Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 року № 1147 (далі Методика № 1147).

Пункт 20 Методики № 1147 передбачає оформлення витягу із наявної технічної документації за підписом працівника територіального органу Держгеокадастру, якщо відсутність відомостей про НГО в ДЗК унеможливлює автоматичну видачу. Отже, спосіб оформлення витягу не усуває обов`язку забезпечити правильність застосування показників документації.

Можливість судового оскарження дій з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки також підтверджена постановою Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 24.11.2021 у справі № 817/1780/17. При цьому належність обраного способу захисту оцінюється з урахуванням підстав конкретного позову. Отже, інформаційна форма витягу не виключає перевірки законності дій щодо визначення та відображення у ньому показників нормативної грошової оцінки.

Оформлення витягу із наявної технічної документації за підписом працівника територіального органу Держгеокадастру не звільняє цей орган від обов`язку забезпечити відповідність застосованих показників документації, чинній на дату, на яку визначається нормативна грошова оцінка. При цьому ручний спосіб оформлення витягу не надає посадовій особі повноважень довільно змінювати затверджені показники, але й не усуває судового контролю за правильністю їх застосування.

Вирішуючи спір по суті стосовно розташування земельної ділянки у прирейковій зоні та наявності підстав для застосування коефіцієнта 1,05, суд враховує таке.

До матеріалів справи надано титульні сторінки та окремі фрагменти технічної документації, зокрема сторінку 31 розділу 5, схему економіко-планувального зонування, схеми локальних факторів, доповідну записку відповідача та аналітичну довідку позивача. На схемі функціонально-планувальних факторів місце розташування ділянки позначено червоною стрілкою та підписом її кадастрового номера; вістря стрілки міститься у забарвленій території, позначеній у легенді як прирейкова зона.

Разом з тим сторінка 31 технічної документації передбачає встановлення значення локального коефіцієнта з урахуванням частки площі, яку відповідний фактор займає на земельній ділянці. Тому оцінці підлягає не лише наявність позначення на схемі, а й можливість ідентифікувати межі ділянки та перевірити висновок про поширення фактора на всю її площу.

Надання відповідачем окремих фрагментів технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста підтверджує наявність у цій документації відповідних локальних факторів. Проте предметом доказування є також правильність їх застосування саме до земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:018:0064. Існування затвердженого коефіцієнта та наявність підстав для його застосування до конкретної ділянки є різними обставинами, кожна з яких підлягає встановленню.

Документація із землеустрою за № 2007 МФ 19 ЗПЗМ 002924, на зберігання якої посилається відповідач, та технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста мають різне призначення. Саме посилання на обліковий номер документації із землеустрою не розкриває, які відомості про конфігурацію та межі ділянки було використано при зіставленні зі схемами локальних факторів. При цьому відповідач пояснює оформлення витягу відсутністю відомостей про НГО міста у Державному земельному кадастрі. Отже, перевірці підлягає обґрунтованість показників сформованого витягу, а не припущення про внесення всіх локальних факторів із зазначеної документації із землеустрою до кадастру.

Суд оцінює схему із позначенням ділянки стрілкою як письмовий доказ у сукупності з іншими матеріалами. Водночас її доказового змісту недостатньо для підтвердження висновку про охоплення фактором усієї земельної ділянки: позначення місця не відображає кадастрового контуру та його співвідношення з межами ареалу. Аналітична довідка позивача містить протилежний висновок щодо колії та прилягання до залізничного відводу. Подані відповідачем матеріали не дають можливості усунути цю суперечність шляхом перевірки просторових даних, використаних у розрахунку.

У доповідній записці відповідач зазначив, що сукупне значення Км3 визначається залежно від площі поширення локальних факторів у межах земельної ділянки з використанням ГІС-технологій. Водночас висновок про поширення прирейкового фактора на всі 1,4996 га викладено як кінцеве твердження. Подані фрагменти схем із позначенням місця ділянки стрілкою не відображають її ідентифікованого кадастрового контуру та результату визначення площі його перетину з ареалом фактора. За такого змісту цих матеріалів неможливо перевірити, яким саме просторовим розрахунком обґрунтовано застосування коефіцієнта 1,05 до всієї площі ділянки.

Перевірюваність такого висновку могла бути забезпечена, зокрема, зіставленням кадастрового плану або координат меж земельної ділянки з відповідною схемою затвердженої технічної документації, графічним відображенням їх суміщення та розрахунком площі поширення фактора. Суд не встановлює обов`язкової форми такого доказу і не виходить із необхідності подання виключно паперового оригіналу чи всієї документації НГО міста. Вирішальним є те, чи дозволяє сукупність наданих матеріалів перевірити індивідуальні показники, використані для спірного витягу.

