Решение № 139549036, 29.05.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

705/1692/24

Справа №705/1692/24

2/705/220/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року м.Умань Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Піньковського Р.В.

секретаря судового засідання Романової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Паланської сільської ради, Черкаського обласного державного нотаріального архіву, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Уманського районного нотаріального округу Карайкоза Ганна Ігорівна, про визнання заповіту недійсним,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Холод О.А. звернувся до суду з позовом про визнання заповіту недійсним, в обґрунтування зазначивши наступне.

ОСОБА_1 , позивач по справі, народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 . Її батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_4 . Після одруження позивач змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».

Мати позивача ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого 08.02.2022 за заявою ОСОБА_1 було заведено спадкову справу № 9/2022 приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Карайкозою Г.І.

ОСОБА_2 , відповідач по справі, звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовною заявою про визначення додаткового строку на прийняття спадщини від 21.02.2023, з метою встановлення додаткового строку для подачі ним заяви про прийняття спадщини за заповітом ОСОБА_4 , що нібито був вчинений на його користь.

Рішення по справі № 705/970/23 не ухвалено. У якості доказів відповідачем були надані: копія постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від 25.01.2023; копія дубліката заповіту від 27.06.2012; копія листа № 62/02-14 від 08.02.2023 та копія листа № 5 від 23.01.2023.

З інформаційної довідки № 336937344 від 26.06.2023 було встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7124380900:02:000:1641 належала ОСОБА_4 та була передана в оренду ТОВ «Берестівець».

З метою перевірки усіх обставин по справі № 705/970/23 було подано адвокатський запит до Паланської сільської ради № 1-07/2023 від 04.07.2023, оскільки діяльність Берестівецької сільської ради Уманського району Черкаської області було припинено. За результатами розгляду вищевказаного запиту стороні позивача надіслано лист, що містив належним чином завірені копії книги реєстрації нотаріальних дій Берестівецької сільської ради, заповіту від 27.06.2012, посвідченого секретарем Берестівецької сільської ради Уманського району Черкаської області Козак Л.С., зареєстрований в реєстрі за № 20 та довідку № 38/11-03 від 18.07.2023. На інші питання адвокатського запиту відповіді не надано.

Також бюро було подано адвокатський запит до Уманської районної військової (державної) адміністрації № 4-07/2023 від 05.07.2023, за результатом розгляду якого встановлено, що в Уманській районній військовій (державній) адміністрації відсутні другі примірники сертифікату та державного акту на ім`я ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), але долучено архівний витяг № 04-05/206.1 від 17.07.2023, архівний витяг № 04-05/206.2 від 17.07.2023 та архівний витяг № 04-05/206.3 від 17.07.2023.

На адвокатський запит № 3-07/2023 від 05.07.2023 Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області надано лист № 29 23-0.2-3719/2-23 від 17.07.2023, в якому вказано, що державний акт на право приватної власності на землю серії І-ЧР № 010992 був виданий ОСОБА_4 , іншим особам державний акт чи його дублікат Відділом № 3 не видавався.

Крім цього, у вищевказаному листі вказано, що відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 7124380900:02:000:1641 була зареєстрована в системі ДЗК на підставі технічної документації по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки, розроблено ПП ОСОБА_7 . Технічна документація по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки з кадастровим номером 7124380900:02:000:1641 на зберігання до місцевого фонду документації із землеустрою та оцінки земель не надходила, крім цього додано копію сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 0125947 від 17.12.1996.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Берестівець» (код за ЄДРПОУ: 30709445) було надано відповідь на адвокатський запит № 2-07/2023 від 05.07.2023 листом б/н від 21.07.2023, до якого долучено копію договору оренди землі № 200 від 12.02.2012 року, копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 76174803 від 19.12.2016 року та копію державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЧР № 010992 від 10.08.2001. Належним чином копії документів не завірено.

У вищевказаному витязі вказано, що право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 7124380900:02:000:1641, зареєстровано 13.12.2016 (номер запису про право власності 18112805) державним реєстратором виконавчого комітету Іванівнської сільської ради Уманського району Черкаської області Косолапом Віктором Івановичем. Тому ним було надіслано адвокатський запит 13.08.2023 до виконавчого комітету Іванівської сільської ради, але відповідь № 14-02/72 від 24.08.2023 жодним чином не стосувалась запитуваної інформації. На адвокатський запит до ФОП ОСОБА_7 № 2-09/2023 від 13.08.2023, відповідь не надійшла.

