Решение № 139300534, 27.08.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/23860/25

провадження № 2/753/974/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В:

у листопаді 2025 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява КП "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що КП "Київтеплоенерго" надає послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачі зареєстровані у квартирі № 25 вказаного будинку та є споживачами зазначених вище послуг. У зв`язку із несплатою відповідачами коштів за отримані послуги, у них виникла заборгованість, яка разом із 3% річних, інфляційними втратами та пенею складає 125 070, 80 грн, та яку позивач просить стягнути на свою користь у судовому порядку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 листопада 2025 року цивільну справу № 753/23860/25 передано судді Шаповаловій К.В.

Відповідно до інформації, яка надійшла до суду 27 листопада 2025 року з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА, відповідачі значаться зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_3

Ухвалою суду від 2 грудня 2025 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У відповідності до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

31 грудня 2025 року до суду від представника відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник заперечував проти задоволення позовних вимог, вказав, що відповідачка не проживає за адресою місця реєстрації, у 2019 році вона отримала базову середню освіту в Чернігівській області, повну загальну середню освіту в 2021 році вона отримала у Вінниці та з 2023 року орендує квартиру у м. Києві, в якій фактично проживає. Оскільки вона жодних послуг за адресою місця реєстрації не отримувала, просив у задоволенні позовних вимог відносно неї відмовити повністю.

26 січня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник заперечувала проти заявлених позовних вимог, вказала, що до 2020 року відповідачка була неповнолітня, а тому не повинна була сплачувати кошти за послуги ЖКП, у період з вересня 2019 року по травень 2022 року вона навчалась у м. Вінниця на денній формі навчання, та відповідно не проживала за місцем реєстрації, послуги не отримувала. Після травня 2022 року і до цього часу вона проживає у с. Гора Київської області, а отже послуги не отримує та сплачувати за них не повинна. Просила у задоволенні позовних вимог відносно відповідачки відмовити.

2 лютого 2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про долучення доказів до справи.

Позивач не скористався своїм правом та відповіді на відзиви суду не подав, будь-яких письмових заперечень щодо пояснень відповідачів також суду не надсилав.

Суд, проаналізувавши обставини справи у їх сукупності, дослідивши додані до позовної заяви докази, вивчивши доводи відзивів та докази, долучені до них, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши позовну заяву, доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27 грудня 2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

11 жовтня 2018 року між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» було укладено договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії) до Додатки до нього, відповідно до яких ПАТ «Київенерго» відступило, а КП «Київтеплоенерго» набуло права грошової вимоги до боржників, щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 1 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 1 серпня 2018 року з урахуванням оплат, що отриманні кредитором за період 1 серпня 2018 до дати укладення цього договору. Перелік договорів, (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов`язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається у додатку № 1 та додатку № 2 до цього договору.

Тобто, з 1 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснювало КП «Київтеплоенерго».

З 01 листопада 2021 року, у зв`язку зі зміною законодавства, КП ««Київтеплоенерго» є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Будинок АДРЕСА_1 під`єднаний до мереж тепло- та водопостачання, тобто мешканці квартир, що розташовані в будинку, є споживачами послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, а з 01 листопада 2021 року послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 .

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг на час виникнення спірних правовідносин визначав Закон України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції Закону від 24 червня 2004 року № 1875-IV (надалі - Закон № 1875-IV).

Вищевказаний Закон містить визначення комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо-та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

За приписами статті 19 Закону № 1875-IV учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого постачання холодної води та водовідведення.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 21 Закону № 1875-IV виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

На виконання вимог Закону КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 №34 (5085).

Частина 7 статті 26 Закону визначає, що договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

За приписами статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За приписами статті 20 Закону № 1875-IV, пунктів 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно статті 32 Закону № 1875-IV розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

З 1 травня 2019 року набула чинності нова редакція Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року (далі - Закон № 2189-VIII).

За приписом пункту 5 частини 2 статті 7 Закону № 2189-VIII індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Правовідносини у сфері надання послуг з ТЕ/ПГВ регулюються ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року, Постановою КМУ від 11 грудня 2019 року № 1182 "Про затвердження Правил надання послуг з постачання гарячої води та попових договорів про надання послуг з постачання гарячої води" та Постановою КМУ від 21 серпня 2019 року № 830 "Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії".

