Решение № 139632621, 10.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2163/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши у порядку письмового провадження справу №916/2163/26,

за позовом: приватного підприємства «Комплексна гарантія та безпека»

до відповідача: концерну «Військторгсервіс» в особі Південного регіонального управління концерну «Військторгсервіс»

про стягнення 165 898,08 грн

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Комплексна гарантія та безпека» (далі - ПП «Комплексна гарантія та безпека») звернулося до господарського суду з позовною заявою до концерну «Військторгсервіс» в особі Південного регіонального управління концерну «Військторгсервіс» (далі - Концерн) про стягнення заборгованості у розмірі 138 000,00 грн, 3% річних у розмірі 298,08 грн, збитків від інфляції у розмірі 27 600,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором про надання охоронних послуг №23 від 01.03.2025.

Ухвалою суду від 15.06.2026 дана справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам строк для подання відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Концерн був повідомлений про розгляд даної справи шляхом доставлення ухвали суду від 15.06.2026 як безпосередньо до зареєстрованого електронного кабінету як юридичної особи, так і її філії, в підсистемі «Електронний суд» 15.06.2026

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд судом даного спору. Оскільки Концерном не було надано суду відзиву на позовну заяву, дана справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

01.03.2025 між ПП «Комплексна гарантія та безпека» (Виконавець) та Концерном (Замовник) було укладено договір про надання охоронних послуг №23, відповідно до п.1.1 Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання здійснювати протягом всього терміну дії договору комплекс заходів, пов`язаних з фізичною охороною об`єкта.

Відповідно до п.3.1 договору про надання охоронних послуг №23 від 01.03.2025 вартість послуг і порядок розрахунків визначено додатком до цього договору.

Згідно з п.7.1 договір про надання охоронних послуг №23 від 01.03.2025 вступає в силу з 01.03.2025 і діє до 01.03.2026.

Додатком (протокол погодження договірної вартості послуг, що надаються) до договору надання охоронних послуг №23 від 01.03.2025 передбачено, що розмір договірної вартості запропонованих Виконавцем послуг за місяць становить 46 000,00 (сорок шість тисяч) гривень. Оплату Замовник зобов`язується проводити щомісяця не пізніше ніж за 5 днів до початку наступного місяця на підставі наданих виконавцем рахунків і актів виконаних робіт.

ПП «Комплексна гарантія та безпека» на виконання прийнятих на себе зобов`язань за договором про надання охоронних послуг №23 від 01.03.2025 протягом періоду з вересня до листопада 2025 року були надані відповідачу послуги на загальну суму 138 000,00 грн, що підтверджується підписаними між сторонами актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №7 від 30.09.2025 на суму 46 000,00 грн; №7 від 31.10.2025 на суму 46 000,00 грн; №7 від 30.11.2025 на суму 46 000,00 грн.

Згідно підписаного між сторонами акту звірки взаємних розрахунків за період з березня до листопада 2025 року заборгованість відповідача перед позивачем за договором №23 від 01.03.2025 станом на 30.11.2025 становила 138 000,00 грн.

06.01.2026 Концерном було отримано претензію ПП «Комплексна гарантія та безпека» про сплату заборгованості за договором про надання охоронних послуг №23 від 01.03.2025 у розмірі 184 000,00 грн.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Предметом заявленого ПП «Комплексна гарантія та безпека» позову є вимога про стягнення з Концерну основного боргу у сумі 138 000,00 грн з підстав невиконання відповідачем зобов`язань за договором про надання охоронних послуг №23 від 01.03.2025.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 01.03.2025 між сторонами по справі було укладено договір про надання охоронних послуг №23, за умовами якого позивачем були прийняті на себе зобов`язання з надання охоронних послуг, здійснення комплексу заходів, пов`язаних з фізичною охороною об`єкта, а Концерном - прийняття та оплати вартості належним чином наданих послуг.

Позивачем на виконання прийнятих на себе зобов`язань за договором №23 від 01.03.2025 було надано відповідачу протягом періоду з вересня до листопада 2025 року послуги на загальну суму 138 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними між сторонами актами наданих послуг.

Умовами додатку до договору №23 від 01.03.2025 передбачено, що оплату замовник зобов`язується проводити щомісяця не пізніше ніж за 5 днів до початку наступного місяця на підставі наданих виконавцем рахунків і актів виконаних робіт.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В порушення прийнятих на себе зобов`язань за договором №23 від 01.03.2025 відповідачем не було сплачено вартості наданих послуг, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даними позовними вимогами.

