Постановление суда № 139906332, 18.09.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

18 вересня 2026 року Справа № 280/8698/26 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Чернова Ж.М. перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області:

від 29.05.2020 № 0018983-4905-0830 форми «Ф», яким фізичній особі ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов`язання за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості» за 2019 рік у сумі 43 347,05 грн;

від 29.05.2020 № 0018984-4905-0830 форми «Ф», яким фізичній особі ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов`язання за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості» за 2019 рік у сумі 1 803,89 грн;

від 29.05.2020 № 0018985-4905-0830 форми «Ф», якими фізичній особі ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов`язання за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості» за 2019 рік у сумі 1 889,17 грн.

Ухвалою від 21 серпня 2026 року позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. Недоліки позовної заяви запропоновано усунути шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин пропуску такого строку; оригіналу платіжного документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» (сплатити 1331,20 грн).

10 вересня 2026 року до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено доказ сплати судового збору в розмірі сплатити 1331,20 грн та заяву про поновлення строку звернення.

В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення зазначено, що на час прийняття ГУ ДПС у Запорізкьій обалсті спірних податкових повідомлень-рішень ОСОБА_2 було 73 роки. У наданих ДПС на адвокатський запит копіях корінців податкових повідомлень-рішень та копіях повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що ППР отримала донька ОСОБА_2 ОСОБА_3 . Сама спадкодавиця ОСОБА_2 12.06.2020 за станом здоров`я не могла отримати оскаржувані ППР та вжити заходи з їх оскарження. У період 15.06.2020 по 16.07.2020 ОСОБА_2 знаходилась на стаціонарному лікуванні з діагнозом: ішемічний інсульт в басейні середньої мозкової артерії (15.06.2020) гострий період. Правосторонній глибокий гемипарез. Тотальна афазія це найтяжчий розлад мовлення, що виникає при пошкодженні кори головного мозку, який включає втрату здатності говорити, розуміти мову, читати та писати. ОСОБА_2 потребувала постійного стороннього догляду, стан її здоров`я із часом лише погірщувався, хвороба прогресувала та останні роки життя вона була повністю прикута до ліжка. Вказані обставини підтверджуються Довідкою лікаря міської клінічної лікарні №6 від 16.07.2020 №13. Вказує, що зважаючи на встановлені Запорізьким окружним адміністративним судом при розгляді справи №280/2300/21 факт, що з 07.05.2018 ОСОБА_2 не є платником податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, донька спадкодавиці не могла припустити, що відповідачем будуть складені ППР з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019 рік, за відсутності у ОСОБА_2 об`єктів оподаткування. Зазначає, що не було жодних передумов для складання відповідачем спірних ППР щодо ОСОБА_2 та відповідно у доньки спадкодавиці були обґрунтовані підстави вважати, що дані ППР складені помилково, а факт відсутності об`єктів оподаткування є таким, що не потребує повторного судового розгляду. Як було зазначено вище, сама ОСОБА_2 зважаючи на похилий вік та тяжку хворобу не могла вжити заходів щодо оскарження спірних ППР. Також зазначає, що на час смерті ОСОБА_2 позивачці виповнилося 19 років, позивачка не володіє знаннями у галузі права чи податкового законодавства та не мала жодних обґрунтованих підстав ввжати, що її баба ОСОБА_2 має податковий борг перед податковою. Про наявність податкового боргу позивачка дізналася при оформленні спадкових прав у лютому 2026 року, оскільки при заведенні спадкової справи нотаріус просто приймає заяви про прийняття спадщини, попередньо перевіривши факт смерті спадкодавця. При видачі свідоцтва про право на спадщину у лютому 2026 році нотаріус повідомила, що бачить у ДРРП запис про податкову заставу, проте підстави її виникнення не вказані, ППР у реєстрі відсутні. ГУ ДПС у Запорізькій області не пред`являло претензії ОСОБА_1 , як спадкоємця ОСОБА_2 у порядку статті 99 ПКУ. Наголошує, що про наявність податкового боргу дізналася при оформленні спадкових прав після баби ОСОБА_2 у 2026 році. На адвокатський запит листом від 11.05.2026 №19062/6/08-01-13-01-05 відповідач надав електронні примірники ППР від 29.05.2020, після чого позивачка одразу їх оскаржила в адміністративному порядку до ДПС України. Крім того наголощує, що сама спадкодавиця ОСОБА_2 оскаржувані ППР у 2020 році не отримувала. Отже строк на оскарження ППР має обчислюватись саме з дати вручення позивачці - ОСОБА_4 копій ППР 11.05.2026.

З огляду на викладене, з метою запобігання обмеження прав на доступ до правосуддя, враховуючи, що позивачка набула зобов`язання за спірними ППР у порядку спадкування, вважає що існують підстави для визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду, просить поновити пропущений з поважних причин строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою.

16 вересня 2026 року до суду надійшли заперечення на заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в яких відповідач зазначив, що 29.05.2020 ГУ ДПС у Запорізькій області було сформовано податкові повідомлення-рішення форми «Ф» на об`єкти житлової нерухомості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: №0018983-4905-0830 на суму 43347,05 грн. № 0018984-4905-0830 на суму 1803,89 грн. №0018985-4905-0830 на суму 1889,17 грн. ГУ ДПС у Запорізькій області податкові повідомлення-рішення форми «Ф» від 29.05.2020 № 0018983-4905-0830 на суму 43347,05 грн. № 0018984-4905-0830 на суму 1803,89 грн. № 0018985-4905-0830 на суму 1889,17 грн. були направлені 10.06.2020 ОСОБА_2 рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцем податкової адреси ОСОБА_2 . Отримано Платником/донькою ОСОБА_5 особисто 12.06.2020. Податкові повідомлення-рішення форми «Ф» на об`єкти житлової нерухомості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 29.05.2020 № 0018983-4905-0830 на суму 43347,05 грн. № 0018984-4905-0830 на суму 1803,89 грн. № 0018985-4905-0830 на суму 1889,17 грн. ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалися. У зв`язку з несплатою платником податків винесених та узгоджених сум податкових зобов`язань, ГУ ДПС у Запорізькій області 19.02.2019 сформована податкова вимога форми «Ф» від №4097-50/828 яка була направлена платнику податків та отримана уповноваженим (дочка) 05.03.2019. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.10.2022 по справі №280/5669/20 задоволено позов ГУ ДПС у Запорізькій області та стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у розмірі 54776,51 грн. Рішення суду набрало законної сили 17.11.2022, видано виконавчий лист. Позивач ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) , є спадкоємицею після платника ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом від 26.02.2026, реєстровий №89 та від 26.02.2026, реєстровий №88. Відповідно до ст.1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. 20.08.2026 Позивач ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) подала до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» позов до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області: від 29.05.2020 № 0018983-4905-0830 форми «Ф» у сумі 43 347,05 грн.; № 0018984-4905-0830 форми «Ф у сумі 1 803,89 грн.; № 0018985-4905-0830 форми «Ф у сумі 1 889,17 грн. Крім того, просить поновити строк звернення до суду.

Відповідач вказує, що ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів 12.06.2020. ГУ ДПС у Запорізькій області не згодне з висновками Позивача та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. По-перше. Невідповідність дат. Спірні податкові повідомлення рішення отримано 12.06.2020, а згідно довідки, ОСОБА_2 знаходилась на стаціонарному лікуванні з 15.06.2020 по 16.07.2020. Тобто час для ознайомлення з ППР у ОСОБА_2 був. Щодо твердження Позивача що спадкодавиця ОСОБА_2 12.06.2020 за станом здоров`я не могла отримати оскаржувані ППР та вжити заходи з їх оскарження не відповідають дійсності. Так, згідно інформації з підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» ОСОБА_2 як сама так і через представника приймала активну участь у судових процесах по справам №280/5669/20 та №280/2300/21, а саме 21.03.2021 подавала особисто позов (справа 280/2300/21), особисто 15.10.2020 та 24.05.2021 подавала клопотання у справі 280/5669/21. Крім того, Позивач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) у позовній заяві стверджує, що дізналася про наявність боргу/обтяжень при оформленні спадкових прав після баби, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться записи про обтяження майна ОСОБА_2 на користь обтяжувача Державна податкова служба України, код ЄДРПОУ 43005393. Вид обтяження податкова застава, документи, подані для державної реєстрації акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, серія та номер: 1048/08-01-13-05-06, виданий 03.09.2024, видавник: Державна податкова служба України. ГУ ДПС у Запорізькій області заперечую проти такого твердження, адже, відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 нотаріус при прийняття заяви на прийняття спадщини та відкриті спадкової справи повинен з`ясувати відомості стосовно: факту смерті спадкодавця; часу і місця відкриття спадщини; кола спадкоємців; наявності заповіту; наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження; необхідності вжиття заходів щодо охорони спадкового майна - перевірка відсутності обтяжень на об`єктах спадкового майна та у спадкодавця (п. 1.2 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій). Нотаріус при прийнятті заяви та відкритті спадкової справи роз`яснює спадкоємцю його прав та обов`язків, варіанти оформлення спадщини, оподаткування тощо (у тому числі норм ЦК, п. 3 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій тощо). Згідно свідоцтв про право на спадщину за законом від 26.02.2026, реєстровий №89 та від 26.02.2026, реєстровий №88 спадкова справа 26/2024 була відкрита у 2024 році. Відповідно Позивач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів у 2024 році при здійсненні нотаріальних дій

