Постановление суда № 139901990, 14.09.2026, Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/1215/26

Провадження № 1-кп/595/157/2026

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

14 вересня 2026 року місто Бучач

Бучацький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника потерпілих ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Бучач кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026211130000145 від 08 липня 2026 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

25 серпня 2026 року з Бучацької окружної прокуратури до Бучацького районного суду надійшло кримінальне провадження (справа) по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.

Ухвалою суду від 27 серпня 2026 року кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просить призначити справу до судового розгляду на підставі обвинувального акту, який відповідає вимогам ст. 291 КПК України, у відкритому судовому засіданні, оскільки кримінальне провадження підсудне Бучацькому районному суду Тернопільської області, підстави для закриття кримінального провадження відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник, адвокат ОСОБА_6 просять призначити справу до судового розгляду.

Представник потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_4 , щодо призначення справи до судового розгляду не заперечує.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, представника потерпілого, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду виходячи з наступного.

Так, перелік завдань, які має вирішити суд у підготовчому засіданні визначено у частині 3 статті 314 та статті 315 КПК України.

Зміст зазначених норм дає підстави вважати, що підготовче судове засідання в судовому провадженні є обов`язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Отже, відповідно до ч. 3 ст. 314 та ст. 315 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти обмежене коло рішень та вирішити питання, пов`язані з призначенням кримінального провадження до судового розгляду.

Ураховуючи позиції сторін кримінального провадження, перешкод для призначення судового розгляду судом не встановлено, підстави для прийняття рішення в порядку, передбаченому пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України відсутні, як і підстави для закриття кримінального провадження, передбачені пунктами 4-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України. Кримінальне провадження підсудне Бучацькому районному суду Тернопільської області.

Як встановлено судом, копії обвинувального акту та копії реєстру матеріалів досудового розслідування надані прокурором обвинуваченому та його захиснику, в порядку ст. 293 КПК України 21 серпня 2026 року.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, під час його затвердження прокурором дотримано вимоги процесуального закону.

Судове засідання, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід проводити відкрито, оскільки обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, судом не встановлені.

Таким чином, беручи до уваги, що у підготовчому судовому засіданні жодних обставин, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не встановлено, суд під час підготовки до судового розгляду, вчинивши всі необхідні для підготовки судового розгляду дії, завершує підготовку до судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України, суд після завершення підготовки до судового розгляду постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Представник потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_4 до матеріалів кримінального провадження долучила позовну заяву про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в порядку ст. 128 КПК України, в якій просить наступне: стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_7 моральну шкоду в розмірі 1000000 грн; стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 моральну шкоду в розмірі 500 000,00 грн; стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 втрачений внаслідок ушкодження здоров`я заробіток (дохід) в розмірі 86470,00 грн; стягнути з АТ «Страхова группа «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_7 страхову суму за пошкоджений транспортний засіб у розмірі 209 150, 00 грн; стягнути з АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_7 страхову суму за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю у розмірі 362 959,00 грн; стягнути з АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_8 страхову суму за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю у розмірі 362 959,00 грн; стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 та ОСОБА_8 судові витрати у розмірі 60000,00 грн.

Згідно зі ст. 61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов. Права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Відповідно до ст. 62 КПК України, цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом. Права та обов`язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

При цьому, форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства (ч. 4 ст. 128 КПК України).

Встановлено, що поданий представником потерпілих - адвокатом ОСОБА_4 цивільний позов до ОСОБА_5 та АТ «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, відповідає вимогам статей 175,177 ЦПК України. Вказаний позов подано до початку судового розгляду, а рішення про визнання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 цивільними позивачами, а ОСОБА_5 , АТ «Страхова група «ТАС» - цивільними відповідачами, органом досудового розслідування не приймалось.

