Решение № 139430631, 31.08.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/3866/25

Провадження №: 2/332/683/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 р.

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого - судді Сапунцова В.Д., за участю секретаря судового засідання Горбань Є.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Українській Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Перший Українській Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 123752,67 грн. та судових витрат.

Зміст позовних вимог:

В обґрунтування своїх вимог позивач покладається на те, що 17.04.2018 між ОСОБА_1 та АТ «ПУМБ» укладено кредитний договір № 2001018989601, на підставі якого видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 20000,00 грн., який пізніше було збільшено до 79498,31 грн.

Відповідач не виконує кредитні зобов`язання у зв`язку з чим, станом на 09.04.2025 має заборгованість 123752,67 грн., яка складається з: 79498,31 грн. заборгованість за кредитом, 44254,36 грн. заборгованість по процентам, 0 грн. заборгованість за комісією.

В зв`язку з вищевикладеним, представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами, а також судові витрати, які були ними понесені у зв`язку зі зверненням із позовом до суду у вигляді судового збору.

Заочне рішення суду:

28.01.2026 по даній справі було ухвалено заочне рішення, яке ухвалою суду від 08.04.2026 року скасовано і справу призначено до розгляду в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження.

Позиція відповідача:

У відзиві на позовну заяву представник відповідача Тальчук П.І. зазначила, що сама Заява №2001018989601 на приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб не містить відомостей щодо домовленості сторін про встановлення розміру процентної ставки, умовами заяви (договору) не було передбачено права банку нараховувати проценти, штрафи та комісію на тіло кредиту. Також матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб розумів Відповідач, ознайомився і погодився з ним, підписуючи Заяву №2001018989601 від 17.04.2018, а також те, що вказані документи на момент отримання кредитних коштів взагалі містили відповідні умови. Також інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, а саме паспорт споживчого кредиту, є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою), а не є належним доказом укладення кредитного договору. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Зазначають, що у матеріалах справи відсутня підписана відповідачем Публічна пропозиція ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб», то вважають, що позивачем безпідставно та неправомірно в односторонньому порядку збільшено кредитний ліміт. Крім того, сторонами не обумовлено у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. Таким чином вимога Позивача про стягнення з Відповідача 44254,36 грн. заборгованості за процентами є безпідставною. Також зазначають, що враховуючи статус відповідача як військовослужбовця, на нього поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей». Крім того, для встановлення реального розміру заборгованості за кредитом суду слід встановити суму фактично знятих та фактично повернутих коштів, без врахування відсотків, комісій та штрафів. Окрім того, сплачені відповідачем грошові кошти, що були зараховані позивачем в рахунок погашення заборгованості за відсотками, повинні бути зараховані в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту, у зв`язку з чим заборгованість за Заявою №2001018989601 від 17.04.2018 відсутня через надлишкову переплату. На підставі вищезазначеного просить у задоволенні позовної заяви АТ «ПУМБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися. Представник відповідача адвокат Котелевський К.В. через систему «Електронний суд» надав заяву про розгляд справи за його відсутності та за відсутності відповідача, просить відмовити у позові з підстав, викладених у відзиві.

Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3ст. 211 п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд доходить висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності учасників справи, на підставі наявних матеріалів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх учасників справи, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що між АТ «ПУМБ» та відповідачем була підписана заява № 2001018989601 від 17.04.2018 року про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за умовами якої відповідачу надано кредитну картку з кредитним лімітом у сумі 15000,00 грн., який в подальшому було збільшено до 79498,31 грн.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором про приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Частиною 1 ст.633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умовами Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, копія витягу з якого додається, передбачено право Банку змінювати клієнту кредитний ліміт.

Так, згідно пункту 4.3.6.4. частини 4 Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору-комплексного банківського обслуговування фізичних осіб встановлено, що змінити (зменшити, збільшити) розмір наданого Кредитного ліміту або закрити Кредитний ліміт взагалі за умови інформування Клієнта шляхом направлення SMS повідомлення на Номер мобільного телефону. В SMS-повідомленні про зміну розміру Кредитного ліміту Банк повідомляє Клієнту новий розмір Кредитного ліміту. У разі незгоді Клієнта із зміненим розміром Кредитного ліміту, за винятком випадку, передбаченого п. 4.2.19 Розділу II цього Договору Клієнт протягом 30 (тридцяти) календарних днів повинен звернутися до Банку та особисто подати відповідну письмову заяву. У випадку якщо Клієнт протягом вказаного строку не заявив про свою незгоду зі зміною розміру Кредитного ліміту та/або здійснив першу Платіжну операцію після отримання вказаного SMS-повідомлення Банку згода Клієнта зі зміною умов Договору вважається підтвердженою.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.15 Закону України «Про споживче кредитування» споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Про намір відмовитися від договору про споживчий кредит споживач повідомляє кредитодавця у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг") до закінчення строку, встановленого частиною першою цієї статті.

