Постановление суда № 139648922, 04.09.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/15717/26

1-кп/569/2798/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 - в режимі відеоконференції,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 - в режимі відеоконференції,

захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_10 - в режимі відеоконференції,

захисника обвинуваченого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_11 ,

обвинуваченого ОСОБА_12 - в режимі відеоконференції,

захисника обвинуваченого ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_13 ,

обвинуваченого ОСОБА_14 - в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Рівне матеріали кримінального провадження №12025180000000344 від 28.08.2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дубно Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого по

АДРЕСА_2 , інваліда III групи, раніше несудимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2

ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дубно Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_3 , раніше несудимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307,

ч. 1 ст. 309 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця

м. Дубно Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_4 , маючого на утриманні чотирьох дітей, раніше несудимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Рівне Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_5 , раніше несудимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Дубно Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в

АДРЕСА_6 , раніше несудимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м. Дубно Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючому в

АДРЕСА_7 , раніше неодноразово судимого, востаннє засудженого 07.11.2025 року Дубенським міськрайонним судом Рівненської області за ч. 2 ст. 309 КК України, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 1 рік 1 місяць,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

29 червня 2026 року до Рівненського міського суду Рівненської області надійшли матеріали кримінального провадження №12025180000000344 від 28.08.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_12 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_14 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 03 липня 2026 року по вказаному кримінальному провадженню призначено підготовче судове засідання.

26.08.2026 року прокурор подав клопотання про продовження відносно обвинувачених запобіжних заходів, а саме:

- у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 діб без визначення розміру застави, оскільки ризики, визначені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальні правопорушення, не перестали існувати. В обгрунтування клопотання вказав, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, одне з яких є особливо тяжким (ч. 3 ст. 307 КК України), санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років із конфіскацією майна. Зауважив, що відсутність такого стримуючого фактору як відсутність утриманців, а як наслідок - міцних соціальних зв`язків, відсутність працевлаштування, відсутність постійного місця проживання, оскільки останній проживає на території Київської області в орендованій квартирі, які час від часу змінює, обґрунтовано виправдовує тримання обвинуваченого під вартою. В підготовчому судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та зазначив, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти вказаним ризикам та не зможе гарантувати виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків. Просив клопотання задовольнити.

- у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 строком на 60 діб без визначення розміру застави, оскільки ризики, визначені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_6 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальні правопорушення, не перестали існувати. В обгрунтування клопотання вказав, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, одне з яких є особливо тяжким (ч. 3 ст. 307 КК України), санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років із конфіскацією майна. Зауважив, що відсутність такого стримуючого фактору як відсутність утриманців, а як наслідок - міцних соціальних зв`язків, відсутність працевлаштування, обґрунтовано виправдовує тримання обвинуваченого під вартою. Окрім цього, на підтвердження ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, зазначив, що ухвалою Демидівського районного суду Рівненської області від 26.11.2024 року на підставі ст. 45 КК України кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.1 ст. 309 КК України закрито, що свідчить про систематичність вчинення ним кримінальних правопорушень. В підготовчому судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та зазначив, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти вказаним ризикам та не зможе гарантувати виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків. Просив клопотання задовольнити.

- у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 строком на 60 діб з визначенням попереднього розміру застави - 180 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 599 040 гривень, оскільки ризики, визначені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_8 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальні правопорушення не перестали існувати. В обгрунтування клопотання вказав, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, одне з яких є особливо тяжким (ч. 3 ст. 307 КК України), санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна. Зауважив, що відсутність такого стримуючого фактору як відсутність сім`ї та утриманців, а як наслідок - міцних соціальних зв`язків, відсутність працевлаштування, обґрунтовано виправдовує тримання обвинуваченого під вартою. Окрім цього, зазначив, що з врахуванням обставин кримінальних правопорушень у вчиненні яких він обвинувачується, зважаючи на його майновий та сімейний стан, існуючих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, системність вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, що доцільно при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу в розмірі 180 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідає майновому стану обвинуваченого, сумі коштів, якими він міг незаконно заволодіти в результаті вчинення злочинів, у яких він обвинувачується та інших незафіксованих злочинів. В підготовчому судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та зазначив, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти вказаним ризикам та не зможе гарантувати виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків. Просив клопотання задовольнити.

