Решение № 139300516, 28.08.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/155/25

Провадження №: 2/752/15128/26

РІШЕННЯ

Іменем України

28.08.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Кирильчук І.А.

при секретарі судового засідання - Сінчук І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у залі судового засідання в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

в с т а н о в и в:

У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція»(далі - ТОВ «УК «Венеція») звернулося до Голосіївського районного суду міста Києва із позовною заявою до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «УК «Венеція» є суб`єктом господарювання у сфері надання житлово-комунальних послуг, здійснює дану діяльність на договірних засадах за предметом правовідносин, що виникають між виробниками, управителями і споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, а також формує і надає споживачам рахунки на оплату житлово-комунальних послуг згідно затверджених уповноваженими органами тарифів, зокрема, обслуговування та ремонт житлового будинку, а також утримання прибудинкової території.

Позивач надає вказані послуги за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 за вказаною адресою, загальною площею 101,1 кв. м.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачами своїх зобов`язань у частині оплати наданих позивачем послуг, за період з 08 грудня 2015 року по 31 березень 2023 року у відповідачів утворилась заборгованість.

Оскільки в добровільному порядку відповідачі не сплачують заборгованість, ТОВ «УК «Венеція» звернулось до суду за захистом права, яке вважає порушеним, та просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість в розмірі 51 106,54 грн та витрати по сплаті судового збору.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 27 травня 2025 року позов ТОВ «Управляюча компанія «Венеція» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ТОВ «Управляюча компанія «Венеція» заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 08 грудня 2015 року по 31 березня 2023 року у розмірі 51 106,54 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

22 червня 2026 року через підсистему «Електронний суд» до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 травня 2025 року у справі № 752/155/25.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 24 червня 2026 року клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 травня 2025 року задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 травня 2025 року. Прийнято до розгляду заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 травня 2025 року та призначити її до розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 25 червня 2026 року заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 травня 2025 року, задоволено. Заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 травня 2025 року у справі № 752/155/25 скасовано. Призначено до розгляду справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам процесу роз`яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.

13 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що на час ухвалення заочного рішення у цій справі відповідач ОСОБА_3 померла. У матеріалах справи відсутні докази про надсилання проєкту типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 22 березня 2018 року. Позивач достеменно знав про місце реєстрації відповідачів. Позов подано з порушення правил територіальної підсудності. Квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 не експлуатується, у ній ніхто не проживає. Не погоджується із солідарним стягненням із відповідачів заборгованості за житлового-комунальні послуги, так як кожен із співвласників квартири несе витрати по утриманню майна відповідно до своєї частки у спільному майні, посилаючись на статті 356, 540 ЦК України. Позов не визнає, а також просить застосувати строк позовної давності. Зазначено про орієнтовний розмір на правову допомогу у сумі 20 000 грн.

20 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» до суду від представника ТОВ «УК «Венеція» надійшла відповідь на відзив, в якій заначено, що позов подано з дотриманням правил територіальної підсудності, так як подано за правилами виключеної підсудності, відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України. Відповідачі, як власники квартири у житловому будинку, незалежно від місця свого фактичного проживання, повинні нести тягар утримання майна та виконувати свій обов`язок щодо оплати житлово-комунальних послуг, зокрема, оплачувати комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які безперервно надаються позивачем у будинку. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі, не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати таких послуг. На час звернення з цим позовом до суду строк позовної давності не сплив. Посилаючись на частину третю статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статтю 541 ЦК України, просить стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на корить позивача заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуг. Зазначено про непогодження орієнтовним розрахунком на професійну правову допомогу.

Також ТОВ «УК «Венеція» подано клопотання, в якому просить позовні вимоги у частині до ОСОБА_3 у розмірі 12 776,64 грн залишити без розгляду.

27 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 - ОСОБА_6 до суду надійшли заперечення, в яких зазначено, що провадження у цій справі відкрито з порушення правил підсудності, оскільки відповідачі зареєстровані на території Шевченківського району міста Києва. Заперечує щодо солідарного стягнення заборгованості, просить застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

Клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін до суду не надходило.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що ТОВ «УК «Венеція» (з 09 листопада 2021 року ТОВ «Ліко-Житлосервіс» перейменовано на ТОВ «УК «Венеція») є суб`єктом господарювання у сфері надання житлово-комунальних послуг, здійснює дану діяльність на договірних засадах за предметом правовідносин, що виникають між виробниками, виконавцями і споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, а також формує і надає споживачам рахунки на оплату комунальних послуг, згідно затверджених уповноваженими органами тарифів, зокрема обслуговування та ремонт житлового будинку, а також утримання прибудинкової території.

