Решение № 139300533, 25.08.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5524/26

провадження № 2/753/8447/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді Шаповалової К.В.,

за участю секретаря судового засідання Давидюк В.О.

представника позивача Вонсович О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 5а в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2025 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обгрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 03 серпня 2018 року відповідачем було підписано анкету-заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг АТ КБ "Приватбанк", відповідно до якої відповідачу було надано кредит у формі встановлено ліміту на банківський рахунок у розмірі 300 000,00 грн. 04 листопада 2020 року відповідачем було підписано заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, відповідно до якої були погоджені суттєві умови користування кредитними коштами. У зв`язку із неналежним виконанням умов кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість у загальному розмірі 345 513,01 грн, з яких: 292 389,51 грн - заборгованість за тілом кредиту, 53123,50 грн - заборгованість за простроченими відсотками. Наразі позивач просить суд стягнути на свою користь зазначену суму заборгованості та суму сплаченого судового збору у розмірі 4146,16 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 753/5524/26 між суддями від 11 березня 2026 року, матеріали позовної заяви передано в провадження судді Шаповалової К.В.

Відповідно до інформації з Єдиного державного демографічного реєстру від 19 березня 2026 року відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 01 квітня 2026 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21 квітня 2026 року на 12:30 год.

Підготовчі засідання призначені на 21 квітня та 25 травня 2026 року були відкладені за клопотанням представника позивача.

Ухвалою суду від 22 червня 2026 року підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 14 серпня 2026 року на 14:30 год.

08 липня 2026 року до суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог, відповідно до якої вбачається, що відповідачем частково було погашено заборгованість за договором кредиту, та відповідно до розрахунку заборгованості станом на 23 червня 2026 року заборгованість складає 321 630,01 грн, з яких: 268 506,51 грн - заборгованість за тілом кредиту, 53123,50 грн - заборгованість за відсотками. Зважаючи на викладене, позивач просить зменшити розмір позовних вимог до зазначеної суми.

У судове засідання призначене на 14 серпня 2026 року у режимі відеоконференцзв`язку з`явилася представник позивача, яка підтримала заяву про зменшення позовних вимог та просила її задовольнити у повному обсязі. Відповідач до суду не з`явилася, причини неявки суду не повідомляла, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом направлення повістки про виклик до суду на адресу місця реєстрації, однак конверт повернувся до суду без вручення адресату з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Окрім того, повістка про виклик до суду була доставлена відповідачу на номер телефону у додаток «Viber» 26 червня 2026 року, про що свідчить відповідна довідка, яка міститься у матеріалах справи.

Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе проводити судове засідання за відсутності відповідача, проти чого не заперечувала представник позивача.

У судовому засіданні судом було прийнято до розгляду заяву представника позивача про зменшення позовних вимог, а також заслухано позицію представника позивача щодо позовних вимог та досліджено матеріали цивільної справи.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до статей 174, 178 ЦПК України відповідач не скористалася своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Проаналізувавши обставини справи у їх сукупності, дослідивши додані до позовної заяви докази, суд доходить наступного висновку.

АТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з позовною заявою, в якій вказав, що відповідач 03 серпня 2018 року підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, у зв`язку із чим отримала кредит у виді встановленого ліміту на відкритий їй банківський рахунок у вигляді платіжної картки.

Відповідач зобов`язалася повертати кредит та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

04 листопада 2020 року відповідачем була підписана заява про приєднання до Умов та Правил надання послуг, у якій детально відображено істотні умови обслуговування кредитних карток.

Позивач зазначає, що починаючи із 04 листопада 2020 року відсотки нараховувалися відповідачу згідно пункту 1.3 згаданої заяви про приєднання, а саме - за ставкою 36%.

Відповідачем не заперечувався факти укладання кредитного договору та користування кредитними коштами у межах встановленого кредитного ліміту.

Станом на 15 грудня 2025 року борг відповідача перед позивачем становила 345 513,01 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 292389,51 грн, заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 53123,50 грн.

В ході розгляду справи позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої вбачається, що відповідачем частково було погашено заборгованість за договором кредиту, та відповідно до розрахунку заборгованості станом на 23 червня 2026 року заборгованість складає 321 630,01 грн, з яких: 268 506,51 грн - заборгованість за тілом кредиту, 53123,50 грн - заборгованість за відсотками.

Позивачем до заяви про зменшення позовних вимог долучено розрахунок заборгованості, із якого вбачається, що відповідачем частково вносяться кошти у рахунок погашення кредитної заборгованості, що свідчить про факт визнання відповідачем заборгованості за кредитом та процентами та обов`язок їх погашення.

За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

З положень частини першої статті 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межі встановленого кредитного ліміту.

Відповідач зобов`язувалася повернути кредитні кошти в строки та обсязі, визначені умовами договору.

Відповідач не спростувала доводів позивача щодо отримання кредитної картки та користування нею, крім того, факт користування кредитними коштами підтверджується випискою щодо руху коштів, з якої вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами для особистих потреб, знімала готівкові кошти та здійснювала поповнення через термінали самообслуговування.

Зважаючи на викладені обставини, суд вважає доведеними факт отримання відповідачем кредитних коштів у позивача, користування вказаними коштами та наявність непогашеної заборгованості за тілом кредиту.

Крім того, банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути з відповідача заборгованість за простроченими відсотками.

Статтями 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Судом встановлено, що відповідачем 04 листопада 2020 року було підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, в якій зазначені умови надання кредиту, в тому числі з розміром процентної ставки 36% річних, та саме із вказаної дати нарухвання відсотків здійснювалося за вказаною процентною ставкою.

Суд враховує, що у цій справі договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, оскільки заборгованість за відсотками позичальником повернута не була, банк отримав право на задоволення своїх вимог кредитора шляхом стягнення відсотків за користування кредитом, розмір яких погоджено у підписаній відповідачем заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, зважаючи на те, що відповідачем не було спростовано доводи позивача та докази, долучені до позовної заяви, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме у розмірі 321 630,01 грн (станом на 23 червня 2026 року).

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 4168,70 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 76-81,141, 223, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 03 серпня 2018 року, що станом на 23 червня 2026 року складає 321 630,01 грн та судовий збір у розмірі 4168,70 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок для погашення заборгованості НОМЕР_1 , МФО 305299.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 28 серпня 2026 року.

Суддя: К.В. Шаповалова