Звертає увагу, що у цивільній справі № 705/970/23 представником ОСОБА_2 було подано листом (трек-номер 2030111765697) заперечення на відзив, до якого долучено належним чином завірені копії наказу № 76 від 28.08.2020 та державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЧР № 010992 від 10.08.2001.

Вважають, що заповіт від 27.06.2012, посвідчений секретарем Берестівецької сільської ради Уманського району Черкаської області Козак Л.С., зареєстрований в реєстрі за № 20, є нікчемний, а тому запис про його реєстрацію в Спадковому реєстрі підлягає скасуванню, з підстав наведених нижче.

Вважають, що заповіт від 27.06.2012, зареєстрований в реєстрі за № 20, складений особою, яка не мала на це права, оскільки Паланською сільською радою на адвокатський запит № 1-07/2023 від 04.07.2023 не було надано копію рішення Берестівецької сільської ради Уманського району Черкаської області та/або виконавчого комітету про покладення обов`язку вчинення нотаріальних дій на секретаря Берестівецької сільської ради ОСОБА_8 , що може свідчити про порушення пункту 1.1. Розділу І та підпункту 1.1. пункту 1 Розділу ІІІ Порядку № 3306/5.

Крім цього, вважають, що заповіт від 27.06.2012, зареєстрований в реєстрі за № 20, складений з порушенням вимог щодо його посвідчення, оскільки не містить персональних даних спадкоємця, на користь якого було вчинено заповіт, не містить дати державного акту серії І-ЧР № 010992, на підставі якого померлій ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) належало право власності на земельну ділянку та містить невірно указаний кадастровий номер земельної ділянки 7124380900:02:1641, що викликає неясності та є порушенням пункту 2.10. Розділу ІІ та підпункту 1.6. пункту 1 Розділу ІІІ Порядку № 3306/5, а також, слід зазначити, що текст заповіту не відповідає змісту Додатку № 1 до Порядку № 3306/5. З 1992-2001 в Україні видавалися державні акти на земельні ділянки рожевого (червоного) кольору, які не містили кадастрових номерів.

Проте, ТОВ «Берестівець» та представник відповідача Чекаленка О.В. надали копії державного акту серії І-ЧР № 010992 від 10.08.2001, на якому вказаний певний набір цифр «7124380900:02:1641» та який міститься у заповіті від 27.06.2012, проте кадастровий номер 7124380900:02:000:1641 очевидно був присвоєний земельній ділянці лише у 2016 році, коли земельну ділянку було сформовано та зареєстровано в реєстрі.

Таким чином, на момент складання заповіту, до формування земельної ділянки та її реєстрації, ні ОСОБА_4 , ні секретар Берестівецької сільської ради Козак Л.С., не могли знати у точності набір цифр «7124380900:02:1641», які майже співпадають з кадастровим номером земельної ділянки, що була зареєстрована у 2016 році, зокрема останній код, що складається з 4 цифр - «1641», які визначають місце розташування земельної ділянки щодо кадастрового кварталу. При цьому, договір оренди землі № 200 від 12.02.2012 не містить будь-якого кадастрового номеру земельної ділянки, що є підтвердженням того, що на момент укладення цього договору його не існувало.

Також повідомляють суд, що Паланською сільською радою на адвокатський запит № 1-07/2023 від 04.07.2023 не було надано: документи, на підстави яких було встановлено кадастровий номер земельної ділянки 7124380900:02:1641, для складання заповіту ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 ; копію титульного аркуша алфавітної книги обліку заповітів та копію відповідного запису з цієї книги щодо посвідчення заповіту ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 ; копію титульного аркуша журналу реєстрації вихідних документів Берестівецької сільської ради Уманського району Черкаської області за 2012 рік та копію відповідного запису з цього реєстру щодо посвідчення та видачі примірника заповіту ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 ; інформацію (копії документів) про те, чи подавала ОСОБА_4 за життя заяву про скасування заповіту від 27.06.2012 року, зареєстрованого у реєстрі за № 20; інформацію (копії документів) про те, чи посвідчувались раніше або пізніше 27.06.2012 заповіти від імені ОСОБА_4 щодо земельної ділянки, яка належала їй за життя на підставі державного акту серії І-ЧР № 010992; копію заяви про реєстрацію заповіту ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) на користь ОСОБА_2 від 27.06.2012 року, зареєстрованого у реєстрі за № 20, що повинна бути подана до Держінформ`юсту або його філії в Порядку № 491.