З огляду на це, існують достатні підстави для прийняти зазначеного цивільного позову до розгляду в кримінальному провадженні та визнання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 цивільними позивачами, а ОСОБА_5 та АТ «Страхова група «ТАС» - цивільними відповідачами у даному кримінальному провадженні.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 до матеріалів кримінального провадження долучила клопотання, в якому просить зняти (скасувати) повністю арешт на автомобіль «MERCEDES-BENZ ML 280 CDI», р.н. НОМЕР_1 , який перебуває у власності обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У разі неможливості зняття арешту повністю просила частково скасувати ухвалу Бучацького районного суду Тернопільської області в частині накладення арешту на автомобіль «MERCEDES-BENZ ML 280 CDI», р.н. НОМЕР_1 , який перебуває у власності обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині заборони користування та передати вищевказане вилучене майно на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_5 , жителю АДРЕСА_1 , заборонивши на час дії арешту відчужувати, псувати, приховувати чи знищувати вказане майно. Клопотання мотивує тим, що ухвалою слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 10.07.2026, справа № 595/979/26, в рамках кримінального провадження № 12026211130000145 від 08.07.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, накладено арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме на автомобіль марки «MERCEDES-BENZ ML 280 CDI», р.н. НОМЕР_1 та поміщено на арешт майданчик ВП № 2 Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області. У мотивувальній частині ухвали Бучацького районного суду Тернопільської області від 10.07.2026 зазначено, що вказаний автомобіль марки «MERCEDES-BENZ ML 280 CDI», р.н. НОМЕР_1 є речовим доказом та міг зберегти на собі сліди кримінального правопорушення. На їх погляд, в подальшому немає потрібності в накладенні арешту на вказаний вище транспортний засіб «MERCEDES-BENZ ML 280 CDI», р.н. НОМЕР_1 у зв`язку з тим, що необхідні слідчі дії виконані, досудове розслідування завершене, проведені необхідні експертизи, автомобіль детально оглянутий та сфотографований, та дані обставини зафіксовані в матеріалах справи. Так, у відповідності до вимог діючого КПК України речові докази, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання. Належний обвинуваченому ОСОБА_5 автомобіль перебуває на майданчику, в неналежних умовах зберігання. На майданчику відсутній дах, та під час дощу вода потрапляє в салон автомобіля та пошкоджує майно. Звертає увагу, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні завершено, а тому подальше зберігання вказаного транспортного засобу у належних умовах, зокрема у гаражі власника майна ОСОБА_5 , жодним чином не може перешкодити встановленню обставин кримінального провадження. При цьому обвинувачений ОСОБА_5 зобов`язується забезпечити збереження автомобіля та надати його на першу вимогу суду. Відсутні будь-які докази, які б вказували, що обвинувачений може приховувати автомобіль, його пошкодити та інше. Документом, що посвідчує право власності ОСОБА_5 на автомобіль «MERCEDES-BENZ ML 280 CDI», р.н. НОМЕР_1 , є свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 . Таким чином, враховуючи те, що досудове розслідування кримінального провадження наданий час закінчено, тому в цілях не порушення гарантованого права власності особи, вважають, що в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала потреба, а тому подане клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню, з наведених вище мотивів і підстав.

Розглянувши клопотання, вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що клопотання про скасування арешту на вказаний вище транспортний засіб задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Згідно вимог ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, його захисника, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У відповідності вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України накладення арешту допускається на майно будь-якої фізичної особи або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати їх речовими доказами.

Вислухавши доводи захисника обвинуваченого та ознайомившись з обвинувальним актом і реєстром матеріалів досудового розслідування, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту на майно через його необґрунтованість.

Як вбачається з обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, вчиненому під час керування, саме автомобілем марки «MERCEDES-BENZ ML 280 CDI», р.н. НОМЕР_1 , на який ухвалою слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 10 липня 2026 року накладено арешт.

Зважаючи на те, що судовий розгляд кримінального провадження по суті не розпочався, обставини інкримінованого кримінального правопорушення, визнання чи не визнання вини обвинуваченою судом не з`ясовувалися, у суду відсутні підстави стверджувати, що на даний час відпала потреба у подальшому застосуванні арешту, як забезпечення заходу кримінального провадження, а отже доводи щодо відсутності необхідності в арешті майна є передчасними.