ТОВ «УК «Венеція», на підставі акту прийому-передачі від 15 листопада 2011 року від забудовника TOB «ТМО Ліко-Холдінг», здійснює обслуговування, утримання та експлуатацію багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №117982014, сформованої 22 березня 2018 року, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 загальною площею 101,1 кв. м, по 1/4 частки кожний,.

Згідно із рішенням Київської міської ради від 27 жовтня 2022 року № 5538/5579 АДРЕСА_1 перейменовано на АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що послуги з утримання будинку та прибудинкової території надавались безперебійно, відповідно до тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

Зокрема, у період з грудня 2015 року по січень 2017 року тариф на послуги з утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 складав 4,58 грн за 1 кв. м загальної площі квартири з ПДВ відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 19 червня 2015 року № 591 «Про внесення змін до Тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинку окремо».

З урахуванням встановленого розпорядженням тарифу на послуги по будинку та загальної площі квартири відповідачів, щомісячний розмір плати за послуги з утримання будинків і споруд прибудинкових територій по квартирі АДРЕСА_1 у період з грудня 2015 року по січень 2017 року складав 463,04 грн.

У період з лютого 2017 року по березень 2023 року тариф на послуги з утримання прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 складав 5,86 грн за 1 кв. м загальної площі квартири з ПДВ відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 31 січня 2017 року № 100 «Про внесення змін до Тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавця цих послуг, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Таким чином, з урахуванням встановленого розпорядженням тарифу на послуги по будинку та загальної площі квартири відповідачів, щомісячний розмір плати за послуги з утримання будинків і споруд прибудинкових територій по квартирі АДРЕСА_1 у зазначених період складав 592,45 грн.

Як встановлено судом, згідно з договором № 005/18 про надання послуг з вивозу та знешкодження твердих побутових відходів від 09 вересня 2018 року, укладеним між ТОВ «Екотранс-Груп» та ТОВ «Ліко-Житлосервіс» та додаткової угоди № 1 від 20 лютого 2019 року до вказаного договору тариф з 01 березня 2019 року становив за вивезення та знешкодження ТПВ за 1 куб. м.: 114,00 грн, в тому числі ПДВ - 19,00 грн.

На підставі додаткової угоди № 3 між ТОВ «Екотранс-Груп» та ТОВ «УК «Венеція» від 01 січня 2022 року до договору №005/18 від 09 вересня 2018 року про надання послуг з вивозу та знешкодження твердих побутових відходів (ТПВ), тариф з 01 січня 2022 року становив за вивезення та знешкодження ТПВ за 1 куб м. ТПВ: 149 грн 00 коп., в т.ч. ПДВ - 24 грн 83 коп.

На підставі наказу ТОВ «Ліко-Житлосервіс» № 36 від 29 листопада 2019 року «Про виокремлення послуги «Вивезення побутових, великогабаритних, рідких відходів (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення») зі складової тарифу» та Додатку 1 до Наказу, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів від 01 червня 2011 року №869 «Порядку формування тарифів», Розпорядження №551 від 04 квітня 2018 року «Про затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів у місті Києві на 2018-2022 роки» та Рішення Київської міської ради від 17 квітня 2018 року №479/4543 та Закону України № 417- VIII від 10 червня 2018 року «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», було виокремлено послугу з вивезення відходів зі складової тарифу на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій та встановлено окремі тарифи з вивезення, в т.ч. збирання зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення побутових відходів та великогабаритних, що обслуговуються позивачем з розрахунку на людину та в залежності від наявності в житловому будинку сміттєзбірника.

Таким чином, за адресою по АДРЕСА_1 за період з лютого 2020 року по грудень 2021 року вартість вивозу сміття у розрахунку на 1 людину становила 22,04 грн на місяць. Враховуючи, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровано/проживає 1 (одна) особа, щомісячне нарахування плати за вивіз сміття в зазначений період складає 22,04 грн.

