Решение № 139547474, 07.09.2026, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/1074/26

РІШЕННЯ

Іменем України

07 вересня 2026 рокуселище Бородянка

Бородянський районний суд Київської області в складі: головуючого судді - Герасименко М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 17 травня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4659994, який було підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 38807, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 4 000,00 грн, строком на 360 днів, зі сплатою стандартної процентної ставки у розмірі 1,5%. 26 червня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та позивачем було укладено договір факторингу № 01.02-14/25, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4659994 від 17 травня 2024 року. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, її заборгованість станом на дату складання позовної заяви становить 18 237,91 грн, з яких: 3 999,95 грн заборгованість за тілом кредиту, 12 237,96 грн заборгованість за відсотками, 2 000,00 грн - пеня, штраф.

Також, 23 травня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 1522138, який було підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора Е576, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 2 000,00 грн, строком на 364 днів, зі сплатою стандартної процентної ставки у розмірі 1,5%. 29 квітня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-09/25, за умовами якого ТОВ ««Свеа Фінанс» набуло право грошової вимоги до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1522138 від 23 травня 2024 року. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, її заборгованість станом на дату складання позовної заяви становить 11 385,95 грн, з яких: 1 999,95 грн заборгованість за тілом кредиту, 5 730,00 грн заборгованість за відсотками, 3 656,00 грн - пеня.

У зв`язку з вказаними обставинами, просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 29 623,86 грн і судові витрати.

За ухвалою суду від 23 червня 2026 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами. Сторонам роз`яснено право подати до суду заяви по суті справи та встановлені строки для їх подання; відповідач відзив на позов суду не направила.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 17 травня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4659994, який було підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 38807. Відповідно до вказаного договору відповідач отримала кредит у розмірі 4 000,00 грн, строком кредитування на 360 днів до 11 травня 2025 року, зі сплатою стандартної процентної ставки у розмірі 1,50% в день, яка застосовується у межах строку кредиту.

26 червня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та позивачем було укладено договір факторингу № 01.02-14/25, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4659994 від 17 травня 2024 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до вказаного договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 18 237,91 грн, з яких: 3 999,95 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 12 237,96 грн сума заборгованості за відсотками, 2 000,00 грн сума штрафних санкцій.

Згідно з розрахунком заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4659994 від 17 травня 2024 року, станом на 26 червня 2025 року, становить 18 237,91 грн, з яких: 3 999,95 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 12 237,96 грн сума заборгованості за відсотками, 2 000,00 грн сума штрафних санкцій. З розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 сплатила в рахунок погашення заборгованості грошові кошти в загальному розмірі 9 418,86 грн.

Також, 23 травня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 1522138, який було підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора Е576, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 2 000,00 грн, строком кредитування 364 днів до 22 травня 2025 року, зі сплатою стандартної процентної ставки в розмірі 1,50% в день, яка застосовується у межах строку кредиту.

29 квітня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-09/25, за умовами якого ТОВ ««Свеа Фінанс» набуло право грошової вимоги до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1522138 від 23 травня 2024 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до вказаного договору факторингу ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 11 385,95 грн, з яких: 1 999,95 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 730,00 грн сума заборгованості за відсотками, 3 656,00 грн сума штрафних санкцій.

Згідно розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача за договором про надання споживчого кредиту № 1522138 від 23 травня 2025 року становить 11 385,95 грн і складається із: 1 999,95 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 730,00 грн сума заборгованості за відсотками, 3 т656,00 штрафні санкції. З розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 сплатила в рахунок погашення заборгованості грошові кошти в загальному розмірі 4 818,85 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно з вимогами ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаних договорів позики, які оформлені сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з абз. другим частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договорами або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Судом встановлено, що відповідач умови зазначених кредитних договорів належним чином не виконала, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму заборгованості за тілом кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Дію воєнного стану продовжено і він діє в Україні по теперішній час.