В матеріалах кримінального провадження міститься клопотання представника потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_4 про накладення арешт на майно в порядку ст. 170-171 КПК, в якому вона просить накласти арешт, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення на транспортні засоби, що належать на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: автомобіль марки «Mercedes Sprinter 314 CDI 2143 (2016)», номер кузова НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , автомобіль марки «Renault Megane Scenic (2012)», номер кузова НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_6 та автомобіль марки «Mercedes Benz ML 280 CDL, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_7 . В обґрунтування клопотання посилається на те, що 08 вересня 2026 року до суду подано цивільний позов про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України. Загальний розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням становить 2521539,00 грн. Обвинувачений (відповідач за цивільним позовом) ОСОБА_5 добровільно не відшкодовує ні моральну шкоду ні матеріальну шкоду, завдану майну потерпілих. У разі, якщо згоди між обвинуваченим та потерпілими щодо добровільного відшкодування моральної шкоди не буде досягнуто, виникне потреба у примусовому стягненні відшкодування за результатами розгляду цивільного позову. Вважає, що є підстави вважати, що майно, яке належить обвинуваченому, може бути відчужене ним з метою уникнення виконання зобов`язань за цивільним позовом про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. До таких висновків дійшли потерпілі після того, як обвинувачений взагалі відмовився відшкодувати завдану шкоду майну потерпілих та моральну шкоду, мотивуючи відсутністю грошей. З дня вчинення ДТП пройшло більше двох місяців, проте, шкоду майну та моральну шкоду обвинувачений не відшкодовує навіть поступово частинами. Доказами факту завдання шкоди автомобілю, що належить потерпілому ОСОБА_7 , є висновок експерта № СЕ-19/120-26/9485-ІТ від 28.07.2026, що підтверджує, що до моменту ДТП автомобіль був у справному стані. Остаточний розмір шкоди буде відомий після того, як буде проведено відповідну експертизу, яка не проводилася під час досудового розслідування. Доказами факту завдання шкоди здоров`ю потерпілих є висновок експерта СМЕ № 171 та висновок експерта № 172. Моральна шкода, яка полягає у фізичних та душевних стражданнях, прямо пов`язана із шкодою, завданою здоров`ю потерпілих. Вартість майна, на яке потерпілі просять накласти арешт, є співмірним розміру шкоди, що зазначена у цивільному позові. У разі не накладення арешту на майно обвинуваченого може бути відчуження транспортних засобів. Тривалий час розгляду справи лише сприятиме уникненню від відповідальності за цивільним позовом, що в свою чергу утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення та зумовить необхідність додаткового звернення потерпілих до суду з метою захисту своїх порушених прав. Слідчим, прокурором не було накладено арешти на майно ОСОБА_5 , як це передбачено абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК, тому, з метою захисту своїх прав потерпілі звертаються із таким клопотанням самостійно. Накладення арешту не позбавить обвинуваченого можливості користуватися своїм майном, проте, забезпечить права потерпілих на стадії виконання судового рішення. Із відомостей, що наявні на сайті Опендата, станом на 27.08.2026 за ІПН НОМЕР_8 , що належить ОСОБА_5 , у державному реєстрі нерухомого майна відсутні відомості про наявність об`єктів нерухомості у власності. Водночас, в межах досудового розслідування Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях було надано відомості із Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо т/з, які зареєстровані за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Із відповіді РСЦ убачається, що за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані наступні транспортні засоби: «Mercedes Sprinter 314 CDI 2143 (2016)», номер кузова НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 та «Renault Megane Scenic (2012)», номер кузова НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_6 . Крім того, автомобіль марки автомобіль марки «Mercedes Benz ML 280 CDL, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_7 , який є речовим доказом у кримінальному провадженні, також належить обвинуваченому, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію т/з із додатку «Дія». Вважає, що накладення арешту на вказаний автомобіль, як на речовий доказ, не перешкоджає накладенню арешту на цей самий автомобіль, з метою забезпечення відшкодування шкоди, що прямо передбачено абз. 3 ч. 3 ст. 170 КПК України.

До матеріалів вказаного вище клопотання представник потерпілих долучила довідку із сайту Опендатабот, згідно якої станом на 27.08.2026 за ІПН 3285323037, у державному реєстрі нерухомого майна відсутні відомості про наявність об`єктів нерухомості у власності.

З листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях слідує, що за даними інформації із Єдиного державного реєстру транспортних засобів станом на 15.07.2026 щодо т/з, які зареєстровані за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , убачається, що за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані наступні транспортні засоби: «Mercedes Sprinter 314 CDI 2143 (2016)», номер кузова НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 та «Renault Megane Scenic (2012)», номер кузова НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_6 .

За даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 , витяг з якого сформовано у додатку «Дія», слідує, що власником автомобіля марки «Mercedes Benz ML 280 CDL, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_9 .

Суд вважає, що клопотання про накладення арешту, заявлене представником потерпілих, підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше. (ч. 6 ст. 170 КПК України).

Разом з тим, згідно з вимогами ч. 10, 11 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Стаття 41 Конституції України гарантує, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності і право приватної власності є непорушним.