Відповідно до статті 14 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з ТЕ/ПГВ включає в себе також і плату за абонентське обслуговування.

Відповідно до вимог ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», споживачі послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води зобов`язана сплачувати внески за обслуговування вузлів комерційного обліку відповідних послуг.

Згідно статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що відповідачі, будучи зареєстрованими за вказаною адресою та отримуючи послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та постачання гарячої води, не виконували покладений на них договором і законом обов`язок по оплаті вказаних послуг, внаслідок чого у них виникла заборгованість, що підтверджується наданим позивачем розрахунком.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідачі від мереж теплової енергії та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством не відмовлялися, не відключалися.

Як зазначає у позовній заяві позивач, відповідачі, будучи зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_3 , з травня 2018 року не належним чином сплачували кошти за надані послуги з централізованого опалення внаслідок чого за період з 1 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року у них виникла заборгованість у розмірі 18933,12 грн, та за період з 01 листопада 2021 року по 30 червня 2025 року у них виникла заборгованість за постачання теплової енергії та гарячої води у розмірі 48818,44 грн, а також заборгованість по платі за абонентське обслуговування за постачання теплової енергії - 638,47 грн та за абонентське обслуговування за постачання гарячої води - 642,85 грн.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до договору цесії від 11 жовтня 2018 року № 602-18 укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» позивач набув право вимоги до відповідачів з оплати спожитих до 1 травня 2018 року послуг з централізованого опалення у розмірі 19029,70 грн та за послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 15366,54 грн.

Частиною першою статті 30 ЦК України встановлено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Статтею 34 ЦК України передбачено, що повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Частина друга статті 14 ЦК України визначає, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Положеннями статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Судом встановлено, що повної цивільної дієздатності відповідач ОСОБА_1 набула ІНФОРМАЦІЯ_2, а відповідач ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідно вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги за період до 1 травня 2018 року та з 1 травня 2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 не підлягає задоволенню. Також не підлягає до задоволенню вимога позивача про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги за період до 1 травня 2018 року та з 1 травня 2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_3.

Крім того, визначаючи наявність обов`язку у відповідачів щодо сплати коштів за період з ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3) по 30 червня 2025 року суд виходить з такого.

Судом встановлено, що відповідачі не є власниками квартири АДРЕСА_4 , позивач про це у позові не стверджував та відповідних доказів суду не подавав.

В той же час, з долучених до відзивів доказів вбачається, що відповідач ОСОБА_1 , яка повної цивільної дієздатності набула ІНФОРМАЦІЯ_2, у період з 1 вересня 2018 року по 30 червня 2022 року навчалась на денній формі навчання у Фаховому коледжі економіки і права Вінницького кооперативного інституту та у період з 1 вересня 2018 року по 30 червня 2022 року проживала у гуртожитку інституту за адресою: АДРЕСА_5 . Вказане підтверджується довідкою Вінницького кооперативного інституту № 260 від 28 січня 2026 року.

Крім того, відповідно до довідки Гірської сільської ради від 22 січня 2026 року № 107-02-17-26 ОСОБА_1 з 2022 року по січень 2026 року проживає за адерсою: АДРЕСА_6 .

Отже, підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги за період з ІНФОРМАЦІЯ_2 по 30 червня 2025 року відсутні, оскільки остання за місцем реєстрації фактично не проживала, послуги не отримувала, власником квартири не була та не є (протилежного суду не доведено).

Щодо відповідача ОСОБА_2 суд зазначає, шо судом відхиляються доводи відповідача проте, що вона не отримувала (не користувалась) послугами позивача за період з 14 грудня 2021 року по 5 листопада 2023 року, оскільки навчалась у Вінницькому гуманітарно-педагогічному коледжі, бо надана копія диплому молодшого спеціаліста про закінчення у 2023 році вказаного коледжу не свідчить про те, що відповідачка навчалась у цьому коледжі на денній формі навчання та фізично відвідувала заняття у м. Вінниці. Крім того, вказана копія диплому не містить інформації, з якого конкретно періоду по який відповідачка навчалась у цьому учбовому закладі.