Позивач, зі свого боку, подав аналітичну довідку від 25.05.2026, в якій наведено висновок про відсутність колії та прилягання ділянки до залізничного відводу, а також лист Департаменту архітектури та містобудування від 29.04.2026 щодо характеристик саме спірної ділянки. Ці документи підлягають оцінці відповідно до змісту підтверджуваних ними обставин. Аналітична довідка не має наперед встановленої сили, однак містить конкретні заперечення проти застосування прирейкового фактора. Відповідь на такі заперечення потребує перевірки розташування ділянки відносно відповідних об`єктів та меж поширення фактора, а не лише повторення числового значення коефіцієнта.

Оцінюючи зазначені докази у сукупності, суд доходить висновку, що наданими відповідачем матеріалами не забезпечено перевірюваного обґрунтування застосування прирейкового коефіцієнта 1,05 до всієї площі спірної земельної ділянки. Доповідна записка пояснює позицію відповідача, проте не усуває виявленого недоліку її документального підтвердження. За наявності конкретних заперечень позивача та з урахуванням покладеного частиною другою статті 77 КАС України обов`язку доказування наведені матеріали суд визнає недостатніми для підтвердження правомірності оскаржуваних дій у цій частині.

При оцінці доказів слід відрізняти загальні характеристики економіко-планувальної зони від обставин, які за змістом конкретного локального фактора мають бути встановлені щодо земельної ділянки.

Вирішуючи спір по суті стосовно застосування коефіцієнта 0,90 за залягання ґрунтових вод менше трьох метрів, суд враховує таке.

Лист Департаменту архітектури містить відомості про підтоплення із діапазоном рівня ґрунтових вод 0,55 м. Натомість відповідач посилається на схему інженерно-геологічних факторів, на якій позначене ним місце ділянки знаходиться поза ділянкою синього вертикального штрихування, що відповідає зоні близького залягання ґрунтових вод. Аналітична довідка позивача містить інше тлумачення наявних вихідних даних.

Наведені відповідачем графічні матеріали містять позначення місця розташування земельної ділянки стрілкою, однак не дозволяють однозначно ідентифікувати її кадастрові межі та зіставити їх із межами поширення спірних локальних факторів. За таких обставин ці матеріали не є достатнім підтвердженням ані поширення прирейкового фактора на всю площу ділянки, ані повного перебування її поза зоною залягання ґрунтових вод менше трьох метрів. Відповідні твердження доповідної записки не усувають зазначеної невизначеності.

Лист Департаменту архітектури є належним письмовим доказом щодо містобудівних характеристик спірної ділянки. Він підлягає врахуванню разом із поданими графічними матеріалами та аналітичною довідкою. Наявність відомостей про підтоплення виключає можливість відхилення доводів позивача лише загальним посиланням на схему, за якою не можна перевірити співвідношення кадастрових меж із межами відповідної зони.

Суд визнає необґрунтованим висновок відповідача про відсутність підстав для врахування цього фактора без належного зіставлення зазначених документів. Належним способом усунення порушення є повторне визначення показників витягу з перевіркою поширення на ділянку зони залягання ґрунтових вод менше трьох метрів та частки її площі. Сам діапазон 0,55 м не замінює такої перевірки, а тому суд не встановлює на його підставі однаковий рівень вод на всій площі ділянки.

Вирішуючи спір по суті стосовно коефіцієнта 0,90 за обмеження забудови за рівнем напруження електромагнітного поля, суд враховує таке.

Лист Департаменту архітектури від 29.04.2026 підтверджує відомості про проходження електричних мереж та їх охоронні зони. Відповідач посилається на схему санітарно-гігієнічних факторів, проте позначення місця ділянки стрілкою не дозволяє зіставити її кадастровий контур із межами відповідних зон та перевірити поширення обмежень на конкретну площу. Відтак наданими матеріалами не підтверджено належного врахування відомостей щодо спірної ділянки при визначенні локальних показників.

Пункт 26 додатка 2 до рішення міської ради № 7 стосується зони обмеження забудови за рівнем напруження електромагнітного поля. Тому при перерахунку відповідач має оцінити підтверджені листом та графічними матеріалами характеристики мереж саме на відповідність цьому фактору і визначити площу його поширення. Наявність охоронної зони мережі не ототожнюється судом автоматично з цим локальним фактором; обов`язковим є мотивоване врахування поданих позивачем відомостей при визначенні показників нового витягу.

Щодо розміру нормативної грошової оцінки, який позивач просить зазначити у новому витязі, суд зазначає наступне.

Заявлена позивачем сума 13 102 768,63 грн розрахована із застосуванням Км3 0,4722. На поданій сторінці 31 технічної документації передбачено, що добуток пофакторних оцінок не повинен бути нижчим за 0,50 та вищим за 1,50. Отже, розрахунок із Км3 0,4722 не відповідає встановленій нижній межі.

Верховний Суд у постанові від 20.03.2026 у справі № 160/15957/24 погодився з можливістю визнання дій щодо формування витягу протиправними та зобов`язання видати витяг із належними показниками. Водночас у наведеному в тій справі розрахунку застосовано нижню межу Км3 0,50. Тому ця постанова не підтверджує правомірності використання значення 0,4722 у цій справі.