Протягом семи календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від договору про споживчий кредит споживач зобов`язаний повернути кредитодавцю грошові кошти, одержані згідно з цим договором, та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором про споживчий кредит.

Пунктом 2.2.5 Розділу І публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб передбачено, що підписанням Заяви на приєднання до Договору, Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору Клієнт ознайомився з повним текстом Договору (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору.

Згідно п.5.1.7. Розділу І публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов`язаний сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов`язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим договором.

Банк виконав взяті на себе зобов`язання, а саме видав відповідачу на підставі кредитного договору № 2001018989601 від 17.04.2018 року видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 15000 грн., який пізніше було збільшено до 79498,31 грн., що підтверджується довідкою про збільшення кредитного ліміту.

З виписки по рахунку, також вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами.

Відповідач взяті на себе зобов`язання виконував неналежним чином, внаслідок чого станом на 09.04.2025 має заборгованість 123752,67 грн., яка складається з: 79498,31 грн. заборгованість за кредитом, 44254,36 грн. заборгованість за відсотками, 0,00 грн. заборгованість по комісії, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № 2001018989601 від 17.04.2018 року.

Нормативно-правове застосування

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ст. 208 ЦК України за загальним правилом у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною і юридичною особою, а договір між сторонами не становить виключення з цього правила.

Відповідно до частин першої, другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Кредитний договір, яким є і договір між сторонами, укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

З системного аналізу наведених положень цивільного законодавства випливає, що законом до договору кредитування встановлено обов`язковість письмової форми, про дотримання якої свідчить підпис сторін.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У зв`язку з викладеним є очевидним, що у разі укладення договору у письмовій формі усі його умови повинні бути викладеними в договорі та підписаними сторонами.

В силу ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. У зв`язку з викладеним є очевидним, що у разі укладення договору у письмовій формі усі його умови повинні бути викладеними в договорі та підписаними сторонами.

Згідно абзацу першого ч.1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути заборгованість частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Також у відповідності до приписів ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Висновки суду - щодо обґрунтованості позову

Згідно із статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач ОСОБА_1 заперечуючи проти позову просить суд відмовити АТ «Перший Український Міжнародний Банк» у задоволенні позову, посилаючись на те, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб розумів Відповідач, ознайомився і погодився з ним, підписуючи Заяву №2001018989601 від 17.04.2018, а також те, що вказані документи на момент отримання кредитних коштів взагалі містили відповідні умови. Крім того, сторонами не обумовлено у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. Таким чином вимога Позивача про стягнення з Відповідача 44254,36 грн. заборгованості за процентами є безпідставною.

Таким чином відповідач ОСОБА_1 не заперечує саму обставину отримання ним самих кредитних коштів, але ставить під сумнів правильність розрахунку заборгованості щодо нарахування відсотків за користування кредитом внаслідок:

- не доведення позивачем того, що його було належним чином ознайомлено з умовами кредитування.

Однак, дослідженні судом письмові докази, а саме: копія заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, паспорт споживчого кредиту, які були підписані відповідачем ОСОБА_1 власноруч, містять в собі істотні умови кредитування.

У зв`язку з чим суд вважає, що заперечення відповідача ОСОБА_1 щодо не доведення позивачем його обізнаності з умовами кредитування, зокрема нарахуванням відсотків за користування кредитом, безпідставними.

Також відповідач ОСОБА_1 заперечуючи проти задоволення позовної вимоги про стягнення заборгованості за Кредитним договором у частині розміру відсотків, вказував на те, що він є військовослужбовцем, який призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, має право на пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме: не підлягають нараховуванню проценти за користування кредитом на весь час його призову.

Надаючи правову оцінку запереченням відповідача, суд зазначає про таке.

Загальновідомим фактом є те, що 24 лютого 2022 року російська федерація розпочала чинити злочин агресії проти України у формі широкомасштабного військового нападу.

У зв`язку із цим Президент України Указом від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (далі - Указ), ввів в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався. Станом на момент прийняття цієї постанови воєнний стан не скасований.

У пункті 2 Указу Президент України постановив: військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати визначені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Крім того, Президент України у пункті 1 Указу від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» постановив: оголосити та провести загальну мобілізацію.

Отже, враховуючи зазначені вище акти Президента України, з 24 лютого 2022 року та станом на момент розгляду справи в Україні (на всій її території) діє воєнний стан та проводиться загальна мобілізація. А отже, з настанням особливого періоду вся структура Збройних Сил України та інші військові формування як цілісний організм почали функціонувати в умовах особливого періоду та були переведені на організацію і штати воєнного часу.

Пунктом 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей» у редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин (станом на день укладення Кредитного договору, тобто на 25.06.2024), військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Аналіз змісту цієї норми права свідчить, що вона поширюється на дві категорії військовослужбовців: 1) військовослужбовці, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (вказана пільга надається означеним військовослужбовцям на весь час їх призову); 2) інші військовослужбовці, до яких належать військовослужбовці, які брали або беруть участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України (вказана пільга надається цим військовослужбовцям під час дії особливого періоду). Крім того означена норма права також розповсюджується на дружину (чоловіка) означених категорій військовослужбовців.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 з 06 лютого 2025 року по теперішній час, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № НОМЕР_2 від 09.12.2025, копією військового квитка серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 , посвідченням УБД серії НОМЕР_4 .

Положення п. 15 ст. 14 Закону не обмежують своє застосування виключно щодо позичальників за кредитними зобов`язаннями, поширюють свою дію на усі випадки нарахування санкцій та процентів за невиконання будь-яких зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, в тому числі банками. Тобто законодавець чітко передбачив ретроактивну дію п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». При цьому, вищевказаний пункт Закону є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

На підставі Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 17.03.2014 №1126-VII, з 18.03.2014 в Україні розпочався особливий період, який триває і на час розгляду справи. Частиною 1 ст.58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. У пункті 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 зазначено, що положення ч.1 ст.58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи). Крім того, в п.2 мотивувальної частини вказаного рішення Конституційний Суд України зазначив, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). Враховуючи, що пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям та членам їх сімей на певний конкретно визначений період скасовано нарахування процентів за користування кредитом, цю норму можна вважати такою, що скасовує цивільну відповідальність особи на певний час. Таким чином, вищевказане законодавство за кредитними відносинами покладає на Боржника-споживача-військового лише обов`язок щодо сплати заборгованості за тілом кредиту.

Таким чином, враховуючі вищевказані обставини, суд дійшов до висновку, що проценти за договором в загальній сумі 44254,36 грн. не підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, адже за чинним цивільним законодавством вони повинні списанню.

Відповідно до розрахунку суми простроченої заборгованості відповідача за відсотками користування кредитом за кредитним договором № 2001018989601 від 17.04.2018 відповідачем сплачено суму відсотків у загальному розмірі 77360,63 грн.

У зв`язку з тим, що відповідачем в рахунок погашення заборгованості було сплачено 77360,63 грн., суд вважає за необхідне зарахувати вказані кошти в рахунок оплати заборгованості за тілом кредиту.

З урахуванням викладеного, оскільки відповідач умови за вказаним кредитним договором належним чином не виконував, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором № 2001018989601 від 17.04.2018 у розмірі 2137,68 грн. (79498,31 грн. (заборгованість за кредитом) 77360,63 грн. (фактично сплачені відповідачем відсотки).

- щодо судових витрат

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Оскільки позовні вимоги задовольняються частково, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 41,84 грн. (ціна позову 123752,67 грн., задоволено позовні вимоги на 2137,68 грн., що становить 1,73 % від заявленого розміру вимог, судовий збір при пред`явленні позову становив 2422,40 грн., а 1,73 % від цієї суми = 41,84 грн.).

Керуючись ст. ст. 526, 610, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 211, 223, 247, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Перший Українській Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Українській Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором № 2001018989601 від 17.04.2018 року у розмірі 2137 (дві тисячі сто тридцять сім) гривень 68 копійок, а також понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 41 (сорок одну) гривню 84 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair.

Повний текст рішення суду складено 31 серпня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерного товариства «Перший Українській Міжнародний Банк», код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Суддя: В.Д. Сапунцов