Суд бере до уваги ту обставину, що відповідно до наданої копії договору оренди нерухомого майна від 5 листопада 2023 року відповідачка ОСОБА_2 проживала за адресою: АДРЕСА_7 , в той же час враховує, що строк такого договору становив лише 6 місяців до 5 травня 2024 року. Доказів того, що відповідачка після закінчення дії договору продовжила проживати за вказаною адресою чи уклала інший договір оренди за іншою адресою, матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене з відповідачки ОСОБА_2 підлягає до стягнення заборгованість, що виникла у період з 14 грудня 2021 року по 4 листопада 2023 року, а також з 6 травня 2024 року по 30 червня 2025 року, за постачання теплової енергії та постачання гарячої води у загальному розмірі - 36290,60 грн (30943,81 грн - за постачання теплової енергії та 5346,79 грн - за постачання гарячої води). Крім того, до стягнення підлягають кошти за абонентське обслуговування за постачання теплової енергії у розмірі 545,49 грн та за абонентське обслуговування за постачання гарячої води у розмірі 538,73 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені, які нараховані починаючи з січня 2024 року, суд зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно положень постанови Кабінету міністрів України від 5 березня 2022 року № 206, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

Втім, нарахування 3% річних та інфляційних втрат на комунальні послуги, у випадку прострочення сплати коштів, було поновлено на підставі постанови КМУ від 29 грудня 2023 року № 1405, яка набрала чинності 30 грудня 2023 року, тобто такі нарахування проводяться з 31 грудня 2023 року.

Враховуючи те, що з відповідача ОСОБА_2 підлягає до стягнення, зокрема, заборгованість за період з 6 травня 2024 року по 30 червня 2025 року, зважаючи на те, що позивачем нарахування інфляційних втрат та 3% річних здійснено з січня 2024 року, відповідно за вказаний період підлягає до стягненню з неї й 3% річних та інфляційні втрати.

Окрім того, пунктом 10 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги»" передбачено, що споживач зобов`язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 % загальної суми боргу (ст. 26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»).

Судом було здійснено перерахунок 3% річних, інфляційних втрат та пені за вказаний період та встановлено, що до стягнення з відповідача ОСОБА_2 підлягає сума у розмірі 5802,03 грн, що складається з інфляційної складової за постачання теплової енергії у розмірі 2993,99 грн, за постачання гарячої води у розмірі 517,45 грн, 3% річних за постачання теплової енергії у розмірі 881,01 грн, за постачання гарячої води у розмірі 151,78 грн та пеня за постачання теплової енергії у розмірі 1072,94 грн та за постачання гарячої води у розмірі 184,86 грн.

Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, відповідачами суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт порушення прав позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води, за абонентське обслуговування, а також 3% річних від сум боргу, їх інфляційної складової боргу та пені підлягають частковому задоволенню та лише з відповідача ОСОБА_2 .

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України.

Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відтак, стягненню із відповідача ОСОБА_2 підлягає сума судового збору, пропорційна до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість:

- за спожиті з 14 грудня 2021 року по 4 листопада 2023 року та з 6 травня 2024 року по 30 червня 2025 року послуги з постачання теплової енергії в розмірі 30 943, 81 грн, інфляційні втрати в розмірі 2993,99 грн, 3% річних в розмірі 881, 01 грн та пеню в розмірі 1072,94 грн;

- за спожиті з 14 грудня 2021 року по 4 листопада 2023 року та 6 травня 2024 року по 30 червня 2025 року послуги з постачання гарячої води в розмірі 5346, 79 грн, інфляційні втрати в розмірі 517, 45 грн, 3% річних в розмірі 151, 78 грн та пеню в розмірі 184, 86 грн;

- плату за абонентське обслуговування за постачання теплової енергії у розмірі 545,49 грн;

- плату за абонентське обслуговування за постачання гарячої води у розмірі 538,73 грн, що в загальному розмірі складає 43 176, 85 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 1045,29 грн.

В іншій частині позовних вимог до ОСОБА_2 - відмовити.

У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради "Київтеплоенерго", код ЄДРПОУ 40538421, місцезнаходження: м. Київ, площа І. Франка, 5.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 .

Суддя К.В. Шаповалова