Постановление суда № 139843318, 15.09.2026, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 526/1161/20

Провадження № 2/529/75/26

УХВАЛА

15 вересня 2026 року Диканський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді - Кириченко О.С., розглянувши у приміщенні суду в селищі Диканька Полтавської області клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Петрівсько-Роменської сільської ради Миргородського району Полтавської області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, приватного нотаріуса Гадяцького районного нотаріального округу Заєць Ніни Миколаївни, ОСОБА_4 , про визнання заповіту недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.

05.08.2026 та 07.08.2026 до суду надійшли клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказу для перевірки достовірності показань свідка та встановлення обставин справи. Позивач просить витребувати від Державної міграційної служби України в особі відповідного територіального підрозділу ДМС у Полтавській області за місцем видачі паспорта спадкодавця ОСОБА_5 належним чином завірену копію заяви про видачу паспорта громадянки України (картка форми № 1) на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач просить прийняти та долучити до матеріалів справи копію цієї картки з метою оцінки судом достовірності показань свідка ОСОБА_4 у сукупності з іншими доказами у справі відповідно до ст. 89 ЦПК України. В обґрунтування клопотання позивач вказує, що під час судових засідань 02.07.2026 та 15.07.2026 під час допиту третя особа ОСОБА_4 під присягою як свідок неодноразово стверджувала, що підпис в оскаржуваному заповіті від імені заповідача ОСОБА_5 є автентичним і виконаний нею особисто за зразком - "як у паспорті" громадянки України, оскільки свідок нібито особисто просила її розписатися "як в офіційному документі". ОСОБА_1 вказує, що ухвалою суду від 04.08.2026 йому було відмовлено у задоволенні клопотання про витребування вказаної вище заяви про видачу паспорта у зв`язку із неможливістю самостійного проведення судом чи учасниками справи почеркознавчого дослідження без спеціальниз знань. ОСОБА_1 зазначає, що він погоджується з цією процесуальною позицією суду, у зв`язку із чим предмет та підстави даного клопотання про витребування доказів є абсолютно іншими і спрямовані не на порівняння підписів судом, а на виконання вимог закону щодо оцінки достовірності показань свідка. Позивач ОСОБА_1 вказує, що він не просить суд самостійно оцінювати графічні ознаки підпису чи робити висновок про його тотожність або відмінність, оскільки такі питання належать виключно до компетенції судового експерта. Наявний у матеріалах справи висновок судово-почеркознавчої експертизи № 134 від 01.02.2021, складений у рамках кримінального провадження № 42020171260000093 стосовно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 366 КК України (службове підроблення спірного заповіту), беззаперечно доводить, що ОСОБА_5 володіла лише винятково примітивними, неавтоматизованими навичками письма. Вказане кримінальне провадження було закрито стосовно ОСОБА_4 з нереабілітуючої підстави, а саме у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, за добровільною згодою самої ОСОБА_4 . Під час розгляду цього кримінального провадження ОСОБА_4 та її захисник не оспорювали вказаний вище висновок почеркознавчої експертизи та не вимагали повторних експертиз. Проте, у судовому засіданні у даній цивільній справі свідок ОСОБА_4 надає показання, які прямо суперечать цьому висновку експертизи, та стверджує про наявність у покійної ОСОБА_5 складного графічного підпису, аналогічного паспортному. Метою витребування вказаної картки форми № 1 є виключно перевірка достовірності показань третьої особи ОСОБА_4 , наданих нею як свідком у судових засіданнях, а саме: - чи існував взагалі у картці форми № 1 особистісний складний графічний підприс ОСОБА_5 , який вона могла б використати як "зразок" для копіювання у заповіт? - чи міститься у цій картці замість підпису лише текстовий запис або підпис, виконаний іншою особою (наприклад, її матір`ю ОСОБА_6 через стан здоров`я ОСОБА_7 ?). У разі, якщо у цій картці міститься лише примітивний текстовий запис/прості літери або підпис іншої особи, показання свідка ОСОБА_4 про те, що покійна ОСОБА_5 копіювала складний підпис "як у паспорті, будуть повністю спростовані без жодного почеркознавчого аналізу. Оскільки паспорт після смерті особи утилізовано, а відомості з міграційної служби містять обмежений доступ до персональних даних, то він, позивач ОСОБА_1 , не має можливості самостійно отримати ці відомості. Позивач також просить прийняти та долучити витребувану копію картки форми № 1 до матеріалів цивільної справи з метою оцінки судом достовірності показань третьої особи ОСОБА_4 , наданих як свідком, у сукупності з іншими доказами.

