Решение № 139534677, 07.09.2026, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/906/26

Провадження № 2/349/733/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07 вересня 2026 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

у складі судді Могили Р.Г.

за участі секретаря судового засідання Мартиновської І.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога" про визнання припиненими трудових відносин та зобов`язання вчинити дії,

учасники судового провадження:

представник позивача адвокат Шидзінський І.В.,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

У червні 2026 року ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Шидзінський І.В. звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога" ( далі - ТОВ "Перемога") про визнання припиненими трудових відносин та зобов`язання вчинити дії.

Позов обгрунтований тим, що 01 січня 2008 року позивач був прийнятий на посаду водія в ТОВ "Перемога", місцезнаходження: вул. Перемоги,55 с.Добропілля Гуляйпільський район Запорізька область.

Оскільки територія на якій знаходиться товариство тимчасово окупована, тому він разом із сім`єю змушений був залишити місце постійного проживання та праці.

На даний час перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Йому не відомо чи продовжує товариство здійснювати підприємницьку діяльність, однак керівництво не виходить на зв`язок, ведення кадрової роботи і бухгалтерської звітності на підприємстві фактично припинено.

24 березня 2026 року ним надіслано на адресу відповідача заяву про звільнення з роботи за власним бажанням на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України, однак рекомендований лист повернутий без вручення адресату.

Посилаючись на ст.43 Конституції України, ст. 38 КЗпП України та ст.4 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" просив визнати припиненими трудові відносини з відповідачем з дати, яка зазначена в заяві про звільнення за власним бажанням, тобто з 24 березня 2026 року, та зобов`язати роботодавця внести до трудової книжки запис про його звільнення з роботи на підставі рішення суду.

Відповідач не подав відзив на позовну заяву.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 25 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху з підстав не долучення документу про сплату судового збору, та надано представнику позивача десятиденний строк для усунення вказаного недоліку.

30 червня 2026 року представник позивача адвокат Шидзінський І.В. подав заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 30 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до судового засідання з викликом сторін на 12 серпня 2026 року о 13 год 00 хв.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Шидзінський І.В. позов підтримав з підстав наведених в позовній заяві, просив задовольнити повністю.

Судову повістку про виклик відповідача в судове засідання на 12 серпня 2026 року о 13 год 00 хв повернуто до суду без вручення адресату.

Виклик відповідача в судове засідання на 07 вересня 2026 року о 13 год 00 хв здійснено в порядку ч.11 ст. 128 ЦПК України через оглошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідач ТОВ "Перемога" явку свого представника в судове засідання не забезпечив, заяви про відкладення розгляду справи чи іншого змісту до суду не надходило.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився повторно, відзиву на позовну заяву не подав, суд провів заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.ст.223,280 ЦПК України.

Фактичні обставини справи

На підставі розпорядження №1-б від 03 січня 2008 року ОСОБА_1 прийнято на посаду водія в ТОВ "Перемога", що підтверджується записом, який міститься в копії трудової книжки НОМЕР_1 . Записів про звільнення позивача з ТОВ "Перемога вказаний документ не містить ( а.с. 10-15).

Згідно відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17 червня 2026 року , ТОВ "Перемога", код ЄДРПОУ 25489829 зареєстроване та знаходиться за адресою: Україна, 70221, Запорізька область, Гуляйпільський ( тепер - Пологівський ) район, с.Добропілля, вул. Перемоги, 55 ( а.с. 17-19 ).

24 березня 2026 року ОСОБА_1 надіслав рекомендованим листом через АТ "Укрпошта" з трекінг номером 7700100117301 на адресу відповідача заяву про звільнення з роботи за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України, з 24 березня 2026 року, однак лист повернуто без вручення адресату, з відміткою " адресат відсутній" ( а.с. 5-6 ).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 є внутрішньо переміщеною особою та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою від 04 листопада 2025 року №2620-7002340623 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та відповіддями з Єдиного державного демографічного реєстру та Єдиної інформаційної системи соціальної сфери ( а.с. 4,16,21,24 ).

Застосовані норми права та висновки суду за результатами розгляду справи

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Отже під час розгляду спору суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Стаття 43 Конституції України передбачає право громадянина на працю та гарантії захисту від незаконного звільнення, а також створення умов та гарантування можливостей для громадян заробляти собі на життя працею, рівних можливостей у виборі професії та роду трудової діяльності, та забезпечення гарантій захисту працівника від незаконного звільнення .

Конституційний Суд України у рішеннях від 7 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

У пункті 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника ( статті 38,39 ).

Частиною 1 статті 38 КЗпП України передбачено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Отже передбачений частиною першою статті 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника передбачає попередження ним про це власника або уповноважений орган письмово за два тижні.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 серпня 2022 року у справі № 369/1906/18 вказано, що «за змістом статті 38 КЗпП України працівник має право з власної ініціативи в будь-який час розірвати укладений з ним на невизначений строк трудовий договір. При цьому строк розірвання трудового договору і його правові підстави залежать від причин, які спонукають працівника до його розірвання і які працівник визначає самостійно. Отже праву працівника на розірвання трудового договору за власним бажанням за умови попередження роботодавця за два тижні відповідно до частини першої статті 38 КЗпП України кореспондується обов`язок роботодавця оформити відповідним наказом звільнення та виконати обов`язки, визначені статтями 47,116 КЗпП України. Чинне законодавство не визначає випадки, у яких роботодавець може відмовити працівнику у звільненні за власним бажанням, отже роботодавець не може відмовити працівнику у звільненні за його бажанням, у разі подання ним відповідної заяви за два тижні до такого звільнення».

Отже за загальним правилом, звільнення за власним бажанням передбачає двотижневе відпрацювання після подання відповідної заяви (окрім ситуацій-винятків).

Водночас, спеціальний Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», визначає, крім іншого, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізособами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Зокрема, статтею 4 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено, що у зв`язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та загрозою для життя і здоров`я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об`єктах критичної інфраструктури).

Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376 ( в редакції наказу від 26 травня 2026 року №987) " Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією", с.Добропілля Воздвижівської сільської територіальної громади Пологівського району Запорізької області є територію, де з 02 лютого 2023 року ведуться активні бойові дії .

За матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_2 реалізував своє право на звільнення у встановлений законом спосіб, на підтвердження чого надав суду копію заяви про звільнення за власним бажанням від 24 березня 2026 року, та підтвердження направлення заяви за місцем знаходження відповідача ТОВ " Перемога", яке зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, однак на території населеного пункту, де знаходиться товариство ведуться активні бойові дії, тому рекомендований лист повернуто без вручення .

Враховуючи порушення права позивача на припинення трудового договору, тому обраний ним спосіб судового захисту направлений на відновлення його трудових прав, які гарантовані ст.43 Конституції України .

Окрім того, в постанові Верховного Суду від 15 лютого 2023 року в справі №377/169/20 зроблено правовий висновок, що вимога про припинення трудових відносин за певних обставин є належним способом судового захисту.

Оскільки судом встановлено, що трудові відносини між сторонами фактично припинені, а процедура розірвання трудового договору відповідно до законодавства України про працю не може бути виконана, тому в позивача відсутня можливість припинити трудовий договір в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання припиненими трудових відносин, на підставі ч. 1 ст.38 КЗпП України, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача внести до трудової книжки запис про його звільнення на підставі судового рішення, то суд вважає, що оскільки підприємство розташоване в районі, де ведуться активні бойові дії, тому за цих обставин належним та ефективним способом захисту права позивача на звільнення з роботи за власним бажанням є визнання припиненими трудових відносин.

З огляду на наведене, в задоволенні позовної вимоги про зобов`язання вчинити дії необхідно відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, за змістом якої, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Із матеріалів справи встановлено, що позовна заява подана через систему «Електронний суд» та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір позивачкою сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 1 064,96 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 29 червня 2026 року.

Отже сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на його користь .

Керуючись ст.ст.141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю

" Перемога" про визнання припиненими трудових відносин та зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати припиненими трудові відносини, що виникли на підставі розпорядження № 1-б від 03 січня 2008 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перемога", у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 з посади водія на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України, з 24 березня 2026 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога" на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1 064,96 гривень судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Рогатинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактична адреса проживання як внутрішньо переміщеної особи : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Перемога", місцезнаходження: Запорізька область, Пологівський район, с.Добропілля, вул. Перемоги,55, код ЄДРПОУ 25489829.

Повний текст рішення складено 07 вересня 2026 року.

Суддя Р.Г. Могила