Аналогічні гарантії захисту права власності містяться у статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року, згідно якого ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що заподіяло потерпілому ОСОБА_7 тяжкі тілесні ушкодження та потерпілій ОСОБА_8 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

08 вересня 2026 року представник потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_4 подала позовну заяву про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в порядку ст. 128 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні під час розгляду клопотання представника потерпілих про накладення арешту на майно обвинувачений ОСОБА_5 повідомив, що транспортні засоби марки «Mercedes Sprinter 314 CDI 2143 (2016)», номер кузова НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , та марки «Renault Megane Scenic (2012)», номер кузова НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_6 , ним відчужені 05 та 08 вересня 2026 року згідно договорів дарування. Відтак, станом на сьогодні такі транспортні засоби йому не належать.

Проаналізувавши наведене, суд приходить до переконання, що вказані обставини унеможливлюють задоволення клопотання в частині накладення арешту на транспортні засоби «Mercedes Sprinter 314 CDI 2143 (2016)», номер кузова НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 та «Renault Megane Scenic (2012)», номер кузова НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_6 .

Так, ухвалою слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 10 липня 2026 рок, справа № 595/979/26, поміж іншого, накладено арешт на т/з марки «Mercedes Benz ML 280 CDL», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Ухвала мотивована тим, що враховуючи, що вказані у клопотанні автомобілі могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, суд, прийшов до переконання, що клопотання про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту є підставним, а тому підлягає до задоволення.

Разом з тим, взявши до уваги кваліфікацію кримінального правопорушення за фактом вчинення якого обвинувачується ОСОБА_5 , правову підставу для арешту майна, а саме задля забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), враховуючи наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, а також забезпечуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вимоги представника потерпілих щодо накладення арешту з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення на належний ОСОБА_5 транспортний засіб Mercedes Benz ML 280 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_7 , є обґрунтованими.

Отже, враховуючи вищевикладене, клопотання представника потерпілих адвоката ОСОБА_4 про накладення арешту на майно обвинуваченого підлягає до часткового задоволення.

Клопотання представника потерпілих про призначення судової авто-товарознавчої експертизи, яке долучене до матеріалів кримінального провадження, слід долучити до матеріалів судового провадження та розглянути, у разі їх підтримання потерпілими ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та/або представником потерпілих, адвокатом ОСОБА_4 , під час судового розгляду, зокрема на стадії дослідження відповідних їм матеріалів досудового розслідування, оскільки таке є передчасним і його вирішення можливе лише під час судового слідства, зокрема в ході дослідження письмових доказів.

Також, в матеріалах кримінального провадження міститься письмова заява ОСОБА_10 , в якій вона просить повернути їй різницю від внесеної застави, що становить 49920 (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять) грн, яка була внесена на підставі ухвали Бучацького районного суду Тернопільської області від 10 липня 2026 року за ОСОБА_5 на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області. Заяву мотивує тим, що в ухвалі суду від 02 вересня 2026 року судом не вирішено питання щодо повернення різниці між розміром застави, визначеним ухвалою слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 10.07.2026 в розмірі 80-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240, 00 грн та новим розміром застави, визначеним ухвалою суду від 02.09.2026 у розмірі 65-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 216 320,00 грн. Таким чином, у зв`язку зі зменшенням розміру застави, виникла різниця в сумі 49 920,00 грн.

Так, згідно ухвали слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 10 липня 2026 року, у справі № 595/979/26, частково задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділення поліції №2 Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області капітана поліції ОСОБА_11 , яке погоджене з прокурором Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_3 в кримінальному провадженні №12026211130000145, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08 липня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 . Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Надим, Ямало-Ненецького автономного округу, Тюменської області Російської Федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина Російської Федерації, з середньою спеціальною освітою, одруженого, не депутата, працючого сторожем в Стінківському закладі дошкільної освіти, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) діб. Визначено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн 00 коп. Роз`яснено, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали. У випадку внесення застави покладено на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: з`являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з свідками ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у цьому ж кримінальному провадженні; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Так, згідно листа ДУ «Чортківська установа виконання покарань (№ 26)» № 9/2955 від 10.07.2026, 10.07.2026 з ДУ «Чортківська установа виконання покарань (№ 26)» звільнений підозрюваний ОСОБА_5 , на підставі ч. 4 ст. 202 КПК України та ст. 20 ЗУ «Про попереднє ув`язнення». 10.07.2026 на адресу установи надійшла квитанція про внесення застави за ОСОБА_5 у розмірі 266240 (заставодавці ОСОБА_14 , ОСОБА_10 ). Факт внесення застави в сумі 266240 підтверджено довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області № 03-925/26 від 10.07.2026. ОСОБА_5 після звільнення з Чортківської УВП (№ 26) вибув за адресою: вул. Центральна, 23, с. Стінка Чортківського району Тернопільської області.