06.08.2026 та 28.08.2026 до суду надійшли клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів для перевірки достовірності тверджень учасників справи. Позивач просить витребувати від Гадяцького відділу Миргородської окружної прокуратури Полтавської області належним чином завірену копію протоколу допиту свідка ОСОБА_8 , проведеного слідчою ОСОБА_9 12.01.2021, який міститься в матеріалах кримінального провадження № 42020171260000093 від 02.11.2020 (справа № 526/2302/21). В обґрунтування клопотання позивач вказує, що під час судових засідань попереднього складу суду, а також під час судових засідань нинішнього складу суду від 02.07.2026, 15.07.2026 представник третьої особи ОСОБА_4 - адвокат Зінченко Г.В. та посвідчувач оскаржуваного заповіту третя особа ОСОБА_4 посилалися на те, що при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження вони читали протокол допиту свідка ОСОБА_10 (колишньої листоноші). За їх твердженням, у цьому протоколі нібито містяться відомості про перелом правої руки у ОСОБА_5 наприкінці 2017 року. Позивач ОСОБА_1 зазначає, що ухвалою суду від 04.08.2026 вже було відмовлено у задоволенні його клопотання від 23.07.2026 про витребування цього протоколу допиту. Нині предмет та підстави клопотання про витребування вказаного протоколу допиту є іншими. Протокол допиту свідка ОСОБА_8 витребовується не як доказ факту наявності чи відсутності перелому руки, а виключно для перевірки достовірності усних тверджень адвоката Зінченка Г.В. та третьої особи ОСОБА_4 щодо змісту цього процесуального документа, а також для перевірки відповідності їхніх усних пояснень фактичному змісту зазначеного процесуального документа. ОСОБА_8 була допитана 12.01.2021, вже 29.06.2021 ОСОБА_4 та адвокат Зінченко Г.В. посилалися на конкретні відомості про перелом правої руки ОСОБА_5 , при цьому адвокат Зінченко Г.В. офіційно ознайомився з матеріалами кримінального провадження лише 05.08.2021, а ОСОБА_4 офіційно ознайомилася з ними лише 10.08.2021. Витребування протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 12.01.2021, який знаходиться у матеріалах кримінального провадження № 42020171260000093, надасть суду можливість дослідити цей протокол та зіставити його зміст із поясненнями ОСОБА_4 і встановленою документами хронологією. Позивач ОСОБА_1 вказує, що необхідність подання такого клопотання виникла під час розгляду справи по суті у зв`язку із поясненнями, наданими ОСОБА_4 у судових засіданнях 15.07.2026 та 04.08.2026. Самостійно він отримати зазначений документ не має можливості, оскільки він є матеріалом кримінального провадження з обмеженим процесуальним доступом.

10.08.2026 до суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів. Позивач просить витребувати від Гадяцького відділу Миргородської окружної прокуратури Полтавської області належним чином завірені копії одинадцяти пенсійних відомостей на виплату пенсії ОСОБА_5 за 2018-2019 роки, зазначених у висновку судової почеркознавчої експертизи від 01.02.2021 № 134, які містяться в матеріалах кримінального провадження № 42020171260000093 від 02.11.2020 (справа № 526/2302/21). В обґрунтування клопотання позивач вказує, що у судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_4 - адвокат Зінченко Г.В., коментуючи висновок судової почеркознавчої експертизи від 01.02.2021 № 134, неодноразово стверджував, що в основу еспертизи були взяті підписи з пенсійних відомостей. Водночас у самому висновку експерта прямо не зазначено, що саме підписи з пенсійних відомостей були взяті за основу експертизи. Разом з тим, у доданій до висновку ілюстративній таблиці експертом наведено три конкретні зразки підпису ОСОБА_5 - зображення 25, НОМЕР_1 та 27 - із розміткою встановлених розбіжних ознак. Із наявних документів незрозуміло, з яких саме документів походять ці три зразки. Експерту крім пенсійних відомостей також було надано інший порівняльний матеріал, зокрема робочий зошит соціального працівника ОСОБА_11 за 2014 рік, у якому міститься 60 підписів ОСОБА_5 . Вказані у клопотанні витребувані документи мають істотне значення для належної оцінки висновку експерта № 134 та доводів учасників справи щодо використаного експертом порівняльного матеріалу. Позивач вказує, що він не має можливості самостійно отримати зазначені документи, адже вони є матеріалами кримінального провадження з обмеженим процесуальним доступом.

31.08.2026 до суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 від 28.08.2026 про витребування від Гадяцького відділу Миргородської окружної прокуратури Полтавської області належним чином засвідченої копії протоколу допиту свідка ОСОБА_11 або його оригіналу, проведеного слідчою ОСОБА_9 28.11.2020, який міститься в матеріалах кримінального провадження № 42020171260000093 від 02.11.2020 (справа № 526/2302/21). В обґрунтування клопотання позивач вказує, що зі змісту цього протоколу можна буде встановити, що саме ОСОБА_11 повідомляла слідчій 28.11.2020, оскільки у судовому засіданні 07.04.2026 вона повідомила суду конкретні обставини, які мають істотне значення для справи: про шестимісячну тривалість травми, опухлість руки, неможливість ОСОБА_5 ставити підпис та регулярне повідомлення лікаря. Протокол допиту від 28.11.2020 є первинним документом, у якому зафіксовано повідомлення ОСОБА_11 слідчій у той час. Саме тому його зміст має бути перевірений судом безпосередньо, а не відновлюватися за пізнішими поясненнями ОСОБА_11 про те, що саме вона нібито повідомляла слідчій. Дослідження цього протоколу дозволить суду безпосередньо зіставити зміст первинних повідомлень ОСОБА_11 від 28.11.2020, її пояснення, надані суду 07.04.2026, показання інших свідків, наявні у справі медичні документи. Протокол має безпосереднє значення для перевірки послідовності, джерела та достовірності відомостей, повідомлених ОСОБА_11 про стан руки ОСОБА_5 . Необхідність подання клопотання про витребування цього доказу виникла вже під час судового розгляду справи у зв`язку із поясненнями, наданими ОСОБА_11 у судовому засіданні 07.04.2026. ОСОБА_1 вказує, що самостійно він отримати зазначений документ не має можливості, оскільки він є матеріалом кримінального провадження з обмеженим процесуальним доступом.