Згідно з розрахунком позивача, останнім визначено розмір штрафних санкцій у зв`язку із порушенням відповідачем грошового зобов`язання:

- за кредитним договором № 4659997 від 17 травня 2024 року у розмірі 2 000,00 грн;

- за кредитним договором № 51522138 від 23 травня 2025 року у розмірі 3 656,00 грн.

Однак, враховуючи період прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, який включає період дії воєнного стану, то суд, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Вказана норма була введена в дію на підставі Закону України від 22.11.2023 № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023.

Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Згідно з розрахунком заборгованості проценти за користування кредитними коштами нараховувалися відповідно до умов договору.

Однак, з урахуванням п. 17 Перехідних та Прикінцевих положень Закону України «Про споживче кредитування» кредитор мав право нараховувати відповідачу відсотки за користування кредитом:

- за кредитним договором № 4659994: - за період з 17 травня 2024 року до 19 серпня 2024 року у розмірі 1,5 % в день; - за період з 20 серпня 2024 року до 11 травня 2025 року у розмірі 1% в день.

- за кредитним договором № 1522138: - за період з 23 травня 2024 року до 19 серпня 2024 року у розмірі 1,5 % в день; - за період з 20 серпня 2024 року до 22 травня 2025 року у розмірі 1% в день.

Враховуючи вказані обставини, з відповідача підлягали би до стягнення проценти за користування кредитними коштами:

- за кредитним договором № 4659994 в загальному розмірі 16 300,00 грн, з яких:

5 700,00 грн проценти за період з 17 травня 2024 року до 19 серпня 2024 року включно (95 днів), які нараховані за стандартною процентною ставкою, визначеною у договорі у розмірі 1, 5%;

10 600,00 грн проценти за період з 20 серпня 2024 року до 11 травня 2025 року (265 днів), які нараховані відповідно до п. 17 Перехідних та Прикінцевих положень та ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у розмірі 1% в день.

- за кредитним договором № 1522138 в загальному розмірі 8 170,00 грн, з яких:

2 670,00 грн проценти за період з 23 травня 2024 року до 19 серпня 2024 року включно (89 днів), які нараховані за стандартною процентною ставкою, визначеною у договорі у розмірі 1, 5%;

5 500,00 грн проценти за період з 20 серпня 2024 року до 22 травня 2025 року (275 днів), які нараховані відповідно до п. 17 Перехідних та Прикінцевих положень та ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у розмірі 1% в день.

З розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 в рахунок заборгованості сплатила грошові кошти:

- за кредитним договором № 4659994 в загальному розмірі 9 418,86 грн;

- за кредитним договором № 1522138 в загальному розмірі 4 818,85 грн.

Таким чином, з огляду на зазначене, оскільки відповідач умови кредитного договору належним чином не виконувала, жодних заперечень щодо цього суду не надала, право вимоги за цим договором перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги в цій частині, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість:

- за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4659994 в розмірі 10 881,14 грн (4 000,00 грн (тіло кредиту) + 16 300,00 грн (загальний розмір відсотків) 9 418,86 грн (кошти, сплачені відповідачем у рахунок погашення заборгованості за договором).

- за кредитним про надання споживчого кредиту № 1522138 в розмірі 5 351,15 грн (2 000,00 грн (тіло кредиту) + 8 170,00 грн (загальний розмір відсотків) 4 818,85 грн (кошти, сплачені відповідачем у рахунок погашення заборгованості за договором).

Всього в загальному розмірі 16 232,29 грн.

Оскільки позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1 458,85 грн, виходячи з розрахунку: 16 232,29 грн (розмір задоволених позовних вимог) * 2 662,40 грн (сума сплаченого судового збору) / 29 623,86 грн (розмір заявлених позовних вимог).

Керуючись ст. 207, 526, 549, 551, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1048-1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження юридичної особи: 04070, м. Київ, Іллінська, 8) заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 16 252 (шістнадцять тисяч двісті тридцять дві) гривні 29 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1 458 (одна тисяча чотириста п`ятдесят вісім) гривень 85 копійок.

В іншій частині в позові відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 07 вересня 2026 року.

СуддяМарина ГЕРАСИМЕНКО