На підставі наказу ТОВ «УК «Венеція» №1 від 25 січня 2022 року «Про зміну тарифу на надання послуг з вивозу та знешкодження твердих відходів» та додатку № 1, у зв`язку з підвищенням цін виконавця зазначених послуг, встановлені оновлені тарифи у житлових будинках, які обслуговує позивач за послуги за вивезення побутових, великогабаритних, рідких відходів (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення»).

Таким чином, за адресою по АДРЕСА_1 за період з січня 2022 року по вересень 2022 року вартість вивозу сміття у розрахунку на 1 людину становила 26,70 грн на місяць. Враховуючи, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровано/проживає 1 (одна) особа, щомісячне нарахування плати за вивіз сміття в зазначений період складає 26,70 грн.

На підставі наказу ТОВ «УК «Венеція» №26 від 30 вересня 2022 року «Про зміну тарифу на надання послуг з вивозу та знешкодження твердих відходів» та додатку №1, у зв`язку з підвищенням цін виконавця зазначених послуг, було встановлені оновлені тарифи у житлових будинках, які обслуговує позивач за послуги за вивезення побутових, великогабаритних, рідких відходів (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення»).

Таким чином, за адресою по АДРЕСА_1 у період з жовтня 2022 року по березень 2023 року вартість вивозу сміття у розрахунку на 1 людину становила 32,08 грн на місяць. Враховуючи, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровано/проживає 1 (одна) особа, щомісячне нарахування плати за вивіз сміття в зазначений період складає 32,08 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачами своїх зобов`язань в частині оплати наданих позивачем послуг, за період з 08 грудня 2015 року по 31 березня 2023 року у відповідачів утворилася заборгованість перед товариством за наданні житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 51 106,54 грн. Розрахунок заборгованості за житлово-комунальні послуги з детальним описом нарахувань наявний в матеріалах цивільної справи.

Щодо клопотання позивача про залишення позову без розгляду щодо відповідача ОСОБА_3 .

Клопотання обґрунтоване тим, що після надходження заяви представника ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення позивачу стало відомо про те, що відповідач ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку із чим, позивач просить суд залишити без розгляду в частині вимог до померлої ОСОБА_3 про стягнення належної їй частки заборгованості, яка становить 12 776,64 грн - загальної суми позовних вимог.

Згідно з пунктом 5 частиною першою статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Оскільки подання заяви про залишення позову без розгляду є правом позивача, яке не може бути обмежено судом, то клопотання позивача про залишення без розгляду позову в частині вимог до ОСОБА_3 про стягнення з неї 12 776,64 грн підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .

Відповідно до частини четвертої статті 319 ЦК України власність зобов`язує.

Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальними послугами визначається результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

У відповідності до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуги з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема, прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Частина перша статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 вказаного Закону споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, а з таким правом споживача прямо кореспондується і його обов`язок оплачувати житлово-комунальні послуги (пункт 5 частина друга статті 7 Закону).

Згідно з пунктом 10 частини першої та частини другої статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонту технічного перепланування спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно його частки співвласника.

У постанові Верховного суду від 18 травня 2020 року у справі №176/456/17 та у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15 зазначено правовий висновок про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Співвласники квартири у багатоквартирному будинку повинні усвідомлювати, що набуття права власності на квартиру покладає на них обов`язок утримувати своє майно та оплачувати відповідну отриману послугу.

У відповідності до статті 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежно ї якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг. Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача. Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.

Відповідачі у встановленому законом порядку не відмовлялись від надання послуг позивачем, доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості відповідно до порядку, визначеному статтею 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що б дало підстави для звільнення від їх оплати, відповідачами надано не було.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися в певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, та відповідно до статті 629 ЦК України договір, є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 порушили умови договору, несвоєчасно і не в повному обсязі сплачували плату по вищевказаним платежам, що є односторонньою відмовою відповідачів від виконання зобов`язання за договором.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, під час дослідження наданого позивачем розрахунку суд дійшов висновку про те, що зазначений розрахунок зроблено правильно та у повній відповідності до інших наявних у справі доказів, та стверджує порушення відповідачами обов`язків, а тому позов ТОВ «УК «Венеція» щодо стягнення з відповідачів суми заборгованості за надані житлово-комунальні послуги підлягає до задоволення.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 не надали докази належної оплати комунальних послуг або контррозрахунок заборгованості та не спростували вимоги позивача.

Щодо клопотання про застосування строку позовної давності

Представником ОСОБА_1 - ОСОБА_6 у відзиві на позов заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.

