Постановление суда № 139656454, 10.09.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/1828/26

Провадження №:1-кп/138/204/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого, судді: ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілої особи ОСОБА_6 ,

в ході підготовчого судового засідання, в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайсуду Вінницької області, по кримінальному провадженню № 42023020000000182 від 19.05.2023 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В Могилів-Подільський міськрайонний суд з Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд по даному провадженню з викликом обвинуваченого, прокурора, захисника, представника потерпілої особи і свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також прийняти до розгляду цивільний позов.

Обвинувачений та його захисники заперечували проти призначення провадження до судового розгляду. Захисник ОСОБА_5 подав до суду клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, мотивоване тим, що останній не відповідає п.п. 5, 7 ч. 2 ст. 291 КПК України, а саме не містить конкретного викладу фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими, та належно індивідуалізованого формулювання обвинувачення, а також умисно спотворює розмір заподіяної шкоди. Зокрема, в обвинувальному акті не зазначено конкретного пункту документа, який покладав на обвинуваченого особистий обов`язок перевіряти саме первинні документи, надані для зміни ціни за договором постачання електричної енергії, не розкрито змісту такого обов`язку та не описано порядку його виконання. Замість опису факту в обвинувальному акті використано узагальнену правову оцінку. Не зазначено: які саме документи директор мав витребувати або звірити; які відомості у них мав перевірити, з яким нормативним чи договірним критерієм мав їх зіставити; якою службовою дією мав відреагувати; чи мав він це зробити особисто або через іншу посадову особу. За такого викладу фраза «про можливість перевірити» не замінює опису конкретного службового обов`язку та конкретного виконання. Обвинувачення пов`язує інкриміновані наслідки з двома різними додатковими угодами до договору постачання електричної енергії: №1 від 31.08.2022 та №2 від 21.11.2022. Водночас щодо обох епізодів застосовано фактично однакове формулювання про відсутність підтверджуючих документів і бездіяльність директора, без опису індивідуального фактичного складу кожного з них. Формула обвинувачення «не вчиняв жодних заходів» не дає відповіді на зазначені питання й не дозволяє відокремити один епізод від іншого, не вказує часу, способу та змісту інкримінованої бездіяльності, унаслідок чого обвинувачений позбавлений можливості побудувати ефективний захист щодо кожної додаткової угоди, а не бути змушеним захищатися від невизначеного обсягу обвинувачення про неналежне виконання загальних керівних функцій. У тексті обвинувального акту зазначено розмір нібито завданої шкоди 326 221,46 грн., однак не викладено послідовного фактичного зв`язку між конкретною бездіяльністю, яку інкримінують ОСОБА_4 , та цим наслідком.

Крім того, захисник ОСОБА_5 подав клопотання про залучення цивільного співвідповідача, мотиваване тим, що в цьому кримінальному провадженні прокурор пред`явив в інтересах держави в особі Могилів-Подільської міської ради цивільний позов до ОСОБА_4 про стягнення 326 221,46 грн. При цьому у тексті позову та в матеріалах, на які він посилається, заявлена сума пов`язується з оплатою за договором постачання електричної енергії № 195-ЕГТ-22/Е від 10.06.2022, укладеним між МП МКП «Водоканал» і ТОВ «Енерджигазтрейд» (ЄДРПОУ 43729979). Сторона захисту вважає за доцільне залучити ТОВ «Енерджигазтрейд» до участі у розгляді цивільного позову як цивільного співвідповідача, а в разі незгоди позивача в якості третьої особи. Вказане залучення необхідно для повного та справедливого вирішення позовних вимог, оскільки саме товариство є постачальником за договором, стороною додаткових угод, одержувачем платежів і безпосереднім учасником тих правовідносин, з яких прокурор вбачає заявлену шкоду. За версією сторони обвинувачення, додаткові угоди № 1 від 31.08.2022 та № 2 від 21.11.2022 нібито спричинили зайву сплату МП МКП «Водоканал» коштів саме на рахунки ТОВ «Енерджигазтрейд» у сумі 326 221,46 грн. У матеріалах провадження фігурують договір, додаткові угоди, ініціативні листи постачальника, документи торгово-промислової палати, акти приймання-передачі електроенергії та платіжні документи. Усі ці документи стосуються двосторонніх відносин між підприємством-споживачем і ТОВ «Енерджигазтрейд». Таким чином, позовна вимога фактично стосується коштів, які, за твердженням прокурора, були одержані товариством за виконання договору. Цивільний позов на 326 221,46 грн. прокурором заявлено лише до ОСОБА_4 , хоча у фабулі обвинувачення прямо вказано, що кошти були сплачені на рахунки ТОВ «Енерджигазтрейд».

Представник потерпілої особи ОСОБА_6 зазначила, що Могилів-Подільська міська рада не зверталась з позовом до будь-яких осіб про відшкодування завданої шкоди, про яку йдеться в обвинувальному акті, разом з тим, на лист прокурора про намір звернутися від її імені та в її інтересах з позовом до суду останньому було повідомлено, що Могилів-Подільська міська рада має намір звернутись з таким позовом до винної особи. При цьому фактично заперечила проти прийняття цивільного позову до розгляду та не заперечувала проти призначення провадження до судового розгляду.

