Постановление суда № 139896096, 21.09.2026, Жашківський районний суд Черкаської області

Справа№ 693/1457/25

Провадження № 1-кп/693/91/26

У Х В А Л А

21.09.2026р. м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Жашків клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, подане у рамках кримінального провадження по обвинуваченню:

- ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 28, ч. 2 с. 306, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 2 с. 306 КК України;

- ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 28, ч. 2 с. 306 КК України;

- ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 28, ч. 2 с. 306 КК України;

- ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_11 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. ч. 1, 2 ст. 209, ч. 3 ст. 307 КК України;

- ОСОБА_12 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_13 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_14 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_15 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_16 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_17 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. 1 ст. 263 КК України;

- ОСОБА_18 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_19 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор: ОСОБА_20 ,

обвинувачені: ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_19 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_5 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 ,

захисники: ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 ,

заявник - ОСОБА_3 ,

адвокат - ОСОБА_33 ,

свідки: ОСОБА_34 , ОСОБА_35 ,

У С Т А Н О В И В:

Представник заявника ОСОБА_33 звернулася до суду із клопотанням про скасування арешту на майно.

В обґрунтування заяви вказала, що 30.05.2025р. ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області накладений арешт на автомобіль ВАЗ-21101, державний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 є обвинувачена у вищевказаному кримінальному провадженні ОСОБА_36 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з вказаної ухвали слідчого судді, арешт на автомобіль накладений з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, котре може бути призначене підозрюваній особі, у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень.

Представник заявника вважає, що арешт на вищевказаний автомобіль накладений ухвалою слідчого судді 30.05.2025 року, повинен бути скасованим через обставини, котрі не були відомі слідчому судді на момент винесення ухвали, виходячи з наступного.

16.04.2025р. (тобто до винесення ухвали слідчого судді) між заявником та ТОВ «ПРОГРЕС АВТОТРЕЙД КИЇВ» був укладений договір купівлі-продажу транспортного засобу 6200/25/001699, згідно якого ОСОБА_3 придбаний автомобіль ВАЗ-21101, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , за придбання якого ним сплачені грошові кошти у розмірі 101 261 гривні. Зазначений договір купівлі-продажу автомобіля вчинений ТОВ «ПРОГРЕС АВТОТРЕЙД КИЇВ» у якості Комісіонера згідно договору комісії № 6200/25/001699 від 15.04.2025 року, у якому ОСОБА_36 виступала в якості Комітента. Після придбання автомобіля, а саме в кінці 2025 року, заявник звернувся до сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області з метою перереєстрації придбаного автомобіля на його ім`я та отримання нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, надавши при цьому вище зазначений договір купівлі-продажу транспортного засобу на підтвердження переходу права власності на автомобіль. Однак, йому було повідомлено про неможливість перереєстрації права власності на автомобіль, у зв`язку з тим, що на автомобіль накладений арешт згідно ухвали слідчого судді Уманського міськрайонного суду від 30.05.2025р. На момент укладання договору купівлі-продажу транспортного засобу від 16.04.2025р. ОСОБА_3 не було відомо про наявність кримінального провадження, у якому тодішній власник автомобіля ОСОБА_36 є підозрюваною, та відповідно не було відомо про наявні ризики, пов`язані з придбанням автомобіля, отож при його купівлі він був добросовісним покупцем.

Враховуючи те, що арешт на автомобіль був накладений саме з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді конфіскації майна, а також те, що заявник, як новий власник майна (про що вочевидь не було відомо слідчому судді на момент винесення ухвали) не має ніякого відношення до кримінального провадження, у рамках якого був накладений арешт на автомобіль, тож є всі підстави для скасування накладеного арешту. Наявність арешту, накладеного на належний йому автомобіль, призводить до обмеження вільного володіння, користування та розпоряджання майном особи, котра не має ніякого відношення до кримінального провадження, у рамках якого був накладений арешт, та вже є певною мірою несправедливим «покаранням», тоді як особа, яка є підозрюваною у кримінальному провадженні отримала кошти від продажу автомобілю у розмірі 101181 гривні (з урахуванням відрахованої комісійної винагороди), якими могла розпорядитися на власний розсуд. Отже, за вказаних обставин, арешт накладений на автомобіль ВАЗ-21101, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , є невідповідним меті, з якою він був накладений, відповідно до п. 3 ч. 2 с. 170 КПК України.

Зважаючи на наведене, дотримуючись засад кримінального провадження щодо законності, верховенства права та недоторканності права власності, приймаючи до уваги той факт, що договір купівлі-продажу був укладений до винесення ухвали слідчим суддею про накладення арешту, відсутність інформації у слідчого судді про відчуження підозрюваною ОСОБА_37 автомобіля ВАЗ-21101, державний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , тобто даний автомобіль не належить підозрюваній, а належить іншій особі ОСОБА_3 , а тому не може бути конфіскованим в порядку покарання, яке загрожує ОСОБА_38 . Вказане є достатньою підставою для скасування арешту відповідного майна.

Таким чином, беручи до уваги, що автомобіль ВАЗ-21101, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 фактично продано за договором купівлі-продажу ще до постановлення ухвали слідчого судді про накладення арешту на вказаний автомобіль, ОСОБА_3 не знав та не міг знати про наявність будь-якого кримінального провадження відносно власника автомобіля ОСОБА_39 (згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу), продовження такого арешту спричиняє збитки інтересам власника, неможливість отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на нового власника за договором купівлі-продажу, тому є всі підстави для задоволення вказаного клопотання.

На підставі викладеного заявник просить скасувати арешт, накладений слідчим суддею, та передати автотранспортний засіб власнику.

В судовому засіданні заявник підтримав заявлене клопотання.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечував, зазначив, що на момент накладення арешту власницею автомобіля була ОСОБА_40 , доказів сплати коштів за автомобіль та доказів передачі автомобіля заявник не надав.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_34 ОСОБА_35 , підтвердили, що є сусідами ОСОБА_3 , у якого даний автомобіль постійно перебував і перебуває у користуванні.

Дослідивши доводи сторін, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Із змісту ч.1 ст.170 КПК України вбачається, що арештом майна є тимчасове до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч.3 ст.170 КПК України арешт з метою збереження речових доказів накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Положеннями ст.98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про арешт майна або його скасування для прийняття законного та справедливого рішення необхідно врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно абз. 3 п.1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Судом досліджені наступні докази: договір купівлі-продажу 6200/25/001699 від 16.04.2025р., укладений між ТОВ «ПРОГРЕС АВТОТРЕЙД КИЇВ» та ОСОБА_3 ; Акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер №6200/25/1/001699 від 15.04.2025р.; договір комісії №6200/25/1/001699 від 15.04.2025р.; Акт огляду реалізованого транспортного засобу №62/25001361 від 16.04.2025р.; заяву ОСОБА_39 ; інформаційну картку транспортного засобу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про правомірність звернення ОСОБА_3 із вказаним клопотанням.

Частина 11 ст. 170 КПК України вказує, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість скасування арешту майна, накладеного 30.05.2025р. ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області.

На підставі викладеного, керуючись ст. 314-316, 369, 372 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Скасувати арешт, накладений на автомобіль ВАЗ-21101, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , власником якого, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 є ОСОБА_36 , згідно ухвали слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30.05.2025р. у кримінальному провадженні №42024252100000051 (справа № 705/4301/24 провадження 1- кс/705/911/25).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: ОСОБА_1