Відповідно до положень статей 256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки обов`язок щодо сплати житлово-комунальних послуг виникає у споживача кожного місяця, позовна давність підлягає застосуванню до кожного з платежів окремо.

30 березня 2020 року був прийнятий Закон України № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким доповнений Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України пунктом 12, яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу строки продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19»», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року до 31 липня 2020 року. Дію карантину, встановленого цією Постановою, продовжено на всій території України згідно з Постановами КМ України № 392 від 20 травня 2020 року, № 500 від 17 червня 2020 року, № 641 від 22 липня 2020 року, № 760 від 26 серпня 2020 року, № 956 від 13 жовтня 2020 року, № 1236 від 09 грудня 2020 року, № 104 від 17 лютого 2021 року, № 405 від 21 квітня 2021 року, № 611 від 16 червня 2021 року, № 855 від 11 серпня 2021рок, № 981 від 22 вересня 2021 року, № 1336 від 15 грудня 2021 року, № 229 від 23 лютого 2022 року, № 630 від 27 травня 2022 року, № 928 від 19 серпня 2022 року, № 1423 від 23 грудня 2022 року, та карантин діяв до 01 липня 2023 року.

Крім того, пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Суд вважає, що з урахуванням продовження строку позовної давності, та того, що карантин був введений 12 березня 2020 року, строк позовної давності необхідно відраховувати саме з цієї дати.

Європейський Суд з прав людини у своїй практиці наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування позовної давності має кілька важливих завдань, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; від 20 вересня 2011 року у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти росії»).

Як убачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з даним позовом 20 грудня 2024 року, з урахуванням заяви відповідача про застосування строку позовної давності, позовні вимоги підлягають задоволенню у частині стягнення заборгованості з 13 березня 2017 року по 31 березня 2023 року (вимоги про стягнення заборгованості за період з 08 грудня 2015 року по 12 березня 2017 року заявлені поза межами позовної давності).

Тобто, з відповідачів підлягає стягненню солідарно заборгованість за період з 13 березня 2017 року по 31 березня 2023 року в сумі 27 351,79 грн (з урахуванням заяви позивача про залишення без розгляду позовних вимог до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 12776,64 грн).

Посилання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , про те, що позов подано з порушення правил територіальної підсудності, так як відповідачі зареєстровані за адресою, яка відноситься до Шевченківського району м. Києва, є безпідставні з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статі 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Падати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередній об`єкт спірних правовідносин.

За таких обставин, оскільки предметом спору є стягнення за надані житлово-комунальні послуги квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а тому позов подано відповідно до частини першої статі 30 ЦПК України (виключна підсудність).

Також є безпідставними посилання представника відповідача про те що, відповідачам на праві часткової власності належить квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , проте у ній не проживають, зареєстровані за іншою адресою, а також про відсутність правових підстав для солідарного стягнення заборгованості, так як відсутній договір про надання житлово-комунальних послуг між відповідачами та позивачем, з огляду на таке.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (частина третя статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Отже, споживач має право не сплачувати вартість житлово-комунальних послуг у випадку, якщо він подасть відповідну письмову заяву до надавача послуг та документально оформить свою відсутність в квартирі, проте у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачі в установленому законом порядку оформили свою відсутність.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у справах від 29 листопада 2019 року № 645/5401/17 та від 31 жовтня 2019 року № 465/5138/15-ц.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.

При зверненні до суду з вказаним позовом, позивачем були понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3 028,00 грн, які документально підтверджені.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог (71,36 %) з відповідачів на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2160,78 грн, тобто по 720,26 грн з кожного.

На підставі викладеного, керуючись статтями 16, 509, 526, 610, 629 ЦК України, статтями 3-5, 12-13, 19, 76-92, 133, 141, 187, 211, 258-259, 264-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у розмірі 12 776,65 грн- залишити без розгляду.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція» заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 13 березня 2017 року по 31 березня 2023 року в сумі 27 351,79 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція» судові витрати у рівних частинах по 720,26 грн з кожного.

В іншій частині у задоволені вимог позовної заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція», адреса: вул. Кішки Самійла, буд. 7 А, прим. 65,66, м. Київ, 03189, код ЄДРПОУ 30303467.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_6 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_6 .

Повне рішення суду виготовлено 28 серпня 2026 року.

Суддя І. А. Кирильчук