Судом звернуто увагу учасників провадження на те, що оскільки стороною захисту фактично оспорюється право прокурора на звернення до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Могилів-Подільської міської ради, останній зобов`язаний відповідно до положень ч. 3 ст. 128 КПК України обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених ч. 4 ст. 25 Закону України «Про прокуратуру». При цьому вказана норма фактично покладає на суд обов`язок перевірити повноваження на звернення до суду з таким позовом.

Прокурор в судовому засіданні повідомив, що зазначена представником потерпілої особи відповідь останньої у нього наявна, проте надати її суду він зможе лише наступного судового засідання.

Суд, заслухавши думки та клопотання прокурора, захисника, обвинуваченого, представника потерпілої особи, дослідивши зміст обвинувального акту та клопотання, приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Вимоги до обвинувального акту передбачені ч. 2 ст. 291 КПК України, відповідно до якої обвинувальний акт має містити чіткий перелік відомостей, зокрема й виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Статтею 337 КПК України передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Таким чином, прокурор наділений правом звернутися до суду з обвинувальним актом, в якому викладає обставини кримінального правопорушення та його кваліфікацію, які вважає доведеними в ході досудового розслідування, оцінка чому буде надана судом в ході судового розгляду. Відповідно незгода сторони захисту з кваліфікацією чи викладом фактичних обставин кримінального правопорушення стороною обвинувачення не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Вирішуючи питання про прийняття до розгляду в кримінальному провадженні цивільного позову прокурора суд звертає увагу, що відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Верховний Суд у постанові від 21.11.2019 у справі № 668/5277/16-к зробив висновок, що у статтях 36 та 128 КПК України визначено, що прокурор у кримінальному провадженні наділений правом пред`являти цивільний позов в інтересах держави. Реалізація цього права залежить від дотримання прокурором встановлених у законі умов, які стосуються не тільки форми та змісту позовної заяви, а й інших правових факторів. Цими умовами визначено порядок подання цивільного позову і обов`язок суду прийняти позовну заяву, якщо вона відповідає вимогам законодавства. З моменту винесення судом ухвали про призначення судового розгляду кримінального провадження і починається розгляд заявлених прокурором позовних вимог, а до цього (у підготовчому судовому засіданні) відбувається перевірка заяви на відповідність її вимогам законодавства, адже форма та зміст позовної заяви у кримінальному провадженні повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються в порядку цивільного судочинства. За такого підходу механізм реалізації прокурором права на пред`явлення цивільного позову в кримінальному провадженні залежить від положень, закріплених у статтях 119, 121, 122 ЦПК України. Підстава цивільного позову прокурора в кримінальному провадженні поділяється на фактичну основу та процесуальні передумови. Фактична основа являє собою комплекс юридично значущих обставин (юридичних фактів), з якими матеріальний закон пов`язує виникнення правовідносин між державою, що зазнала майнової шкоди, та особами, зобов`язаними її відшкодувати (обвинуваченим, цивільним відповідачем), і з яких прокурор виводить свою матеріально-правову вимогу.

Отже, саме у підготовчому провадженні суд має здійснити перевірку цивільного позову у кримінальному провадженні на відповідність вимогам як КПК України, так і ЦПК України.

Здійснюючи перевірку цивільного позову, поданого прокурором в інтересах держави в особі Могилів-Подільської міської ради, суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частиною 3 ст. 128 КПК України передбачено, що цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права. Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених ч. 4 ст. 25 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Частиною 5 ст. 128 КПК України визначено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

У відповідності до норм ч. 1 ст. 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом (п. 5 ч. 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Згідно ч. 5 ст. 175 ЦПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Разом з тим, в позовній заяві прокурором належним чином не обгрунтовано підстави на звернення до суду з позовом до ОСОБА_4 в інтересах держави в особі Могилів-Подільської міської ради, до позову відповідні підтверджуючі документи не додано, прокурор повідомив про можливість їх подання в наступному судовому засіданні.

Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд вважає, що слід залишити позовну заяву прокурора без руху та надати прокурору строк для усунення зазначених недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом подання до суду документів, які підтверджують підстави здійснення ним представництва інтересів держави в особі Могилів-Подільської міської ради, відклавши підготовче судове засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 175 і 177 цього Кодексу позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Оскільки вирішення клопотання захисника ОСОБА_5 про залучення цивільного співвідповідача або третьої особи залежить від виконання прокурором вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, вирішення останнього по суті слід відкласти до подання прокурором зазначених документів.

Керуючись ст.27, 127-129, 314-316, 369-372 КПК України, ст.175, 177, 185 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору.

Залишити без руху позовну заяву, подану прокурором Могилів-Подільської окружної прокуратури у Вінницькій області ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Могилів-Подільської міської ради, надавши прокурору строк п`ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків, шляхом подання до суду документів, які підтверджують підстави здійснення ним представництва інтересів держави в особі Могилів-Подільської міської ради.

Відкласти підготовче судове засідання на 15 годину 30 хвилин 16 вересня 2026 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1