- у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_10 строком на 60 діб з визначенням попереднього розміру застави - 180 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 599 040 гривень, оскільки ризики, визначені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_10 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальні правопорушення не перестали існувати. В обгрунтування клопотання вказав, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених

ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307 КК України, які є особливо тяжкими, санкція яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна. Зауважив, що відсутність такого стримуючого фактору як відсутність сім`ї та утриманців, а як наслідок - міцних соціальних зв`язків, відсутність працевлаштування, обґрунтовано виправдовує тримання обвинуваченого під вартою. Окрім цього, зазначив, що з врахуванням обставин кримінальних правопорушень у вчиненні яких він обвинувачується, зважаючи на його майновий та сімейний стан, існуючих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, системність вчинення особливо тяжких злочинів, що доцільно при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу в розмірі 180 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідає майновому стану обвинуваченого, сумі коштів, якими він міг незаконно заволодіти в результаті вчинення злочинів, у яких він обвинувачується та інших незафіксованих злочинів. В підготовчому судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та зазначив, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_10 більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти вказаним ризикам та не зможе гарантувати виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків. Просив клопотання задовольнити.

- у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_12 строком на 60 діб без визначення розміру застави, оскільки ризики, визначені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_12 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення не перестали існувати. В обгрунтування клопотання вказав, що ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України, одне з яких є особливо тяжким (ч. 3 ст. 307 КК України), санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років із конфіскацією майна. Зауважив, що відсутність такого стримуючого фактору як відсутність утриманців, а як наслідок - міцних соціальних зв`язків, відсутність працевлаштування, обґрунтовано виправдовує тримання обвинуваченого під вартою. В підготовчому судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та зазначив, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_12 більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти вказаним ризикам та не зможе гарантувати виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків. Просив клопотання задовольнити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання сторони обвинувачення про продовження запобіжного заходу відносно свого підзахисного, посилаючись на те, що ОСОБА_4 має проблеми зі здоров`ям, є особою з інвалідністю ІІI групи, потребує лікування та постійного нагляду в лікаря, раніше несудимий, має постійне місце проживання, відтак, просив змінити відносно свого підзахисного запобіжний захід на домашній арешт або визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Обвинувачений ОСОБА_4 повністю підтримав позицію свого захисника, щодо вирішення клопотання поклався на розсуд суду, але просив змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або визначити розмір застави як альтернативний запобіжний захід, пояснив суду, що має інвалідність, не має на меті переховування від суду, під час досудового розслідування був обраний запобіжний захід у вигляді застави, протягом 9 днів обов`язки не порушував, з`являвся за викликом до прокурора.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 заперечила проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно свого підзахисного, просила змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю або визначити заставу як альтернативний запобіжний захід, посилаючись на те, що підзахисний вину визнав, погодився на умови угоди, просила врахувати вік та стан здоров`я обвинуваченого, медична частина в ДУ "Рівненський слідчий ізолятор" не надає належної медичної допомоги, а останньому потрібно пройти УЗД, МРТ.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника, просив суд змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю або визначити мінімальний розмір застави, повідомив, що перебував на замісній підтримувальній терапії, після виходу зі стану коми, не перебуває. Зміна запобіжного заходу на більш м`який забезпечить його право на отримання належної медичної допомоги.

Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник адвокат ОСОБА_9 заперечили проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили змінити запобіжний захід на більш м`який, а саме на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю.

Обвинувачений ОСОБА_10 та його захисник адвокат ОСОБА_11 заперечили проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили змінити запобіжний захід на більш м`який, а саме на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю або визначити мінімальний розмір застави, оскільки ризики, зазначені прокурором зменшились, ОСОБА_10 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання.

Обвинувачений ОСОБА_12 та його захисник адвокат ОСОБА_13 заперечили проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю або визначити розмір застави як альтернативний запобіжний захід у розмірі 60 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб.

Заслухавши думки учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, клопотання прокурора, суд вважає доцільним зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і стадії кримінального провадження.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно зі ст.178 КПК України суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі стосовно індивідуальних особливостей підозрюваного/обвинуваченого.

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинні містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Дане кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового розгляду.

Суд зауважує, що у клопотаннях прокурора порушено питання про обґрунтованість пред`явлених обвинувачень з посиланням на відповідні докази, зібрані органом досудового розслідування. Однак, з огляду на стадію кримінального провадження питання обґрунтованості обвинувачення не може бути предметом вирішення, оскільки докази, які, на думку сторони обвинувачення, його підтверджують, будуть досліджуватися в порядку §3 глави 28 КПК України, і лише за наслідком судового розгляду буде вирішено питання стосовно доведеності обвинувачення.

У зв`язку із цим суд надаватиме оцінку винятково питанню продовження існування заявлених прокурором ризиків.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, рішення «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року).

Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності продовження запобіжного заходу обвинуваченим у вигляді тримання під вартою, судом враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити в майбутньому. Отже, ризики слід вважати наявними за умови встановлення їх імовірності. Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. При встановленні ризиків суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню.

Прокурором під час розгляду клопотань відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останніми інкримінованих їм кримінальних правопорушень, наявність достатніх даних, що існує ризик переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

Згідно п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Беручи до уваги позицію учасників судового провадження, зокрема думку прокурора, ту обставину, що строк запобіжних заходів відносно обвинувачених відповідно до ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 08.07.2026 року спливає 05.09.2026 року, на даний час відсутні підстави вважати, що більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених, а тому є необхідним продовжити обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів без визначення розміру застави, відповідно до положень ст.ст. 183, 194-197 КПК України із урахуванням зазначених ухвалою суду ризиків і підстав застосування такого запобіжного заходу, які на теперішній час не змінились та продовжують існувати.

Клопотання захисника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт відносно ОСОБА_4 через незадовільний стан здоров`я останнього суд не бере до уваги з підстав відсутності доказів на підтвердження вказаних обставин та наявності ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З огляду на обставини вчинення кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , актуальність ризиків та їх характер, суд дійшов висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатен на належному рівні забезпечити належне виконання процесуальних обов`язків і запобігти будь-якому прояву окреслених ризиків. Таким чином, суд вважає виправданим подальше тримання ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 під вартою строком на шістдесят днів без визначення розміру застави.

За наведеного вище, підстав для зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 на більш м`який суд не вбачає, а тому клопотання прокурора підлягає до задоволення в повному обсязі.

Щодо вирішення клопотань прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , суд виходить з такого.

Прокурором під час розгляду клопотань відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , також доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останніми інкримінованих їм кримінальних правопорушень, наявність достатніх даних, що існує ризик переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 82) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Застава у розмірі 180 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 599 040 грн 00 коп, в достатній мірі зможе забезпечити виконання обвинуваченими ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , покладених на них процесуальних обов`язків та буде найбільш домірним заходом на теперішній час, який збалансує інтереси суспільства, держави та обвинувачених.

У зв`язку із визначенням обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , застави та у випадку її внесення, суд вважає за необхідне визначити обов`язки, які корелюються з встановленими ризиками кримінального провадження, а саме: прибувати за викликом до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дозволяють право на виїзд з України та в`їзд до України; утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні.

З огляду на обставини вчинення кримінальних правопорушень, у яких обвинувачуються ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , актуальність ризиків та їх характер, суд дійшов висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатен на належному рівні забезпечити належне виконання процесуальних обов`язків і запобігти будь-якому прояву окреслених ризиків. Таким чином, суд вважає виправданим подальше тримання ОСОБА_8 , ОСОБА_10 під вартою строком на шістдесят днів із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

За наведеного вище, клопотання прокурора відносно обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_10 підлягають до задоволення в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 194, 314, 336, 369-372, 395 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 задовольнити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, до 02 листопада 2026 року включно, без визначення розміру застави.

Обвинуваченого ОСОБА_4 утримувати в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 задовольнити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, до 02 листопада 2026 року включно, без визначення розміру застави.

Обвинуваченого ОСОБА_6 утримувати в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 задовольнити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, до 02 листопада 2026 року включно, із визначенням розміру застави.

Обвинуваченого ОСОБА_8 утримувати в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

Визначити розмір застави - 180 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 599 040 (п`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч сорок) грн 00 коп у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок №UA048201720355229002000010559, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26259988.

Обвинувачений ОСОБА_8 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 , у разі внесення застави обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дозволяють право на виїзд з України та в`їзд до України; утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 02 листопада 2026 року.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_8 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_8 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 задовольнити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, до 02 листопада 2026 року включно, із визначенням розміру застави.

Обвинуваченого ОСОБА_10 утримувати в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

Визначити розмір застави - 180 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 599 040 (п`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч сорок) грн 00 коп у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок №UA048201720355229002000010559, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26259988.

Обвинувачений ОСОБА_10 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_10 , у разі внесення застави обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дозволяють право на виїзд з України та в`їзд до України; утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 02 листопада 2026 року.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_10 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого ОСОБА_10 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_10 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_11 задовольнити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, до 02 листопада 2026 року включно, без визначення розміру застави.

Обвинуваченого ОСОБА_12 утримувати в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, надіслати на виконання уповноваженій особі Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор».

Строк дії ухвали визначити до 02 листопада 2026 року включно.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченими - в цей же строк, з моменту вручення їм копії ухвали.

Повний текст ухвали складений 09 вересня 2026 року.

Суддя ОСОБА_15