Позов до Запорізького окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної форми «Ф» від 29.05.2020 № 0018983-4905-0830 на суму 43347,05 грн. № 0018984-4905-0830 на суму 1803,89 грн. № 0018985-4905-0830 на суму 1889,17 грн. було подано засобами системи «Електроний суд» 15.07.2026, тобто після спливу всіх можливих строків.

ГУ ДПС у Запорізькій області вважає суто суб`єктивною, тобто такою, що залежить виключно від поведінки скаржника, а не об`єктивною причиною пропуску встановленого законом процесуального строку, та не можуть вважатися поважними причинами пропуску позивачем на судове оскарження податкових повідомлень-рішень, оскільки скаржник не проявив особистої старанності при захисті власних інтересів та при прийнятті рішення про ініціювання процедури судового оскарження.

На підставі викладеного, представник ГУ ДПС у Запорізькій області просив позов ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без розгляду.

Вирішуючи заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та надаючи оцінку наведеним позивачем підставам для його поновлення, а також запереченням відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У постанові від 27.01.2022 у справі № 160/11673/20 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював наступний правовий висновок: "Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається ч. 2 ст. 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності".

Як установлено судом, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 29.05.2020 №0018983-4905-0830, №0018984-4905-0830, № 0018985-4905-0830 прийняті контролюючим органом щодо ОСОБА_2 .

З наявних матеріалів убачається, що зазначені податкові повідомлення-рішення 10.06.2020 були направлені рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення за податковою адресою ОСОБА_2 та 12.06.2020 отримані за цією адресою її донькою ОСОБА_3 .

При цьому ОСОБА_2 за життя зазначені податкові повідомлення-рішення ані в адміністративному, ані в судовому порядку не оскаржила.

Таким чином, саме у ОСОБА_2 , як особи, якій спірними податковими повідомленнями-рішеннями контролюючого органу були визначені відповідні грошові зобов`язання, виникло право на їх оскарження, яке мало бути реалізоване в межах установленого процесуальним законом строку.

Відповідно до статей 1216, 1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Пунктом 99.1 статті 99 Податкового кодексу України передбачено, що виконання грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи (у тому числі фізичної особи - підприємця, фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.

Претензії спадкоємцям пред`являються контролюючими органами в порядку, встановленому цивільним законодавством України для пред`явлення претензій кредиторами спадкодавця.

Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов`язання та/або податковий борг спадкодавця стають грошовими зобов`язаннями та/або податковим боргом спадкоємців.

Протягом строку прийняття спадщини на грошові зобов`язання та/або податковий борг спадкодавців пеня не нараховується.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що прийняття спадщини зумовлює перехід до спадкоємця майнових прав та обов`язків спадкодавця у тому правовому стані, в якому вони існували на момент відкриття спадщини, якщо інше прямо не встановлено законом.

Водночас положення статті 99 Податкового кодексу України та статті 1216, 1218 Цивільного кодексу України, визначаючи перехід до спадкоємця прав та обов`язків спадкодавця, не пов`язують прийняття спадщини з виникненням нового строку для оскарження рішень, прийнятих щодо спадкодавця за його життя. Прийняття спадщини не змінює правових наслідків спливу встановленого законом строку, протягом якого спадкодавець мав можливість реалізувати право на судове оскарження відповідного рішення.

Відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Абзацом першим підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується: фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. (пп. а) пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 288.7 ст. 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Пунктом 287.5 статті 287 ПК України визначено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

За визначенням пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. 99.1 ст. 99 ПК України, виконання грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи (у тому числі фізичної особи - підприємця, фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.

В даному випадку грошові зобов`язання, визначені спірними податковими повідомленнями-рішеннями набули статусу узгоджених та вважаються податковим боргом.

При цьому, позивач, яка прийняла спадщину (а не відмовилась від неї), набула не лише права, а й обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Суд не погоджується з доводами позивача про те, що шестимісячний строк судового оскарження спірних податкових повідомлень-рішень має обчислюватися для неї з 11.05.2026 - дати отримання їх електронних копій на адвокатський запит, оскільки отримання спадкоємцем копії індивідуального акта, який був прийнятий щодо спадкодавця та щодо якого право на судове оскарження виникло за життя останнього, не створює нового процесуального строку для його оскарження. Інше тлумачення фактично означало б поновлення строку судового оскарження, який закінчився ще за життя спадкодавця.

Суд враховує, що пропуск процесуального строку не виключає можливості його поновлення за наявності об`єктивно поважних причин, які реально перешкоджали своєчасному зверненню до суду.

Вирішуючи питання щодо поважності наведених причин пропуску строку звернення до суду, суд зазначає, що поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача, створювали істотні перешкоди для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Оцінюючи наведені позивачем обставини стану здоров`я ОСОБА_2 , суд установив, що довідка міської клінічної лікарні №6 від 16.07.2020 №13 підтверджує перебування ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні у період з 15.06.2020 по 16.07.2020 та необхідність постійного стороннього догляду протягом шести місяців.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення були отримані за податковою адресою ОСОБА_2 12.06.2020.

Надана довідка про стан здоров`я ОСОБА_2 не підтверджує, що протягом усього строку, встановленого для звернення до суду, вона була позбавлена можливості особисто або через представника вжити заходів для захисту своїх прав.

Твердження позивача про те, що стан здоров`я ОСОБА_2 надалі лише погіршувався та останні роки життя вона була повністю прикута до ліжка, іншими медичними документами за відповідний період не підтверджене.

Крім того, суд враховує наведені відповідачем та не спростовані належними доказами відомості щодо участі ОСОБА_2 у судових провадженнях протягом 2020-2021 років, зокрема щодо подання нею процесуальних документів у справах №280/5669/20 та №280/2300/21.

Такі обставини в сукупності з іншими матеріалами не дають суду підстав визнати доведеним існування протягом усього шестимісячного строку об`єктивно непереборних перешкод, які унеможливлювали звернення ОСОБА_2 до суду безпосередньо або через представника.

Посилання позивача на те, що донька ОСОБА_2 вважала податкові повідомлення-рішення помилковими у зв`язку з відсутністю у ОСОБА_2 об`єктів оподаткування, також не свідчить про існування об`єктивної перешкоди для їх своєчасного оскарження.

Незгода з рішенням контролюючого органу, переконання у його очевидній помилковості або припущення про відсутність необхідності його оскарження є суб`єктивним сприйняттям відповідного рішення, проте не перешкоджають зверненню до контролюючого органу чи суду за захистом порушеного права.

Суд також не вважає такими, що свідчать про наявність об`єктивно непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду, посилання позивача на її вік на момент смерті баби, відсутність спеціальної юридичної освіти та знань у сфері податкового законодавства.

Зазначені обставини стосуються особи спадкоємця та виникли значно пізніше закінчення строку, протягом якого право на оскарження спірних податкових повідомлень-рішень могло бути своєчасно реалізоване ОСОБА_2 , а тому не перебувають у причинному зв`язку з невчиненням відповідних дій у 2020 році.

Не змінює наведеного висновку й посилання позивача на те, що ГУ ДПС у Запорізькій області не пред`явило їй як спадкоємцю претензій у порядку статті 99 Податкового кодексу України.