Вищевказані обставини можуть свідчити про порушення вимог щодо посвідчення та державної реєстрації заповіту, що передбачені підпунктами 1.8., 1.10. пункту 1 Розділу ІІІ Порядку № 3306/5; пунктів 5, 10 Порядку № 491, а тому потребують перевірки судом.

Отже, керуючись ч. 1 ст. 1257 ЦК України, вважають, що заповіт від 27.06.2012 року, посвідчений секретарем Берестівецької сільської ради Уманського району Черкаської області Козак Л.С., зареєстрований в реєстрі за № 20, є нікчемний, оскільки він складений особою, яка не мала не це права та з порушенням вимог щодо його посвідчення, а тому суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину шляхом скасування запису про його реєстрацію в Спадковому реєстрі на підставі ч. 5 ст. 216 ЦК України.

Крім того, повідомляють суд, що позивач ознайомилась зі змістом заповіту лише після отримання його копії від Паланської сільської ради на адвокатський запит № 1 07/2023 від 04.07.2023 року, тому, оскільки дана позовна заява подається до суду 15 березня 2024 року, то вважає, що строк позовної давності не пропущений.

Просить суд скасувати запис про реєстрацію у Спадковому реєстрі заповіту ОСОБА_4 від 27.06.2012 року, посвідченого секретарем Берестівецької сільської ради Уманського району Черкаської області Козак Л.С., зареєстрованого в реєстрі за № 20 та зобов`язати Черкаський обласний державний нотаріальний архів (код за ЄДРПОУ: 36584531) внести відповідну інформацію до Спадкового реєстру.

Стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача суму понесених судових витрат у розмірі 8 211,20 грн.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Усатюк О.В. подала відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на наступне.

Право на заповіт може бути здійснене протягом всього життя особи і включає в себе як право на складення заповіту або кількох заповітів, так і права на їх зміну чи скасування. Усі наведені правомочності заповідача в сукупності із засобами їх правової охорони та захисту є реалізацією свободи заповіту, яка є принципом спадкового права.

Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначенням місця і часу складення заповіту, дати та місця народження заповідача та підписаний особисто заповідачем.

Оспорюваний заповіт, вчинений 27 червня 2012 року ОСОБА_4 , посвідчено секретарем Берестівецької сільської ради Козак Л.С., яка вчиняла нотаріальні дії відповідно до посадової інструкції секретаря сільської ради. ОСОБА_8 обрано секретарем Берестівецької сільської ради на підставі відповідного рішення сільської ради від 09.11.2010 року №1-2/YI.

Відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №76465639 від 03.04.2024 оспорюваний заповіт був зареєстрований у Спадковому реєстрі 07.07.2012 Черкаською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, номер у Спадковому реєстрі 53054202, на дату видачі витягу є чинним. Також даним витягом підтверджується видача ОСОБА_2 02.02.2023 дублікату заповіту (зареєстровано в спадковому реєстрі 06.02.2023).

Вважає, що вказаний заповіт відповідає вимогам ЦК України щодо форми та порядку посвідчення, а тому підстави для його кваліфікації як нікчемного відсутні.

Щодо відсутності у заповіті інформації про персональні дані спадкоємця, на користь якого було вчинено заповіт, то це не є підставою нікчемності заповіту, оскільки законодавець у ЦК України не передбачив такої підстави для кваліфікації заповіту, посвідченого секретарем сільської ради, нікчемним, як відсутність вказівки в заповіті рнокпп спадкоємця або його адреси проживання. В заповіті вказано прізвище, ім?я, по-батькові та дата народження спадкоємця, що дозволяє ідентифікувати спадкоємця. Це не впливає на форму заповіту. Протилежна кваліфікація буде базуватися на мотивах розширеного розуміння вимог до форми і порядку його посвідчення і порушить принцип свободи заповіту, оскільки він піддається правовій охороні й після смерті заповідача.

