Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 530/1231/26
Номер провадження 2/530/924/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.09.2026 Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Ситник О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в місті Зіньків Полтавської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
03.06.2026 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 09.10.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 21479-10/2025, який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до умов договору відповідач отримав грошові кошти в кредит та зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених Договором.
25.02.2026 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу № 25022026, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 21479-10/2025 від 09.10.2025. Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 25022026 від 25.02.2026 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 16720,00 грн, з яких: 4000,00 грн сума заборгованості за основним боргом; 4320,00 грн сума заборгованості за відсотками, 8000,00 грн сума заборгованості за штрафом, 400,00 грн сума заборгованості по комісії за видачу кредиту. Відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання по поверненню кредитних коштів, в зв`язку з чим має заборгованість перед позивачем на загальну суму 16720,00 грн. Враховуючи викладене просили суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 29.06.2026 провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ч. 4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 18.02.2026 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві зазначив, що розгляд справи здійснювати за відсутністю позивача та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачу ОСОБА_1 було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі та супровідний лист за адресою її місця реєстрації, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 53), яке вона отримала 18.07.2026 року, та належно повідомлена про розгляд даної справи в суді.
Відповідно до ст. 128 ЦПК України судова повістка направляється фізичним особам, які не мають статусу підприємців за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України судовий розгляд проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку.
За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що визначено ч. 1 ст. 610 ЦК України.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч. 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Судом встановлено, що 09.10.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 21479-10/2025, який підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора «Y967», який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, зазначений у розділі 8 Договору про надання споживчого кредиту «Реквізити та підписи сторін» (а.с. 10).
Відповідно до умов договору відповідач отримав грошові кошти в кредит та зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених Договором.
25.02.2026 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу № 25022026, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 21479-10/2025 від 09.10.2025. Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 25022026 від 25.02.2026 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 16720,00 грн, з яких: 4000,00 грн сума заборгованості за основним боргом; 4320,00 грн сума заборгованості за відсотками, 8000,00 грн сума заборгованості за штрафом, 400,00 грн сума заборгованості по комісії за видачу кредиту. Відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання по поверненню кредитних коштів, в зв`язку з чим має заборгованість перед позивачем на загальну суму 16720,00 грн. Враховуючи викладене просили суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та понесені судові витрати.
Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти у погодженому сторонами розмірі 4000,00 грн, шляхом їх перерахування 09.10.2025 року 07:20:00 на вказану відповідачем платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с. 15).
Згідно з розрахунком заборгованості, складеного первісним кредитором, заборгованості відповідача перед ТОВ «Стар Файненс Груп» становила 16720,00 грн, з яких: 4000,00 грн сума заборгованості за основним боргом; 4320,00 грн сума заборгованості за відсотками, 8000,00 грн сума заборгованості за штрафом, 400,00 грн сума заборгованості по комісії за видачу кредиту.
Доказів погашення заборгованості повністю або частково відповідачем не надано.
Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають наслідки встановлені договором або законом (ч.1 ст.611 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
Згідно із ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно зі ст.12 Закону України Про електронну комерцію якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до вимог ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст.1049 ЦК України).
Відповідачем не було надано суду жодних доказів на підтвердження належного виконання своїх кредитних зобов`язань.
Зазначена заборгованість відповідачем погашена не була.
Враховуючи встановлений факт невиконання відповідачем взятих на себе за кредитним договором № 21479-10/2025 від 09.10.2025 зобов`язань, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача кредитної заборгованості на суму 8320,00 грн, яка складається із: заборгованості за основним боргом у розмірі 4000,00 грн та заборгованості за відсотками в розмірі 4320,00 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за штрафом в розмірі 8000 грн, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які були чинні, як на день укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем, тобто станом на 06.07.2025, так і на час ухвалення судового рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З огляду на те, що кредитний договір між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем було укладено 09.10.2025, останній належним чином кредитні зобов`язання не виконує, з огляду на положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у стягненні заборгованості за штрафом з відповідача на користь позивача слід відмовити.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення заборгованості по комісії у розмірі 400 грн. за кредитним договором №21479-10/2025 суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч.2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, щомісячна комісія може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.11.2023 по справі №204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення з відповідача на користь позивача 400 грн заборгованості по комісії до задоволення не підлягає.
Отже, позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн та заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості в загальному розмірі 16720,00 грн.
Судом задоволено позовні вимоги на суму 8320,00 грн, що становить 49,76% від ціни позову (8320,00 грн х 100 /16720,00 = 49,76%), отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 324,81 грн.
Керуючись ст.ст.81, 141, 259, 263-265, 277-279, 280-281 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, м. Бровари, вул. Лісова, 2, Броварський р-н, Київська обл, реквізити IBAN № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитним договором № 21479-10/2025 в розмірі 8320 (вісім тисяч триста двадцять) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, м. Бровари, вул. Лісова, 2, Броварський р-н, Київська обл, реквізити IBAN № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк») судовий збір в сумі 1324 (одна тисяча триста двадцять чотири) грн. 81 коп.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. В. Ситник
Судебное решение № 139530927, Зіньківський районний суд Полтавської області было принято 03.09.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти полезные данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить полезные данные.
то решение относится к делу № 530/1231/26. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: