Решение № 139264192, 27.08.2026, Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа №672/746/26

Провадження №2/672/692/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області

в складі головуючої судді Рибачук О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» звернулося в суд з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 15711,96 грн та судових витрат у справі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до укладеного кредитного договору відповідачка отримала кредитні кошти в загальній сумі 6000,00 грн. Однак, всупереч підписаній угоді, відповідачка не виконала умови договору, не сплатила відсотки за користування коштами, своєчасно не здійснила повне погашення коштів за договором, що стало причиною виникнення простроченої заборгованості, яку позивач просить стягнути в судовому порядку, а також судові витрати у справі.

Ухвалою судді від 08.06.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та витребувано у АТ КБ «Приват Банк» відомості щодо підтвердження факту належності картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 , підтвердження факту зарахування коштів, тощо.

07.07.2026 АТ КБ «Приват Банк» надіслало витребувані ухвалою суду докази.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 10.10.2024 між ОСОБА_1 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» укладено Договір №5030619 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Відповідно до умов вищевказаного договору, відповідачка отримала кредит у розмірі 6000,00 грн, строком на 360 днів, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 15 днів, тип процентної ставки фіксована на таких умовах: за стандартною ставкою 1% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування. Мета отримання кредиту споживчі (особисті) потреби.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредитування 2993,53% річних.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 27600,00 грн.

Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 (п.2.1 Кредитного договору).

Згідно п.2.2. Кредитного Договору, суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього Договору. Дата надання кредиту 10.10.2024 або 11.10.2024.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з графіком платежів.

Відповідно до п.9.12. Договору визначено, що додатки до цього Договору, підписані сторонами, є невід`ємною частиною Договору.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання за кредитним договором №5030619 від 10.10.2024 виконало у повному обсязі шляхом зарахування кредитних коштів в сумі 6000,00 грн на банківську картку відповідачки № НОМЕР_3 , що підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» №1-0112 від 01.12.2025, котрий міститься у матеріалах справи.

Факт належності банківської картки № НОМЕР_3 відповідачці ОСОБА_1 та зарахування кредитних коштів в сумі 6000,00 грн 10.10.2024 підтверджується інформацією, що надана АТ КБ «Приват Банк».

28.11.2025 між ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» укладено Договір факторингу №28/11/2025, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (ціна продажу) за плату, а ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступити ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА».

Пунктом 1.2 договору факторингу передбачено, що перехід від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається після підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно додатку №2 та надходження ціни продажу в у повному обсязі на рахунок ТОВ «ЛІНЕУРА Україна», після чого ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками акт прийому-передачі реєстру боржників та повна сума Продажу, що надійшла на рахунок Клієнта підтверджують факт переходу від ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» Прав Вимоги Заборгованості.

Ні підтвердження переходу прав вимоги від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до матеріалів справи долучено Акт прийому-передачі реєстру боржників та платіжну інструкцію, що підтверджує сплату суми продажу.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №28/11/2025 від 28.11.2025 ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 17620,76 грн, з яких 5819,66 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 9892,30 грн сума заборгованості за відсотками; 1908,80 грн сума заборгованості за пенею, штрафами.

Як вбачається з п.6.4. Договору та витягу з реєстру боржників Первісним кредитором було нараховано штрафні санкції 1908,80 грн.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, позивач вважає такими, що не підлягають стягненню з відповідачки штрафні санкції за кредитним договором в розмірі 1908,80 грн.

Таким чином, відповідачка має заборгованість перед позивачем за кредитним договором №5030619 від 10.10.2024 на загальну суму 15711,96 грн, яка складається з: суми заборгованості за тілом кредиту 5819,66 грн; суми заборгованості за нарахованими процентами 9892,30 грн.

Відповідачка зобов`язання по поверненню коштів, отриманих згідно укладеної угоди в повному обсязі не виконала в зазначений строк, а згідно ст.526 ЦК України: Зобов`язання має виконуватися належним чином.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Таким чином, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Нормою ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами ст.12 цього Закону передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч.1 ст.1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Враховуючи встановлені судом обставини та надані позивачем докази, позовні вимоги про стягнення з відповідачки суми заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України стягненню з відповідачки на користь позивача підлягає сплачений судовий збір.

Крім того, позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідачки понесені витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Звертаючись до суду, представник позивача згідно вимог ст.134 ЦПК України, в позовній заяві зазначив що витрати, понесені на правову допомогу становлять 10000,00 грн, на підтвердження понесення яких долучив до позовної заяви копію договору №10/12-2024 про надання правової допомоги від 10.12.2024. Крім того, матеріали справи містять копію заявки на виконання доручення №19659 від 27.04.2026, копію акту №19659 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 23.05.2026 та копію рахунку на оплату №19659-26/05-2026 від 26.05.2026.

Отже, враховуючи те, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано всі необхідні докази, а заперечення відповідачки щодо їх розміру відсутні, тому суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідачки на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 265 ЦПК України, ст.ст. 526, 1049-1054,1077-1082 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ - 44559822) заборгованість за кредитним договором №5030619 у розмірі 15711 (п`ятнадцять тисяч сімсот одинадцять) грн 96 коп, з яких: 5819,66 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 9892,30 грн сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ - 44559822) судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп та витрати на правничу допомогу в сумі - 10000 (десять тисяч) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відомості про учасників справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03045, вул.Набережно-Корчуватська буд.27, приміщення 2, м. Київ.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 27.08.2026.

Суддя Олена РИБАЧУК