Решение № 139520917, 04.08.2026, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 505/747/25

Провадження № 2/505/1248/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04.08.2026 року м.Подільськ Одеської області

Подільський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Павловської Г.В.,

при секретарі Киларь Н.А.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Подільську Одеської області в порядку загального позовного провдження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Подільської міської ради Подільського району Одеської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача Подільської міської ради Подільського району Одеської області про визнання права власності на житловий будинок та з урахуванням уточнених позовних вимог просить визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна №104-К від 02.09.1999 року, який зареєстроваинй в Одеській товарній біржі у журналі реєстрації біржових операцій з нерухомістю, реєстрацій номер №104-К від 02.09.1999 року між ним та ОСОБА_2 , а саме купівлі- продажу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 02.09.1999 року він купив у ОСОБА_2 житловий будинок в АДРЕСА_1 , житловою площею 35,1 кв.м., загальною площею 46,0 кв.м., що підтверджується договором купівлі-продажу неухомого майна №104-К від 02.09.1999 року, який зареєстровний в Одеській товарній біржі у журналі реєстрації біржових операцій з нерухомістю, реєстраційний номер №104-К від 02.09.1999 року.

Вищевказане майно зареєстровано в КП «Інвентаризатор» 02.09.1999 року в книзі 1, стор 142, реєстр №143 та з того часу він користується будинком.

На даний час він не може розпоряджатися будинком, оскільки договір купівлі-продажу був оформлений на товарній біржі та не визнається чинним законодавством України, тому він змушений звернутись до суду з позовною заявою про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним.

Ухвалою суду від 19.02.2025 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

18.03.2026 року позивач ОСОБА_1 надав уточнену позовну заяву, яка зареєстрована в канцелярії суду за вх.№4868.

Ухвалою суду від 26.05.2026 року уточнену заву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та вирішено подальший розгляд справи здійснювати з її врахуванням.

Ухвалою суду від 09.07.2026 року закрито підготвоче засідання та справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, але надав заяву, яка зареєстрована в канцлярії Подільського міськрайонного суду за вх.№14470 від 04.08.2026 року про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач, представник Подільської міської ради Подільського району Одеської області Бакулевська К.І. в судове засідання не зявилась, але надала заяву, яка зареєстрована в канцелярії Подільського міськрайонного суду за вх.№13299 від 17.07.2026 року про розгляд справи за відсутності представника за наявними у справі матеріалами.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши обставини справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

Згідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що 02.09.1999 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на Одеській товарній біржі укладений договір купівлі-продажу №104-К, відповідно до якого ОСОБА_2 продав ОСОБА_1 житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 46,0 кв.м., житловою площею 35,1 кв.м. Зазначений житловий будинок був проданий за 6 000.00 гривень, які отримані продавцем (пункт 5 договору купівлі -продажу).

Право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 в Котовському бюро технічної інвентаризації, р №143, кн.1, стор 142, що підтверджується відповідним штампом бюро технічної інвентаризації на зворотній стороні Договору купівлі-продажу нерухомого майна №104-К від 02.09.1999 року.

Оскільки відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 склалися в момент укладення спірного договору, а саме 02.09.1999 року, суд застосовує під час розгляду позовної вимоги ОСОБА_1 щодо визнання договору купівлі-продажу дійсним Цивільний кодекс Української РСР (1963 року).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції 1963 року), угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» в редакції, що діяла на час укладення спірного правочину, біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Відповідно до вимог ст. 224 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 47 ЦК УРСР (1963 року) передбачено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Угода була виконана в повному обсязі, ключі та документи від квартири були передані позивачу, який володіє та користується придбаним нерухомим майном з 1999 рорку по теперішній час.

Згідно ст. 227 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року), договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 Кодексу).

Відповідно до вимог ст. 228 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року), продаж майна провадиться за цінами, що встановлюються за погодженням сторін, якщо інше не передбачено законодавчими актами.

За змістом ст.153 Цивільного кодексу Української РСР (1963року), договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Статтею 154 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року), який діяв на час укладення спірного договору, передбачено, що коли сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому обумовленої форми, хоч би за законом для даного виду договорів ця форма і не потребувалась. Якщо згідно з законом або угодою сторін договір повинен бути укладений в письмовій формі, він може бути укладений як шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами та ін., підписаними стороною, яка їх надсилає.

Як вбачається зі змісту договору від 02.09.1999 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на Одеській товарній біржі, зазначений правочин містить всі ознаки договору купівлі-продажу, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору купівлі-продажу, передбачених ст. 153 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року), який діяв на момент укладення вказаного правочину, про що свідчать їх підписи у ньому, за наслідками укладення зазначеного договору ОСОБА_2 передав житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 у власність покупцю ОСОБА_1 , а останній прийняв майно і сплатив за нього певну грошову суму.

Суд також враховує ту обставину, що після укладення вищевказаного договору ОСОБА_1 постійно проживає у вищевказаному житловому будинку. У суду відсутні будь-які відомості про те, що протягом вказаного періоду ОСОБА_2 пред`являв претензії ОСОБА_1 з приводу зазначеного майна.

Згідно із статтею 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність права власності не встановлена судом.

Постановою Пленуму ВСУ від 22.12.1995 №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» наголошено, що судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема за позовами про визнання права власності на майно.

Отже, судом встановлено, що вищевказана угода укладена відповідно до вимог законодавства, діючого на момент укладення такої угоди, угода зареєстрована на біржі, однак не посвідчена нотаріально, оскільки на час її укладення посвідчення такої угоди на законодавчому рівні не передбачалося, сторони даного договору купівлі-продажу повністю виконали умови договору, право власності на житловий будинок на підставі договору купівлі-продажу зареєстроване комунальним підприємством «Котовське міське бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до вимог ст.47 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року), який діяв на час укладення спірного договору, суд вважає угоду купівлі-продажу дійсною,за таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про визнання таким, що відбувся та дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 від 02.09.1999 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 81, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Подільської міської ради Подільського району Одеської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок - задовольнити.

Визнати дійсним Договір № 104-К купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 (колишня назва с.Чапаївка Котовського району Одеської області) від 02.09.1999 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований на Одеській товарній біржі в «Журналі реєстрації біржових операцій з нерухомістю» за реєстраційним №104-К від 02.09.1999 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.В.Павловська

Повне судове рішення складено 04.08.2026 року.