Щодо того, що заповіт не містить дати державного акту серії І-ЧР №010992, на підставі якого померлій ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 належало право власності на земельну ділянку, то це також, на думку представника відповідача, не впливає на форму заповіту, оскільки із заповіту чітко зрозуміло, щодо якого державного акту зроблено розпорядження заповідачем, а саме вказано серію та номер державного акту, вказано площу земельної ділянки, призначення, місце розташування та кадастровий номер. Кожен державний акт існує під такою серією та номером лише один. Протилежна кваліфікація буде базуватися на мотивах розширеного розуміння вимог до форми і порядку його посвідчення і порушить принцип свободи заповіту, оскільки він піддається правовій охороні й після смерті заповідача.

Щодо твердження позивача, що в заповіті містить невірно указаний номер земельної ділянки, то відповідно до листа Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 02.04.2024 стосовно зміни кадастрового номеру земельної ділянки 7124380900:02:1641 державний кадастровий реєстратор Відділу №3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області повідомив, що помилковий кадастровий номер 7124380900:02:1641 земельної ділянки загальною площею 3,3621 га з цільовим призначенням 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого від 10.08.2001 Ш-ЧР №010992 на ім?я ОСОБА_4 , який було присвоєно при видачі державного акту, перенесено до архіву, дана земельна ділянка з уточненою площею 3,3621 га зареєстрована в Державному земельному кадастрі від 18.09.2016 з кадастровим номером 7124380900:02:000:1641, тому в заповіті станом на 27.06.2012 було вказано вірний кадастровий номер, який був чинним на момент складання заповіту.

Не погоджується з твердженням позивача, що заповіт складено особою, яка не мала на це право, оскільки відсутнє рішення Берестівецької сільської ради Уманського району Черкаської області або виконавчого комітету про покладення обов`язку вчинення нотаріальних дій на секретаря Берестівецької сільської ради Казак Л.С., що може свідчити про порушення пункту 1.2. Розділу І та підпункту 1 Розділу ІІІ Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 року № 3306/5, оскільки нотаріальні дії вчиняють посадові особи, на яких за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування покладено вчинення цих дій (пункт 1.2 Розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 року № 3306/5, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Існує ієрархія між ЦК як кодифікованим законом та іншими (поточними) законами, що регулюють цивільні відносини. Ця ієрархія базується на визнанні ЦК основним актом цивільного законодавства (вимір ієрархії по горизонталі). У статті 4 ЦК України закріплюється пріоритет норм ЦК (як основного регулятора приватних відносин) над нормами інших законів, згідно якої інші органи державної влади України, органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом.

У відповідності до вимог законодавства та сталої позиції Верховного Суду, з огляду на те, що заповіт відповідає вимогам ЦК України щодо форми та порядку посвідчення, та відповідно до правової позиції, викладеній у Постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 29.01.2024 року у справі № 369/7921/21, що є обов`язковою для врахування при прийнятті рішень судами України, підстави для кваліфікації оспорюваного заповіту як нікчемного відсутні.

У зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача Черкаського обласного державного нотаріального архіву подав до суду письмові пояснення щодо позовних вимог, у якому зазначив, що Черкаський обласний державний нотаріальний архів у цій справі є неналежним відповідачем, оскільки, як вбачається з зі змісту позовної заяви, предметом спору у справі не є дії вказаної установи та архів не є учасником правовідносин, що склалися між сторонами спору. Повноваження державного нотаріального архіву визначені ст. 23 Закону України «Про нотаріат» та Положенням про державний нотаріальний архів, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 18 травня 2009 року № 870/5. Відповідно до пункту 10 Положення про державний нотаріальний архів, архів приймає на зберігання заповіти, що надійшли від посадових осіб, зазначених у статті 40 Закону України «Про нотаріат». Стаття 40 вказаного Закону містить вичерпний заповітів, які прирівнюються до нотаріально посвідчених і приймаються на зберігання державним нотаріальним архівом. Серед такого переліку заповіти, посвідчені посадовими особами органів місцевого самоврядування, відсутні. Таким чином, Черкаській обласний державний нотаріальний архів не приймає на зберігання заповіти, посвідчені посадовими особами сільських рад (у тому числі Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області). Крім того, у відповідності до п. 10 Положень до повноважень архіву належить внесення відомостей до Спадкового реєстру про заповіти, які надійшли на зберігання до архіву. Таким чином їх установа не уповноважена здійснювати будь-які реєстраційні дії у Спадковому реєстрі щодо заповітів, які не надходили на зберігання.

