Постановление суда № 139437116, 02.09.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

02 вересня 2026 року Справа № 903/537/26 Суддя Господарського суду Волинської області Бідюк С.В., розглянувши матеріали по справі

за позовом Фізичної особи-підприємця Парасунька Миколи Сергійовича

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Західноукраїнська Бізнес-Ліга

про стягнення 389 516 грн,

в с т а н о в и л а:

04.06.2026 через систему Електронний кабінет до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Парасунька Миколи Сергійовича до ТОВ Західноукраїнська Бізнес-Ліга про стягнення 325000 грн заборгованості за фактичне користування майном (приміщенням бондарного цеху).

Ухвалою суду від 08.06.2026 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Парасунька Миколи Сергійовича залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду впродовж 10-ти календарних днів з дня одержання цієї ухвали: відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у ТОВ Західноукраїнська Бізнес-Ліга; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначити інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; зазначити реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформацію про його відсутність та бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову; надати документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

Позивач ухвалу суду отримав 09.06.2026, строк для усунення недоліків по 19.06.2026.

16.06.2026 надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 17.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 16.07.2026 о 10:30 год. Встановлено: відповідачу: строк не пізніше ніж протягом 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали подати суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, який відповідатиме приписам статті 165 ГПК України; строк не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив подати суду заперечення на відповідь на відзив з доказами надіслання позивачу; позивачу: строк не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з дня отримання відзиву на позов подати відповідь на відзив з доказами надіслання відповідачу. Повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю Західноукраїнська Бізнес-Ліга про його обов`язок, як юридичної особи, зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі) та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Ухвала суду від 17.06.2026 була надіслана відповідачу на його поштову адресу, зазначену у витязі з ЄДРПОУ (пр. Соборності, буд.30, м. Луцьк, Волинська обл., 43024) та вручена останньому 19.06.2026. Строк для подання відзиву до 06.07.2026.

На день проведення підготовчого засідання 16.07.2026 відзив від відповідача на адресу суду не надходив.

16.07.2026 від представника позивача надійшла заява, в якій він просить закрити підготовче провадження у справі №903/537/26 та призначити судове засідання для розгляду справи по суті. Також, у зв`язку із перебуванням у відрядженні представника позивача адвоката Сорокопуда Миколи Олександровича, просить підготовче судове засідання 16.07.2026 проводити без його участі.

Ухвалою суду від 16.07.2026 відкладено підготовче засідання на 05 серпня 2026 року о 12:45 год. Визначено повторно повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю Західноукраїнська Бізнес-Ліга про його обов`язок, як юридичної особи, зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі) та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

04.08.2026 надійшло клопотання відповідача про поновлення строку для подання відзиву, оскільки ухвала суду товариству не надходила, а особа, яка отримала поштове вручення відповідачу не відома. Відповідач не отримував від позивача матеріалів позовної заяви. Зареєструвавши електронний кабінет в ЄСІТС лише з 28.07.2026 відповідач отримав фактичну можливість ознайомитися зі змістом позовних вимог, доданими до позовної заяви доказами та розпочати підготовку мотивованого відзиву.

05.08.2026 надійшов відзив відповідача, згідно якого у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що відповідач дійсно користувався приміщенням бондарного цеху за адресою: м.Луцьк, вул. Ранкова, буд. 26, на підставі Договору № 01/12 від 01.12.2022, укладеного з Пастуховим К.А. Даний договір був розірваний за взаємною згодою сторін 01.12.2023, після чого Відповідач приміщення звільнив та станом на сьогодні жодної господарської діяльності у ньому не здійснює та жодним чином приміщенням не користується. Долучений до позовної заяви договір оренди укладений не з позивачем, а відтак не може свідчити про існування між позивачем та відповідачем спірних орендних правовідносин. Крім того, договір був розірваний ще до початку періоду, за який Позивач заявляє вимоги про стягнення заборгованості. Позивач набув право власності на вказане приміщення лише 21.02.2025 за результатами аукціону. Відповідачу відомо, що результати акціону, на підставі яких Позивач набув право власності на приміщення, наразі оспорюються в судовому порядку (номер судової справи 161/2515/25). Тобто право власності Позивача на приміщення не є остаточно підтвердженим і його правова доля залежить від результатів відповідного судового провадження. Акт про надання послуг № 45 від 4.07.2025 не підписувався відповідачем. У позовній заяві Позивач зазначає, що між сторонами була погоджена щомісячна орендна плата у розмірі 25 000 грн. Водночас Позивач стверджує, що рахунок був виставлений за три місяці користування приміщенням на суму 125 000 грн. Наведені твердження є взаємовиключними, оскільки за умови погодження орендної плати у розмірі 25 000 грн на місяць вартість тримісячної оренди становила б 75 000 грн, а не 125 000 грн. Сплата відповідачем 25 000 грн не є підтвердженням існування між сторонами договору оренди чи виконання зобов`язань за ним. Зазначені кошти були перераховані як авансовий платіж у межах попередніх домовленостей сторін щодо можливого укладення договору оренди після завершення судових спорів стосовно спірного приміщення та за умови виникнення у Позивача права на його передачу в оренду та зняття всіх арештів. Оскільки така обумовлена сторонами подія не настала, основний договір оренди між сторонами так і не був укладений, а здійснений платіж сам по собі не створює та не підтверджує виникнення орендних правовідносин. Позовна вимога ґрунтується на стягненні плати саме за фактичне користування приміщенням у період з 01.04.2025 по 01.06.2026. Відповідач заперечує сам факт такого користування: після закінчення дії Договору № 01/12 від 01.12.2022. Відповідач приміщення не займав, майна не отримував, господарську діяльність там не провадив.