Внесення суми застави в загальній сумі 266240,00 грн згідно ухвали суду від 10 липня 2026 року стверджується квитанціями АТ «КБ «ПриватБанк» № 0.0.4957216447.1 та № 0.0.4957234984.1 від 10 липня 2026 року.

Згідно ухвали слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 02 вересня 2026 року, у справі № 595/979/26, задоволено клопотання прокурора Бучацької окружної прокуратури в Тернопільській області ОСОБА_3 в кримінальному провадженні №12026211130000145, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 липня 2026 року за ч. 2 ст. 286-1 КК України, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Постановлено продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 31 жовтня 2026 року. Визначено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу в розмірі 65 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 216 320 (двісті шістнадцять тисяч триста двадцять) гривень. Покладено на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: з`являтися до суду за першою вимогою; не відлучатися за межі Тернопільської області без дозволу прокурора, суду; повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у цьому ж кримінальному провадженні; залишити у матеріалах кримінального провадження № 12026211130000145, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 липня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, паспорт громадянина Російської Федерації, що дає право виїзду за кордон.

Суд зазначає, що ч. 11 ст. 182 КПК передбачено, що застава, яка не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Під час судового розгляду судом не було встановлено даних про звернення застави у дохід держави.

За таких обставин, враховуючи, що розмір застави обвинуваченому ОСОБА_5 згідно ухвали суду від 02 вересня 2026 року був зменшений до 216 320 грн, суд доходить висновку, що різницю між попереднім та теперішнім розміром застави щодо обвинуваченого, належить повернути заставодавцю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.61, 62, 128, 314-316, ч.2 ст.369, ст.372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти цивільний позов представника потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_4 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням до розгляду в кримінальному провадженні №12026211130000145 від 08 липня 2026 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.

Визнати цивільними позивачами у кримінальному провадженні:

- потерпілого ОСОБА_7 ;

- потерпілу ОСОБА_8 ;

Визнати цивільними відповідачами у кримінальному провадженні:

- обвинуваченого ОСОБА_5 ;

- Акціонерне товариство «Страхова група «ТАС».

Надіслати відповідачу АТ «Страхова група «ТАС» копію позовної заяви з додатками.

Визначити цивільним відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідачі мають право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів цивільні відповідачі зобов`язані надіслати цивільним позивачам. У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує цивільний позов за наявними матеріалами.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , про скасування арешту на майно відмовити.

Клопотання представника потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_4 , про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арешт з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення на належний ОСОБА_5 транспортний засіб Mercedes Benz ML 280 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_7 .

В іншій частині клопотання відмовити.

Клопотання про призначення судової авто-товарознавчої експертизи долучити до матеріалів судового провадження та розглянути, у разі їх підтримання потерпілими ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та/або представником потерпілих, адвокатом ОСОБА_4 , під час судового розгляду, зокрема на стадії дослідження відповідних їм матеріалів досудового розслідування.

Повернути різницю від внесеної застави, що становить 49920 (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять) грн заставодавцю ОСОБА_10 , яка була внесена на підставі ухвали Бучацького районного суду Тернопільської області від 10 липня 2026 року за ОСОБА_5 згідно квитанцій АТ «КБ «ПриватБанк» № 0.0.4957216447.1 та № 0.0.4957234984.1 від 10 липня 2026 року.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026211130000145 від 08 липня 2026 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Бучацького районного суду Тернопільської області (м. Бучач, вул. Міцкевича, 11 Чортківського району Тернопільської області) на 24.09.2026 о 16:00 год.

В судове засідання викликати обвинуваченого ОСОБА_5 , його захисника адвоката ОСОБА_6 , потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , представника потерпілих ОСОБА_4 та повідомити прокурора.

Копію ухвалу вручити учасникам кримінального провадження, а також надіслати в ТУ ДСА в Тернопільській області для виконання в частині повернення різниці від внесеної застави.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення щодо неї можуть бути включені в апеляційну скаргу на рішення, яке буде прийнято судом по суті розгляду кримінального провадження.

Повний текст ухвали проголошено 21 вересня 2026 року о 12.00 год.

Суддя ОСОБА_1