Позивач у судове засідання не з`явилася, від представника позивача надійшла письмова заява, у якій просить суд розгляд справи проводити у його відсутність та у відсутність його довірителя, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомляв.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_9 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та заперечувала проти задоволення позову, підтримала поданий на адресу суду відзив, в подальшому в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомляла.

Представник відповідача Черкаського обласного державного нотаріального архіву в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у відсутність представника

Представник відповідача Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлені у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомляли.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, приватний нотаріус Уманського районного нотаріального округу Карайкоза Г.І. в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Суд, врахувавши позицію сторін, викладену заявах, дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, приходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до приписів ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що згідно заповіту, зареєстрованого в реєстрі за № 20, посвідченого Козак Л.С., секретарем Берестівецької сільської ради Уманського району Черкаської області, складеного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , остання, належну їй на праві власності земельну ділянку на підставі державного акту серії І-ЧР № 010992, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в адмінмежах Берестівецької сільської ради Уманського району Черкаської області, площею 3,3621 га, кадастровий номер земельної ділянки 7124380900:02:1641, заповіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . У заповіті наявне посилання на те, що заповіт складено і записано зі слів ОСОБА_4 секретарем Берестівецької сільської ради, прочитано вголос та відповідає її дійсним намірам. Крім того, рукописним текстом за підписом заповідача ОСОБА_4 , підтверджено, що заповіт записано з її слів вірно та прочитано їй в голос і підписано о десятій годині сорок п`ять хвилин. Також наявний запис про те, що особу заповідача ОСОБА_4 встановлено, дієздатність її перевірено. Заповіт підписаний секретарем Козак Л.С. та старостою Усатюк Т.Ю.

Також до матеріалів справи додано дублікат вказаного заповіту, який має силу оригіналу, та містить всю вище вказану інформацію, але виданий 02.02.2023 ОСОБА_10 , старостою села Берестівець Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області, ОСОБА_2 . У дублікаті заповіту наявний запис про те, що заповіт посвідчений секретарем Берестівецької сілської ради Уманського району Черкаської області Людмилою Семенівною Козак 27 червня 2012 року і зареєстрований в реєстрі за № 20. Примірник заповіту зберігається в справах села Берестівець Паланської сільської ради. Особу ОСОБА_2 , який отримав дублікат заповіту, встановлено. Дублікат заповіту зареєстрований в реєстрі за № 11-2.

Крім того, згідно витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), сформованого 03.04.2024 за № 76465639, заповіт від імені ОСОБА_4 , рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за № 20 в реєстрі нотаріальних дій та за № 53054202 в Спадковому реєстрі, посвідчений 27.06.2012, зареєстрований в Спадковому реєстрі 07.07.2012 Черкаською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України є чинним. Також наявний запис про реєстрацію видачі дублікату заповіту, номер у спадковому реєстрі 70229885, номер у реєстрі нотаріальних дій 11-2, посвідчений 02.02.2023 та зберігається у Паланській сільській раді Уманського району Черкаської області.

У відповідності до повідомлення Берестівецького старостинського округу Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області від 23.01.2023 за № 5 на ім`я ОСОБА_2 , йому роз`яснено, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки кадастровий номер 71243809000:02:1641, знаходиться в адміністративних межах Берестівецької сільської ради. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла. Згідно реєстру заповітів Берестівецької сільської ради 27.06.2012 на ім`я ОСОБА_2 громадянкою ОСОБА_4 зроблено .заповітне розпорядження на вищевказану земельну ділянку. Згідно реєстру прав власності на час створення цього повідомлення власником земельної ділянки є померла ОСОБА_4 .

Згідно постанови Карайкози Г.І., приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області, від 25 січня 2023 року, ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 3,3621 га, кадастровий номер 7124380900:02:1641, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Черкаська область, Уманський район, територія Берестівецька сілська рада, яка належала ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказаною постановою нотаріусом встановлено, що 25 січня 2023 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , рнокпп НОМЕР_2 , подав заяву про видачу на його ім`я свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим Берестівецькою сільською радою Уманського району Черкаської області 27 червня 2012 року за реєстровим № 20 від імені ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на земельну ділянку площею 3,3621 га, кадастровий номер 7124380900:02:1641, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Черкаська область, Уманський район, територія Берестівецька сільська рада.

Спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 заведена нею, Карайкозою Г.І., приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області, на підставі доньки померлої, ОСОБА_1 . Заяву про прийняття спадщини за заповітом ОСОБА_2 не подавав. Оскільки останній пропустив визначений законом строк для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, нотаріус позбавлений можливості видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, у зв`язку із пропущенням спадкоємцем строку.

Також нотаріусом було роз`яснено порядок поновлення пропущеного строку для прийняття спадщини, а саме звернення до суду із відповідним позовом.

У відповідності до листа ОСОБА_11 , приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області від 08.02.2023 за № 62/02-14 на ім`я ОСОБА_2 , останньому роз`яснено, що 25 січня 2023 року він звернувся до нотаріуса із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом, складеним на його ім`я від імені ОСОБА_4 . Також роз`яснено вимоги ст. 1270 ЦК України щодо визначених законом строків звернення із заявами про прийняття спадщини та вказано, що оскільки спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 була заведена 08 лютого 2022 року на підставі заяви доньки померлої, ОСОБА_1 , про видачу свідоцтва про право на спадщину на її ім`я як спадкоємця, що на час відкриття спадщини проживав разом зі спадкодавцем, повідомлення спадкоємців за заповітом про відкриття спадщини не здійснювалося.

Згідно довідки виданої Берестівецьким старостинським округом Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області 18.07.2023 за № 38/11-03, особу спадкоємця ОСОБА_2 , якому було видано дублікат заповіту було встановлено на підставі паспорта. Дублікат було видано на підставі свідоцтва про смерть заповідача.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22.05.2024, яке набрало законної сили 02.07.2024, у справі № 705/970/23 провадження № 2/705/438/24, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, такий строк судом ОСОБА_2 було надано, що підтверджується інформацією наявною на офіційному сайті «Судова влада України» та підтверджується копією рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Позивач ОСОБА_1 , звертаючись до суду з вказаним позовом вказує на те, що заповіт складений її покійною матір`ю ОСОБА_4 27.06.2012, яким вона заповіла належну їй земельну ділянку відповідачу по справі є недійсним, оскільки складений особою, яка не мала на це права та з порушенням вимог щодо його посвідчення, а саме не містить персональних даних спадкоємця та дати видачі державного акту, на підставі якого спадкодавцю належала земельна ділянка. Також вказує, що незрозуміло, як на момент складання заповіту кадастровий номер спадкової земельної ділянки, який ще не був їй присвоєний, вказаний у заповіті майже з одними і тими самим цифрами, що відповідають дійсному кадастровому номеру.

Відповідно до змісту статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно із частиною першою статті 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт нікчемним, якщо заповіт складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення.

Необхідно враховувати, що як заінтересовані особи, повноважні пред`являти позовні вимоги про визнання заповіту недійсним відповідно до частини першої статті 1257 ЦК України, можуть розглядатися виключно особи, суб`єктивні спадкові права яких, що виникають відповідно до норм книги шостої ЦК України (спадкоємців за законом, спадкоємців за іншим заповітом, відказоодержувачів), порушені у зв`язку із вчиненням (складанням) недійсного (за їх твердженням) заповіту.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Як вказано у частинах першій та другій статті 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Заповіт як остання воля особи стосується її розпоряджень на випадок смерті і тому покликаний вирішувати значущі для особи питання щодо призначення спадкоємців, позбавлення спадкоємців за законом права спадкування, визначення обсягу спадщини, що має спадкуватися за заповітом, встановлювати інші розпорядження, які відповідають заповіту та вимогам законодавства про спадкування.

При цьому, у відповідності до ч. 1 ст. 12 та ст. 1234 ЦК України, право дієздатності фізичної особи на заповіт, як і будь-яке суб`єктивне цивільне право, здійснюється нею вільно, на власний розсуд.

Свобода заповіту передбачає особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належним чином вираженим, піддається правовій охороні і після смерті заповідача. Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також необхідність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання. Здійснення права на заповіт не пов`язується законом з місцем проживання та перебування заповідача.

Юридична природа заповіту ґрунтується на його законодавчому визначенні як особистого розпорядження фізичної особи на випадок смерті (стаття 1233 ЦК України).

Правова природа цього розпорядження визначається судовою практикою як односторонній правочин, що тягне відповідні правові наслідки.