Оскільки розрахунок заявленої позивачем суми ґрунтується на Км3 0,4722, який є нижчим за встановлену технічною документацією межу 0,50, вимога про зазначення у витязі нормативної грошової оцінки саме у розмірі 13 102 768,63 грн задоволенню не підлягає. Перерахунок має здійснюватися з дотриманням нижньої межі Км3 0,50 та з урахуванням висновків суду щодо локальних факторів. Відсутність підстав для задоволення вимоги у частині конкретної суми не виключає захисту права шляхом зобов`язання сформувати та видати новий витяг із належними показниками.

Щодо способу захисту порушеного права суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України суд може визнати дії суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язати його вчинити певні дії. З урахуванням частини другої статті 9 та частини другої статті 245 КАС України спосіб захисту має забезпечити усунення встановленого порушення. У цій справі таким способом є зобов`язання здійснити повторний розрахунок і сформувати новий витяг із дотриманням висновків суду щодо належного визначення та документального обґрунтування локальних показників.

Обов`язок відповідача при перерахунку полягає у зіставленні кадастрових меж ділянки із затвердженими схемами локальних факторів, визначенні площі їх поширення, оцінці листа Департаменту архітектури та аналітичної довідки позивача і застосуванні передбачених документацією значень із дотриманням нижньої межі Км3 0,50. Повторне використання попереднього значення Км3 лише з посиланням на ту саму доповідну записку та позначення ділянки стрілкою, без усунення встановлених недоліків обґрунтування, не відповідатиме цьому рішенню.

За частиною другою статті 77 КАС України відповідач має довести правомірність своїх дій. Оцінивши докази за правилами статті 90 КАС України, суд установив недостатність обґрунтування спірних показників витягу. Позивач подав конкретні письмові докази щодо ділянки, а матеріали відповідача не забезпечують перевірки їх спростування та використаної площі поширення факторів. Ця обставина є підставою для визнання оскаржуваних дій протиправними і зобов`язання усунути порушення шляхом перерахунку.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню. Вимога про видачу нового витягу задовольняється шляхом зобов`язання відповідача здійснити перерахунок із дотриманням висновків суду. У частині визначення судом наперед конкретного набору локальних коефіцієнтів для всієї площі ділянки та фіксації НГО у сумі 13 102 768,63 грн у задоволенні позову належить відмовити. Такий обсяг захисту відповідає встановленому порушенню та забезпечує його усунення без підміни документально обґрунтованого просторового розрахунку припущенням.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд враховує частину третю статті 139 КАС України. Квитанціями від 02.06.2026 та 19.06.2026 підтверджено сплату судового збору загалом у розмірі 6656,00 грн. З огляду на часткове задоволення позову, визнання дій відповідача протиправними та задоволення вимоги про новий витяг у скоригованому судом обсязі, з відмовою у визначенні наперед конкретних показників і суми, суд визначає частку витрат, що підлягає відшкодуванню позивачу, у розмірі 50 відсотків сплаченого збору 3328,00 грн. Решта витрат зі сплати судового збору залишається за позивачем.

Керуючись статтями 2, 9, 7278, 90, 139, 241246, 255, 257, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНЦЕРН ВМ» (69106, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 25, код ЄДРПОУ 33986217) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, код ЄДРПОУ 04053915), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо визначення сукупного локального коефіцієнта Км3 при формуванні та видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «КОНЦЕРН ВМ» витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:018:0064 від 02.02.2026 № НВ-2300026632026 без належного обґрунтування застосування прирейкового фактора та неврахування заявлених позивачем факторів залягання ґрунтових вод і обмеження забудови за рівнем напруження електромагнітного поля.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (ЄДРПОУ 39820689) здійснити повторний розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 1,4996 га з кадастровим номером 2310100000:02:018:0064 станом на 02.02.2026 та сформувати і видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КОНЦЕРН ВМ» (ЄДРПОУ 33986217) новий витяг із технічної документації, з урахуванням правової оцінки суду, наданої в цьому рішенні, а саме: визначити просторове поширення спірних локальних факторів шляхом зіставлення кадастрових меж ділянки із відповідними схемами затвердженої технічної документації; визначити частку площі ділянки, охоплену кожним із цих факторів; врахувати та оцінити лист Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 29.04.2026 № 04.01-05/1628, подані графічні матеріали й аналітичну довідку ТОВ «Всеукраїнська експертна група» від 25.05.2026; обґрунтувати врахування або неврахування кожного спірного фактора у розрахунку та дотриматися передбаченої технічною документацією нижньої межі сукупного локального коефіцієнта Км3 0,50.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (ЄДРПОУ 39820689) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНЦЕРН ВМ» (ЄДРПОУ 33986217) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 21 вересня 2026 року.

Суддя А.В. Сіпака