Позивач у клопотанні від 05.08.2026 просить продовжити строк підготовчого засідання у зв`язку з отриманням відзиву відповідача лише 04.08.2026.

Суд протокольною ухвалою від 06.08.2026 поновив відповідачу строку для подання відзиву та долучив його до матеріалів справи, продовжив підготовче провадження на 30 днів, підготовче засідання відклав на 19.08.2026 о 10:45 год.

Позивач відзив відповідача отримав 05.08.20265, строк для подання відповіді на відзив по 10.08.2026.

19.08.2026 надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог на 64516 грн заборгованості за фактичне користування приміщенням, нарахованої за період з 01.06.2026 по 19.08.2026, та просить стягнути з відповідача 389 516 грн.

Відповідач у заяві від 19.08.2026 просить відмовити у задоволенні заяви позивача про збільшення позовних вимог.

Ухвалою суду від 19.08.2026 повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 02 вересня 2026 року о 11:30 год.

19.08.2026 надійшла відповідь на відзив позивача, згідно якої зазначає, що відповідач, як на момент набуття права власності на приміщення ОСОБА_1 , так і по сьогоднішній день використовує приміщення для господарської діяльності, про що повідомляв директор ТзОВ «Західноукраїнська Бізнес-Ліга» Тензе О.П. у своєму поясненню колишньому власнику приміщення Пастухову К.А. 30 грудня 2024 року. Зазначає, що відповідачем було частково перераховано кошти за фактичне користуванням приміщенням бондарного цеху згідно рахунку №45 від 04.07.2025 року «за оренду нежитлового приміщення». У зв`язку із перебуванням у черговій щорічній відпустці представника позивача адвоката Сорокопуда М.О. просить поновити строк на подання відповіді на відзив та врахувати її при ухваленні рішення суду.

Відповідач відповідь на відзив отримав 19.08.2026, строк для подання заперечень по 24.08.2026.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив від 24.08.2026 зазначає, що що правові підстави для поновлення позивачу строку на подання відповіді на відзив відсутні. У поданій відповіді зазначається, що після усних перемовин було виставлено рахунок за фактичне користування приміщенням протягом « 5 місяців», а саме за період з 21.02.2025 року по липень 2025 року включно, на суму 125 000 грн. Разом з тим зазначений період не відповідає періоду, за який заявлено первісні позовні вимоги, а саме з 01.04.2025 по 01.06.2026. Таким чином, позивач у процесі розгляду справи фактично наводить інший період, інші обставини та інше обґрунтування виникнення заборгованості, ніж ті, що були покладені в основу первісного позову. Зазначає, що рахунку № 45 від 04.07.2025 не містить інформації про конкретний період, за який нараховано плату, а тому сам по собі не підтверджує факту користування відповідачем приміщенням у будь-який визначений період. Відсутність у рахунку зазначеного періоду додатково свідчить про те, що сплачена сума мала характер авансового платежу, а не підтвердження оплати за конкретний період фактичного користування. Поданий позивачем позов має ознаки завідомо безпідставного позову та позову за відсутності реального предмета спору, оскільки позивач не довів належними доказами факту користування відповідачем саме спірним приміщенням у заявлений період. Натомість позивач посилається на пояснення фізичної особи ОСОБА_2 , які стосуються території, а не спірного приміщення, та не підтверджують користування ним саме ТОВ «ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА БІЗНЕС-ЛІГА». Крім того, позивач у різних процесуальних документах наводить різні періоди, за які нібито виникла заборгованість.

Позивач у додаткових поясненнях від 01.09.2026 зазначає, що ухвала слідчої судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.06.2026 року про накладення арешту на приміщенням бондарного цеху за адресою: м.Луцьк, вул. Ранкова, буд. 26, яка була надана суду в якості доказу стороною відповідача, оскаржена в апеляційному порядку, позаяк в останній зазначено, що власник майна нібито підтримав клопотання слідчого і просив накласти арешт, що є відвертим фальшуванням кримінального процесу, оскільки ОСОБА_1 - єдиний власник майна на сьогоднішній день, не лише не подавав будь-яких заяв у кримінальному провадженні, а навіть не повідомлявся про розгляд клопотання про накладення арешту на приміщенням бондарного цеху, який належить саме йому. Результати розгляду апеляційної скарги Волинським апеляційним судом будуть надані господарському суду Волинської області.