Розглянувши клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 04.08.2026 вже було відмовлено у задоволенні клопотань позивача ОСОБА_1 про витребування копії заяви про видачу паспорта громадянки України (картка форми № 1) на ім`я ОСОБА_5 , копій одинадцяти пенсійних відомостей на виплату пенсії ОСОБА_5 за 2018-2019 роки.

Зі змісту нині поданих клопотань про витребування вказаних вище документів вбачається, що позивач ОСОБА_1 мотивує необхідність витребування доказів з метою оцінки судом достовірності показань третьої особи ОСОБА_4 , наданих як свідком, її представника у сукупності з іншими доказами, однак фактично мета витребування цих доказів залишається незмінною з попередніми клопотаннями, у задоволенні яких судом вже було відмовлено, а саме встановлення судом шляхом порівняння документів достовірності автентичності підпису спадкодавця ОСОБА_5 в оскаржуваному заповіті.

Враховуючи те, що відповідно до чинного законодавства лише експерт, який володіє спеціальними знаннями у галузі почеркознавства, має право та можливість з достовірністю встановити автентичність підпису особи, зокрема спадкодавця ОСОБА_5 в оскаржуваному заповіті, заяві на видачу паспорта, пенсійних відомостях, натомість суд та учасники справи таким правом не наділені, враховуючи те, що у матеріалах справи вже наявний висновок почеркознавчої експертизи, який буде досліджено судом у сукупності з іншими доказами у справі, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотань позивача ОСОБА_1 у витребуванні з:

- Державної міграційної служби України в особі відповідного територіального підрозділу ДМС у Полтавській області за місцем видачі паспорта спадкодавця ОСОБА_5 належним чином завіреної копії заяви про видачу паспорта громадянки України (картка форми № 1) на ім`я ОСОБА_5

- Гадяцького відділу Миргородської окружної прокуратури Полтавської області належним чином завірених копій одинадцяти пенсійних відомостей на виплату пенсії ОСОБА_5 за 2018-2019 роки, зазначених у висновку судової почеркознавчої експертизи від 01.02.2021 № 134, які містяться в матеріалах кримінального провадження № 42020171260000093 від 02.11.2020 (справа № 526/2302/21).

Щодо витребування з Гадяцького відділу Миргородської окружної прокуратури Полтавської області належним чином завірених копій протоколів допиту свідка ОСОБА_8 (колишньої листоноші) та свідка ОСОБА_11 , які міститься в матеріалах кримінального провадження № 42020171260000093 від 02.11.2020 (справа № 526/2302/21), суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 213 ЦПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 89, ст. 90 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується зокрема на безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, тобто зокрема оцінюючи доказ у вигляді пояснення свідка, наданого у судовому засіданні під присягою.

Таким чином, належним доказом у цій цивільній справі може бути пояснення свідка ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_11 , надане ними під присягою у судовому засіданні, а не копія протоколу їх допиту у рамках кримінального провадження, який може бути оцінений судом як належний та допустимий доказ лише у разі, якщо такий протокол допиту був досліджений та оцінений судом у кінцевому судовому рішенні, ухваленому у рамках кримінального провадження у судовому засіданні і то відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

При цьому, ОСОБА_8 як свідок до цього часу у рамках даної цивільної справи не допитувалася, сторони у справі не наголошували на її допиті.

Свідок ОСОБА_11 вже була допитана у судовому засіданні як свідок і всі учасники справи, зокрема позивач ОСОБА_1 , мали можливість задати свідку всі необхідні питання та з`ясувати спірні обставини справи.

Враховуючи вказане вище у сукупності, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування з Гадяцького відділу Миргородської окружної прокуратури Полтавської області належним чином завірених копій протоколів допиту свідка ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_11 , які міститься в матеріалах кримінального провадження № 42020171260000093.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 84, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотань позивача ОСОБА_1 про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Петрівсько-Роменської сільської ради Миргородського району Полтавської області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, приватного нотаріуса Гадяцького районного нотаріального округу Заєць Ніни Миколаївни, ОСОБА_4 , про визнання заповіту недійсним - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.С. Кириченко