З викладених обставин господарський суд, враховуючи відсутність доказів оплати вартості наданих позивачем послуг, доходить висновку про наявність підстав для задоволення заявлених ПП «Комплексна гарантія та безпека» вимог в цій частині позову шляхом присудження до стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 138 000,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на приписи ст. 625 ЦК України позивачем було заявлено до стягнення збитки від інфляції у розмірі 27 600,00 грн, які були нараховані на суму боргу у розмірі 138 000,00 грн з листопада 2025 року до 10.02.2026.

У постанові Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 викладено правовий висновок про те, що при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків.

Верховний Суд у постанові від 20.11.2020 по справі № 910/13071/19 роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця. Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Крім того, у постанові від 20.11.2020 по справі № 910/13071/19 Верховний Суд також наголосив, що Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: - час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; - час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується. Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

ПП «Комплексна гарантія та безпека» здійснює нарахування збитків від інфляції на всю суму боргу одночасно, а, отже, оскільки строк оплати за останнім актом мав сплинути лише 25.11.2025, суд доходить висновку, що збитки від інфляції на всю суму боргу мають нараховуватися з урахуванням показників інфляції за грудень 2025 року січень 2026 року. При цьому підстави для врахування показників інфляції за лютий 2026 року відсутні, оскільки нарахування збитків від інфляції протягом часу прострочення у неповному місяці, тобто до 15 числа місяця, не здійснюється.

З урахуванням наведеного, здійснивши розрахунок збитків від інфляції на суму боргу у розмірі 138 000,00 грн з урахуванням показників інфляції за грудень 2025 року січень 2026 року, суд дійшов висновку, що розмір інфляційних втрат становить 1 243,93 грн. Наведене має наслідком часткове задоволення заявлених ПП «Комплексна гарантія та безпека» вимог в цій частині позову.

ПП «Комплексна гарантія та безпека» також заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 298,08 грн. Суд зазначає, що з розрахунку 3% річних, наданим позивачем в порядку усунення недоліків позовної заяви, вбачається, що позивачем було здійснено нарахування відсотків на суму боргу у розмірі 46 000,00 грн з 25.09.2025 до 10.02.2026, на суму боргу у розмірі 46 000,00 грн з 26.10.2025 до 10.02.2026, на суму боргу у розмірі 46 000,00 грн з 25.11.2025 до 10.02.2026. Загальна суму 3% річних згідно розрахунку становить 1217,42 грн, що більше ніж позивачем було заявлено до стягнення.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що ПП «Комплексна гарантія та безпека» було помилково визначено початковий момент нарахування 3% річних. За умовами договору оплата має проводитися щомісяця не пізніше ніж за 5 днів до початку наступного місяця, тобто до 25.09.2025, 26.10.2025, 25.11.2025. Таким чином, відсотки слід нараховувати з наступного дня, тобто з 26.09.2025, 27.10.2025, 26.11.2025. Здійснивши перерахунок 3% річних, господарський судом було встановлено, що їх загальний розмір становить 1217,42 грн.

Враховуючи відсутність у суду повноважень на вихід за межі заявлених позовних вимог, суд доходить висновку про необхідність присудження до стягнення з Концерну на користь ПП «Комплексна гарантія та безпека» 3 % річних у розмірі 298,08 грн.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення заявлених приватним підприємством «Комплексна гарантія та безпека» позовних вимог шляхом присудження до стягнення з концерну «Військторгсервіс» в особі Південного регіонального управління концерну «Військторгсервіс» суми основного боргу у сумі 138 000,00 грн, збитків від інфляції у розмірі 1 243,93 грн, 3 % річних у сумі 298,08 грн. В іншій частині позову необхідно відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240, ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з концерну «Військторгсервіс» (03151 м. Київ, вул. Молодогвардійська, будинок 28а; код ЄДРПОУ 33689922) в особі Південного регіонального управління концерну «Військторгсервіс» (65012, Одеська обл., місто Одеса, пров. Штабний, будинок 1; ідентифікаційний код 35123222) на користь приватного підприємства «Комплексна гарантія та безпека» (65062, Одеська обл., м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд.53; код ЄДРПОУ 34872224) суму основного боргу у розмірі 138 000,00 грн (сто тридцять вісім тисяч грн 00 коп.), збитки від інфляції у розмірі 1 243,93 грн (одна тисяча двісті сорок три грн 93 коп.), 3% річних у розмірі 298,08 грн (двісті дев`яносто вісім грн 08 коп.), судовий збір у розмірі 2 799,28 грн (дві тисячі сімсот дев`яносто дев`ять грн 28 коп.).

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.

Повне рішення складено 10 вересня 2026 р.

Суддя С.П. Желєзна