Дотримання контролюючим органом порядку пред`явлення вимог до спадкоємців померлого платника податків стосується питання реалізації контролюючим органом права вимоги до спадкоємця та обсягу відповідальності останнього за зобов`язаннями спадкодавця. Вказане не змінює моменту виникнення права на оскарження податкових повідомлень-рішень, адресованих спадкодавцю, та не поновлює строк їх оскарження.

Суд також враховує доводи відповідача про те, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.10.2022 у справі №280/5669/20 з ОСОБА_2 було стягнуто податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 54776,51 грн, а рішення набрало законної сили 17.11.2022.

Щодо інших доводів відповідача, зокрема, про відкриття спадкової справи №26/2024 у 2024 році та наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про податкову заставу суд зазначає, що ці обставини не є визначальними для висновку суду. Оскільки наведене не спростовує встановленої судом обставини, що право на оскарження податкових повідомлень-рішень виникло ще за життя спадкодавця та не було реалізоване у встановлений процесуальним законом строк. Таким чином, суд не покладає в основу висновку про пропуск строку твердження відповідача про те, що ОСОБА_1 повинна була дізнатися про податкові повідомлення-рішення у 2024 році.

Стосовно посилання позивача на отримання електронних примірників оскаржуваних податкових повідомлень-рішень 11.05.2026 суд зазначає, що отримання спадкоємцем копій актів через значний проміжок часу після закінчення строку їх оскарження спадкодавцем не є обставиною, яка усуває наслідки пропуску такого строку.

Подальше звернення ОСОБА_1 04.06.2026 зі скаргою до ДПС України також не зумовило виникнення нового строку судового оскарження.

Як убачається з рішення ДПС України від 25.06.2026 №16704/6/99-00-06-01-02-06, скаргу залишено без розгляду саме в зв`язку з пропуском установленого Податковим кодексом України строку адміністративного оскарження.

Залишення скарги без розгляду з процесуальних підстав не є вирішенням скарги по суті та не свідчить про проведення процедури адміністративного оскарження, завершення якої могло б бути підставою для застосування спеціального строку, передбаченого пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України.

Отже, подання у 2026 році скарги не може поновити строк судового оскарження, який сплив раніше.

Суд також ураховує, що аналогічні позовні вимоги вже були заявлені ОСОБА_1 у справі №280/7286/26. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.07.2026 позовну заяву було залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до суду, а ухвалою від 10.08.2026 наведені позивачем додаткові підстави для його поновлення визнано неповажними та позовну заяву повернуто.

Суд зазначає, що наведені у заяві від 10.09.2026 обставини не спростовують того, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті у 2020 році щодо ОСОБА_2 , строк їх судового оскарження розпочався за її життя та закінчився до відкриття спадщини, а об`єктивно непереборних обставин, які протягом усього строку унеможливлювали реалізацію права на судовий захист, матеріалами заяви не підтверджено.

Суд враховує, що встановлення строків звернення до суду передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій щодо захисту своїх прав, свобод та інтересів.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати законним процесуальним обмеженням, зокрема щодо строків звернення до суду. Такі строки спрямовані на забезпечення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінування учасників судового процесу. Їх застосування за відсутності об`єктивно непереборних причин пропуску не становить надмірного формалізму чи непропорційного обмеження права на судовий захист.

Вирішуючи питання щодо поважності наведених причин пропуску строку звернення до суду, суд зазначає, що поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача, створювали істотні перешкоди для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Натомість наведені позивачем обставини в сукупності не підтверджують існування таких об`єктивних перешкод.

За сукупністю наведених обставин суд доходить висновку, що зазначені у заяві від 10.09.2026 причини пропуску строку звернення до адміністративного суду не можуть бути визнані поважними, а підстав для поновлення такого строку судом не встановлено.

Відтак у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Стосовно клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду суд зазначає, що наслідком визнання неповажними підстав для поновлення строку після залишення позовної заяви без руху є не залишення позову без розгляду, а повернення позовної заяви на підставі частини 2 статті 123 та пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду та про наявність передбачених КАС України підстав для повернення позовної заяви.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, наведені ОСОБА_1 у заяві від 10.09.2026.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви разом із позовною заявою і усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви, згідно з частиною 8 статті 169 КАС України, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова