Решение № 139906331, 18.09.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року Справа № 280/6706/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я. розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ"

до Тернопільської митниці

про визнання протиправними та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (далі позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Тернопільської митниці (далі відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UA403070/2026/000396/1 від 24.06.2026.

В обґрунтування позову посилається на те, що з метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів їх було задекларовано товариством до відділу митного оформлення №3 митного поста «Тернопіль» Тернопільської митниці за лектронною митною декларацією (ЕМД) №26UA4030700007350U6 від 23.06.2026 року, номенклатура, кількість, характеристики товару зазначені у графі 31 ЕМД. Митна вартість зазначеного товару підприємством була визначена відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України за основним методом, який встановлений ст.58 Митного кодексу України. Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємство надало митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст.53 МК України, перелік яких зазначений в гр.44 митної декларації. Покликається на те, що сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як містили розбіжності, повинні бути відхилені, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах позову первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур. Вважає, що декларантом надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені частиною другою та третьою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні числові дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України. На підставі викладеного, вважає рішення протиправним та просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, у письмовому відзиві від 20.07.2026 вх. № 41034 зазначає, що під час здійснення митного контролю за МД №26UA403070007350U6 від 23.06.2026 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виявлено, що в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності. З огляду на що, зазначає, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару. Зазначає, що у наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів. Вказує. що враховуючи розбіжності, неможливо здійснити перевірку числового значення заявленої митної вартості оцінюваних товарів, транспортна складова не розраховується. Вказує, що за результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ, митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ. Покликається на те, що митну вартість скориговано з урахуванням: митної вартості товарів, ввезених на митну територію України у наближений до митного оформлення час, опису товару, країни виробництва, митне оформлення якого ґрунтується на раніше визнаній митними органами митній вартості товарів. Вважає, що рішення про коригування митної вартості товару прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства, є законними та обґрунтованими та не підлягають скасуванню. У задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою суду від 07.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/6706/26. Призначено розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 18.09.2026 у задоволенні клопотання представника Тернопільської митниці про розгляд у порядку загального провадження адміністративної справи №280/6706/26 відмовлено.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Приписами ч. 4 ст. 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

04.12.2023 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (ТОВ «ТД «АМТ») (Покупець) уклало з компанією JIANGSU CHANGFA AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт №CF/15 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.

Продавцем відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, Специфікацій (Додатків) №2026-5 від 23.02.2026 року, №2026-6 від 25.02.2026року та рахунку-фактури (інвойсу) №CF2026-5/2026-6 від 01.04.2026 року було здійснено поставку товарів (трактори) на суму 354400,00 дол.США.

Товарна партія поставлялась на умовах FOB Shanghai згідно міжнародних торговельних правил «ІНКОТЕРМС 2010» (порт відвантаження SHANGHAI, China).

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів підприємство було задекларовано до митного поста Тернопільської митниці партія отриманого товару за електронною митною декларацією (ЕМД) №26UA4030700007350U6 від 23.06.2026.

Митна вартість зазначеного товару підприємством була визначена відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст.58 Митного кодексу України.

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою Позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

- пакувальний лист № б/н від 01.04.2026;

- рахунок-фактура (інвойс) №CF2026-5/2026-6 від 01.04.2026;

- коносамент №ZM26040760 від 18.04.2026;

- накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №05492 від 06.06.2026;

- накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №05493 від 06.06.2026;

- накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №05494 від 06.06.2026;

- накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №05495 від 06.06.2026;

- накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №05496 від 06.06.2026;

- накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №05497 від 06.06.2026;

- накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №05500 від 06.06.2026;

- накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №05501 від 06.06.2026;

- накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №05502 від 06.06.2026;

- накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №05503 від 06.06.2026;

- накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №05509 від 06.06.2026;

-банківський платіжний документ, що стосується товару №876 від 22.05.2026;

-рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №F/26/06/28 від 22.06.2026;

- Акт виконаних послуг №111 від 22.06.2026;

- Довідка про транспортні витрати № 22 від 22.06.2026;

- Заявка на перевезення №92 від 08.04.2026;

-прейскурант (прайс-лист) виробника товару - Прайс лист №б/н від 09.02.2026;

- комерційна пропозиція від 09.02.2026;

-доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація №2026-5 від 23.02.2026;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація №2026-6 від 25.02.2026;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № СF/15 від 04.12.2023;

-договір (контракт) про перевезення №122 від 01.03.2024;

-заява декларанта про незастосування обмежень щодо пропуску та випуску товарів, встановлених Законом України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 16.10.2025;

-електронний сертифікат про непреференційне походження товару №26C3204B0702/00037 від 07.05.2026;

- Список номерів шасі від 01.04.2026;

- Технічний опис 2 від 01.04.2026.

Митницею було розпочато консультацію між митним органом та декларантом, зокрема, направлено уповноваженій особі декларанта повідомлення: «…Відповідно до ч. 2 ст 53 МКУ прошу надати документи, документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У зв`язку із тим, що документи, які подані до митного оформлення містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи».

Листом №230602 від 23.06.2026 декларантом повідомлено митницю, що подано усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документам.

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000396/1 від 24.06.2026.

Оформлення вищезазначеного товару декларантом було здійснено та випущено у вільний обіг за ЕМД №26UA403070007516U7 від 25.06.2026. Випуск товарів у вільний обіг було здійснено шляхом надання гарантій в розмірі різниці між заявленою позивачем митною вартістю та митною вартістю визначеною відповідачем відповідно розділу X МК України.

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 Митного кодексу України, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 Резервний метод МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).

Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності (постанова ВС від 05.12.2019 у справі № 826/3120/16, від 14.11.2019 у справі № 814/264/16 тощо).

Верховний Суд у постанові від 23.01.2020 у справі №804/4365/16 вказав, що митний орган повинен витребувати документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Також, КАС ВС у постанові від 19.06.2024 по справі № 460/1143/19 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Як покликається відповідач, під час здійснення митного контролю за МД №26UA403070007350U6 від 23.06.2026 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлені розбіжності:

1. Відповідно до пункту 12 заявки транспортно-експедиційне обслуговування №92 від 08.04.2026 додаткова послуга у вигляді перевантаження (overload) Замовником ТОВ «Торговий дім АМТ» у Експедитора «ІMOGATE SOLUTION Sp. z.o.o» не замовлялась, що не відповідає наданим до митного оформлення рахункам та акту виконаних робіт, де до вартості морського фрахту та міжнародної залізничної поставки включено навантажувально-розвантажувальні операції, перевантаження.

2. У відповідності до відомостей, зазначених у митній декларації від 22.06.2026 №26UA403070007350U6 та коносаменті №ZM26040760 від 18.04.2026 поставку оцінюваної партії товару здійснено морським транспортом у контейнерах з порту SHANGHAI, CHINA до порту Gdansk, POLAND. Разом з цим, згідно із даних, наведених у накладних УМВС від 06.06.2026 №№ 05492, 05493, 05494, 05495, 05496, 05497, 05500, 05501, 05502, 05503, 05509 товар переміщувався з порту Gdansk, POLAND до Хрубешув-Володимир-Волинський, та до м. Тернопіль залізничним транспортом. Враховуючи вищезазначене, товар був перевантажений у порту Gdansk, що свідчить про наявність додаткових витрат, пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару.

3. До митного оформлення надано супровідні документи Т1 від 04.06.2026 № 26PL322080NSH2S7M2, 26PL322080NSH3GAM8, 26PL322080NSH3GDM4, 26PL322080NSH2S8M1, 26PL322080NSH2S6M3, 26PL322080NSH3GNM4, 26PL322080NSH3GRM0, 26PL322080NSH3GUM8, 26PL322080NSH3GCM5, 26PL322080NSH3GGM1, 26PL322080NSH3GEM3, та залізничні накладні УМВС від 06.06.2026 №№ 05492, 05493, 05494, 05495, 05496, 05497, 05500, 05501, 05502, 05503, 05509. Тобто, з вищенаведеного вбачається що товар знаходився на зберіганні з моменту вивантаження з судна та завантаження на потяг, проте у наданих до митного оформлення рахунках, акті виконаних робіт, заявці, довідці відсутні відомості щодо плати за зберігання контейнерів у порту призначення до перевантаження їх на потяг.

4. У договорі транспортно-експедиторського обслуговування від 01.03.2024 №122 експедитором зазначено «ІMOGATE SOLUTION Sp. z.o.o», згідно поданих до митного оформлення транспортних документів: коносаменту від 18.04.2026№ZM26040760, накладних УМВС від 06.06.2026 №№ 05492, 05493, 05494, 05495, 05496, 05497, 05500, 05501, 05502, 05503, 05509 до перевезення вантажу морським та залізничним видами транспорту залучалися треті особи, безпосередні перевізники вантажу. Будь-яка інформація яка б підтверджувала причетність до перевезення вантажу морським та залізничним видами транспорту інших осіб, окрім коносаменту та накладних УМВС відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між експедитором «ІMOGATE SOLUTION Sp. z.o.o» та безпосередніми перевізниками вантажу.

З приводу вказаних зауважень митниці слід зазначити наступне.

Так, як пояснив позивач, транспортування контейнерів в Україну через порт Гданськ здійснюється двома видами транспорту: морським транспортом від портів Китаю до порту Гданськ, де здійснюється перевантаження контейнерів на автомобільний або залізничний транспорт і подальше перевезення наземними видами транспорту до кордону України і по території України. Перевантаження в порту Гданськ це типова процедура, яка здійснюється під час такого перевезення, а тому і послуги перевантаження технологічно ніяк не відносяться до додаткових послуг за договором перевезення. Саме тому в п.11 та 12 Заявки №952 від 08.04.26 не зазначені додаткові послуги.

У Довідці про транспортні витрати №2206/2Т від 12.06.2026 року, яка була надана митниці разом з ЕМД під час митного оформлення спірної товарної партії, прямо зазначено: «Перевалка включена у вартість».

Отже, всі операції, пов`язані з перевантаженням вантажу в порту Гданськ, були охоплені загальною вартістю фрахту та ТЕО, погодженою сторонами в Заявці №92. Жодних окремих витрат на зберігання декларант не ніс і не мав нести, оскільки технологічний час перевалки, як правило, покривається безоплатним періодом («free time»), що надається терміналом.

Щодо висновку про зберігання з документів Т1 та залізничних накладних, слід зазначити, що документи Т1 є транзитними деклараціями, що супроводжують вантаж під час його переміщення територією ЄС. Дата цих документів (04.06.2026 року) та дати залізничних накладних (06.06.2026 року) свідчать виключно про етапи оформлення та руху вантажу, а не про надання послуги зберігання як окремої господарської операції.

Більше того, як уже зазначалося, довідкою про транспортні витрати підтверджено, що перевалка (комплекс робіт, який включає тимчасове розміщення вантажу в порту) є складовою узгодженої вартості.

Так, частина 10 статті 58 МК України вимагає додавання до ціни товару витрат на транспортування, якщо вони не були включені. У даному випадку витрати на перевантаження були включені до загальної суми транспортних витрат і додані до митної вартості. Вимога ж окремо виділяти вартість вантажно-розвантажувальних робіт не ґрунтується на жодній нормі Митного кодексу України. Стаття 53 МК України містить вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість, і деталізація внутрішніх витрат експедитора (скільки саме він заплатив порту за перевалку) до цього переліку не входить.

Таким чином, митний орган мав у своєму розпорядженні всі необхідні документи для перевірки числового значення заявленої митної вартості, а твердження про неможливість такої перевірки є безпідставним.

Щодо четвертого зауваження, слід зазначити, що міжнародне перевезення задекларованого товару здійснювалось відповідно до укладеного договору транспортного експедирування №122 між ТОВ «ТД «АМТ», як замовником та компанією ««IMOGATE SOLUTION Sр. Z о.о.», як Експедитором.

Відповідно до пункту 1.1 Договору №122 від 01.03.2024, предметом цього договору є надання Експедитором Клiєнту послуг з транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) експортних, iмпортних, транзитних та iнших вантажiв Клієнта, в тому, числi з органiзацiї перевезень рiзними видами транспорту, перевалки в портах i надаиня інших узгоджених Сторонами послуг.

Відповідно до п.2.1.2 договору ТЕО експедитор має право укладати вiд свого імені або вiд імені Клієнта та за рахунок Клiента договори з портами, перевiзниками та iншими органiзацiями на перевезення, перевалку, зберiгання вантажiв та iншi послуги, пов`язанi з виконанням даного договору, в т.ч. перепакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження i розвантаження контейнерiв, вiдбiр проб i зразкiв, зважування, фумiгацiю, дезактивацiю, визначення кiлькостi i якостi, сертифiкацiю, страхування вантажiв I контейнерiв.

Зазначення в залізничній накладній безпосереднього перевізника контейнерів залізницею ніяк не свідчить про договірні відносини між ТОВ ТД АМТ та цим експедитором. Адже, відповідно до п.2.1.2 договору ТЕО Експедитор, користуючись своїми правами за договором ТЕО, залучив третю особу для перевезення вантажу залізничним транспортом, для виконання умов цього договору.

Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», при заповненні графи 20 декларації митної вартості: для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до частини 2 статті 53 МКУ, подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка- фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Таким чином, митне законодавство України прямо зазначає що документи, які підтверджують транспортні витрати повинні надаватись від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиторських послуг.

З приводу залучення експедитором для виконання послуг з ТЕО інших осіб Верховний суд в постанові від 13.08.2020 по справі №804/4963/16 висловив наступні висновки: «…Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що вказана обставина спростовує висновки митного органу щодо відсутності документального підтвердження наявності договірних відносин з безпосереднім перевізником товару за коносаментом N GCL/MER/ODS/160091 від 05.03.2016 року, а саме "GLC International Transportation Logistics Container Services Co.Ltd", адже позивач не зобов`язаний мати безпосередні господарські відносини з вказаною компанією-перевізником, адже всі обов`язки щодо належного, своєчасного перевезення вантажу та оформлення необхідних транспортних документів покладено на ТОВ "Фосдайк Груп".

Стосовно доводів митниці відносно того, що платіжна інструкція не містить обов`язкових реквізитів, слід зазначити, що перерахування валютних коштів за банківською платіжною інструкцією №876 від 22.05.2026 здійснене за допомогою системи "Клієнт-Банк", що і обумовлює відсутність на наданій інструкції реквізитів (підписів, печаток) уповноважених працівників підприємства та банку.

Зазначена інструкція надана в банк відповідно до "Положення про порядок виконання надавачем платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах", затвердженого постановою Правління НБУ 28 липня 2008 року № 216 та мають всі реквізити, передбачені пунктом 14 частини 2 "Порядок оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах Постанови №216.

Банківська установа за цією інструкцією здійснила відповідне перерахування валютних коштів нерезиденту, що вже підтверджує відповідність вищезазначеної платіжної інструкції вимогам вищезазначеного нормативного акту.

Щодо твердження митного органу про ненадання митної декларації країни відправлення, яка б підтверджувала здійснення митних формальностей та сплату експортних мит і інших зборів до митного оформлення суд зазначає наступне.

Так, Митний кодекс України чітко розмежовує документи на основні та додаткові. Вичерпний перелік основних документів, обов`язкових для подання, наведений у частині 2 статті 53 МК України, і декларація країни відправлення до нього не входить. Цей документ класифікується як додатковий згідно з частиною 3 статті 53 МК України.

За висновками Верховного Суду у постанові від 19.03.2019 року по справі №810/4116/17, Ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.

Таким чином, вимога митного органу щодо надання експортної декларації була неправомірною, а її невиконання не може бути законною підставою для виникнення обґрунтованих сумнівів та подальшого коригування митної вартості.

Аналізуючи викладене, суд висновує, що матеріалами справи та доводами позивача спростовуються наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, про які зазначив відповідач. Тому, у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів у декларанта.

Більш того, як свідчить повідомлення митниці декларанту, митним органом не було зазначено зауважень щодо витрат на перевезення, перевантаження товару або витрат на навантаження, вивантаження та обробку товару, проте такі доводи вказані вже у спірному рішенні.

З огляду на таке, суд зауважує, що митницею не було надано декларанту можливості спростувати такі зауваження з наданням відповідних документів на стадії консультацій до винесення спірного рішення.

Відповідно до положень статті 55 цього МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Як вже встановив суд, в оскаржуваному рішенні належним чином не обґрунтовано причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, зазначено розбіжності, які не зазначались декларанту на стадії консультацій між митним органом та декларантом, не надано належну оцінку поясненням позивача та документам.

За ч. 12 статті 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина).

Відповідно до частини 5 статті 55 МК України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Також згідно з ч.4 статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Суд висновує, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною договору та ніким чином не обґрунтував необхідності витребувати додаткові документи у декларанта.

Суд звертає увагу, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого частиною 5 статті 54 МК України, не довів перед судом про наявність жодних застережень щодо застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у частинах 1 і 2 статті 58 МК України, в тому числі в частині не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов`язковою при відповідному обчисленні митної вартості.

До того ж, відповідач не зміг аргументовано довести, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі обґрунтувати невірне визначення позивачем митної вартості товару.

Натомість, оскаржуваному рішенні зазначено: «…Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості взято інформацію щодо вартості: - товару №1 за ЕМД від 13.05.2026 №26UA401020020169U6 на рівні 6339,27 дол. США/шт товар - Трактори колісні для сільськогосподарських робіт, нові- 2026 р/в (модельний ряд 2022 р.), обладнані 4-циліндровим дизельним двигуном об`ємом 2543 см3, потужністю 29.4 кВт / 40 к.с., колісна формула 4х4, металевий капот, дводискове зчеплення, комбіновані прилади, пласка підлога, гідропідсилювач керма, простий гідровихід на чотири конектора, двошвидкісний ВВП: 540/1000 об/хв, бічна коробка передач: 8+8 з реверсом, шини 12.40-24 / 7.50-16, м`яке сидіння, система примусового опускання задньонавісного пристрою, частково розібрані, моделі DONGFENG 404G2, Фірма-виробник: CHANGZHOU DONGFENG AGRICULTURAL MACHINERY GROUP CO., LTD. Торговельна марка: DONGFENG. Країна виробництва: CN. Не містять у складі радіоелектронних засобів чи випромінювальних пристроїв., умови поставки FOB. - товару №2 за ЕМД від 30.03.2026 №26UA408020009643U5 на рівні 5772,79 дол. США/шт, товар - Колісний трактор для сільськогосподарських робіт, з потужністю двигуна більшяк 25 кВт, але не більш як 37 кВт, в комплекті з ЗІП, побутового призначення: Трактор Скаут TE-504С-8шт,в розібраному стані, двигун- дизельний(потужністю 36,8кВт), робочий об`ємциліндрів-2836см3;.Нові (у розібраному стані для зручності транспортування), рік виготовлення-2026. Умови поставки CPT.».

Пунктом 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд також вказує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Зазначене відповідає усталеній практиці Верховного Суду (зокрема, постанова від 02.03.2021 у справі № 380/842/20, від 23.02.2021 у справі № 805/5039/16-а, від 24.12.2020 у справі № 808/1676/16 тощо).

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження митної вартості товару за ціною договору, а митним органом безпідставно витребувано у позивача додаткові документи та необґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.

Отже, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинними МД документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товарів за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Відтак, рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів № UA403070/2026/000396/1 від 24.06.2026 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Сплачений позивачем судовий збір в сумі 8013,89 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати рішення Тернопільської митниці (вул.Текстильна буд.38, м.Тернопіль, 46400, код ЄДРПОУ 43985576) про коригування митної вартості товарів № UA403070/2026/000396/1 від 24.06.2026.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ" (69000, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул.Штабна, будинок 13, приміщення 23, код ЄДРПОУ 42822115) судовий збір у розмірі 8013 (вісім тисяч тринадцять) грн. 89 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (вул.Текстильна буд.38, м.Тернопіль, 46400, код ЄДРПОУ 43985576).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 18.09.2026.

Суддя Л.Я. Максименко