На заповіт, який є правочином, поширюються загальні положення про правочини, якщо у Книзі шостій ЦК України немає відповідного правила. Водночас загальні правила про правочин, у тому числі про їх недійсність, можуть бути поширені на заповіт у тому випадку, коли це не суперечить суті заповіту та природі спадкування.

Аналіз норм Книги шостої ЦК України свідчить, що її нормами визначені вимоги до особи заповідача (стаття 1234 ЦК України), змісту заповіту (статті 1236-1240, 1246 ЦК України), загальні вимоги до форми заповіту (стаття 1247 ЦК України), порядку його посвідчення нотаріусом (статті 1248, 1249, 1253 ЦК України), для яких законодавцем визначені і наслідки їх порушення.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року в справі № 522/9893/17 (провадження № 14-173цс20).

Загальні вимоги до форми заповіту встановлено у статті 1247 ЦК України.

Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем (абзац 1 частини другої статті 1247 ЦК України).

Відповідно до статті 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Статтею 1251 ЦК України встановлено, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до змісту статті 37 Закону України «Про нотаріат» у населених пунктах, де немає нотаріусів, уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії: 1) вживають заходів щодо охорони спадкового майна; 2) посвідчують заповіти (крім секретних); 3) видають дублікати посвідчених ними документів; 4) засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них; 5) засвідчують справжність підпису на документах.

При вчиненні наведених нотаріальних дій посадові особи органу місцевого самоврядування діють відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5 (далі - Порядок), за змістом пункту 1.2 якого нотаріальні дії вчиняють посадові особи, на яких за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування покладено вчинення цих дій.

Оспорюваний заповіт, вчинений 27 червня 2012 року ОСОБА_4 , посвідчено секретарем Берестівецької сільської ради Козак Л.С., яка вчиняла нотаріальні дії відповідно до посадової інструкції секретаря сільської ради. ОСОБА_8 обрано секретарем Берестівецької сільської ради на підставі відповідного рішення сільської ради від 09.11.2010 року №1-2/YI та виконання нею її посадових обов`язків здійснювалося відповідно до Посадової інструкції, затвердженої сільським головою, якою передбачено і відповідальність секретаря сільської ради, у разі порушення виконання нею своїх службових обов`язків. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 491/1528/15-ц (провадження № 61-23620св18), від 25 березня 2020 року у справі № 303/5126/18 (провадження № 61-22263св19), від 17 листопада 2021 року у справі № 680/289/18 (провадження № 61-5837св21), а саме щодо наявності у посадових осіб повноважень посвідчувати заповіт та, відповідно, про чинність заповітів, незважаючи на те, що виконавчі комітети рад не приймали рішень про покладення на таких посадових осіб цих органів функцій щодо вчинення нотаріальних дій.

Суд також вважає безпідставним посилання сторони позивача на відсутність у заповіті вичерпних персональних даних спадкоємця, оскільки заповіт містить усі суттєві ознаки для встановлення особи спадкоємця та його ідентифікації, а відсутність даних спадкоємця про які зазначає позивач не є підставою нікчемності заповіту, оскільки такі підстави Законом не передбачені. Відсутність послання на ідентифікаційний код спадкоємця не впливає на форму заповіту.

Також не підтвердженою є позиція позивача щодо відсутності дати державного акту серії І-ЧР №010992, на підставі якого померлій ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 належало право власності на земельну ділянку, оскільки право власності останньої підтверджено витягом з реєстру речових прав сформованим 26.06.2023 за № 336937344 та, крім того, знову ж таки не впливає на форму заповіту, оскільки із заповіту чітко зрозуміло, щодо якого державного акту зроблено розпорядження.

Не впливає на форму і зміст заповіту невірно указаний номер земельної ділянки, крім того, відповідно листа Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 02.04.2024 стосовно зміни кадастрового номеру земельної ділянки 7124380900:02:1641 державний кадастровий реєстратор Відділу №3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області повідомив, що помилковий кадастровий номер 7124380900:02:1641 земельної ділянки загальною площею 3,3621 га з цільовим призначенням 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого від 10.08.2001 Ш-ЧР №010992 на ім?я ОСОБА_4 , який було присвоєно при видачі державного акту, перенесено до архіву, дана земельна ділянка з уточненою площею 3,3621 га зареєстрована в Державному земельному кадастрі від 18.09.2016 року з кадастровим номером 7124380900:02:000:1641, тому в заповіті станом на 27.06.2012 було вірно вказаний кадастровий номер, який був чинним на момент складання заповіту.

На думку суду, оскаржуваний позивачем заповіт, складений 27.06.2012 на ім`я позивача ОСОБА_2 за формою відповідає вимогам статті 1247 ЦК України та посвідчений уповноваженою на це особою. А тому підстав для визнання його нікчемним у суду не має.

Представник позивача звертаючись до суду з вказаним позовом, у своєму позові сам посилається на те, що на адвокатський запит йому було надано належним чином завірені копії книги реєстрації нотаріальних дій Берестівецької сільської ради, заповіту від 27.06.2012 року, посвідченого секретарем Берестівецької сільської ради Уманського району Черкаської області Козак Л.С., зареєстрованого в реєстрі за № 20 та довідку № 38/11-03 від 18.07.2023. Крім того, згідно витягу зі Спадкового реєстру також встановлено, що заповіт є чинним та зареєстрований у визначеному законом порядку.

Право на заповіт може бути здійснене протягом всього життя особи і включає в себе як право на складення заповіту або кількох заповітів, так і права на їх зміну чи скасування. Усі наведені правомочності заповідача в сукупності із засобами їх правової охорони та захисту є реалізацією свободи заповіту, яка є одним з основних принципів спадкового права. Свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належним чином вираженим, піддається правовій охороні і після смерті заповідача. Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також необхідність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання. Кваліфікація заповіту як нікчемного із мотивів розширеного розуміння вимог до форми і порядку його посвідчення, про які згадується у ч. 1 ст. 1257 ЦК України, порушить принцип свободи заповіту. За відсутності дефектів волі та волевиявлення заповідача при складанні і посвідченні заповіту кваліфікація останнього як нікчемного з підстав, що прямо не передбачені ані цією статтею, ані взагалі нормами глави 85 ЦК України, по суті скасовує вільне волевиявлення заповідача без можливості виразити свою волю шляхом складання іншого заповіту у зв`язку з його смертю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року в справі № 522/9893/17, постанова Верховного Суду від 20 липня 2022 року в справі № 461/2565/20).

Як вбачається з викладеного, що підтверджено доказами, спірний заповіт, відповідає вимогам закону щодо його форми та змісту, а саме він складений у письмовій формі, підписаний власноручно заповідачем, посвідчений відповідальною посадовою особою органу місцевого самоврядування - секретарем сільської ради, яка уповноважена на вчинення нотаріальних дій, що не дає підстав зробити висновок про його нікчемність.

Щодо тверджень позивача, що у заповіті не вказано місце народження заповідача та заповіт складений не уповноваженою на те особою, то дані факти також не є підставою для визнання заповіту нікчемним, оскільки текст спірного заповіту виготовлений секретарем сільської ради, повноваження якого підтверджуються наявною в матеріалах справи копією рішення Берестівецької сілської ради, у приміщенні самої сільської ради, на робочому місці секретаря, після того, як вона з`ясувала волевиявлення заповідача, підготувала проект документу, прочитала його в голос, втсановила особу заповідача та перевірила її дієздатність, підписала його заповідачем та посвідчивши внесла у відповідний реєстр у приміщенні самої сільської ради.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76, 77 ЦПК України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

У рішенні від 23 серпня 2016 року у справі «Дж. К. та інші проти Швеції» Європейський суд з прав людини зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням встановлених обставин, суд оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги про скасування запису про реєстрацію у Спадковому реєстрі заповіту ОСОБА_4 від 27.06.2012 року, посвідченого секретарем Берестівецької сільської ради Уманського району Черкаської області Козак Л.С., зареєстрованого в реєстрі за № 20 та зобов`язання Черкаського обласного державного нотаріального архіву внести відповідну інформацію до Спадкового реєстру, є безпідставними та не доведеними належними та допустимими доказами, оскільки обставини справи не свідчать про наявність будь-яких порушень при складанні та посвідченні оспорюваного заповіту секретарем сільської ради, який діяв у межах своїх повноважень не порушуючи вимоги законодавства, що регулюють нотаріальну діяльність.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір, у разі відмови в позові, покладається на позивача .

Керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 1222, 1233-1236, 1257 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 08.06.2026.

Суддя: Р. В. Піньковський