Решение № 139539804, 07.09.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11679/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Хамник М.М.,

за участі секретаря судових засідань Камілли В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Баранинська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області про встановлення факту, що має юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, належності їй правовстановлюючого документу: державного акту на право приватної власності на землю серії ЗК №033889 від 12.01.2000 року.

У своїй заяві заявник зазначає, що при видачі зазначеного державного акту працівниками Великолазівської сільської ради було допущено помилку при внесенні відомостей у графу «прізвище, ім`я, по-батькові» та внесено дані щодо « ОСОБА_3 », хоча відомості про укладання шлюбу заявниці були в розпорядженні сільської ради на час видачі такого.

Наявність зазначеної помилки перешкоджає заявнику повною мірою реалізувати право власності на земельну ділянку, зокрема здійснювати державну реєстрацію речових прав, укладати цивільно-правові договори щодо земельної ділянки та вчиняти інші юридично значимі дії.

Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області у письмовому поясненні від 26.08.2026 повідомило про необхідність звернення до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.08.2026 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження. Судове засідання призначено на 07.09.2026.

Заявник в судове засідання не з`явився. Разом з тим його представник ОСОБА_2 подав заяву в якій вимоги заяви про встановлення факту підтримав, просив про розгляд справи без їх участі.

Заінтересовані особи: Баранинська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області у судове засідання не з`явились. Подали клопотання в яких просили про розгляд справи без їх участі за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вищенаведене, суд у відповідності до ст.ст. 211, 223 ЦПК України, вважає за можливе вирішити справу у відсутність учасників справи, на підставі наявних у суду матеріалів. Крім того судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Як установлено з копії паспорта № НОМЕР_1 заявник - ОСОБА_4 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Циганівці Ужгородського район Закарпатської області.

17 вересня 1994 року заявниця ОСОБА_4 одружилася з ОСОБА_5 та після укладення шлюбу останній за її згодою було присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ». Вказане підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 .

На 6 сесії 22 скликання Великолазівської сільської ради від 26.05.1995 року ухвалено рішення про безоплатну передачу земельної ділянки ОСОБА_1 , площею 0.17 га, що підтверджується копією архівного витягу від 10.06.2026 №253. На підставі вказаного рішення 12.01.2000 року ОСОБА_1 видано державний акт на право приватної власності на землю серії ЗК № 033889 від 12.01.2000р., який зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №341. Однак при видачі зазначеного державного акту працівниками Великолазівської сільської ради було допущено помилку при внесенні відомостей у графу «прізвище, ім`я, по-батькові» та вказано, що такий видано « ОСОБА_3 ».

З метою усунення помилки у позасудовому порядку адвокатом Качур О.М. було скеровано заяву до Баранинської територіальної громади, яка на сьогоднішній день включає до себе населений пункт Циганівці з проханням внести зміни до державного акту на право приватної власності на землю серії ЗК № 033889 від 12.01.2000 року в частині у графі прізвище, ім`я, по-батькові та змінити « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_1 ». У відповідь на вказану заяву Баранинська територіальна громада відмовилась вносити такі зміни до державних актів старого взірця посилаючись на відсутність повноважень та реальної можливості.

Наявність зазначеної помилки перешкоджає ОСОБА_1 повною мірою реалізувати право власності на земельну ділянку, зокрема здійснювати державну реєстрацію речових прав, укладати цивільно-правові договори щодо земельної ділянки та вчиняти інші юридично значимі дії, у зв`язку з чим вона звернулась до суду за захистом свого права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статтею 8 Конституції України гарантовано кожному право звернення до суду за захистом конституційних прав і свобод людини і громадянина.

Згідно статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За правилами статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Факти, що мають юридичне значення - це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду у порядку окремого провадження, зокрема, за умови, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав фізичних та юридичних осіб.

Згідно зі статтею 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти висновку, що не можуть розглядатися в порядку окремого провадження заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, якщо чинним законодавством передбачений інший порядок його встановлення.

Виникнення особистих і майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон завжди пов`язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами. У більшості випадків вони підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Проте не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце (неможливість поновлення втраченого документа або виправлення наявних у ньому помилок тощо). Тому в певних випадках допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у цивільному процесі в порядку окремого провадження (лист Верховного Суду України від 01.01.2012 р. «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення»).

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім`я, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше. Відповідно до п.12 вказаної Постанови, суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Відповідно до ухвали Верховного суду України по справі 6-21859 св 09 від 18.11.2009 року встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, не зазначених у ч. 1 ст. 256 ЦПК України (в редакції 2004 року) у судовому порядку можливо лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, у зв`язку з чим заява про встановлення факту виконання роботи на певній посаді для зарахування до трудового стажу в порядку цивільного судочинства розглядатися не може. У судовому порядку може розглядатися факт належності документа про трудовий стаж, якщо ім`я, по батькові або прізвище в ньому не збігаються з тими, що зазначені в паспорті або в свідоцтві про народження.

Суд, вивчивши заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, дослідивши матеріали справи, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що заяву слід задовольнити, оскільки судом достовірно встановлено, що державний акт на право приватної власності на землю серії ЗК № 033889 від 12.01.2000 року належить заявнику - ОСОБА_1 .

Обставин, які б спростовували зазначений факт, судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 1-18, 76-81, 95, 228, 229, 235, 258, 259, 293, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Баранинська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області про встановлення факту, що має юридичне значення,- задовольнити повністю.

Встановити, що державний акт на право приватної власності на землю серії ЗК № 033889 від 12.01.2000 року належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт № НОМЕР_1 , орган, що видав 2123.

Рішення суду може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 07.09.2026 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М.Хамник