Відповідач заяві від 02.09.2026 розгляд справи просить здійснювати без участі його представника.

У судовому засіданні представник позивача заяву про збільшення розміру позовних вимог підтримав.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі (частина 3 статті 46 ГПК України).

Визначені наведеними нормами ГПК України права, що належать тільки позивачу, певним чином визначають диспозитивність господарського процесу. Диспозитивність - один з базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача (аналогічний висновок викладено в пункті 118 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20)).

Згідно зі статтею 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 вказано, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу". Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу

Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Підставою позову визнають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Цими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто такі факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин (постанова Верховного суду від 06.07.2022 у справі №932/15395/19-ц, щодо неврахування висновків якої вказує Скаржник).

Одночасно зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим, не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15, постановах Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №640/9380/19, від 15.11.2021 у справі №428/9280/20, від 21.12.2021 у справі №295/983/21, від 19.01.2022 у справі №766/4505/20.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі №657/1024/16-ц зазначила, що в разі надходження до суду такої заяви суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Водночас Велика Палата Верховного Суду виснувала, що як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.

Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13.08.2024 у справі №914/3080/20.

З огляду на це, у розумінні сформованої позиції Верховного Суду, збільшення розміру позовних вимог у порядку частини 2 статті 46 ГПК України означає зміну саме кількісних показників уже заявленої у позовній заяві матеріально-правової вимоги, без виходу за межі її предмета та підстав. Натомість зміна предмета позову має місце тоді, коли позивач фактично заявляє іншу, самостійну матеріально-правову вимогу, тобто просить суд про захист права (інтересу) в інший спосіб або щодо іншого обсягу (змісту) правовідносин, ніж це випливало з первісного позову.

Верховний Суд у постанові від 18.06.2026 у справі №910/6986/21 вказав на те, що збільшення розміру позовних вимог у порядку частини 2 статті 46 ГПК України означає зміну саме кількісних показників уже заявленої у позовній заяві матеріально-правової вимоги, без виходу за межі її предмета та підстав. Натомість зміна предмета позову має місце тоді, коли позивач фактично заявляє іншу, самостійну матеріально-правову вимогу, тобто просить суд про захист права (інтересу) в інший спосіб або щодо іншого обсягу (змісту) правовідносин, ніж це випливало з первісного позову.

У постанові від 14.05.2026 у справі №910/6076/25 Верховний Суд виснував, що "як убачається з поданих матеріалів, зазначена заява не містить нових самостійних матеріально-правових вимог і не спрямована на зміну обраного способу захисту. Її зміст зводиться виключно до коригування розміру вже заявленої вимоги майнового характеру, шляхом включення до розрахунку додаткових сум за той самий характер правовідносин і з посиланням на ті самі фактичні та правові підстави, які були наведені у позовній заяві - стягнення заборгованості за договором про участь у балансуючому ринку від 27.05.2019. Отже, позивач збільшив лише кількісні показники заявленої вимоги, внаслідок збільшення періоду нарахування включно по квітень 2024 року, не змінюючи при цьому ані предмета позову, ані його підстав".

У заяві від 19.08.2026 позивач просить збільшити розмір позовних вимог на 64516,00 грн заборгованості за фактичне користування приміщенням, нарахованої за період з 01.06.2026 по 19.08.2026, та просить стягнути з відповідача 389 516,00 грн.

Отже, позивач збільшив позовні вимоги майнового характеру у зв`язку зі зміною періодів порушення відповідачем грошового зобов`язання, при цьому не порушуючи порядку за пунктом 2 частини 2 статті 46 ГПК України, не змінюючи підстав позову, не доповнюючи позов новими вимогами, не пов`язаними ні з предметом, ні з підставами позову, у зв`язку з чим заява позивача про збільшення розміру позовних вимог приймається судом до розгляду, а отже має місце нова ціна позову - 389 516,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

З метою повного та всебічного розгляду справи, враховуючи прийняття заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог, суд надає відповідачу дозвіл на подання пояснення по суті збільшеного розміру позовних вимог до 17.09.2026.

Враховуючи відсутність не розглянутих заяв/клопотань, виконання мети підготовчого провадження, суд протокольною ухвалою від 02.09.2026 закрив підготовче провадження, призначив розгляд справи по суті на 24.09.2026 о 14:30 год.

Згідно з ч. 2 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 120, 185, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 24 вересня 2026 року о 14:30 год.

2. Надати відповідачу дозвіл на подання пояснення по суті збільшеного розміру позовних вимог до 17.09.2026.

3. Явку учасників справи у судове засідання визнати не обов`язковою.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду підписана 03.09.2026.

Ухвали суду підлягають оскарженню до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя С. В. Бідюк